Постанова

від 11.09.2014 по справі 826/8342/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8342/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотекс-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотекс-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу на проведення документальної позапланової перевірки від 28.04.2014 № 1095 та направлення на перевірку від 28.04.2014 № 1269/22-03, виданих ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Інкотекс - Україна» (код ЄДРПОУ 35077475) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Юрконсгруп» (код ЄДРПОУ 37479225) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 та з ТОВ «Броксид» (код ЄДРПОУ 37700428) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, за результатом якої складено акт перевірки від 12.05.2014 № 173/1-26-50-22-03-35077475.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого було занижено ПДВ на загальну суму 57 714,00 грн., в т.ч.: травень 2011- 6 000,00 грн., березень 2012 - 52 714,00 грн.

На підставі акту перевірки від 12.05.2014 № 173/1-26-50-22-03-35077475 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 0005062203, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 71 893,50 грн. (основний платіж - 58 714,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13 179,50грн.).

Встановлено, що між ТОВ «Інкотекс - Україна» (Замовник) в особі директора Джемілева А.Л. та ТОВ «Юрконсгруп» в особі директора Антоненко В.В. було укладено договір про надання інформаційно - консультаційних послуг від 30.05.2011 № 0530.

Відповідно до даного договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику інформаційно - консультаційні послуги з дослідження енергетичного ринку України, а Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю винагороду та прийняти надані послуги.

Пунктом 1.2 Договору, встановлено, що послуги надаються з метою отримання Замовником інформації щодо теоретичного функціонування та практичного регулювання енергетичного ринку України, вивчення структури енергопостачальних компаній та визначення осіб, що впливають на діяльність енергопостачальних компаній України.

Згідно розділу 2 Договору (Розрахунки), Замовник оплачує Виконавцю винагороду у розмірі 36 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 000,00 грн. шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Крім цього, п. 3.4 Договору наведений конкретний перелік послуг, які Виконавець повинен був надавати Замовнику та, згідно положень п. 3.5 Договору, Виконавець за результатами наданих послуг мав надати Замовнику звіт.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акт здачі - прийняття робіт (надання послуг): дослідження кон'юктури ринка (маркетингові послуги) та податкову накладну, маркетингові дослідження енергетичного ринку затвердженого від ТОВ «Юрконсгруп» директором Антоненком В.В.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься звіт маркетингового дослідження енергетичного ринку України, який складено на вимогу пункту 3.5 Вищевказаного договору, що підтверджує виконання пункту 3.4 вказаного договору.

Також встановлено, що між ТОВ «Інкотекс - Україна» (Замовник) в особі директора Джемілева А.Л. було укладено договір про надання послуг № 01-03/12 від 01.03.2012 з ТОВ «Броксид» (Виконавець) в особі директора ОСОБА_4

Відповідно до даного, договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги щодо програмування мережної адреси PLC модема в 3-х фазному лічильнику електричної енергії, встановлення пароля другого рівня доступу в 3-х фазному лічильнику електричної енергії, програмування мережної адреси PLC модема в 1-но фазному лічильнику електричної енергії.

Згідно розділу 2 Договору, (ціна та умови оплати) визначена вартість послуг, яка визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах наданих послуг та встановлено, що суму зазначену в акті наданих послуг Замовник зобов'язується перерахувати протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання даного акту.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: рахунки-фактури із визначеннями загальної вартості послуг відповідно до кількості замовлених одиниць послуг, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, документи щодо попередньої калькуляції вартості виробництва продукції.

Тобто, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що між Позивачем та його контрагентами були проведені господарські операції відповідно, до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин контрагенти позивача мали дійсне Свідоцтво платника податку на додану вартість, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегією суддів встановлено, що підставою, на яку посилається податковий орган, як на доказ незаконного формування позивачем об`єкту оподаткування податком на додану вартість є вирок Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2013 року у справі № 1/753/193/13 за обвинуваченням ОСОБА_4, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, яким його визнано винним у скоєнні вказаних злочинів.

Проте, приписи ч. 4 ст. 72 КАС України, передбачають обов`язковість врахування адміністративним судом обставин, встановлених вироком, якщо вони стосуються безпосередньо тієї особи, щодо якої ухвалено вирок.

Водночас, встановлені вироком суду у кримінальній справі обставини, що свідчать про наявність складу злочину у діяннях фізичної особи, не можуть вважатися обов`язковими для адміністративного суду під час надання ним оцінки податковій поведінці юридичної особи, працівником або представником якої була фізична особа, щодо якої ухвалено вирок.

Крім того, у вказаній кримінальній справі жодним чином не досліджувалися взаємовідносини між ТОВ «Інкотекс-Україна» та ТОВ «Броксид», про що свідчать обставини встановлені постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2013 року, а тому вона не має приюдиційного значення для вирішення даної адміністративної справи.

Визнання винним директора контрагента ТОВ «Броксид» не спростовує той факт, що вказані товариства, мали належний правовий статус та могли займатися законною діяльністю, докази чого містяться в матеріалах справи (свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платників ПДВ).

На думку колегії суддів єдиною підставою для формування платником податків права на отримання податкового кредиту є дослідження реальності господарських операцій та належне їх оформлення первинними документами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Між тим, як зазначалося вище, реальність спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення платником податку до податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум податку на прибуток, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Інкотекс-Україна» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Отже, суд першої інстанції неналежним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 0005062203 винесено Державною податковою інспекцією з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування постанови, з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотекс-Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотекс-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 року № 0005062203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст постанови виготовлений 12.09.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.