Рішення

від 10.09.2014 по справі 904/4567/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.14р. Справа № 904/4567/14

За позовом Приватного підприємства "Форкліфт Сервіс Україна", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13517,95 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Литвиненко Я.А., довіреність від 19.08.2014 року, представник;

Від відповідача: Карпенко О.С., довіреність від 20.08.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Форкліфт Сервіс Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 13 517 грн. 95 коп., а також судового збору.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2014 року порушено провадження у справі № 904/4567/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.07.2014 року.

Представник позивача у судове засідання 21.07.2014 року не з'явився, 17.07.2014 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливим підписанням мирової угоди з відповідачем (а.с. 25).

Ухвалою господарського суду від 21.07.2014 року за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 20.08.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.08.2014 року надав клопотання про долучення до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.10.2013 року по 19.08.2014 року (а.с. 34-35), та подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 08.09.2014 року у зв'язку з необхідністю додаткового часу для надання позивачем пояснень по справі та додаткових доказів (а.с. 36).

Представник відповідача у судовому засіданні 20.08.2014 року надав відзив на позовну заяву № 369 від 19.08.2014 року (а.с.37-39), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2014 року продовжено строк вирішення спору до 08.09.2014 року, розгляд справи відкладено на 03.09.2014 року.

У судовому засіданні 03.09.2014 року представник позивача подав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення вих. № 2/9 від 02.09.2014 року (а.с. 79-80).

У судовому засіданні 03.09.2014 року відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України присутнім сторонам оголошено перерву до 08.09.2014 року.

У судовому засіданні 08.09.2014 року представник відповідача надав клопотання №1351 від 08.09.2014 року (а.с. 93-94) про витребування у позивача оригіналу додаткової угоди №1 від 19.11.2013 року до договору купівлі-продажу №367П/СФ-10.13 від 17.10.2013 року для дослідження її в судовому засіданні та відкласти розгляд справи для надання позивачеві та відповідачеві часу на надання оригіналів цього документу.

У судовому засіданні 08.09.2014 року присутнім сторонам оголошено перерву до 08.09.2014 року до 16:00 год.

Після перерви представник Відповідача надав суду свій екземпляр Додаткової угоди № 1 від 19 листопада 2013р. до Договору. Даний документ виконано факсограммою яка містить відбиток печатки Відповідача та підпис синього кольору, а також копію печатки та підпису Позивача. Мокрої печатки та підпису ПП "Форкліфт Сервіс Україна" наданий Відповідачем екземпляр додаткової угоди не містить, даний документ за ініціативою суду долучено до матеріалів справи (а.с. 97).

В свою чергу представник позивача подав для огляду та долучення до матеріалів справи оригінал додаткової угоди №1 від 19.11.2013 року до договору купівлі-продажу №367П/СФ-10.13 від 17.10.2013 року (а.с. 96). Судом оглянуто та долучено до справи вищевказаний документ.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2013 року між Приватним підприємством "Балкан-Січ", найменування якого змінено на Приватне підприємство "Форкліфт Сервіс Україна", що підтверджується Додатковою угодою №1 (далі-Позивач/Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - Відповідач/Покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 367П/СФ-10.13 (далі - Договір, а.с. 8-12).

У зв'язку із зміною з 05.11.2013 року найменування ПП "Балкан-Січ" на ПП "Форкліфт Сервіс Україна", 19.11.2013 року Сторонами до Договору було укладено Додаткову угоду №1, якою в Договір були внесені відповідні зміни щодо найменування та банківських реквізитів Позивача по справі (а.с. 96).

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму (його вартість), визначену п. 2.1. даного Договору.

Найменування, кількість, комплексність, характеристики товару, та інші додаткові умови зазначаються в узгодженій і підписаний сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість Товару установлюється в розмірі 207 000,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 34 500,00 грн.

Відповідно до приписів п. 2.2. Договору, при його укладанні Сторони домовилися, що зазначена в п. 2.1. Договору вартість Товару, у відповідності до встановленого Національним Банком України офіційного курсу на день укладання Договору, еквівалентна 25 266,01 доларам США, а курс гривні до долару США, відповідно до офіційного курсу, складав: 799,30, з урахуванням коефіцієнту в розмірі 1,025. Сторони прийшли до взаємної згоди, що зазначений вище коефіцієнт застосовується наступним чином: курс 7,993 х коефіцієнт 1,025 х 25 266,01 доларів США = 207 000,00 грн.

