Ухвала

від 11.09.2014 по справі 2а-1754/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1754/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верекон" до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Верекон" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 року № 000563/2303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцію у Шевченківському районі міста Києва у період з 28 липня 2011 року по 03 серпня 2011 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Доар» за січень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 09 серпня 2011 року № 18/2303/33500834.

Перевіркою встановлено завищення позивачем від'ємного значення на суму 41694,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 113026, 00 грн., у зв'язку визнанням договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Доар» недійсними.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 року № 000563/2303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану на 113 027,00 грн., з яких за основним платежем - 113 026,00 грн., за штрафними санкціями -1,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Доар» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Верекон» (Покупець) укладено Договір поставки № 1.7-01.11 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю бабінорізальну та перемотувальну машину SТМ/43.2-S, серійний номер 0972, рік випуску 2007 рік, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Даного Договору.

Згідно п.п. 1.2.1. п. 1.2 вищевказаного Договору, предметом постачання є бабінорізальна та перемотувальна машина SТМ/43.2-S - max.web width 1300 mm, серійний номер 0972, рік випуску 2007, в кількості 1 штука, ціна поставки 928 320, 00 грн.

Підпунктом 2.2. пункту 2.1. Договору встановлено, що весь обсяг постачання повинен бути здійснено до 15 січня 2011 року.

Так, відповідно до п. 6.1. Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченого у розділі 1 даного Договору та підтвердженою в накладній на відповідну партію товару.

На підтвердження реальності наданих ТОВ «ТД «Доар» послуг з поставки товару, позивачем надано копії рахунку - фактури № 050111 від 01 січня 2011 року, видаткової накладної № 050111 від 05 січня 2011 року, акту прийому - передачі майна від 05 січня 2011 року, з яких слідує висновок, що контрагентом виконано обов'язок з поставки товару, а позивачем (Покупець), в свою чергу, оплачено поставлений товар, як це передбачено Договором.

Також, в матеріалах справи міститься фотографія товару (бабінорізальна та перемотувальна машина), що підтверджує отримання позивачем за договором поставки від 05 січня 2011 року № 1.7-01.11 товару та копія Договору оренди приміщення № 29/1.3-08.08 від 01 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Конві» (Орендодавець) та позивачем(Орендар) про прийняття в оренду частину виробничого приміщення.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «ТД «Доар» було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.

В свою чергу, відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Доар», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби були відсутні підставі для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 року № 000563/2303.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій.

Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.