Постанова

від 09.09.2014 по справі 926/77/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 926/77/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Гнатюк Г.М.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського

підприємства «Ватра» вих.№14 від 12.06.2014 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014 року

у справі № 926/77/14

за позовом прокурора Путильського району Чернівецької області в інтересах держави в

особі Киселицької сільської ради, с. Киселиці, Путильського району

Чернівецької області

до відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Ватра»,

с. Киселиці, Путильського району Чернівецької області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної

ділянки площею 1,4680 га у комунальну власність та стягнення

заборгованості по орендній платі в сумі 6 312, 40 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Яворський Я.Т. (посвідчення № 011137 від 24.10.2014 року)

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Бонк Т.Б., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Бонк Т.Б. введено - суддю Новосад Д.Ф. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. розгляд апеляційної скарги відкладено. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Михалюк О.В., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Михалюк О.В. введено - суддю Гнатюк Г.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014 року у справі №926/77/14 (суддя Байталюк В.Д.) позов задоволено частково; стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Ватра" на користь Киселицької сільської ради заборгованість за Договором в сумі 9382,87 грн.; в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1827,00 грн.; в решті позову провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що сплата орендної плати за користування орендованою за договором земельною ділянкою за період з червня 2012 року по грудень 2013 року відповідачем здійснена частково - в сумі 489,00 грн., відтак суд першої інстанції дійшов до висновку про систематичність невиконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати орендної плати за договором та виникнення в останнього заборгованості в сумі 9 382,87 грн. (враховуючи заяву прокурора Путильського району № 69-327, вих.-14 від 13.03.2014р., а.с. 131). Разом з тим, місцевим господарським судом припинено провадження у справі в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки площею 1,4680 га у комунальну власність, оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач зменшив розмір позовних вимог (клопотання № 20 від 12.03.2014р., а.с. 132).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Ватра» оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих.№14 від 12.06.2014 року, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014 року у справі № 926/77/14.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги докази про наявність у відповідача нормативної грошової оцінки землі та про порядок застосування індексів нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2013р. Водночас, апелянт звертає увагу на те, що на земельну ділянку за Договором повинна застосовуватись нормативно-грошова оцінка, як за сінокіс.

Також скаржник покликається на недійсність Договору в частині розміру орендної плати за землю.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що всупереч ст. 77 ГПК України судове засідання 25.03.2014р. відбулось за відсутності представника відповідача, незважаючи на те, що суду було відомо про причину неможливості явки відповідача.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014р. у справі №926/77/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26.08.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.09.2014р.

Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.

В дане судове засідання прибув прокурор, позивач та відповідач в дане судове засідання не з'явилися, 08 вересня 2014 року Львівському апеляційному господарському суду від відповідача поступив лист-клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. При цьому, позивач причин неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року.

Враховуючи ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014р. у справі № 926/77/14 слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 06 червня 2012 року між Киселицькою сільською радою (Орендодавець) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Ватра» (Орендар) укладено Договір оренди землі № 15 (далі - Договір) (а.с. 14-15), згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування с/г призначення земельну ділянку сінокіс для обслуговування м'ясоцеху господарський двір, яка знаходиться по вул.Малодихтинецька, в с. Соколій, Киселицької сільської ради, Путильського району, Чернівецької області (п. 1. Договору). Даний Договір укладено на 49 років (п. 8. Договору).

Вказаний Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Путильському районі Чернівецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2012р. за № 732358154000018.

У відповідності до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка с/г призначення сінокіс загальною площею 1,4680 га, в тому числі: 0,1538 га під будівлями і спорудами, 1,3142 га - під проїздами, проходами та площадками.

Згідно п. 3 Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: обслуговування м'ясоцеху (ковбасної фабрики).

Разом з тим, п. 15. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування м'ясоцеху (ковбасної фабрики). Цільове призначення земельної ділянки 01.13 Для обслуговування м'ясоцеху (ковбасної фабрики) (п. 16. Договору).

Пунктом 19. Договору встановлено, що іншими умовами передачі земельної ділянки в оренду є заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, колегією суддів встановлено, що рішенням Киселицької сільської ради 5 сесії 6 скликання від 12.04.2011 року земельна ділянка яка знаходиться по вул. Малодихтинецька, в с. Соколій, Киселицької сільської ради, Путильського району, Чернівецької області була віднесена та надавалася за рахунок забудованих земель запасу сільської ради.

В подальшому, рішенням Киселицької сільської ради від 17.04.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4680 га та передачу її в оренду ПОСП «Ватра» для обслуговування м'ясоцеху (ковбасної фабрики), тобто Киселицька сільська рада змінила цільове призначення земельної ділянки на підставі чого земельна ділянка віднесена до земель промисловості.

Як вже зазначалося вище умовами Договору оренди землі № 15 від 06.06.2012р. передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки заборонена (п. 19 Договору).

Відтак, виходячи з наведеного земельна ділянка площею 1,4680 га передана в оренду ПОСП «Ватра» для обслуговування м'ясоцеху (ковбасної фабрики) не може бути віднесена до сільськогосподарських угідь і плата за її користування як за сінокіс неможлива.

Більше того, відповідно до довідки відділу Держземагенства у Путильському районі Чернівецької області (форма 6-зем) № 3 від 10.02.2014 цільове призначення земельної ділянки за Договором - для обслуговування м'ясоцеху (ковбасна фабрика) (а.с. 104).

Таким чином, покликання скаржника на те, що на земельну ділянку за Договором повинна застосовуватись нормативно-грошова оцінка, як за сінокіс, колегія суддів вважає необгрунтованими та спростованими матеріалами справи.

У відповідності до п. 20. Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Так, 08.06.2012р. між Киселицькою сільською радою (Орендодавець) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Ватра» (Орендар) складено Акт прийому-передачі земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки від 06.06.2012р. (а.с. 36).

Пунктом 9. Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі згідно ставки орендної плати за землю сільськогосподарського призначення, а саме - 0,43 грн. за 1 кв.м., що складає 6 312,40 грн.

Відповідно до п. 10. Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у строк до 30 серпня.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

У відповідності до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно статей 21 та 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець земельної ділянки, серед іншого, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за землю і визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Умовами укладеного між сторонами Договору з'ясовано, що Орендар зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі та в розмірі 6312,40 грн. щорічно до 30 серпня. Проте, Орендарем не виконуються належним чином умови договору оренди землі, які стосуються сплати орендної плати, та порушуються норми законодавства України та права орендодавця земельної ділянки - Киселицької сільської ради. Разом з тим, невиконання Орендарем умов Договору оренди землі в частині несплати орендної плати призводить до ненадходження коштів у бюджет Путильського району Чернівецької області.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що Киселицька сільська рада зверталася до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Ватра» з вимогою № 39 від 27.08.2013р. (а.с. 16) про сплату орендної плати, проте дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Враховуючи викладене, матеріалами справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати у розмірі 9 382,87 грн. (згідно заяви, в порядку ст. 22 ГПК України, прокурора Путильського району № 69-327, вих.-14 від 13.03.2014р., а.с. 131) за період з 08.06.2012р. (згідно акту прийому-передачі земельної ділянки) по 31.12.2013р. (дата визначена позивачем). Наведене також підтверджується поясненнями прокурора у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду, та встановлено, що сплата орендної плати за орендовану за договором земельну ділянку за 2013 рік здійснювалась відповідачем лише у лютому (163,00 грн.), березні (163,00 грн.) та квітні (163,00 грн.) 2013 року.

Розрахунок заборгованості по орендній платі здійснено відповідно до встановленого п. 9. Договору розміру річної орендної плати (а.с. 98), який встановлений рішенням 14 сесії 6 скликання № 52-14/12 від 21.05.2012 року Киселицької сільської ради. Станом на день винесення рішення зазначене у пункті 9 Договору рішення Киселицької сільської ради є чинним.

Таким чином, враховуючи те, що сплата орендної плати за користування орендованою за Договором оренди земельною ділянкою відповідачем здійснена лише у лютому, березні та квітні 2013 року, що суперечить п. 9. Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного між Сторонами Договору щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 9 382,87 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлених вимог та задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 9 382,87 грн. за неналежне виконання зобов'язань за Договором оренди землі № 15 від 06.06.2012р.

Водночас, колегія суддів зазначає про те, що згідно оглянутої в судовому засіданні постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.06.2014р. по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області у даній справі № 926/77/14 від 16.05.2014р. щодо стягнення заборгованості за Договором у сумі 9 382,87 грн. боржник (Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Ватра») у добровільному порядку сплатив самостійно по кв. № 136.1. від 06.03.2013р. 140 грн. боргу, по кв. № 88 від 19.03.2013р. 197 грн. боргу, по кв. № 22 від 23.04.2013р. 12 грн. боргу, по кв. № 115 від 30.05.2014р. 140 грн. боргу, також згідно пл. дор. № 01 від 04.06.2014р. 6 900,00 грн. боргу, по кв. № 82/156 від 11.06.2014р. 1 108,87 грн. боргу та по кв. № 59/11 від 11.06.2014р. 885 грн. боргу.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.05.2014р. у даній справі № 926/77/14 щодо стягнення заборгованості за Договором оренди земельної ділянки виконано у повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки площею 1,4680 га у комунальну власність, оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач згідно клопотання № 20 від 12.03.2014р. (а.с. 132) зменшив розмір позовних вимог і це зменшення позовних вимог на законних підставах прийнято судом першої інстанції.

Поряд з цим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що всупереч ст. 77 ГПК України судове засідання 25.03.2014р. відбулось за відсутності представника відповідача, чим порушено право відповідача на захист своїх прав та інтересів, колегія суддів зазначає наступне.

Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

При цьому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відтак, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 22 та ст. 75 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами, а доводи скаржника в цій частині є необгрунтованими.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення суду в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2014р. у справі № 926/77/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Ватра» вих.№14 від 12.06.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складений 12.09.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Новосад Д.Ф.