Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/7220/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7220/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Яковенко В.В.

пр-к відповідача Денисенко Ю.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 року № 0008312207 -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 року № 0008312207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «ВП «Інтерагротек» з питань дотримання вимог податкового., валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «ХК «Інноваційні технології», ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ-Груп», ТОВ «Лай Грим» та ТОВ «Єдиний Ресурс» за період з 01.01.2013 року по 01.09.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт 09.12.2013р. №75/16-30/34181718, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198 та п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 838 797,20 грн., а саме по звітним періодам: у березні 2013 року - 1 161 080,32 грн.; у квітні 2013 року - 1 861 747,78 грн.; у травні 2013 року-2 239 293.88 грн.; у червні 2013 року - 2 616 794,99 грн.; у липні 2013 року - 1 948 948,67 грн.; у серпні 2013 року - 10 931,56 грн.

Зазначені висновки відповідач обґрунтовує ненаданням позивачем первинних документів, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ВП «Інтерагротек» із ТОВ «ХК «Інноваційні технології», ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ-Груп», ТОВ «Лай Грим» та ТОВ «Єдиний Ресурс» за перевіряємий період.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 року №0008312207, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 838 797,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 459 699,30 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих рішень, оскільки позивачем не надано доказів фактичного виконання контрагентами спірних операцій та як наслідок, безпідставності формування спірних сум витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВП «Інтерагротек» у період, що перевірявся мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ХК «Інноваційні технології», ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», ТОВ «ТКТ-Груп», ТОВ «Лай Грим» та ТОВ «Єдиний Ресурс».

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано жодних документів первісного бухгалтерського обліку.

Позивач стверджує, що документи бухгалтерського обліку було вилучено ОВС ГУ СБУ в м.Києві та Київській області у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження.

Однак, об'єктивних доказів щодо цього суду надано не було. З копії протоколу обшуку та вилучення (а.с.60) вбачається, що слідчі дії проводилися на ПрАТ «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона».

Доказів того, що позивачем вживалися до перевірки заходи по відновленню бухгалтерської документації або повернення від слідчого суду не надано.

Надані позивачем до апеляційної скарги податкові накладні не підтверджують факту реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та зазначеними вище контрагентами.

Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку (в тому числі: видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей, товарно-транспортних накладних, доказів навантаження-розвантаження, тощо) не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентами.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, яка не підтверджена первинними документами є обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерагротек» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 24.10.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.