Рішення

від 27.08.2014 по справі 910/15985/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15985/14 27.08.14

за позовом: Приватного підприємства «Метрополіс Кафе», м.Київ, ЄДРПОУ 36883442

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ, ЄДРПОУ 00039019

про визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим майном

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Мосійчук О.В. - по дов.

від відповідача: Ганага А.С. - пров. юр-т.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «Метрополіс Кафе», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ про визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим приміщенням загальною площею 259 кв.м, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру за адресою: м.Київ, вул.Миколи Амосова, 12, оф.1-В.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірні дії відповідача, як орендодавця за договором №12/06/13 від 01.07.2013р. оренди нежитлового приміщення, спрямовані на недопущення керівника та співробітників позивача з 19.05.2014р. до орендованого приміщення, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» перешкоджає позивачу користуватись орендованим приміщенням, а відтак, на його думку, позов є необґрунтованим та таким, що суперечить положенням чинного законодавства та не відповідає змісту правовідносин, які склались між сторонами.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши всі представлені докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (ст.759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, 01.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (орендодавець) та Приватним підприємством «Метрополіс кафе» (орендар) укладено договір №12/06/13 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1 якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення та сплачувати орендну плату згідно з умовами даного договору.

Даний правочин вступив в силу з 01.07.2013р. та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором оренди (п.12.9 договору №12/06/13 від 01.07.2013р.).

За умовами укладеного між сторонами правочину сторони визначили, що орендованим приміщенням є нерухоме майно, площею 259 кв.м, розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Амосова, 12.

Пунктом 2 договору №12/06/13 від 01.07.2013р. оренди нежитлового приміщення передбачено, що строк оренди складає двадцять чотири календарні місяці з дати передачі приміщення.

01.07.2013р. орендодавець передав, а орендар прийняв на строк оренди спірне нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 01.07.2013р. приймання-передачі приміщення в оренду.

Відповідно до п.5 договору №12/06/13 від 01.07.2013р. оренди орендна плата складає суму в українських гривнях, розмір якої дорівнює сумі, еквівалентній 2 590 дол. США, що на день підписання угоди за курсом Національного банку України становить 20 701,87 грн., крім того ПДВ 20% 4 140,37 грн., всього разом з ПДВ 24 842,24 грн. на місяць оренди приміщення.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №12/06/13 від 01.07.2013р. оренди нежитлового приміщення як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Як стверджує позивач, 15.04.2014р. на адресу Приватного підприємства «Метрополіс кафе» від відповідача надійшла додаткова угода №1 до договору №12/06/13, відповідно до якої відповідач пропонував внести зміни до основного правочину шляхом збільшення розміру орендної плати.

Враховуючи, що позивач не погодився на зміну орендної плати, а також з огляду на вжиті Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» дії, спрямовані на недопущення позивача з 19.05.2014р. до орендованого приміщення, Приватне підприємство «Метрополіс кафе» звернулось до суду з розглядуваним позовом з метою захисту його права користування вказаним вище нерухомим майном.

Одночасно, за твердженнями позивача, дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», пов'язані з недопущенням співробітників Приватного підприємства «Метрополіс кафе» до орендованого приміщення, призводять до порушення прав орендаря на безперешкодне користування зазначеним вище майном.

За таких обставин, Приватним підприємством «Метрополіс кафе» заявлені вимоги про визнання дій Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим приміщенням загальною площею 259 кв.м, що розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: м.Київ, вул.Амосова, 12, неправомірними.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Документом, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду, є позовна заява. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститися прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви, відповідно до яких позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником та повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог .

Зміст позовних вимог включає предмет і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно з п.3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення . Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визначений позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим майном зазначеному переліку не відповідає.

Одночасно, позивачем не наведено, а судом не встановлено інших положень законодавства або умов договору, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права, як визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим майном.

Висновки суду стосовно необхідності дослідження відповідності предмету позову, визначеним законом способам захисту права узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 21.05.2014р. по справі № 922/3904/13.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна підстав або предмету позову, розміру позовних вимог означають зміну істотних складових позову. Так, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача.

За змістом протоколу від 27.08.2014р. судове засідання було відкрито, сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, встановлено відсутність відводів складу суду; судом розпочато розгляд справи по суті: з'ясовано правову позицію позивача стосовно підтримання вимог, викладених у позовній заяві, а також заперечення відповідача проти позову.

При цьому, судом враховано, що господарським судом міста Києва, до початку розгляду справи по суті, не було отримано будь-яких письмових звернень Приватного підприємства «Метрополіс кафе» щодо зміни змісту матеріально-правової вимоги до відповідача.

Одночасно, п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності зазначених в цій нормі умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення. Відповідного клопотання Приватним підприємством «Метрополіс кафе» подано не було.

Згідно із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004р. у справі №10/732, у п.39 Інформаційного листа №01-08/163 від 12.03.2009р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», п.4.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Метрополіс Кафе» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим приміщенням загальною площею 259 кв.м, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру за адресою: м.Київ, вул.Миколи Амосова, 12, оф.1-В. є необгрунтованими та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 218 грн. підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Метрополіс Кафе», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ про визнання неправомірними дій щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим приміщенням загальною площею 259 кв.м, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру за адресою: м.Київ, вул.Миколи Амосова, 12, оф.1-В.

У судовому засіданні 27.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 01.09.2014р.

Суддя М.О.Любченко