Умовами п. 2.3. Договору передбачено наступне: якщо на день здійснення Покупцем оплати вартості Товару, встановлений Національним Банком України офіційний курс гривні до долару США зміниться в сторону збільшення більше ніж на 1 % по відношенню до офіційного курсу, визначеного п. 2.2. даного Договору, встановлена в п. 2.1. Договору вартість Товару підлягає відповідному перерахунку, який здійснюється Продавцем самостійно, про що останній повідомляє у письмовому порядку Покупця, який в свою чергу зобов'язується сплатити остаточну вартість Товару у відповідності до отриманого від Продавця перерахунку, на протязі 5 - ти банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про перерахунок.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що усі розрахунки за даним Договором здійснюються в безготівковій формі та у національній валюті України, з урахуванням приписів п.п. 2.2. та 2.3. Договору.

Згідно приписів ст. 524 Цивільного кодексу України, Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України, серед іншого встановлено: якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Позивачем на підставі п.п. 2.2. та 2.3. Договору проведено перерахунок вартості Товару за Договором №367П/СФ-10.13 від 17.10.2013 року суми курсової різниці за платежами № 5 та № 6 на загальну суму 13 517 грн. 95 коп.

Позивач у позовній заяві стверджує, що на виконання вимог п. 2.3. Договору направив на адресу Відповідача повідомлення №4/27-ЮРО від 27.02.2014 року, та Повідомлення №3/24-ЮРО від 24.03.2014 року, про перерахунок вартості Товару, згідно яких запропонував Відповідачу в добровільному порядку сплатити суму курсової різниці (а.с. 15-16).

Відповідач у відзиві зазначив, що не отримав від Позивача повідомлення №4/27-ЮРО від 27.02.2014 року, та Повідомлення №3/24-ЮРО від 24.03.2014 року.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В постанові Вищого господарського суду України № 34/359 від 21.12.2005 року встановлено, що цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред'явлення кредитором вимоги до боржника. Тому, подання Позивачем позовної заяви та надсилання копії позовної заяви відповідачу можна розцінювати як пред'явлення такої вимоги, яка є чіткою, зрозуміло та не суперечить будь - яким нормам матеріального права.

Позивачем вищевказані повідомлення були направлені відповідачу повторно 19.06.2014 року разом із позовною заявою, що підтверджується описом вкладення (а.с. 6) та 22.08.2014 року, що підтверджується описом вкладення цінного листа (а.с. 82). Таким чином, на час ухвалення судового рішення Позивач надав суду належні докази звернення до Відповідача із вимогою щодо оплати.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про оплату суми курсової різниці за платежами № 5 та № 6 на загальну суму 13 517 грн. 95 коп., а отже, з урахування семиденного строку встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати настав.

На час розгляду справи доказів сплати суми курсової різниці за платежами № 5 та № 6 на загальну суму 13 517 грн. 95 коп. Відповідач не надав.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідач наполягав на зміні сторонами умов Договору Додатковою угодою № 1 від 19.11.2013р. та виключення пунктів 2.2, 2.3 та зміну умов п. 2.5 Договору. На підтвердження такого Відповідач надав суду свій екземпляр Додаткової угоди № 1 (а.с.97). Заперечення Відповідача із посиланнями на наданий (а.с. 97) Відповідачем текст Додаткової угоди № 1 від 19 листопада 2013р. суд оцінює критично з огляду на таке. Наданий Відповідачем документ не містить належним чином виконаної печатки ПП "Форкліфт Сервіс Україна" та підпису уповноваженої особи, що дії від ім'я останнього. Наданий Позивачем оригінал Додаткової угоди № 1 від 19.11.2013р. (а.с.96) містить печатки та підписи від імені обох сторін, але не містить умов які б змінювали пункти 2.2, 2.3 та 2.5 Договору. З огляду на таке суд дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність заперечень Відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №367П/СФ-10.13 від 17.10.2013 року, обґрунтовані належними чином, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 13 517 грн. 95 коп.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. В порядку передбаченому ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне покласти на Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Маршала Малиновського, будинок 14-А, код ЄДРПОУ 35112619) на користь Приватного підприємства "Форкліфт Сервіс Україна" (69083, місто Запоріжжя, вулиця Східна, будинок 9, код ЄДРПОУ 25488244) заборгованість у розмірі 13 517 грн. 95 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.09.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин