Рішення

від 04.09.2014 по справі 906/836/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" вересня 2014 р. Справа № 906/836/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.07.2014 року;

від відповідача: Шаталова Л.М., довіреність від 15.05.2014 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Житомир" (м. Житомир)

про стягнення 16579,89 грн.

Справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 03.09.14р. оголошувалась перерва до 04.09.14р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16579,89 грн. заборгованості, з яких: 12269,31 грн. - основний борг, 2453,86 грн. - штраф, 559,69 грн. - пеня, 101,80 грн. - 3% річних, 1195,23 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову визнав частково в сумі 850,00 грн. Позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 12097,31 грн. згідно акту виконаних робіт №маМр000004 від 07.03.14р. відповідач не визнав, оскільки даний акт підписаний неуповноваженою особою всупереч вимогам законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Житомир" (замовник/відповідач) було укладено договір №07 (а.с. 9-11) про технічне обслуговування, ремонт рухомого складу та постачання запасних частин, відповідно до якого виконавець зобов'язується на протязі дії договору постачати замовнику товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автошини. авто хімію, супутні товари для автотранспортного засобу та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору (далі за текстом "товар") та виконувати технічне обслуговування, ремонт і мийку вантажних автомобілів, причепів та напівпричепів (надалі - рухомий склад або ТЗ). а замовник зобов'язується приймати товар, надані послуги та проводити оплату на встановлених договором умовах. Загальний обсяг наданих послуг та асортимент товару, що поставляються та надаються за цим договором, визначаються кількістю та асортиментом товару та якістю виконаних робіт за всіма видатковими накладними та актами виконаних робіт до умов договору на протязі його дії (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору технічне обслуговування, ремонт рухомого складу та постачання запасних частин до них здійснюється на підприємстві виконавця згідно замовлення замовника (представника замовника). Водії транспортних засобів замовника - є представниками замовника. В замовленні замовника зазначається перелік необхідних робіт.

Виконавець при кожному проведенні ремонту, технічного обслуговування рухомого складу замовника, або при постачанні запасних частин видає його представнику документи, в яких вказується перелік виконаних робіт, їх вартість і використані при цьому запасні частини і матеріали. Документи повинні бути завірені печаткою і підписом замовника.

Згідно п.п. 3.2., 3.3. договору замовник оплачує надані виконавцем роботи та послуги в момент прийняття таких робіт та послуг від виконавця. Моментом прийняття виконаних ремонтних робіт та послуг виконавцем є момент підписання акту виконаних робіт сторонами та виписки рахунку-фактури.

Також п.п. 3.3. договору передбачено, що при наявності довіреності у довіреної особи замовника та документа, що посвідчує особу (паспорт, посвідчення водія), в момент приймання довіреною особою замовника виконаних робіт та надання послуг, транспортного засобу від виконавця, замовник має право оплачувати надані виконавцем роботи та послуги протягом 7-ми банківських днів від дати рахунку-фактури/акта виконаних робіт.

У разі прострочення замовником платежів за надані виконавцем роботи та послуги більше ніж на 10 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.п. 3.2., 3.3. договору, виконавець має право вимагати від замовника оплати штрафу у розмірі 20% від вартості наданих робіт та послуг.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили, що даний договір набирає сили з моменту підписання і діє протягом одного року. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків під час дії договору.

В позовній заяві позивач зазначив, що в межах дії вищенаведеного договору ФОП ОСОБА_3 надав відповідачу послуги з діагностики належного йому автомобіля MERSEDES AXOR 3028K, на загальну суму 850,00 грн. та виконав певні роботи по ремонту двигуна вищезгаданого автомобіля на суму 12097,31 грн., на підтвердження чого подав до матеріалів справи акти виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р. та №маМр000004 від 07.03.14р. (а.с. 12-13).

Відповідач, на думку позивача, покладені на нього договором обов'язки зі сплати наданих послуг, виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим, виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі - 12269,31 грн. (172 грн. по акту виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р. + 12097,31 грн. по акту виконаних робіт №маМр000004 від 07.03.14р.).

Враховуючи положення наведеного договору (а.с. 9-11) та норми діючого законодавства позивач звернувся до суду з даним позовом.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що акт виконаних робіт №маМр000004 від 07.03.14р. підписано головним механіком ТОВ "Екопоінт-Житомир" ОСОБА_4

При розгляді справи сторонами не надано суду достатніх доказів, що відповідач уповноважив дану особу на прийняття проведених позивачем ремонтних робіт, в результаті чого було підписано акт виконаних робіт №маМр000004 від 07.03.14р.

Підписантом ТОВ "Екопоінт-Житомир" є директор - ОСОБА_5, що підтверджується відповідним наказом від 23.11.12р. (а.с. 41).

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.4 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), п о с а д и, п р і з в и щ а і п і д п и с и о с і б , в і д п о в і д а л ь н и х за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Беручи до уваги вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що акт виконаних робіт №маМр000004 від 07.03.14р. підписано неуповноваженою особою, а тому даний акт не є належним доказом виконання позивачем робіт по ремонту автомобіля MERSEDES AXOR 3028K.

Щодо акту виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р., суд зазначає наступне.

Даний акт виконаних робіт, який виступає однією з підстав для подання позову, є первинними документами та містять усі необхідні реквізити. Підстави вважати поданий позивачем акт невід'ємною частиною договору - відсутні.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 ГК України). Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тому, як вбачається з матеріалів справи, а також не спростовано позивачем, враховуючи відсутність в документах первинного обліку - актах, посилань на договір №07 від 04.03.13р., який укладений між сторонами по справі - суд, не заперечуючи існування між сторонами відносин підряду, які випливають з договору №07 від 04.03.13р., дійшов висновку, що господарські правовідносини з підряду по акту виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р. здійснювалися не на підставі договору №07 від 04.03.13р., а у спрощений спосіб, шляхом усної домовленості сторін.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, між сторонами склалися правовідносини підряду.

Відповідно до припису ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, що підтверджується актом виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р., який підписаний відповідачем без зауважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В порушення норм закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 850,00 грн., що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні. Крім цього позивачем не подано належних доказів (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) щодо оплати даної суми.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 850,00 грн. В задоволенні вимоги щодо стягнення 11419,31 грн. суд відмовляє за необґрунтованістю.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2453,86 грн. - штрафу та 559,69 грн. - пені.

Як зазначалося раніше, суд прийшов до висновку, що роботи по комп'ютерній діагностиці автомобіля MERSEDES AXOR 3028K, виконання яких підтверджено актом виконаних робіт №маНо000013 від 19.11.13р. здійснювалися на підставі усної домовленості сторін, а не на підставі договору №07 від 04.03.13р., яким передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Із зазначених вище мотивів, суд вважає нарахування пені та штрафу безпідставними, а вимоги щодо їх стягнення такими, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи даний спір, господарський суд приймає до уваги положення ч. 1 ст. 854 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зобов'язань по оплаті проведених позивачем робіт не виконав.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Таким чином сума інфляційних складає 93,62 грн. за період з грудня 2013 року по травень 2014 року з суми боргу 850,00 грн., а сума 3% річних становить 14,18 грн. за період з 19.11.2013 року по 10.06.2014 року з суми боргу 850,00 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення 1101,61 грн. - інфляційних та 87,48 грн. - 3% річних суд відмовляє.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 850,00 грн. - основного боргу, 93,62 грн. - інфляційних та 14,32 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Житомир" (10001, м. Житомир, вул. Київська, 77, ід. код 38500027)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10002, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 957,80 грн. заборгованості, з яких: 850,00 грн. - основний борг, 14,18 грн. - 3% річних, 93,62 грн. - інфляційні, а також 105,56 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.09.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу