Рішення

від 11.09.2014 по справі 910/18132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18132/14 11.09.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вок орієнтал»

до Національної спілки письменників України

про виділ у натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Полякова О.В. (за договором про надання правової допомоги від 10.09.2014)

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 11.09.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вок орієнтал» (позивач) в особі директора Коцан В.Ю. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про виділ у натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та Національна спілка письменників України (відповідач) є співвласниками приміщення, загальною площею 537,1 кв. м., яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2. Позивач та відповідач не досягнули згоди щодо порядку володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 01.09.2014 порушено провадження у справі № 910/18132/14, сторони зобов'язано надати документи та вчинити дії, призначено розгляд справи на 11.09.2014.

08.09.2014 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а саме: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача, та письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

10.09.2014 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог.

Відповідно до п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року», приписи ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, передбачаючи право позивача, зокрема, на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Наслідки часткової відмови від позовних вимог судом позивачу роз'яснені.

11.09.2014 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог.

11.09.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача Полякова О.В.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 11.09.2014, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, які з'явилися у засідання, ознайомлено з їх правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2014 змінив позовні вимоги, підтримав змінені позовні вимоги, надав суду усні пояснення по суті спору та додаткові документи та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач та відповідач є співвласниками нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, загальною площею 537,1 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2 (технічна адреса приміщень: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2, літ. А).

Позивач набув право власності на 1/2 частку приміщення на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 6.06.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого за № 397, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банкова 2» в якості продавця та позивачем в якості покупця.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець передає, а покупець приймає у власність 1/2 частку нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2, і сплачує за нього ціну, визначену договором.

У п. 1.2 договору зазначено, що загальна площа нерухомого майна, 1/2 частка якого відчужується, складає 537,1 кв. м.

Відповідно до п. 1.4 договору ринкова вартість майна, що відчужується за договором, становить 6 000 600 грн. 00 коп. (шість мільйонів шістсот гривень 00 коп.).

У п. 1.5.2 договору вказано, що нерухоме майно є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення (охоронний № 44-Кв).

1/2 частка нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2, загальною площею 537,1 кв. м., належить позивачу на праві спільної часткової власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22720801 від 6.06.2014 року (номер запису про право власності 5936469).

Право власності відповідача підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.02.1999.

Сторони не дійшли згоди про порядок володіння та користування майном, що знаходиться у спільній частковій власності, або про виділ в натурі належної позивачу частки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст. 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст права власності, яке полягає у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном, визначено у ст. 317 Цивільного кодексу України.

Ст. 321 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Позивач набув 1/2 частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення, розташоване в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2, загальною площею 537,1 кв. м., за відплатним договором з дотриманням усіх положень чинного законодавства.

Відповідно, позивач є добросовісним набувачем своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у абз. 1 п. 5 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 вказує, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно зі ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до приписів ст. 183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

За відсутності згоди співвласників щодо володіння і користування, а також при недосягненні домовленості про спосіб та умови поділу майна спір може бути вирішений у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між співвласниками не було досягнуто домовленостей про умови поділу майна, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.

До заяви про зміну позовних вимог, яка надійшла від позивача 11.09.2014 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію), додано висновок ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 76 від 10.09.2014.

Відповідно до поданого висновку за технічними показниками об'єкт загальною площею 537,1 кв. м. може бути поділено наступним чином.

Об'єкт 1 становить 58/100 частку приміщення, а саме: приміщення підвалу 1) площею 11,1 кв. м., приміщення 2) площею 30,2 кв. м., приміщення 3) площею 16,3 кв. м., приміщення 4) площею 47,5 кв. м., приміщення 5) площею 9,2 кв. м., приміщення 6) площею 6,1 кв. м., приміщення 7) площею 8,3 кв. м., приміщення 8) площею 9,6 кв. м., приміщення 9) площею 7,5 кв. м., приміщення 10) площею 10,2 кв. м., приміщення 11) площею 10,4 кв. м., приміщення 1-го поверху 1) площею 99,1 кв. м., приміщення 2) площею 19,5 кв. м., приміщення 3) площею 3,2 кв. м., приміщення 4) площею 2,0 кв. м., приміщення 5) площею 2,0 кв. м., приміщення 6) площею 3,2 кв. м., приміщення 7) площею 2,0 кв. м., приміщення 8) площею 2,0 кв. м., приміщення 9) площею 11,4 кв. м.

Об'єкт 2 становить 42/100 частку приміщення, а саме: приміщення підвалу 12) площею 3,9 кв. м., приміщення 13) площею 1,2 кв. м., приміщення 14) площею 4,9 кв. м., приміщення 15) площею 1,2 кв. м., приміщення 16) площею 2,6 кв. м., приміщення 17) площею 65,5 кв. м., приміщення 18) площею 30,8 кв. м., приміщення 19) площею 29,7 кв. м., приміщення 20) площею 7,9 кв. м., приміщення 21) площею 2,3 кв. м., 22) площею 1,0 кв. м., приміщення 23) площею 2,0 кв. м., приміщення 24) площею 1,0 кв. м., приміщення 25) площею 10,6 кв. м., приміщення 26) площею 15,9 кв. м., приміщення 27) площею 7,0 кв. м., приміщення 28) площею 3,1 кв. м., приміщення 29) площею 26,5 кв. м., І) площею 3,2 кв. м., приміщення ІІ) площею 6,0 кв. м.

Позивач заявив позовні вимоги (змінені 11.09.2014) про виділення належної йому частки у праві спільної часткової власності та визнання права власності на приміщення, що є об'єктом 1 за висновком ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 76 від 10.09.2014.

Позивач звернувся до ТОВ "Будфінанс-Консалт" з метою отримання висновку про оцінку ринкової вартості 1/2 частки приміщення загальною площею 537,1 кв.м. Відповідно до отриманого висновку, доданого до матеріалів справи, ринкова вартість частки складає 9 782 300 грн. Позивач заявив, що відповідачу повинна бути сплачена грошова компенсація у розмірі 1 565 168 грн. за зменшення його частки з 1/2 до 42/100 у разі затвердження поділу відповідно до Висновку ТОВ "Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне" № 76 від 10.09.2014.

У судовому засіданні 11.09.2014 позивач змінив позовні вимоги та надав суду інший висновок ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 77 від 10.09.2014. Відповідно до поданого висновку № 77 за технічними показниками об'єкт загальною площею 537,1 кв. м. може бути поділено за умови здійснення перепланування в підвальній частині будівлі наступним чином.

Об'єкт 1 становитиме 1/2 частку приміщення, а саме: приміщення підвалу 2) площею 19,6 кв. м., приміщення 3) площею 16,3 кв. м., приміщення 4) площею 47,5 кв. м., приміщення 5) площею 9,2 кв. м., приміщення 6) площею 6,1 кв. м., приміщення 7) площею 8,3 кв. м., приміщення 8) площею 9,6 кв. м., приміщення 9) площею 7,5 кв. м., приміщення 1-го поверху 1) площею 99,1 кв. м., приміщення 2) площею 19,5 кв. м., приміщення 3) площею 3,2 кв. м., приміщення 4) площею 2,0 кв. м., приміщення 5) площею 2,0 кв. м., приміщення 6) площею 3,2 кв. м., приміщення 7) площею 2,0 кв. м., приміщення 8) площею 2,0 кв. м., приміщення 9) площею 11,4 кв. м.

