Ухвала

від 29.07.2015 по справі 826/7220/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2015 р. м. Київ К/800/57811/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 826/7220/14

за позовом Товариства

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Гапона В.В.,

відповідача - Ісаєва С.П., Деміденко Ю.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0008312207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на неподання платником необхідних первинних документів на підтвердження фінансово-господарських правовідносин із задекларованими контрагентами.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що: судами проігноровано неможливість надання платником підтверджувальних документів первинного обліку у зв'язку з їх вилученням у Товариства у рамках проведення оперативних заходів; судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалися обставини щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за операціями зі спірними контрагентами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ХК «Інноваційні технології», приватним акціонерним товариством «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», товариством з обмеженою відповідальністю «ТКТ-Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Лай Грим» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний ресурс» за період з 01.01.2013 по 01.09.2013.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 09.12.2013 № 75/16-30/34181718. У цьому акті зазначено про неподання платником первинних документів, складенням яких опосередковувалося виконання операцій з названими контрагентами.

На підставі висновку про невідповідність сформованого Товариством податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам зі спірними постачальниками критерію документальної підтвердженості, Інспекцією було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 12 298 496 грн. (у тому числі 9 838 797,20 грн. за основним платежем та 2 459 699,30 грн. за штрафними санкціями).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізовані законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по нарахуванню (сплаті) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю у платника первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів для оформлення господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть підтверджуватися будь-якими первинними документами, що містять необхідні реквізити та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

Отже, на підтвердження сформованих даних податкового обліку платник повинен представити документи, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст, обсяг господарської операції, її учасників та є достатніми для встановлення факту існування активу та його руху на шляху до від конкретного задекларованого постачальника до платника податків - набувача.

У справі, що переглядається, на обґрунтування неможливості представлення відповідних первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів позивач послався на факт їх вилучення правоохоронними органами.

Зазначені доводи були відхилені судами попередніх інстанцій з посиланням на протокол обшуку та виїмки, складений 27.08.2013 старшим уповноваженим ОВС ГУ СБУ в м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_4, яким, за висновком судів, оформлено слідчі дії у приміщенні приватного акціонерного товариства «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», а не позивача у справі. Також суди зазначили, що позивачем не вжито будь-яких заходів для відновлення необхідної документації.

Втім, у названому протоколі обшуку та виїмки зазначено, що слідчі дії проводилися в офісному приміщенні приватного акціонерного товариства «ДЗУ ІЕЗ ім. С.О. Патона», де знаходяться орендарі - у тому числі, Товариство. У переліку вилучених речей та документів за цим протоколом наведено й папки з первинними документами Товариства.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами ), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зміст цієї норми виключає правильність висновку податкового органу про відсутність у платника необхідних первинних документів у разі їх вилучення правоохоронними органами.

Пунктом 85.9 статті 85 ПК передбачено, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З огляду на наведені законодавчі приписи без отримання копій первинних документів, вилучених у позивача за протоколом обшуку та виїмки від 27.08.2013, висновок судів про непідтвердженість сформованого платником податкового кредиту за операціями зі спірними контрагентами є передчасним.

У даному разі для правильного вирішення даного спору суду слід було зобов'язати Інспекцію вжити необхідних заходів для одержання від слідчого органу вилучених у платника первинних документів або безпосередньо витребувати завірені копії відповідних документів у слідчого органу, дослідити ці первинні документи на предмет їх достатності та достовірності для встановлення змісту господарських операцій позивача зі спірними контрагентами та підтвердження реальності виконання цих операцій і за наслідками цього зробити вмотивований висновок про дотримання (або недотримання) позивачем умов, з якими пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК пов'язують право платника на податковий кредит.

Оскільки прийняття правильного по суті спору рішення вимагає додаткового витребування та дослідження доказів для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд для усунення вказаних недоліків та ухвалення за наслідками цього рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 826/7220/14 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.В. Сірош