Рішення

від 16.04.2014 по справі 921/991/13-г/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2014 р.Справа № 921/991/13-г/1 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000 в особі Тернопільського міського району електромереж вул. Ів. Франка, 18, м. Тернопіль, 46000

до Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" вул. Подільська, 5, м. Тернопіль, 46000

про cтягнення 15189 грн. 65 коп.

представники від сторін:

Позивача: Починок Галина Олексіївна, довіреність № 6147/25 від 25.12.12р.;

Відповідача: Степанов Володимир Вікторович, довіреність № б/н від 21.11.2013р.;

Дундій Василь Сергійович, довіреність б/н від 10.12.2013р.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання.

Учасникам судового процесу в засіданні роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22, 80-1 ГПК України.

В судовому засіданні 16.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль,звернулося з позовом в особі Тернопільського міського району електромереж вул. Ів. Франка, 18, м. Тернопіль, до Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" вул. Подільська, 5, м. Тернопіль, про стягнення 15189 грн. 65 коп., із яких:13769 грн. 51 коп. боргу за активну електроенергію, 1064 грн. 49 коп. пені та 355 грн. 65 коп. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 13.11.2013р. який відкладався на 25.11.2013р., на 09 грудня 2013р. В судовому засіданні 09.12.2013р. оголошено перерву до 10 грудня 2013р.

Ухвалою господарського суду від 10 грудня 2013р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль в особі Тернопільського міського району електромереж вул. Ів. Франка, 18, м. Тернопіль до відповідача Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" вул. Подільська, 5, м. Тернопіль, про стягнення 15189 грн. 65 коп., із яких:13769 грн. 51 коп. боргу за активну електроенергію, 1064 грн. 49 коп. пені та 355 грн. 65 коп. 3 % річних - залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" задоволено; ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2013 р. у справі № 921/991/13-г/1 - скасовано; матеріали справи № 921/991/13-г/1 передано на розгляд господарському суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 24.02.2014р. справу № 921/991/13-г/1 призначено до розгляду на 26 березня 2014 року на 10 год.00 хв.

В судовому засіданні 26.03.2014р. згідно ст. 77 ГПК України та в межах строку передбаченого частиною першою ст. 69 ГПК України, оголошено перерву до 16.04.2014р.

Відповідач у відзивах на позов (вх. № 19455 від 25.11.2013р. та вх № 20270 від 09.12.2012р.), доповненні до відзиву на позов (вх. №8300 від 16.04.2014р.) проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що в результаті зміни схеми в електропостачання по вул. Подільській, 5, був виведений з експлуатації трансформатор ТМ-400, а всі споживачі які до того часу споживали через нього електричну енергію були переключені на споживання електричної енергії від ТМ-63, про що було повідомлено Тернопільський міський РЕМ листом №13 від 01 жовтня 2012 року. 05.10.2012р. заступником начальника служби енергонагляду ВАТ "Тернопільобленерго" Сакалюком Л.М. був складений акт обстеження електроустановок споживача, яким підтверджено вищезазначені обставини, а також зазначено про необхідність переукладення договору на постачання електроенергії до 20.10.2012р.. Також зауважив, що 10 жовтня 2012 року був складений акт про опломбування засобів обліку з зняттям показників електричного лічильника, а також була складена схема живлення споживачів, що живляться від ТП-137, з якої вбачається, що електрична енергія, яка споживається ВАТ РБО "Тернопільрембуд", ПП ОСОБА_1, ПрАТ "Тернопількнига", ПП ОСОБА_2., Об'єднання парків і культури, ПП "Інтер'єр-М", проходить через лічильник ВАТ РБО "Тернопільрембуд", а тому для визначення кількості спожитої електричної енергії ВАТ РБО "Тернопільрембуд", необхідно від акту про використану електричну енергію ВАТ РБО "Тернопільрембуд" віднімати споживання електричної енергії ПП ОСОБА_1, ПрАТ "Тернопількнига", ПП ОСОБА_2, Об'єднання парків і культури, ПП "Інтер'єр-М". Також зазначає, що на звернення №7 від 27 лютого 2013р. з проханням надання доказів споживання електричної енергії субспоживачами відповіді від позивача не надійшло. В судовому засіданні 16.04.2014р. представники відповідача також зазначили, що субспоживачів було підключено до трансформатора без їх погодження. Також пояснив, що станом на жовтень 2012р. у товариства рахувалась переплата за використану електричну енергію в розмірі 3793,62 грн., однак позивач почав виставляти рахунки на оплату до яких безпідставно включались споживання електроенергії субспоживачами, у зв'язку з чим ним були припинено оплату, оскльки вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума не є достовірною, просить в позові відмовити.

Позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що дійсно ВАТ РБО "Тернопільрембуд" самостійно, без погодження ВАТ "Тернопільобленерго" була змінена схема електропостачання. Незважаючи на звернення міського РЕМ, відповідачем не було вчинено заходів для переукладення договору постачання електроенергії, у зв'язку з чим нарахування заборгованості здійснювалося за умовами укладеного між сторонами договору № 152 від 06.02.2008р., тобто усі суми нараховувалася основному споживачу. 22.01.2013 року у присутності представників відповідача були зафіксовані показники приладів обліку субспоживачів та на підставі якого був здійснений перерахунок заборгованості головному споживачу за мінусом споживання і оплати субспоживачів. Заборгованість відповідача становить 13769,51 грн. Заборгованість підтверджує рахунками на оплату, а також актами про використану електричну енергію, які подавалися самим відповідачем. Також зазначив, що із всіма субспоживачами укладено відповідні договори про постачання електричної енергії та які також подають акти про використану електроенергію та розраховується за неї згідно даних приладів обліку які встановлені в кожного з них. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Також представник позивача в засіданні відмовилась від заяленого клопотання №461 від 26.03.2014р. про призначення судово-бухгалтерської експертизи, так як на її думку матеріалів справи достатньо для прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи заперечення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року (далі ГК України), господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново-господарське зобов'язання (цивільно-правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, 174 ГК України, підставою для виникнення таких господарських зобов'язань є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго", що здійснює діяльність на підставі ліцензії від 17.08.2005р. АБ № 220530 в особі начальника Тернопільського міського РЕМ, що діє на підставі статуту та положення про РЕМ (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" (Споживач), що здійснює діяльність на підставі статуту, в особі начальника структурного підрозділу СП РБУ № 3 Ліщини І.В., що діє на підставі довіреності, укладено договір № 152 про постачання електричної енергії (надалі Договір), згідно умов якого Постачальник (позивач по справі) продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (відповідача по справі) з приєднаною потужністю 463 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.4. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 2 "Порядок розрахунків" до договору сторони передбачили, що споживач зобов'язується своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності до чинного законодавства та даним договором.

Розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до також числа наступного місяця. Розрахунки проводяться споживачем виключного грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника (п.2 додатку № 2).

Споживач до 12 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії (п. 3 додатку №2).

Щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду споживач зобов'язується направляти представника до постачальника електричної енергії для надання акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії.

Рахунок оплачується споживачем протягом 5 операційних днів від дня його отримання. (п.7 додатку №2).

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи свідчать про те, що за період з 22.09.2012р. по 22.01.2013р. Відкритим акціонерним товариством ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" здійснювалось поточне споживання електричної енергії, на оплату якої відповідачу виставлені рахунки за активну електроенергію № 152/15210-1 за жовтень 2012 року на суму 18850,71 грн., № 152/15211-1 за листопад 2012 року на суму 28510,46 грн., № 152/15212-1 за грудень 2012 року на суму 34256,55 грн.

Як встановлено судом, у рахунки за жовтень-грудень 2012р. було включено вартість електроенергії, спожитої субспоживачами - ПП ОСОБА_1, ПрАТ "Тернопількнига", ПП ОСОБА_2, Об'єднання парків і культури і ПП "Інтер'єр-М".

Водночас, 22.01.2013р. представниками Тернопільського РЕМ в присутності представників відповідача були зафіксовані показники приладів обліку, що підтверджується актом-відомістю контрольного огляду приладів обліку у споживачів електроенергії.

Згідно із зазначеним актом позивачем здійснено перерахунок заборгованості відповідачу з врахуванням споживання та оплати електричної енергії субспоживачами, у зв'язку з чим сума заборгованості за спожиту електричну енергію встановлена в розмірі 13769,51 грн.

Зазначена сума підтверджена і складеним актом звірки розрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На зазначену суму був виставлений рахунок № 152/15301-1 за січень 2013 року.

Однак, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач вчасно не оплатив вартість спожитої електроенергії і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію на час звернення з позовом в сумі 13769,51 грн.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач станом на день розгляду спору не надав суду будь-яких доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського міського району електромереж щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд" 13769,51 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються.

Крім того, позивачем за невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором щодо вчасної сплати використаної електроенергії було нараховано 355 грн. 65 коп. 3% річних.

Однак, частинами 1, 2 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Прострочення боржника, згідно ч.4 вказаної статті, не настає, якщо зобов`язання не можу бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, зокрема, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Оскільки, позивач не надав відповідачу даних щодо обсягу споживання електричної енергії субспоживачів, той був позбавлений вчасно виконати свої зобов'язання.

Таким чином, в стягненні 355,65 грн. 3 % річних в позові відмовляється, на підставі ч.4 ст. 613 ЦК України, у відповідності до якої боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Також, позивачем за невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором щодо вчасної сплати використаної електроенергії було нараховано 1064 грн. 49 коп. пені.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відсутність вини відповідача у своєчасному непроведенні розрахунків підтверджено в судовому засіданні, так як останньому не була надана інформація щодо обсягу споживання електричної енергії субспоживачів.

Витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4 2 -4 7 , 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд", 46000, м. Тернопільська, вул. Подільська, буд. 5 (код 054481219180) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", 46000, м.Тернопіль, вул. Енергетична, буд. 2 (код 00130725) в особі Тернопільського міського району електромереж, 46000, м.Тернопіль, вул. І.Франка, буд. 18 (код 22605850) - 13 769 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дев"ять) грн. 51 коп. основного боргу за активну електроенергію і 1 548 (одну тисячу п"ятсот сорок вісім) грн. 45 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних - відмовити.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2014р.

Суддя Ю.О. Чопко