Постанова

від 26.08.2014 по справі 818/1681/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 р. Справа №818/1681/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представників позивача - Плужнікової Л..Ю., Руденка О.М.,

представника відповідача - Дмитрієвої М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства реалізації інженерних задач "Тріз ЛТД" товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріз ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Тріз ЛТД») звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сумах (далі - відповідач, ДПІ в м.Сумах) від 05 лютого 2014р. №0000252204 , відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 05 січня 2014р. №0000242204, відповідно до якого позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 752502 грн., з яких: 501668 грн. - сума основного платежу та 250834 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представникИ позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у м.Сумах була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариство реалізації інженерних задач «Тріз» ЛТД / товариство з обмеженою відповідальністю/ код ЄДРПОУ 21103448 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012р.», за наслідками якої відповідачем складено відповідний Акт від 23.02.2014р. №181/2204/21103448/1 (а.с.11-61).

Як свідчить з Акту, в ході перевірки податковим органом було встановлено порушення вимог податкового законодавства, які полягають у тому, що позивачем було безпідставно занижено розмір податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 501668 грн., у т.ч.: вересень 2012р. - 241416 грн., жовтень 2012р. - 23794 грн., листопад 2012р. - 39961 грн., грудень 2012р. - 196497 грн., та завищено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість станом на 31.12.2012р. на суму 165766 грн.

Відповідних висновків ДПІ в м.Сумах дійшла зважаючи на наявність розбіжностей за результатами АРМу «Звірка» по результатам автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по наступним контрагентам:

Податковий кредит ПДВ - 10 591,00 грн. по ТОВ «Альянс-Д»,

Податковий кредит ПДВ - 2418,00 грн. по ТОВ «Металелектромаш».

Так, в Акті перевірки від 23.02.2014р. йдеться про те, що в ході проведення перевірки відповідачем було отримано акт від 28.03.2013р. №1944/22-710/31944175 від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Д» (код 31944175) з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2010р. по 31.01.2013р.

Даним актом встановлено, що згідно листа підприємства №26/03-1 від 26.03.2013р. ТОВ «Альянс Д» надало копії документів, які підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ «Ривс» та ТОВ «Ферріт-Д». З іншими підприємствами вказаними в повідомленні, ТОВ «Альянс Д» відносин не мало. Тобто, проведеною перевіркою фірми «Альянс Д» не підтверджені господарські операції з Товариством реалізації інженерних задач «Тріз» ЛТД.

Крім цього, відповідач просив суд взяти до уваги Акт від 03.04.2013 №1232/22-9/38104548 ДПІ у Печерському районі м.Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металелектромаш» (код за ЄДРПОУ 38104548) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками, оскільки при проведенні перевірки даних постачальників, встановлено відсутність підприємств за податковою адресою, відсутність виробничих, складських приміщень, основних фондів. Податковими органами за місцями реєстрації даних підприємств складені висновки про наявність ознак «фіктивності».

Враховуючи висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (стор.19 акту), а також той факт, що в ході проведення перевірки не встановлено факту отримання товарів ТОВ «Металелектромаш» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів, ДПІ у м. Сумах вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Металелектромаш» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належної цивільної дієздатності ТОВ «Металелектромаш». Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Металелектромаш» та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, в тому числі і з ТОВ «Тріз» ЛТД.

Виходячи з викладеного вище, на переконання податкового органу, ТОВ «Тріз» ЛТД завищено податковий кредит за жовтень 2012 на суму 13009 грн. на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено порушення п. 187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

Крім цього, відповідач стверджує, що на вимогу податкового органу позивачем не було надано відповідні податкові накладні, перелік яких визначено у реєстрах отриманих податкових накладних на загальну суму 654 425,00 грн. в т.ч.:

Червень 2012 - 111217,00 грн., вересень 2012р. - 252 467,00 грн., жовтень 2012р. - 66171,00 грн., листопад 2012р. - 201852,00 грн., грудень 2012р. - 22718,00 грн.

В зв'язку з відсутністю податкових накладних (перелік накладних наведений на стор.23 акту), віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по таким накладним є неправомірним. Враховуючи викладене, позивачу зменшено податковий кредит на суму 654425,00 грн.

З урахуванням виявлених порушень, ДПІ в м.Сумах було прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 05.02.2014р. №0000252204 (а.с.8, І том), відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 05.01.2014р. №0000242204 (а.с.9, І том), яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 752502 грн., з яких: 501668 грн. - сума основного платежу та 250834 грн. штрафних санкцій.

Однак, суд не погоджується з висновками ДПІ викладеними в Акті планової виїзної документальної перевірки від 23.02.2014р. та відповідно, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними, безпідставними і підлягають скасуванню.

Правова позиція суду полягає в наступному:

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, на підтвердження наявності податкових накладних та своєчасності їх реєстрації в реєстрі наданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Тріз ЛТД» було надано копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з квитанціями про отримання документу у ДПІ в м.Сумах за червень 2012р., вересень 2012 року, жовтень 2012р., за листопад 2012р. за грудень 2012р. Крім цього, позивачем було надано всі податкові накладні за вищезазначений період (а.с.2-128, ІІ том).

Отже, фактично позивачем доведено наявність відповідних податкових накладних на підприємстві, тоді як відповідачем не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень щодо відсутності на підприємстві податкових накладних за відповідний період. Посилання відповідача в Акті перевірки на те, що на момент проведення перевірки у ТОВ «Тріз» відсутні оригінали вище зазначених податкових накладних, що не дає права включати їх до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, не може бути беззаперечним доказом того, що под..накладні дійсно не надавались на вимогу перевіряючи.

Крім цього, слід зазначити, що як на перевірку так і до матеріалів справи позивачем було надано докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме:

По ТОВ «Металелектромаш» позивачем надано - податкову накладну №56 від 09.10.2012р., видаткові накладні , виписки з розрахункового рахунку, товарно-транспортні накладні (а.с.129-134, ІІ том);

По ТОВ «Альянс-Д» надано Договір №25-12Х від 02.03.2012р. зі специфікаціями, карту рахунку 6442 «Облік податку на додану вартість» по контрагенту ТОВ «Альянс -Д» за жовтень 2012р., податкові накладні №67 від 29.10.2012р., №60 від 25.10.2012р. та ін., відповідні видаткові накладні, виписка з розрахункового рахунку, товарно-транспортні накладні за жовтень 2012 року (а.с.135-166, ІІ том).

Вищезазначені первинні документи були досліджені відповідачем при проведенні перевірки, будь-яких недоліків та невідповідності їх чинному законодавству не встановлено. Реєстри отриманих податкових накладних велись на підприємстві у відповідності до податкового законодавства України. Заповнення їх проводилось на підставі отриманих податкових накладних. Без наявності податкової накладної її неможливо зареєструвати у реєстрі, так як відсутні дані, а саме: номер податкової накладної, дата, найменування підприємства, сума ПДВ та загальна сума накладної.

Реальність господарських операції ТОВ «Тріз» ЛТД з ТОВ "Металелектромаш" береться відповідачем під сумнів лише зважаючи на висновки викладені в Акті від 01.03.2013р. №429/22.3-17/37889288 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код 37889288) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками за період з 01.01.2012р. по 30.10.2012р. Складений на підставі стану платника ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Та з тексту акту перевірки не зрозуміло, яке відношення до вище наведеного має ТОВ «Тріз» ЛТД з ТОВ "Металелектромаш". Відповідно, висновки ДПІ в м.Сумах про завищення ТОВ «Тріз» ЛТД податкового кредиту за жовтень 2012 р. на суму 13009 грн., є необґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, за результатами проведеного дослідження представлених документів висновки Акту перевірки стосовно заниження податку на додану вартість у сумі 501668 грн. та завищення від'ємного значення по податку на додану вартість станом на 31.12.2012 р. на суму 165766 грн. документально не підтверджуються».

Правочини із зазначеними контрагентами є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Слід зазначити, що законодавство України не передбачає відповідальності юридичної особи за можливі допущення порушень законодавства іншими юридичними особами, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Також суд бере до уваги те. що порушення певним постачальником товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту. Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати, податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому. такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказів, які одержані з дотриманням закону. (Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, у тому числі в ухвалах від 09.07.2012р. К/9991/95093/11, від 23.07.2012р. К 9991/32628/11).

Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-ХІУ первинні та зведеці облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послугу або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не випливає на формування податкового кредиту покупцем.

Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Усі витрати повинні бути підтверджені документально. Порядок формування первинних бухгалтерських документів регламентується Законом від 16.07.99 р. N 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Типові форми первинних документів затверджено нормативними документами Мінстату України, зокрема. Документи за банківськими розрахунками затверджені Нацбанком України.

Наявність розбіжностей по автоматизованої бази податкових зобов'язань та податкового кредиту з вказаними контрагентами, суду не доведено.

Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що Акт перевірки датовано 23.02.2014р., тоді як оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані 05.01.2014р. та 05.02.2014р. (тобто, дата прийняття рішень по-перше різна, по-друге, передує даті складанні Акту), що також свідчить про певні недоліки при складанні акту та при прийнятті відповідних рішень податковим органом.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 5 лютого 2014р. №0000252204 , відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766 грн., та податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 5 січня 2014р., відповідно до якого позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 752502 грн., з яких: 501668 грн. - сума основного платежу та 250834 грн. штрафних санкцій, є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство реалізації інженерних задач "Тріз ЛТД" товариство з обмеженою відповідальністю до Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014р. № 0000242204.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014р. № 0000252204.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01.09.2014р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець