Постанова

від 09.09.2014 по справі 916/1494/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 916/1494/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: Г.А. Єрмілова

О.Л.Воронюка

При секретарі О.В. Кубік

За участю представників сторін:

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"- Лук'янчук А.В.; б/н від 05.09.2012р.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпрей" - Федорончук І.В.; довіреність № 16/12-1-2013 від 16.12.2013р.

Інші представникиучасників в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпрей"

на рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2014р.

у справі № 916/1494/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпрей"

Треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський тарний комбінат"; Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 135460 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" (в подальшому за текстом - ПрАТ СК "Альфа Страхування") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпрей" (далі - ТОВ "Кіпрей) про стягнення 135 460 грн. в порядку суброгації, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору добровільного страхування майна № 017.0339785.247 від 27.02.2012 р. позивачем було сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тарний завод" зазначену суму в якості відшкодування знищення майна внаслідок страхового випадку (пожежі), що стався у виробничо-складській будівлі відповідача, де знаходилося майно ТОВ "Одеський тарний завод".

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.07.2014 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дяченко Т.Г., судді: Цісельський О.В., Оборотова О.Ю.) позовні вимоги були задоволені у повному обсязі та з ТОВ "Кіпрей" на користь позивача стягнуто 135460 грн. та 2709,20 коп. судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "Кіпрей" в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та на порушенні норм матеріального права, оскільки ТОВ "Кіпрей" жодним чином не несло відповідальності за зберігання обладнання ТОВ "Одеський тарний завод", а тому не повинно відшкодовувати його вартість. Також скаржник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача, що вказує не відсутність правових підстав для задоволення позову. Окрім цього, ТОВ "Кіпрей" наголошує на тому, що позивачем у позові безпідставно ототожнюються поняття "суброгації" та "регресу" з посиланням як на ст. 993 ЦК України, так і на ст. 1191 зазначеного Кодексу, що свідчить, враховуючи різний правовий режим їх застосування, про суперечність та взаємовиключення норм матеріального права. Скаржник вказує й на помилковість висновку аварійного комісара, експерта страхової діяльності по встановленню причин пожежі, на невідповідність звіту оцінювача з визначення вартості збитку, нанесеного власнику через пошкодження обладнання.

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по справі в яких ПАТ "СК "ПЗУ Україна" вважає апеляційну скаргу ТОВ "Кіпрей" необгрунтованою, а оскаржуване рішення господарського суду Одеської області законним та обгрунтованим, з мотивів викладених в поясненнях.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 355 Господарського кодексу України встановлено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 зазначеного Закону, а також статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2012 р. між ПрАТ СК "Альфа Страхування" та ТОВ "Одеський тарний комбінат" був укладений договір добровільного страхування заставного майна юридичних осіб № 0339785 з терміном його дії з 28.02.2012р. до 27.02.2013 р.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини "А" договору добровільного страхування ПрАТ СК "Альфа Страхування" зобов'язується у разі настання страхового випадку щодо технологічного обладнання: станок висікательний ротаційний СВР2, - виплатити страхове відшкодування на умовах і обсязі, що передбачені договором.

Страхова сума встановлена сторонами у розмірі 162 400 грн. (пункти 5, 8 частини "А" договору № 0339785 від 27.02.2012 р.).

Страхові випадки, при настанні яких здійснюється відшкодування, визначені у пункті 9 частини "А" та Розділі 2 частини "Б" договору страхування, серед яких у тому числі значаться вогневі ризики: пожежа та задимлення в результаті пожежі (п. 2.3.1 частини "Б" договору).

Згідно із додатковою угодою № 1 від 17.10.2012 р. до згаданого вище договору сторонами внесені зміни у пункт шостий, за якими на період з 18.10.2012 р. по 18.12.2012 р. місцем дії договору визначене: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Леніна, 1-ж; а на період з 19.12.2012 р. по 27.02.2013 р.: м. Іллічівськ, вул. Перемоги, 15.

03 вересня 2012 р. між ТОВ "Одеський тарний комбінат" та ТОВ "Кіпрей" укладено договір № 165 технічного обслуговування станка висікательного СВР2 /а.с. 155-158, т.1/.

Пунктом 6.2. цього договору обумовлено те, що на час технічного обслуговування відповідальність за зберігання обладнання покладена саме на ТОВ "Кіпрей".

Актом від 03.09.2012 р., що є невід'ємною частиною договору № 165 від 03.09.2012 р., підтверджено передання станка висікательного СВР2 відповідачу у належній якості, без явних дефектів та пошкоджень /а.с. 159, т.1/.

З матеріалів справи також вбачається, що 22 листопада 2012 р. у будівлі ТОВ "Кіпрей", що знаходилась за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Леніна, 1ж, сталась пожежа, в результаті якої було знищено майно, у тому числі станок ротаційний /а.с. 24, т.1/.

За висновком ДВЛ УЗД ГУ Держтехногенбезпеки в Одеській області від 02.12.2012 р. /а.с. 127-133, т.1/ найбільш ймовірною причиною пожежі, що виникла у виробничо-складській будівлі ТОВ "Кіпрей" по вул. Леніна, 1ж у с. Велика Балка Біляївського району Одеської області, є аварійний режим роботи люмінесцентного світильника. При цьому, 22 серпня 2012 року представником ГУ Держтехногенбезпеки в Одеській області було виявлено серед інших порушень Правил пожежної безпеки в Україні також й те, що електричні світильники не були оснащені захисними ковпаками (порушення п. 5.1.28.6 Правил пожежної безпеки в Україні), про що було складено постанову № 223 про накладання адміністративного стягнення.

Подібні висновки частково підтверджені висновком № 11/12/17-01 аварійного комісара, експерта страхової діяльності по встановленню причини пожежі, яка сталась у виробничо-складському приміщенні ТОВ "Кіпрей", що розташовувалась за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Леніна, 1ж /а.с.89-103, т.1/.

Також, згідно із висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ УМВС України в Одеській області № 39В від 26.07.2013 р. /а.с. 207-232, т.1/ виникнення пожежі могло бути пов'язано з дією, у тому числі, джерела запалювання електричної природи у вигляді розжарених металевих часток, які утворилися внаслідок аварійного режиму роботи - короткого замкнення електричної схеми люмінесцентних освітлювачів. Як одну з ймовірних причин виникнення пожежі експертом вказано, у тому числі, контакт джерела запалювання електричної природи у вигляді розжарених часток металу, утворених внаслідок короткого замкнення в електричній схемі люмінесцентних освітлювачів, які знаходилися в зоні осередку пожежі, з горючими матеріалами та речовинами.

Із звіту № 6798 від 25.04.2013р. /а.с. 31-88, т.1/ з визначення вартості збитку нанесеного власнику через пошкодження обладнання - верстату висікательного ротаційного СВР-2, що був виготовлений незалежним оцінювачем ТОВ "ЕАК "Довіра" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 952/10 від 13.04.2010 р.), видно, що вартість збитку нанесеного через пошкодження виробничого обладнання, що розташоване за адресою: за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Леніна, 1ж, з округленням до цілих складає 140 997 грн., в т.ч. ПДВ. При цьому, останнім у звіті було зазначено про недоцільність ремонтних робіт з наведенням фото фіксації пошкоджених елементів.

Згідно із висновками сюрвейрського звіту компанії "United Loss Adjusters", враховуючи вартість годного металобрухту та технічної документації, розрахована сума - 135 460 грн., яка і є предметом даного спору.

19.06.2013 р. позивачем було складено та затверджено страховий акт № 0343.211.12.01.01 /а.с. 26, т.1/, у якому було визначено суму страхового відшкодування на рівні 135460 грн.

На підставі платіжного доручення № 12569 від 25.06.2013р. /а.с. 134, т. 1/ ПрАТ СК "Альфа Страхування" було сплачено ТОВ "Одеський тарний комбінат" суму страхового відшкодування у розмірі 135 460 грн.

Відповідач вимогу позивача від 23.01.2014 р. № 0343/2014 щодо відшкодування сплаченої суми в порядку суброгації залишив без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що доказами, зібраними по справі, доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тоді як письмових доказів, які б підтверджували доводи та пояснення представників відповідача, суду надано не було, а питання про призначення судової експертизи відносно спірних питань ТОВ "Кіпрей" не порушувалося.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Посилання ТОВ "Кіпрей" на те, що ТОВ "Кіпрей" жодним чином не несло відповідальності за зберігання обладнання ТОВ "Одеський тарний завод", а тому не повинно відшкодовувати його вартість, - спростовується зобов'язаннями за договором № 165 технічного обслуговування станка висікательного СВР2 від 03.09.2012 р., підтверджується актом від 03.09.2012 р. прийому-передачі станка висікательного СВР2 відповідачу, на яких міститься підпис директора відповідача та печатка товариства.

Частинами першою, третьою статті 36 Господарського процесуального кодексу визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, оригінали документів подаються лише тоді, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Доказів недійсності цього договору, його підроблення чи інших фальсифікацій ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Твердження скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про наявність правових підстав для задоволення позову, хибність висновків експертів та інших спеціалістів, судова колегія вважає неспроможними, оскільки на спростовування наявних матеріалів ТОВ "Кіпрей" не надано доказів, а містяться лише наголошення.

Однак рішення суду не може ґрунтуватися на голослівних поясненнях та припущеннях.

Судом першої інстанції не давалося переваги однім доказам над іншими, а зроблені висновки про задоволення позовних вимог на підставі дослідження усі матеріалів та доказів в їх сукупності на підставі ст. 43 ГПК України.

ТОВ "Кіпрей" не спростовані висновки ДВЛ УЗД ГУ Держтехногенбезпеки в Одеській області від 02.12.2012 р.; висновки № 11/12/17-01 аварійного комісара, експерта страхової діяльності по встановленню причини пожежі, яка сталась у виробничо-складському приміщенні ТОВ "Кіпрей"; висновки експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ УМВС України в Одеській області № 39В від 26.07.2013 р.; інформацію, що наведена у звіті оцінювача № 6798 від 25.04.2013р., а також висновки сюрвейрського звіту компанії "United Loss Adjusters".

Відповідачем не заявлялося про призначення експертизи щодо встановлення як причин пожежі, так і стосовно дійсної вартості пошкодженого майна ТОВ "Одеський тарний завод".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Не може погодитися судова колегія й з посиланням ТОВ "Кіпрей" на те, що позивачем та судом безпідставно ототожнюються поняття "суброгації" та "регресу" з посиланням як на ст. 993 ЦК України, так і на ст. 1191 зазначеного Кодексу, що свідчить, враховуючи різний правовий режим їх застосування, про суперечність та взаємовиключення норм матеріального права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути спірні суми саме в порядку суброгації. При цьому, помилкове посилання у позові на різні норми матеріального права у відповідності до статті 55 Конституції України не може бути достатньою підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуваним рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги по суті вирішені правильно, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпрей" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2014 р. по справі № 916/1494/14 - без змін.

Повний текст складено та підписано 11.09.2014р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк