Ухвала

від 30.10.2014 по справі 818/1681/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р.Справа № 818/1681/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Плужнікової Л.Ю., Рудченко О.М., відповідача - Куц О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/1681/14

за позовом Товариства реалізації інженерних задач "Тріз" ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю)

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріз ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Тріз ЛТД") звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м.Сумах), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сумах від 05 лютого 2014р. №0000252204, відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 05 січня 2014р. №0000242204, відповідно до якого позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 752502 грн., з яких: 501668 грн. - сума основного платежу та 250834 грн. штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 року по справі № 818/1681/14 адміністративний позов Товариства реалізації інженерних задач "Тріз ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014р. № 0000242204.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014р. № 0000252204.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 року по справі № 818/1681/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на дані АРМ «Звірка» зазначив, що на момент складання акту перевірки ТОВ «ТРІЗ» мали місце розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів ТОВ «Альянс-Д» на суму 10591,00 грн. та 2418,00 грн. - по ТОВ «Металелектромаш». Крім того, вказує, що в ході проведення перевірки відповідачем було отримано акт від 28.03.2013 р. № 1944/22-710/31944175 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Д» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, в ході якої не підтверджено господарських відносин ТОВ «Альянс-Д» з позивачем по справі. З посиланням на акт від 03.04.2013 року № 1232/22-9/38104548 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металелектромаш» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками», стверджує про невстановлення факту отримання вказаним підприємством товарів від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів прийому-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів, що на думку відповідача, свідчить про ненабуття належної цивільної дієздатності ТОВ «Металелектромаш» та фіктивність правочину між позивачем та вказаним контрагентом. Враховуючи викладене, вважає обґрунтованими висновки акту перевірки про завищення ТОВ «ТРІЗ» ЛТД податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 13009 грн.

Крім того, стверджує про відсутність у позивача на момент перевірки податкових накладних, наведених у реєстрах отриманих податкових накладних на загальну суму 654425,00 грн. за червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, та, як наслідок, про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту вищевказаної суми.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 року по справі № 818/1681/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснили, що на момент перевірки були в наявності всі податкові накладні, які були включені підприємством до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. Вказують, що позивачем 26.01.2014 року було надано на особистому прийомі у заступника ДПІ заперечення на акт ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, оскільки мали місце розбіжності у даті складання акту перевірки (23.02.2014 року, а фактично - 23.01.2014 року). Разом із запереченнями до податкового органу надавались копії податкових накладних, які, однак, не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства реалізації інженерних задач "Тріз" ЛТД /товариство з обмеженою відповідальністю/ код ЄДРПОУ 21103448 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012р., за наслідками якої відповідачем складено відповідний акт від 23.02.2014р. №181/2204/21103448/1 (т.1, а.с.11-61).

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п.187.1. ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість на суму 501668 грн., у т.ч.: вересень 2012р. - 241416 грн., жовтень 2012р. - 23794 грн., листопад 2012р. - 39961 грн., грудень 2012р. - 196497 грн., та завищено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість станом на 31.12.2012р. на суму 165766 грн.

На підставі наведеного висновку акту перевірки ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.02.2014р. №0000252204 (а.с.8, І том), відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766 грн.; від 05.01.2014р. №0000242204 (а.с.9, І том), яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 752502 грн., з яких: 501668 грн. - сума основного платежу та 250834 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за результатами господарських відносин між позивачем та ТОВ «Альянс-Д» і ТОВ "Металелектромаш", як таких, що належним чином підтверджені податковими накладними та первинними документами, а також з того, що відповідач не надав правомірності зменшення позивачеві від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення грошових зобов'язань з ПДВ по відносинам із вказаними підприємствами згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про порушення ТОВ «ТРІЗ» ЛТД вимог п. 187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

У свою чергу, такого висновку відповідач дійшов з посиланням на наявність розбіжностей за даними АРМу "Звірка" по результатам автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по контрагентам ТОВ "Альянс-Д" та ТОВ "Металелектромаш", відомості актів від 28.03.2013р. №1944/22-710/31944175 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Альянс-Д" (код 31944175) з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2010р. по 31.01.2013р.», від 03.04.2013 №1232/22-9/38104548 ДПІ у Печерському районі м.Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металелектромаш" (код за ЄДРПОУ 38104548) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками, а також на ненадання позивачем до перевірки податкових накладних, перелік яких визначено у реєстрах отриманих податкових накладних на загальну суму 654 425,00 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними та такими, що не є підставою для зменшення позивачеві від'ємного значення податку на додану вартість та збільшення грошового зобов'язання з ПДВ, з огляду на таке.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За твердженням відповідача, на вимогу податкового органу позивачем не було надано відповідні податкові накладні, перелік яких визначено у реєстрах отриманих податкових накладних на загальну суму 654 425,00 грн. в т.ч.: червень 2012 - 111217,00 грн., вересень 2012р. - 252 467,00 грн., жовтень 2012р. - 66171,00 грн., листопад 2012р. - 201852,00 грн., грудень 2012р. - 22718,00 грн.

З посиланням на відсутність податкових накладних (перелік накладних наведений на стор.23 акту), відповідачем зроблено висновок про неправомірність віднесення ТОВ «ТРІЗ» ЛТД до складу податкового кредиту сум ПДВ по таким накладним.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.6. ст.85 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до п.44.7 ст.44 ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «ТРІЗ» ЛТД на підтвердження наявності податкових накладних та своєчасності їх реєстрації в реєстрі наданих та отриманих податкових накладних ТОВ "Тріз ЛТД" було надано копії податкових накладних за червень 2012р., вересень 2012 року, жовтень 2012р., листопад 2012р. грудень 2012р., копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з квитанціями про отримання документу у ДПІ в м.Сумах (т.2, а.с.2-128).

При цьому, слід відмітити, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів ненадання позивачем цих податкових накладних під час перевірки, їх відсутності або відмови позивача у їх наданні.

Так, з матеріалів акта перевірки не вбачається надання посадовими особами позивача письмових пояснень про відсутність податкових накладних або складення фахівцем ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області акту про відмову у наданні податкових накладних, який у відповідності до п.85.6 ст.85 ПК України є належним доказом відсутності податкових накладних у позивача на момент перевірки.

Натомість, в акті перевірки наявний перелік податкових накладних (т.1, а.с.33-34, стор.23-24 акту перевірки).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 26.01.2014 року (тобто, в межах строку, передбаченого пунктом 44.7 статті 44 ПК України) на особистому прийомі заступника начальника ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області Д.О. Ольховик надавались заперечення на акт перевірки від 23.02.2014 року № 181/2204/21103448/1, в яких ТОВ «ТРІЗ» ЛТД стверджує про надання під час перевірки всіх документів податкового та бухгалтерського обліку товариства у тому числі і вказаних податкових накладних. Також до заперечень було додано копії податкових накладних за спірний період на 50 арк. (т.2, а.с.201-202).

Вищенаведене не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, фактично позивачем підтверджено наявність відповідних податкових накладних на підприємстві, тоді як відповідачем не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень щодо відсутності на підприємстві податкових накладних за відповідний період.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, останні були надіслані до ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області в електронному вигляді та прийняті відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справип копії відповідних квитанцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність у ТОВ "Тріз" на момент проведення перевірки оригіналів вищезазначених податкових накладних, та вважає хибними висновки ДПІ в м. Сумах ГУ Мінлдоходів у Сумській області про відсутність у позивача права на включення ПДВ за цими податковими накладними у загальному розмірі 654 425,00 грн. до складу податкового кредиту за червень 2012р., вересень 2012 року, жовтень 2012р., листопад 2012р. грудень 2012р.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по відносинам із ТОВ «Альянс-Д» та ТОВ «Металелектромаш», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТРІЗ» ЛТД було придбано у ТОВ "Металелектромаш" ТМЦ (круг Н/Ж 20 х 13 300, круг 160 ст.40ХН), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії податкової накладної №56 від 09.10.2012р. на суму 14513,16 грн.. у т.ч. ПДВ - 2418,86 грн., видаткових накладних № РН-0000491 від 15.10.2012 р., РН-0000615 від 13.11.2012 р., банківської виписки по рахунку позивача (т.2, а.с.129-132).

Фактичне транспортування придбаного товару здійснювалось перевізником ТОВ «ТК «САТ» згідно з товарно-транспортними накладними від 15.10.2012 року, 12.11.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2, а.с.133-134).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем (Покупець) із ТОВ "Альянс-Д" (Продавець) укладено Договір №25-12Х від 02.03.2012р., за умовами якого ТОВ «ТРІЗ» ЛТД придбано у вказаного контрагента ТМЦ (поковки) згідно зі специфікаціями до договору та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2, а.с.137-141, 149-157).

Продавцем виписано позивачеві податкові накладні № 59 від 25.10.2012 р., №67 від 29.10.2012р., №60 від 25.10.2012р., № 48 від 19.10.2012 р., № 41 від 17.10,2012 р., № 38 від 15.10.2012 р. (т.2, а.с.143-148).

Оплата придбаного товару підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (т.2, а.с.158-159).

Транспортування товару здійснювалось перевізником «Нова пошта», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.163-166).

