Постанова

від 10.09.2014 по справі 5019/1/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа №5019/1/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Батюсь Т.І., довіреність № 28/04-1 від 28.04.14;

відповідача: не зявився;

ПАТ "Укртранснафта": Годованець Я.М., довіреність № 20 від 23.05.14;

Лилик О.П., довіреність № 141 від 26.12.13;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року у справі №5019/1/12 (суддя Качур А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс"

до Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ"

про визнання права власності

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду".

ВСТАНОВИВ :

17 січня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Тірас-Арс" до МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" про визнання права власності та визнано позивача власником високосірчаної нафти сорту ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. м 3 , загальною вартістю 171 000 000,00 грн. без ПДВ, яка знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" по ділянці "Снігурівка-Херсон" (км.289-км.365) та стягнуто з відповідача 64 380,00 грн. - судового збору.

ПАТ "Укртранснафта", вважаючи що даним рішенням було порушено права товариства, як власника нафти, щодо якої було вирішено спір про право власності, звернулось з апеляційними скаргами (від 07 квітня та 04 липня 2014 року), в яких просило рішення скасувати та припинити провадження у справі, оскільки прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, при розгляді справи місцевим господарським судом не досліджувалось питання права власності МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" на нафту, яка була предметом спору та на якій підставі вказана нафта знаходилась у магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон", який є державною власністю і знаходиться у користуванні ПАТ "Укртранснафта", що утворено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №256-р від 23 червня 2001 року в результаті реорганізації державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи "Дружба" та "Придніпровські магістральні нафтопроводи" із залишенням 100% акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК "Нафтогаз України". Даним розпорядженням передбачено, що майно магістральних і розподільних нафтопроводів (що є державною власністю), передано апелянту у користування. Фінансовим планом товариства на 2012 рік не передбачено надходжень від відчуження 40 тис. куб. м, нафти вартістю 171 000 000,00 грн.

Крім того, кінцевою точкою ділянки нафтопроводу "Снігурівка-Херсон" є не 265 км, як про це йдеться у рішенні суду, а 255,2 км, і згідно з градуювальними таблицями об'єм спірної лінійної частини ділянки "Снігурівка-Херсон" (км.289-км.355.2) магістрального нафтопроводу "Кременчук-Херсон" складає 25721,128 м 3 та не може фізично вмістити 40 тис.м 3 , як зазначено в рішенні господарського суду.

Відповідно до нормативних документів в Україні облік нафти ведеться в тоннах, а не за об'ємом, як про це зазначено в договорі та рішенні суду.

На ділянці нафтопроводу "Снігурівка-Херсон" перебувала технологічна нафта, яка знаходиться на балансі ПАТ "Укртранснафта", а не високосірчана сорту "ГОСТ 9965-76", як про це зазначено в судовому рішенні. Проте, нафти такого сорту взагалі не існує, оскільки сорти нафти держстандартом не визначаються, останнє транспортування товарної нафти вказаною ділянкою здійснювалось до 28 липня 2005 року, а з 2013 року взагалі відрізана від ПрАТ "Херсонський НПЗ". ПАТ "Укртранснафта" було зобов'язане забезпечити консервацію зазначеної ділянки трубопроводу у 2013-2014 роках та обов'язкове витіснення нафти з зазначеної ділянки нафтопроводу. Проте, під час виконання робіт по консервації нафтопроводу у 2014 році слідчим відділом Комсомольського РВ ХМУ УМВС України розпочате досудове розслідування у кримінальній справі по факту витіснення нафти з нафтопроводу, яка на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року начебто належить ТОВ "Тірас-Арс".

Крім того, зазначає, що підписання Договору 13/12-1 купівлі-продажу від 13 грудня 2011 року, між МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" та ТОВ "Тірас-Арс" не було можливим, оскільки на той час, постановою господарського суду Волинської області від 15 липня 2011 року про визнання банкрутом, було визнано МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, а в подальшому було ліквідовано й ініціюючого кредитора ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс".

Також зазначає, що рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року було прийнято незаконним складом суду, оскільки суддя господарського суду Рівненської області Качур А.М. прийняв присягу судді лише 14 лютого 2012 року, а до того не мав повноважень на розгляд господарських спорів. А оскільки відповідач по справі - МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" ліквідовано, то просять припинити провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції було прийняте обґрунтоване, законне рішення, апеляційну скаргу вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, в порушення ст. 33 ГПК України, не надано доказів того, що нафта, яка є предметом спору, належить скаржнику. Також, вважає безпідставними посилання апелянта на те, що нафтопровід "Кременчук-Херсон" не може вмістити 40 тис.м 3 та на те, що на ділянці нафтопроводу "Снігурівка-Херсон" відсутні високосірчана товарна нафта.

Крім того, позивач вважає безпідставною позицію апелянта щодо неможливості укладання відповідачем Договору купівлі-продажу від 13 грудня 2011 року через проведення ліквідаційної процедури, оскільки в період з 30 серпня 2011 року (постановою Рівненського апеляційного господарського суду було припинено провадження у справі про банкрутство МПП "Інвест-VEZ" через недоведення неплатоспроможності боржника) по 13 грудня 2011 року відповідач мав право здійснювати господарську діяльність та укладати господарські договори.

07 квітня 2014 року, ПАТ "Укртранснафта", вважаючи що даним рішенням було порушено права товариства, як власника нафти, щодо якої було вирішено спір про право власності, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти скаргу до провадження, скасувати зазначене рішення та припинити провадження у справі. (т.1 а.с.101-105)

15 квітня 2014 року, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду про відмову у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та про повернення апеляційної скарги було відмовлено ПАТ "Укртранснафта" у відновленні строку для подання апеляційної скарги та, на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційну скаргу було залишено без розгляду і повернуто апелянту. (т.1 а.с.24-27)

23 квітня 2014 року, ПАТ "Укртранснафта" оскаржило до Вищого господарського суду України ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року. (т.1 а.с.74-76)

26 травня 2014 року, до Рівненського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга ПАТ "Укртранснафта" від 26 травня на рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року. Справа на той час перебувала на розгляді Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим, листом від 30 травня 2014 року, до господарського суду Рівненської області було направлено дану апеляційну скаргу, та зазначалось про необхідність направлення матеріалів справи до Рівненського апеляційного господарського суду після повернення їх з касаційної інстанції. (т.1 а.с.176-179)

17 червня 2014 року, постановою Вищого господарського суду України було скасовано ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року, а справу було передано на розгляд Рівненському апеляційному господарському суду для апеляційного перегляду. (т.1 а.с.97-98)

03 липня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційна скарга ПАТ "Укртранснафта" від 07 квітня 2014 року була прийнята судом до провадження та призначена до розгляду на 27 серпня 2014 року. (т.1 а.с.99)

04 липня 2014 року, з господарського суду Рівненської області надійшли матеріали апеляційної скарги ПАТ "Укртранснафта" від 26 травня 2014 року.

07 липня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційна скарга ПАТ "Укртранснафта" від 26 травня 2014 року була прийнята до провадження та призначено її розгляд в одному провадженні. (т.1 а.с.174-175)

10 вересня 2014 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мамченко Ю.А. було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужич С.П. - головуючий, Саврій В.А., Миханюк М.В.

У судовому засіданні представники ПАТ "Укртранснафта" підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просять їх задоволити, а рішення господарського суду Рівненської області скасувати та припинити провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційні скарги і просить відмовити в їх задоволенні, а рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Також, представником позивача було долучено до матеріалів справи копію рішення господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2011 року у справі №5019/2644/11 за позовом ПАТ "Херсонський НПЗ" до МПП "ВКП "Інвест-VEZ" про витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом МПП "ВКП "Інвест-VEZ" до ПАТ "Херсонський НПЗ" про визнання права власності товар переданий за договором комісії, яким було визнано МПП "ВКП "Інвест-VEZ" власником високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис.м 3 вартістю 70 356600,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, яка знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" на дільниці "Снігурівка-Херсон" (км.289- км.356).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, завчасно повідомлявся про час і місце судового розгляду. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

31 грудня 2010 року, ухвалою господарського суду Волинської області, у справі №08/9-Б, за заявою ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс" було порушено провадження у справі про банкрутство МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" і з 17 січня 2011 року розпорядником майна даного малого підприємства призначено арбітражного керуючого Рудецьку О.Я.

