Постанова

від 11.09.2014 по справі 826/1603/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1603/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімтон" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Хімтон" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємства "Хімтон" (далі - ПП "Хімтон") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2014 р. №0000722201, №000712201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ПП "Хімтон" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Хімтон» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «В.Л.В.» за період грудень 2011 р., ПП «Калос» за період березень 2013 р., ТОВ «Венера Трейд» за період квітень 2013 р., за результатами якої складено акт первірки від 31.12.2013 р. №890/26-54-22-01-10/30223111.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.1 , п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Хімтон» занижено податок на прибуток на суму 99917,00 грн. за IV квартал 2011 р.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Хімтон» заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 383450,00 грн., а саме: за грудень 2011 р. на суму 166500,00 грн., за березень 2013 р. на суму 86374,00 грн., за квітень 2013 р. на суму 130576,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 27.01.2014 р.:

- №0000722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 575175,00 грн.;

- №000712201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 99917,00 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав фінансового-господарські відносини з ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Біквест» та ТОВ «Венера Трейд» на підставі договорів поставки від 03.10.2011 р., від 04.03.2013 р. та від 18.04.2013 р.

На підтвердження реальності виконання правочинів з поставки товарів, позивачем надано належні первинні документи: договори поставки, відповідні видаткові та податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні та банківські виписки, які дають можливість встановити зміст і обсяг поставленого товару (виконаних робіт), характеристики кількісних показників, та ціновий вираз.

На підтвердження наявності приміщення для зберігння отриманого товару, позивачем надано копію договору оренди офісного та складського приміщення від 05.01.2011 р. №28011.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданих позивачем при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Отже, відповідач позбавив ПП "Хімтон" права на формування валових витрат та податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Посилання відповідача на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, є лише припущенням. Відповідачем не доведено кількість працівників контрагента та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Відповідачем не спростовується факт наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції та податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з підстав відсутності контрагентів за місцем їх реєстрації, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.01.2014 р. №0000722201, №000712201, а тому такі рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ПП "Хімтон" необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімтон" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Хімтон" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.01.2014 р. №0000722201, №000712201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст постанови складено 12.09.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.