Постанова

від 01.09.2014 по справі 826/7220/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2014 року 10:12 № 826/7220/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Яковенко В.В.,

представник відповідача - Недашківська Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013р. №0008312207,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» (надалі - ТОВ «ВП «Інтерагротек», позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013р. №0008312207, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 838 797,20 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 459 699,30 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ВП «Інтерагротек» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи та комп'ютер головного бухгалтера, де відображені господарські операції в регістрах бухгалтерського обліку, вилучені співробітниками ОВСГУ СБУ в м. Києві та Київській області під час обшуку 27.08.2013p., що підтверджується відповідним протоколом.

Також, позивач зазначає, що ГУ Міндоходів у м. Києві не розглянуло заперечення до акта перевірки, що призвело до порушення законних прав та інтересів ТОВ «ВП «Інтерагротек».

Окрім того, позивач стверджує, що акта перевірки № 75/16-30/34181718 від 23.12.2013р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, взагалі не існує, а отже вказане рішення є протиправним, оскільки воно повинно прийматися виключно на підставі реально існуючого акта перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «ВП «Інтерагротек» зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві від 03.04.2006р. за № 1 068 102 0000 015099. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34181718.

ТОВ «ВП «Інтерагротек» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.01.2009р. за № 10681020000015099 та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 20.02.2009р. за №100199886, ТОВ «ВП «Інтераґротек» зареєстровано як платника податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ 341817126501.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі наказу від 01.11.2013р. №317, керуючись пп.20.1.4 п.20.1, пп.75.1.2 и.75.1 ст.75 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «ВП «Інтерагротек» (код за ЄДРПОУ 34181718) з питань дотримання вимог податкового., валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «ХК «Інноваційні технології» (код ЄДРПОУ 36515340), ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона» (код ЄДРПОУ 05417733), ТОВ «ТКТ-Груп» (код ЄДРПОУ 36114156), ТОВ «Лай Грим» (код ЄДРПОУ 37479618) та ТОВ «Єдиний Ресурс» (код ЄДРПОУ 38315024) (код за ЄДРПОУ 35977843) за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2013р. №75/16-30/34181718 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «ВП «Інтерагротек» п. 198.3, п.198.6 ст.198 та п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 838 797,20 грн., а саме по звітним періодам: у березні 2013 року - 1 161 080,32 грн.; у квітні 2013 року - 1 861 747,78 грн.; у травні 2013 року-2 239 293.88 грн.; у червні 2013 року - 2 616 794,99 грн.; у липні 2013 року - 1 948 948,67 грн.; у серпні 2013 року - 10 931,56 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем не надано первинні документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ВП «Інтерагротек» із ТОВ «ХК «Інноваційні технології», ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ-Груп», ТОВ «Лай Грим» та ТОВ «Єдиний Ресурс» за перевіряємий період. В той же час, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені первинними документами.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у м. Києві із запереченнями до акту.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013р. №0008312207, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 838 797,20 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 459 699,30 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 27.12.2013р. №71/15 до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.02.2014р. №1778/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ «ВП «Інтерагротек» звернулось із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів в зборів України №8113/6/99-99-10-01-15 від 07.05.2014р., рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві та податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВП «Інтерагротек» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ХК «Інноваційні технології», ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ-Груп», ТОВ «Лай Грим» та ТОВ «Єдиний Ресурс».

Зокрема, згідно ІАІС ДПС «Податковий блок», податковим органом встановлено, що суми податкових зобов'язань по податковим накладним ТОВ «Єдиний Ресурс» включено позивачем до податкових декларацій з ПДВ за відповідний період.

Згідно АІС «Податковий блок» ТОВ «ВП «Інтерагротек» в податковій звітності з податку на додану вартість, а саме в Додатках №5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» вбачається, що за період травень, червень, липень 2013 року податковий кредит ТОВ «ВП «Інтерагротек» частково сформовано за рахунок контрагента ТОВ «Єдиний Ресурс» на загальну суму 3 571 372,47 грн.

Також, при проведенні дослідження фінансових операцій ТОВ «ВП «Інтерагротек» за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р., згідно ІАІС ДПС «Податковий блок», встановлено, що ТОВ «ВП «Інтерагротек» в податковій звітності з податку на додану вартість, а саме в Додатках №5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» відображено наслідки взаємовідносин з підприємством ТОВ «ТКТ-Груп».

Зокрема, за період липень та серпень 2013 року податковий кредит підприємства частково сформовано за рахунок контрагента ТОВ « ТКТ-Груп» на загальну суму 1 025269, 90 грн.

Окрім того, відповідно до податкових декларацій з ПДВ та Додатками №5 до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р., позивачем частково сформовано податковий кредит за рахунок контрагента ТОВ «Лай Грим» на загальну суму 5 242154, 83 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВП «Інтерагротек» за період травень, червень, липень 2013 року сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів: ТОВ «Єдиний Ресурс» на загальну суму 3 571 372,47 грн., ТОВ « ТКТ-Груп» на загальну суму 1 025269, 90грн., ТОВ «Лай Грим» на загальну суму 5 242154, 83 грн. Всього 9 838 797,20 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071 (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

В той же час, позивач, в порушення вищезазначених норм закону, первинну бухгалтерську документацію ні під час проведення перевірки, ні безпосередньо суду не надав та не довів неможливість подання таких доказів.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва під час проведення перевірки запропоновано директору ТОВ «ВП «Інтерагротек» надати первинні документи щодо підтвердження господарських відносин із зазначеними контрагентами за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р.

Проте, позивач листом від 25.11.2013р. №56/15 повідомив податковий орган, що первинні документи вилучені співробітниками ОВС ГУ СБУ в м. Києві та Київської області від 27.08.2013р, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за допомогою програмного забезпечення та у зв'язку з тим, що в ході обшуку вилучено комп'ютер головного бухгалтера виконати прохання викладені в заявці від 19.11.2013р. є неможливим. Разом з листом надано протокол обшуку та вилучення від 27.08.2013р.

Проте, з наданого протоколу вбачається, що ст. о/у в ОВС ГУ СБУ в м. Києві та Київській області капітаном Гончаруком З.В., у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження №12031110000000773 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Чередніченко Н.П., проведено обшук приміщення ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона» за адресою: вул. Новопирогівська, 66. Перед початком виконання ухвали слідчого судді головному бухгалтеру ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона» Кисілю С.Г. пред'явлена вищезазначена ухвала та надана її копія. В ході проведення обшуку оглянуто офісне приміщення ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ- Груп» та ТОВ «ВП «Інтерагротек». При проведенні обшуку вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

В ході проведення перевірки посадовим особам ТОВ «ВП «Інтерагротек» запропоновано надати вищезазначену ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва.

Проте, зазначену ухвалу позивачем ні під час проведення перевірки, ні безпосередньо до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу, що обшук та вилучення первинних документів здійснювався щодо ПАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», а не щодо ТОВ «ВП «Інтерагротек».

Таким чином, оскільки первинні документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ВП «Інтерагротек» із зазначеними контрагентами за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р. позивачем не надано, суми податку на додану вартість не підтверджені первинними документами не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «ВП «Інтерагротек» в порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198 та п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 9 838 797,20 грн., яка не підтверджена первинними документами, а отже підлягає зменшенню.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 838 797,20 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 459 699,30 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013р. №0008312207 винесене відповідачем обґрунтовано, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Окрім того, щодо доводів позивача про нерозгляд ГУ Міндоходів у м. Києві заперечень до акта перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а отже заперечення до акту повинні подаватись саме до цього органу.

Окрім того, суд зазначає, що помилкове посилання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на акт перевірки від 23.12.2013р. замість акта перевірки від 09.12.2013р. не впливає на правильність і обґрунтованість винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цілому.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 05.09.2014р.

Суддя В.П. Шулежко