Фактичне отримання та оприбуткування позивачем придбаного у ТОВ «Альянс-Д» товару підтверджується наявною в матеріалах справи карткою по рахунку 631 (т.2, а.с.160-162).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, складених в ході господарських операцій із ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Металелектромаш» вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів відмічає, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Факт зв'язку між господарською діяльністю позивача та придбаними товарами відповідачем не заперечується.

Колегія суддів зазначає, що реальність господарських операції ТОВ "Тріз" ЛТД з ТОВ "Металелектромаш" ставиться відповідачем під сумнів з посиланням на висновки акту від 03.04.2013 №1232/22-9/38104548 ДПІ у Печерському районі м.Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металелектромаш" (код за ЄДРПОУ 38104548) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками ТОВ «Компанія «Мармур», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД» за період з 01.04.2012 року по 30.11.2012 року», яким зафіксовано наявність ознак нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Металелектромаш" з вищевказаними контрагентами, непідтвердження операцій ТОВ "Металелектромаш" стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробичо-складських приміщень та іншого майна; невстановлення факту отримання ТОВ "Металелектромаш" товарів (послуг) від контрагентів-продавців, відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів.

В обґрунтування твердження про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «ТРІЗ» ЛТД та ТОВ "Альянс-Д" відповідач посилається на акт від 28.03.2013р. №1944/22-710/31944175 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Альянс-Д" (код 31944175) з питань дотримання податкового законодавства з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ ВК «Віконні системи» та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період 01.01.2010р. по 31.01.2013р.», яким, з посиланням на лист підприємства ТОВ "Альянс Д" №26/03-1 від 26.03.2013р., зафіксовано непідтвердження господарських операцій з Товариством реалізації інженерних задач "Тріз" ЛТД.

Разом з тим, слід відмітити, що вказаним листом ТОВ «Альянс-Д» було надано податковому органу первинні документи лише щодо відносин із постачальниками ТОВ «Ривс» та ТОВ «Ферріт-Д», що було помилково розцінено податковим органом як підтвердження ТОВ «Альянс-Д» факту здійснення господарських операцій лише з цими постачальниками та доказ відсутності господарських операцій з позивачем по справі.

При цьому, копії листа ТОВ "Альянс Д" №26/03-1 від 26.03.2013р., а також запиту, відповіддю на який є даний лист, відповідачем до матеріалів справи не надано, що унеможливлює надання судом належної оцінки таким доводам ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, правочини між позивачем та ТОВ "Альянс-Д", ТОВ "Металелектромаш" є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскарженими та у судовому порядку недійсними не визнані.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ТОВ «ТРІЗ» ЛТД, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентами своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, у тому числі в ухвалах від 09.07.2012р. К/9991/95093/11, від 23.07.2012р. К 9991/32628/11).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що акт від 03.04.2013 №1232/22-9/38104548 ДПІ у Печерському районі м.Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металелектромаш" (код за ЄДРПОУ 38104548) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками ТОВ «Компанія «Мармур», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД» за період з 01.04.2012 року по 30.11.2012 року», на який посилається відповідач в акті перевірки ТОВ «ТРІЗ» ЛТД від 23.02.2014р. №181/2204/21103448/1, не є належним та допустимим доказом безтоварності господарських операцій з придбання товарів у вказаного контрагента.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок вартості товарів, придбаних у контрагентів ТОВ "Металелектромаш" та ТОВ «Альянс-Д» на відсутність у останніх необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки товарів позивачеві вказаними контрагентами, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами, та, крім того, не позбавляють правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.

Доказів на підтвердження наявності розбіжностей по автоматизованої бази податкових зобов'язань та податкового кредиту з вказаними контрагентами, відповідачем не надані ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Крім того, розбіжності, наявні в автоматизованій інформаційній системі податкових органів, між розміром податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів може бути обумовлено внесенням до вказаної інформаційної системи даних щодо проведення перевірок відносно останніх, при цьому Податковим кодексом України не позбавлено права платників податків, у т.ч. контрагентів позивача, оскаржити результати таких перевірок до вищестоящого податкового органу або до суду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ "Металелектромаш" та ТОВ «Альянс-Д» по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача, а тому відсутні підстави для зменшення позивачеві від'ємного значення податку на додану вартість та збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 05 лютого 2014р. №0000252204 та від 05 січня 2014р. №0000242204.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності прийнятих ним рішень належним чином не довів.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що акт перевірки датовано 23.02.2014р., тоді як оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані 05.01.2014р. та 05.02.2014р. (тобто, дата прийняття рішень по-перше різна, по-друге, передує даті складанні акту), що свідчить про порушення встановленої Податковим кодексом України процедури складення акту та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05 лютого 2014р. №0000252204 та від 05 січня 2014р. №0000242204, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/1681/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.11.2014 р.