Ухвала

від 12.02.2015 по справі 818/1681/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/60133/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства реалізації інженерних задач «Тріз» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріз ЛТД" (далі - ТОВ "Тріз ЛТД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - ДПІ в м. Сумах), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року позов ТОВ "Тріз ЛТД" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Сумах залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду 26 серпня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Сумах подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду 26 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Тріз ЛТД" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Сумах проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Тріз ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №181/2204/21103448/1 від 23 лютого 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Тріз ЛТД" вимог п. 187.1 . ст. 187 , п. 198.1 , п. 198.2 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 , п. 201.1 , п. 201.4 , п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України , заниження податку на додану вартість на суму 501668, 00 грн., у т.ч.: вересень 2012 року - 241416, 00 грн., жовтень 2012 року - 23794, 00 грн., листопад 2012 року - 39961, 00 грн., грудень 2012 року - 196497, 00 грн., та завищено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість станом на 31 грудня 2012 року на суму 165766, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року №0000252204, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 165766, 00 грн.; від 05 січня 2014 року №0000242204, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 752502, 00 грн., з яких: 501668, 00 грн. - сума основного платежу та 250834, 00 грн. штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Тріз ЛТД» було придбано у ТОВ "Металелектромаш" ТМЦ круг Н/Ж 20 х 13 300, круг 160 ст.40ХН, відповідно до копії податкової накладної №56 від 09 жовтня 2012 року на суму 14513, 16 грн.. у т.ч. ПДВ - 2418, 86 грн., видаткових накладних № РН-0000491 від 15 жовтня 2012 року, РН-0000615 від 13 листопада 2012 року, банківської виписки по рахунку ТОВ «Тріз ЛТД».

Крім того, встановлено, що ТОВ «Тріз ЛТД» із ТОВ "Альянс-Д" укладено договір №25-12Х від 02.03.2012 року, за умовами якого ТОВ «Тріз ЛТД» придбано у вказаного контрагента ТМЦ (поковки) згідно зі специфікаціями до договору та видатковими накладними. Виконання господарських операцій за договором підтверджено податковими накладними. Оплата за договором підтверджена банківськими виписками.

Продавцем виписано ТОВ «Тріз ЛТД» податкові накладні № 59 від 25 жовтня 2012 року, №67 від 29 жовтня 2012 року, №60 від 25 жовтня 2012 року, № 48 від 19 жовтня 2012 року, № 41 від 17 жовтня 2012 року, № 38 від 15 жовтня 2012 року.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України ).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що первинні документи відповідають вимогам визначених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" , ст. 44 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24 травня 1995 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що висновки ДПІ у м. Сумах про завищення ТОВ "Тріз ЛТД" податкового кредиту, внаслідок наявності не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, оскільки на підтвердження наявності податкових накладних та своєчасності їх реєстрації в реєстрі наданих та отриманих податкових накладних було надано копії податкових накладних за червень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з квитанціями про отримання документу у ДПІ в м. Сумах.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Тріз ЛТД" не порушено вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми до валових витрат та податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Тріз ЛТД".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду 26 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров