Ухвала

від 15.03.2018 по справі 910/18132/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18132/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК орієнтал" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Прокуратури міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК орієнтал" до Національної спілки письменників України за участю Прокуратури міста Києва про виділ у натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності,

за участю представників:

позивача - Проценко О.М., адвокат,

відповідача - Палій О.Л., адвокат,

прокуратури - Суходольський С.М., прокурор ГПУ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОК орієнтал" (далі - ТОВ "ВОК орієнтал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної спілки письменників України (з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог від 10.09.2014 та заяви про зміну позовних вимог від 11.09.2014 ) просило виділити в натурі ТОВ "Вок орієнтал" 1/2 частки нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, загальною площею 537,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2 (далі - нежитлове приміщення, нерухоме майно); припинити право спільної часткової власності на належну ТОВ "Вок орієнтал" 1/2 частки нежитлового приміщення та визнати за ТОВ "Вок орієнтал" право власності на нерухоме майно, а саме: приміщення підвалу 2) площею 19,6 кв. м, приміщення 3) площею 16,3 кв. м, приміщення 4) площею 47,5 кв. м, приміщення 5) площею 9,2 кв. м, приміщення 6) площею 6,1 кв. м, приміщення 7) площею 8,3 кв. м, приміщення 8) площею 9,6 кв. м, приміщення 9) площею 7,5 кв. м, приміщення 1-го поверху 1) площею 99,1 кв. м, приміщення 2) площею 19,5 кв. м, приміщення 3) площею 3,2 кв. м, приміщення 4) площею 2,0 кв. м, приміщення 5) площею 2,0 кв. м, приміщення 6) площею 3,2 кв. м, приміщення 7) площею 2,0 кв. м, приміщення 8) площею 2,0 кв. м, приміщення 9) площею 11,4 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ВОК орієнтал" та Національна спілка письменників України є співвласниками нерухомого майна частки яких становлять 1/2 від загальної площі цього майна, проте між ним не було досягнуто згоди щодо порядку володіння та користування нерухомим майном, що знаходиться у їхній спільній частковій власності, в зв'язку з чим позивач просив суд задовольнити його вимоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (колегія суддів: Гончаров С.А., Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено.

Вирішено припинити право спільної часткової власності на належну ТОВ "Вок орієнтал" 1/2 частку нежитлового приміщення, розташованого в будинку літераторів Українського відділення літературного фонду СРСР, загальною площею 537,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2; виділити в натурі ТОВ "Вок орієнтал" 1/2 частку цього нежитлового приміщення; визнати за ТОВ "Вок орієнтал" право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2, а саме: приміщення підвалу 2) площею 19,6 кв. м., приміщення 3) площею 16,3 кв. м., приміщення 4) площею 47,5 кв. м., приміщення 5) площею 9,2 кв. м., приміщення 6) площею 6,1 кв. м., приміщення 7) площею 8,3 кв. м., приміщення 8) площею 9,6 кв. м., приміщення 9) площею 7,5 кв. м., приміщення 1-го поверху 1) площею 99,1 кв. м., приміщення 2) площею 19,5 кв. м., приміщення 3) площею 3,2 кв. м., приміщення 4) площею 2,0 кв. м., приміщення 5) площею 2,0 кв. м., приміщення 6) площею 3,2 кв. м., приміщення 7) площею 2,0 кв. м., приміщення 8) площею 2,0 кв. м., приміщення 9) площею 11,4 кв. м.

Судові рішення мотивовано посиланнями на встановлене статтею 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) право позивача, як співвласника нерухомого майна на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та на технічну можливість виділу частки, що підтверджується висновком ТОВ "Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне" щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 10.09.2014 №77.

Узагальнені доводи та вимоги особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Прокуратура міста Києва посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 15, 321, 357, 367 ЦК України, статті 4 2 , 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017), просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/7141/13.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 поновлено касаційне провадження у справі № 910/18132/14.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВОК орієнтал" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з'ясували всі обставини справи і надали їм належну правову оцінку. Крім того, ТОВ "ВОК орієнтал" наголошує, що твердження прокуратури про можливість врегулювання питання щодо виділу частки із спільного майна лише на підставі домовленості між співвласниками, не ґрунтується на положеннях діючого законодавства. Водночас ТОВ "ВОК орієнтал" зазначає, що судами попередніх інстанцій не було порушено вимоги статті 83 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки під час розгляду справи судами не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення вимог закону при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2014, на підставі якого ТОВ "ВОК орієнтал" набуло право власності на 1/2 частки нерухомого майна.

23.02.2018 ТОВ "ВОК орієнтал" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017), у зв'язку з відсутністю у Прокуратури міста Києва правових підстав для представництва інтересів Спілки письменників, яка згідно частини 4 статті 3 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" є незалежною у своїй статутній діяльності від державних органів і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій та яка із касаційною скаргою на постановлені у даній справі судові рішення не зверталася.

29.01.2018 Верховний Суд в ухвалі про прийняття касаційної скарги та поновлення касаційного провадження у справі, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, встановив строк до 23.02.2018 для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, касаційну скаргу призначено до розгляду на 15.03.2018.

Частиною 1 статті 295 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження, проте, не передбачено наслідків недотримання такого строку.

Відповідно до частин 1, 7 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У відповідності з частиною 10 статті 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

На підставі викладеного, подані 15.03.2018 Національною спілкою письменників України письмові доводи, яка за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу Прокуратури міста Києва, залишаються судом без розгляду, оскільки подані після закінчення строку, встановленого ухвалою суду для подання відзиву та без обґрунтування і надання доказів поважності причин пропуску даного строку.

Розглянувши зазначене клопотання ТОВ "ВОК орієнтал" про закриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Приписами частини 1 статті 29 ГПК України (у редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017), встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами 2 або 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час звернення прокуратурою із касаційною скаргою) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Звертаючись із касаційною скаргою, Заступник прокурора міста Києва посилався на положення статті 4 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" та зазначав про те, що внаслідок постановлення незаконних, на думку прокурора, судових рішень Національна спілка письменників України, підтримка прав якої в силу вимог закону забезпечується державою, протиправно позбавляється частини нерухомого майна, яке надано Спілці державою з метою виконання покладених на неї цілей та завдань.

Вказані обставини Заступник прокурора міста Києва вважав підставою для застосування прокуратурою представницьких повноважень на підставі вимог статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (у редакції, чинній на час звернення прокуратурою із касаційною скаргою) держава забезпечує підтримку і захист законних прав та інтересів творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних завдань і цілей.

З метою підтримки творчих спілок в реалізації їх статутних завдань держава:

- сприяє розвиткові творчих спілок, їх діяльності щодо творення національної культури та мистецтва, проведенню культурно-мистецьких заходів;

- надає творчим спілкам дотації та розміщує державні замовлення;

- надає необхідну інформацію для забезпечення діяльності творчих спілок;

- гарантує професійний та соціальний захист членів творчих спілок, охорону їх авторських та суміжних прав;

- залучає творчі спілки до підготовки законопроектів, розроблення загальнодержавних програм національно-культурного розвитку, інших соціально важливих культурологічних та соціально-політичних заходів.

Разом з тим, частиною 2 статті 3 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" встановлено, що творчі спілки незалежні у своїй статутній діяльності від державних органів і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

Таким чином, Національна спілка письменників України є самостійною та незалежною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, яка є відповідачем у даній справі та самостійно здійснює представництво своїх інтересів у судовому процесі та яка з окремою касаційною скаргою до суду не зверталася.

Предметом спірних правовідносин сторін є виділ у натурі частки майна що перебуває у спільній частковій власності позивача та відповідача, тобто двох юридичних осіб приватного права.

Заступником прокурора міста Києва не зазначено причин неможливості відповідачем самостійно продовжувати здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку та відповідно наявності встановлених статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" підстав для застосування прокуратурою представницьких повноважень.

Відповідно статті 4 2 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

На підставі викладеного суд у цілому погоджується із доводами, наведеними у відзиві, щодо відсутності підстав у Заступника прокурора міста Києва для представництва інтересів Національної спілки письменників України, які відповідають зазначеним вище висновкам суду.

Доводи щодо необгрунтованності касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва судом не розглядались.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин, оскільки не вбачається правових підстав для представництва інтересів Національної спілки письменників України в суді касаційної інстанції Прокуратурою міста Києва, порушене касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури міста Києва у цій справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 234, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК орієнтал" про закриття касаційного провадження задовольнити.

2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури міста Києва.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір