Постанова

від 13.07.2006 по справі 18/86пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/86пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.2006  року                                                                      Справа № 18/86пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

                                                            Парамонової Т.Ф.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              представник за довіреністю Яковенко І.В.,

                                                  довіреність №б/н від 02.02.2006;

від відповідача                               заступник голови правління з правових питань

Горшанов Д.І., довіреність №23-243-6

від 23.09.2005;

начальник юридично-договірного відділу

Павлюк Т.І., довіреність №23-242-6

від 23.09.2005;

від 3-ої особи                              не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Відкритого акціонерного товариства

                                                            „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ

Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  23.05.2006

по справі                                        №18/86пн (суддя-Корнієнко В.В.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                  „Альфа-Терра”, м.Донецьк

до  відповідача                                Відкритого акціонерного товариства

                                                            „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ

Луганської області

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет

спору на стороні позивача          Відкрите акціонерне товариство

„Лисичанський склозавод”, м.Лисичанськ

Луганської області

про                                               визнання права власності та витребування

майна

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Терра”, м.Донецьк звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області про визнання права власності та витребування майна.

Ухвалою від 21.03.2006 по справі №18/86пн до участі у справі у якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено відкрите акціонерне товариство „Лисичанський склозавод”, м.Лисичанськ Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.05.2006 по справі №18/86пн позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 23.05.2006  відкрите акціонерне товариство „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове про відмову у позові.  

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те,  що позивачем та 3-ю особою не доведено, а господарським судом не встановлено, що на час укладення договору відповідач був власником вагонів-цементовозів №№59320424, 59320432, 59320440; що позивачем не доведено факту оплати товару – вагонів-цементовозів за договором купівлі-продажу №12/10-2004 від 12.10.2004; що позивач не набув права власності на спірні вагони-цементовози.

Відзивом №178 від 12.07.2006 позивач вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обгрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2006 по справі №18/86пн призначена судова колегія у складі: Єжова С.С. - суддя –головуючий, Баннова Т.М. - суддя, Семендяєва І.В. –суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2006 по справі №18/86пн у зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її виключено із складу колегії суддів та включено суддю Парамонову Т.Ф.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про визнання за ним права власності на три вагони-цементовози - №№59320424, 59320432, 59320440, які придбані ним за договором купівлі-продажу від 12.10.2004 та про спонукання відповідача передати позивачу вказані вагони-цементовози.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відкритим акціонерним товариством „Лисичанський склозавод” укладено договір купівлі-продажу №12/10-2004 від 12.10.2004.

За даним договором та специфікацією до нього, яка є невід'ємною частиною даного договору, позивач придбав у власність у відкритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод” три вагони-цементовози за №59320432, №59320424, №59320440 та за встановленою ціною на загальну суму 34965 грн. 00 коп.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що передача вагонів-цементовозів здійснюється за актом приймання-передачі і перехід права власності відбувається в момент підписання акту приймання-передачі (п.3.3 договору).

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пункт 1 ст.334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За матеріалами справи вбачається, що позивач за договором купівлі-продажу від 12.10.2004 №12/10-2004 та актом приймання-передачі від 26.10.2004 став власником трьох вагонів-цементовозів під конкретними номерами - №59320432, №59320424, №59320440.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Луганської області відповідно до приписів норм Цивільного кодексу України обґрунтовано дійшов висновку про визнання права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Терра” на три вагони-цементовози за №59320424, №59320432, №59320440.

Висновок господарського суду Луганської області про знаходження цих вагонів-цементовозів на території відповідача та про зобов'язання відповідача передати три вагони-цементовози за №59320424, №59320432, №59320440 позивачу, судова колегія вважає необгрунтованими, враховуючи наступне.

Стаття 386 Цивільного кодексу України передбачає право власника, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно приписів вищевказаних норм Цивільного кодексу України позивачем повинний бути доведений факт володіння відповідачем майном, яке є власністю позивача.

За матеріалами справи вбачається і це не оспорюється відповідачем, що на території відповідача знаходиться три вагони-цементовози, без будь-яких номерів або інших відміток про власника цих вагонів.

Даний факт підтверджений поясненням Державної податкової інспекції у місті Лисичанську за №5587/10 від 11.05.2006.

Згідно даного пояснення ДПІ у м.Лисичанську у період з 14.10.2003 по 13.10.2003 проводила перевірку на відкритому акціонерному товаристві „Лисичанська сода” на предмет наявності неприбуткового майна (а.с.134 т.1).

В ході перевірки робітниками міжрайонного головного відділу податкової міліції ДПІ у м.Лисичанську було виявлено три вагони-цементовози без інвентарних номерів та номерів залізниці і без надписів, які були вилучені як безхазяйні і передані на зберігання до прийняття відповідного рішення по них відкриту акціонерному товариству „Лисичанська сода”.

В матеріалах справи знаходиться копія протоколу огляду та вилучення від 05.11.2003 (а.с.135-137 т.1), копія акту про результати перевірки фінансово-господарських документів відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода” на предмет наявності неприбуткового майна (а.с.138-140 т.1).

Згідно цих документів підтверджується факт виявлення на території відповідача вагонів-цементовозів без будь-яких номерів і підпису.

Вагони-цементовози з номерами, які визначені у специфікації до договору купівлі-продажу від 12.10.2004 та акту приймання-передачі від 26.10.2004 до нього виявлено в ході даної перевірки не було.

Будь-яких документів, які підтверджують знаходження на території підприємства відповідача вагонів-цементовозів №59320432, №59320424, „59320440, які належали 3-ій особі і перейшли у власність позивача за договором купівлі-продажу, сторони не надали.

За таких обставин судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не доведений факт знаходження вагонів-цементовозів, власником яких став позивач за договором купівлі-продажу №12/10-2004 від 12.10.2004, на території підприємства відповідача і відсутні підстави вимагати від відповідача їх передачу.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Державне мито у сумі 84 грн. 91 коп., що було зайве сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги, повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 103 п.2, п.2 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2006 по справі №18/86пн задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2006 по справі №18/86пн скасувати частково.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Пункт 2 резолютивної частини рішення змінити і викласти в наступній редакції: „Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Терра”, м.Донецьк, вул.Новоросійська,9а, код 32879542, п/р 260001001030991 в ДФ АКБ „АвтоКразбанк”, МФО 335764 на три вагони-цементовози №59320424, №59320432, №59320440”.

5.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, вул.Красна,1, м.Лисичанськ Луганської області, п/р 2600230240103 у відділенні „Промінвестбанку” м.Лисичанська, МФО 304416, код 00204889 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Терра”, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9а, р/р 26001001030991 у ДФ АКБ „АвтоКразбанк”, МФО 335764, код 32879542 витрати за позовом на державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23 грн. 07 коп.

7.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Терра”, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9а, р/р 26001001030991 у ДФ АКБ „АвтоКразбанк”, МФО 335764, код 32879542 на користь відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, вул.Красна,1, м.Лисичанськ Луганської області, п/р 2600230240103 у відділенні „Промінвестбанку” м.Лисичанська, МФО 304416, код 00204889 державне мито за апеляційним провадженням в сумі 42 грн. 50 коп.

8.          Доручити Господарському суду Луганської області  видати відповідні накази.

9.  У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито»повернути на р/р відкритого акціонерного товариства „Лисичанська сода”, вул.Красна,1, м.Лисичанськ Луганської області, п/р 2600230240103 у відділенні „Промінвестбанку” м.Лисичанська, МФО 304416, код 00204889 державне мито в сумі 84 грн. 91 коп., що зайве сплачене за платіжним дорученням №2299 від 06 червня 2006 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 6 примірників:

1-          до справи

      2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          3-ій особі

      5-          господарському суду Луганської області

6-          до наряду