Об'єкт 2 становитиме 1/2 частку приміщення, а саме: приміщення підвалу 1) площею 11,1 кв. м., приміщення 10) площею 10,2 кв. м., приміщення 11) площею 10,4 кв. м., приміщення 12) площею 3,9 кв. м., приміщення 13) площею 1,2 кв. м., приміщення 14) площею 4,9 кв. м., приміщення 15) площею 1,2 кв. м., приміщення 16) площею 2,6 кв. м., приміщення 17) площею 65,5 кв. м., приміщення 18) площею 30,8 кв. м., приміщення 19) площею 29,7 кв. м., приміщення 20) площею 7,9 кв. м., приміщення 21) площею 2,3 кв. м., 22) площею 1,0 кв. м., приміщення 23) площею 2,0 кв. м., приміщення 24) площею 1,0 кв. м., приміщення 25) площею 10,6 кв. м., приміщення 26) площею 15,9 кв. м., приміщення 27) площею 7,0 кв. м., приміщення 28) площею 3,1 кв. м., приміщення 29) площею 26,5 кв. м., І) площею 3,2 кв. м., приміщення ІІ) площею 6,0 кв. м.

Позивач просив виділити йому в натурі приміщення, що є об'єктом 1 відповідно до висновку ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 77 від 10.09.2014, оскільки ці приміщення використовуються позивачем у його господарській діяльності з моменту отримання їх у спільну часткову власність 6.06.2014.

Наведене судом розцінюється як наявність технічної можливості для виділення частки позивача із спільної часткової власності без втрат її цільового призначення та як відсутність перешкод для виділу (ст. 183 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані до матеріалів справи документи дають суду підстави дійти висновку про можливість роздільної експлуатації спірного майна, з огляду на що суд вважає, що вимоги позивача щодо виділу в натурі майна та визнання права власності на це майно підлягають задоволенню.

Визначальним для виділу частки в натурі у майні, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки відповідно до часток співвласників. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки частка позивача у спільній частковій власності складає 1/2, суд вважає, що вимога позивача про виділення частки позивача, за якого немає відхилення від ідеальних часток співвласників, підлягає задоволенню. Таким чином, позивач повинен здійснити перепланування у підвальній частині будівлі, як передбачено у наданому висновку ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 77 від 10.09.2014.

Щодо вимог позивача в частині припинення права спільної власності на майно, суд приходить до наступних висновків.

Приписами ст. 364 Цивільного кодексу України встановлено правовий наслідок виділу співвласником в натурі частки із спільного майна - припинення права спільної часткової власності на це майно для співвласника, який здійснив такий виділ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Враховуючи попередні висновки суду про виділ в натурі майна та визнання права власності на це майно, задоволенню підлягають вимоги про припинення права спільної часткової власності, як такі, що ґрунтуються на нормах цивільного законодавства та відповідають ознакам належного способу захисту порушеного права в цій частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12, 15, 183, 317, 358-364 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 33, 41, 49, 54, 56, 81-1, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити право спільної часткової власності на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" (ідентифікаційний код 39241289, 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А) 1/2 частку нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, загальною площею 537,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2.

3. Виділити в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" (ідентифікаційний код 39241289, 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А) 1/2 частку нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, загальною площею 537,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" (ідентифікаційний код 39241289, 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А) право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2, а саме: приміщення підвалу 2) площею 19,6 кв. м., приміщення 3) площею 16,3 кв. м., приміщення 4) площею 47,5 кв. м., приміщення 5) площею 9,2 кв. м., приміщення 6) площею 6,1 кв. м., приміщення 7) площею 8,3 кв. м., приміщення 8) площею 9,6 кв. м., приміщення 9) площею 7,5 кв. м., приміщення 1-го поверху 1) площею 99,1 кв. м., приміщення 2) площею 19,5 кв. м., приміщення 3) площею 3,2 кв. м., приміщення 4) площею 2,0 кв. м., приміщення 5) площею 2,0 кв. м., приміщення 6) площею 3,2 кв. м., приміщення 7) площею 2,0 кв. м., приміщення 8) площею 2,0 кв. м., приміщення 9) площею 11,4 кв. м.

5. Стягнути з Національної спілки письменників України (ідентифікаційний код 00016018, 01024, м. Київ, вулиця Банкова, будинок 2) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" (ідентифікаційний код 39241289, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) 73 080 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

6. В частині вимоги про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення можливих варіантів виділу в натурі частки нежитлового приміщення провадження у справі припинити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.09.2014

Суддя М.О. Лиськов