Ухвала

від 10.09.2014 по справі 10/178 (2а-897/08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 10/178 (2а-897/08) Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Бабенка К.А.,

Петрика І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_3 (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0001731720/0 від 22.06.2007 року, № 0001731720/1 від 04.12.2007 року та №0001731720/3 від 18.01.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2008 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2008 року скасовано та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0001731720/0 від 22.06.2007 року, № 0001731720/1 від 04.12.2007 року та №0001731720/3 від 18.01.2008 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2008 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 21.01.2014 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 04.12.2007 року №0001731720/1 та від 18.01.2008 року №0001731720/3. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому, вартісне збільшення інвестиційного активу (пакета акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю в статутному фонді (загальній вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено у судових рішеннях під час попереднього розгляду справи, за наслідками відчуження майнових прав (паю співвласника у статутному фонді КП) за договорами купівлі-продажу від 23.06.2006 року №522/06 та від 06.06.2006 року №37/06 ОСОБА_3 одержала дохід у сумі 110 453,65 грн., який нею не було включено до оподатковуваного доходу у декларації за 2006 рік.

22.06.2007 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення №0001737720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14 358,92 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Святошинському районі м. Києва частково скасувала зазначене податкове повідомлення на суму 2 755,43 грн. та винесла податкове повідомлення від 04.12.2007 року №0001731720/1 на суму 11 603,49 грн., а також податкове повідомлення від 18.01.2008 року №0001731720/3.

Визначаючи позивачу вказану суму податкового зобов'язання, контролюючий орган дійшов висновку, що ОСОБА_3 під час сплати податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік не врахувала дохід від продажу корпоративних прав.

Згідно з довідкою орендного підприємства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (правонаступник КП, надалі - Підприємство) від 16.03.2007 року №65 сума первинного паю ОСОБА_3 станом на 31.12.1993 року становила 156 330 крб. (1,56 грн.) і була сформована за рахунок: внеску власних коштів - 60 000,60 крб.); приватизаційного майнового сертифіката власника паю - 30 000 крб. (30 коп.); розподілу вартості майна, придбаного на умовах оренди, - 9 485 крб. (9 коп.); розподілу прибутку, направленого на викуп заводу при приватизації, - 46 845 крб. (47 коп.). Таким чином, частка паю, сформованого за рахунок вартості приватизаційного сертифіката позивача, становила 19,19 %.

Вартість корпоративних прав позивача у вигляді персонального паю Підприємства на момент продажу становила 110 453,65 грн., частка вартості внесеного позивачем приватизаційного майнового сертифікату у загальній вартості корпоративних прав за розрахунками податкового органу склала 21 196,06 грн. (19,19 %).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV (надалі - Закон №889-ІV), загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

За змістом підпункту «б» підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону №889-IV не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів, у випадку, визначеному підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону №889-IV, у випадках, визначених підпунктами «а» і «б» цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно проаналізовано зазначені норми законодавства та дійшов висновку, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому, вартісне збільшення інвестиційного активу (пакета акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю в статутному фонді (загальній вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.

Водночас, не можна визнати обґрунтованим неврахування пропорційного збільшення вартості часток внаслідок індексації основних засобів, проведення якої передбачено, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року №34 та 16.05.1996 року №523, а з 01.07.1997 року - підпунктом 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин), за змістом якого платникам податків усіх форм власності надано право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів. Частка доходу, яка не включається до оподатковуваного доходу від продажу паю, складається, зокрема, з вартості приватизаційних майнових сертифікатів, збільшеної за рахунок індексації.

Аналогічно - збільшення статутного фонду емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів збільшує вартість частки окремого платника. При цьому, відбувається пропорційне збільшення обох часток - як тієї, дохід від продажу якої не входить до складу оподатковуваного доходу, так і тієї, вартість придбання якої є витратами платника та на суму яких має зменшуватися оподатковуваний дохід.

В даному випадку, як встановлено під час судового розгляду справи та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.01.2014 року у даній справі, контролюючий орган не врахував при розрахунку податку наведені вище норми податкового законодавства та в основу розрахунку включив лише суму вартості приватизаційного сертифікату позивача, не врахувавши, при цьому, збільшення вартості всього паю з урахування складових, а, відтак, неправильно застосував передбачену підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону №889-IV пільгу, у зв'язку з чим висновки, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та, відповідно, спірні рішення не можуть вважатися законним та обґрунтованим, з огляду на що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.12.2007 року №0001731720/1 та від 18.01.2008 року №0001731720/3 підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать нормам податкового матеріального права України та правомірно були скасовані судом першої інстанції. Тобто рішення суду першої інстанції прийняте із повним дотриманням норм матеріального права, а, з огляду на повноту встановлення обставин справи, й повним дотриманням права процесуального, тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: К.А. Бабенко

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Бабенко К.А

Петрик І.Й.