15 липня 2011 року, постановою господарського суду Волинської області про визнання банкрутом було задоволено заяву ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс" до МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" про банкрутство та визнано МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рудецьку О.Я. (а.с.137-139)

30 серпня 2011 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва та скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 31 січня 2011 року, а провадження у справі №08/9-Б про банкрутство МПП "ВКФ "ІНВЕСТ-VEZ" - припинено.

29 листопада 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/2644/11 було відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Херсонський НПЗ" до МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" про витребування майна із чужого незаконного володіння та задоволено зустрічний позов МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" до ПАТ "Херсонський НПЗ" про визнання права власності на товар, переданий за договором комісії і визнано МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" власником високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. м 3 , вартістю 70 356 600,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, яка знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" по дільниці "Снігурівка-Херсон" (км.289-км.356).

13 грудня 2011 року, між МПП Фірма "Інвест-VEZ", як продавцем, та ТОВ "Тірас-Арс", як покупцем, було укладено Договір №13/12-1 купівлі-продажу, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю за 171 000 000,00 грн. високосірчану нафту сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис.м 3 , яка знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" на ділянці "Снігурівка-Херсон" (км.289-км.365), а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його протягом одного календарного місяця. (т.1 а.с.6-7)

Згідно п.4.3 Договору, приймання-передача товару здійснюється шляхом складання акту приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.4.4 Договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Також, 13 грудня 2011 року, МПП Фірма "Інвест-VEZ" оформило видаткову накладну №РН-0000001, на якій відсутній підпис та печатка покупця ТОВ "Тірас-Арс". (т.1 а.с.8)

26 вересня 2012 року, ухвалою господарського суду Рівненської області, у справі №5019/2831/11, було задоволено заяву ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс" до МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" про банкрутство, заатверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу - МПП "ВКФ "Інвест-VEZ". (т.1 а.с.140-143)

03 жовтня 2012 року, виконавчим комітетом Рівненської міської ради було проведено державну реєстрацію припинення відповідача - Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" (довідка ГУ регіональної статистики №23-07/1935 від 05 вересня 2014 року).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 91 ГПК України, сторони у справі, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

17 червня 2014 року, Вищий господарський суд України, скасовуючи ухвали суду апеляційної інстанції від 15 квітня 2014 року, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, направив справу до Рівненського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст. 111 12 ГПК України, вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

23 червня 2001 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №256-р, на базі державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи "Дружба" та "Придніпровські магістральні нафтопроводи", було утворено дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" - ВАТ "Укртранснафта" із залишенням 100% акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК "Нафтогаз України".

Вищезазначеним розпорядженням передано у користування ВАТ "Укртранснафта" майно магістральних і розподільних нафтопроводів, споруди на них, нафтосховища, а також транспортні засоби спеціального призначення.

Згідно пунктів 1.1., 1.5. Статуту ПАТ "Укртранснафта" (у новій редакції), затвердженого 10 червня 2011 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, ПАТ "Укртранснафта" є новою назвою ВАТ "Укртранснафта" і є правонаступником останнього та державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи "Дружба" та "Придніпровські магістральні нафтопроводи".(т.1 а.с.115-129, 186-200)

Товариство використовує державне майно, що передане йому у користування, яке знаходиться у нього на балансі та експлуатується ним для здійснення своєї господарської діяльності. (п.5.3 Статуту ПАТ "Укртранснафта" (у новій редакції))

Відповідно до п.3.1. Статуту, основною метою діяльності ПАТ "Укртранснафта" є здійснення транспортування, закупівлі, зберігання, переробки, перевалки та реалізації нафти і нафтопродуктів з метою отримання прибутку.

Одним з видів діяльності товариства є закупівля, прийом нафти та нафтопродуктів по кількості і якості, зберігання даних продуктів, їх транспортування, переробка, здача або реалізація по кількості і якості, а також перевалка нафти та нафтопродуктів. (пункти 3.2.1.-3.2.3., 3.2.5., 3.2.88. Статуту товариства)

Тобто, з прийняттям рішення місцевим господарським судом від 17 січня 2012 року, у ПАТ "Укртранснафта" виник обов'язок, відповідно до цього рішення, по видачі зазначеної кількості та якості нафти, яка начебто знаходиться у нафтопроводі, що передано цьому товариству у користування.

Крім того, якщо виходити з рішення господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2011 року, у справі №5019/2644/11, за позовом ПАТ "Херсонський НПЗ" до МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" про витребування майна із чужого незаконного володіння та зустрічним позовом МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" до ПАТ "Херсонський НПЗ" про визнання права власності на товар, переданий за договором комісії, спірний об'єм нафти перебуває в нафтопроводі з 2005 року і у ПАТ "Укртранснафта" виникає право на отримання коштів за зберігання даної кількості нафти до 17 січня 2012 року, або визнання права власності на дану нафту відповідно до ст. 344 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року дійсно впливає на права та обов'язки даного товариства і воно вправі було звернутися з апеляційною скаргою.

Однією з підстав для скасування зазначеного вище рішення місцевого господарського суду ПАТ "Укртранснафта" зазначає, що воно прийняте незаконним складом суду.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що:

Згідно з ч.1 ст. 6 "Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Від імені господарського суду при розгляді справ діють суддя, колегія суддів у залежності від того, розглядається справа одноособово чи колегіально.

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово (ст. 4 6 ГПК України).

Статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.

Згідно з ч.1 ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що винесення ухвали про порушення провадження в господарській справі належить лише до повноважень судді. При цьому особа, вперше призначена на посаду судді, набуває такого статусу після складення присяги судді.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі №5019/1/112 було винесено ОСОБА_9, як суддею господарського суду Рівненської області, 04 січня 2012 року, а рішення по даному спору було винесено та проголошено ним - 17 січня 2012 року.

22 червня 2011 року, відповідно до указу Президента України №702/2011, ОСОБА_9 було вперше призначено на посаду судді господарського суду Рівненської області строком на п'ять років.

Проте, згідно з інформацією, яка міститься на веб-порталі "Судова влада України" (розділ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області), ОСОБА_9 склав присягу судді лише 14 лютого 2012 року.(т.1 а.с.212)

Таким чином, порушення провадження та розгляд даної справи в господарському суді першої інстанції і прийняття рішення по ньому відбулося особою, яка не набрала статусу судді господарського суду Рівненської області, тобто незаконним складом суду, всупереч діючого законодавства.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 104ГПК України, порушення норм процесуального права, що в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, є розгляд справи судом у незаконному складі колегії суддів.

З огляду на зазначені порушення норм процесуального права, прийняте у справі судове рішення не можна вважати законним та колегія суддів дійшла до висновку про його скасування.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України у справі №5019/1098/11 від 14 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справи за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою ХІІ ГПК України.

За приписами ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

ПАТ "Укртранснафта", подаючи апеляційну скаргу, надало докази того, що відповідач по справі - МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" припинило свою діяльність з 03 жовтня 2012 року. (т.1 а.с. 158, 140-143) Також, в матеріалах справи міститься довідка ГУ регіональної статистики №23-071935 від 05 вересня 2014 року, за якою в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відсутні дані про МПП "ВКФ "Інвест-VEZ", у зв'язку з припиненням даної юридичної особи і 03 жовтня 2012 року відбулась реєстрація припинення. Згідно цієї довідки, будь-які відомості про правонаступника даного малого приватного підприємства - відсутні.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з наведеного, наявними у матеріалах справі належними та допустимими доказами підтверджується факт припинення підприємницької діяльності відповідача з 03 жовтня 2012 року.

Відповідно до п.6 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, припинено діяльність суб'єкта господарювання, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів вважає, оскільки відповідач - МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" припинило свою господарську діяльність, ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2012 року (справа №5019/2831/11) підприємство було ліквідовано, 03 жовтня 2012 року відбулась реєстрація його припинення, та в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відсутні дані про зазначену юридичну особу, а також відсутні правонаступники даного підприємства, то наявні усі підстави для припинення провадження по даній справі.

Відповідно до ч.3 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги вправі скасувати рішення господарського першої інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" - задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.12 р. у справі №5019/1/12 скасувати і припинити провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5019/1/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.