Ухвала

від 03.09.2014 по справі 2а-16475/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/40097/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Степашка О.І.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 по справі №2а-16475/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДУМ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДУМ» (далі - ТОВ «СЕДУМ», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач) задоволено. Визнано протиправним рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва (Акт №167 форма № 6-ПДВ) від 15.10.2010 про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «СЕДУМ».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 24.06.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.08.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Дарницькому районі м. Києва посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту «є» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва №100259924 ТОВ «СЕДУМ» з 18.12.2009 є платником податку на додану вартість.

Уповноваженими особами Головного відділу податкової міліції ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено перевірку місця знаходження ТОВ «СЕДУМ» за юридичною адресою: м. Київ, вул. Ялтинська 5-А, кв. 90, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за результатами якої складено акт не встановлення місця знаходження СПД - юридичної (фізичної) особи за адресою реєстрації та службову записку №5724/7/26-2/3 від 09.08.2010, якою контролюючому органу надано довідку про не встановлення фактичного місцязнаходження ТОВ «СЕДУМ».

Листом №32287/29-005 від 06.09.2010 з повідомленням форми №18-ОПП №32297/9/29-05 відповідач повідомив Відділ реєстрації Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації направлено про відсутність ТОВ «СЕДУМ» за місцезнаходженням.

ДПІ у Дарницькому районі міста Києва 15.10.2010 прийнято акт №167 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СЕДУМ» на підставі пункту «є» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.10.2010 запису про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

У відповідості до підпункту «є» пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація особи, як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Пунктом 11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №791/3231 передбачено, щодо кожного платника податків за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно з пунктами 11, 12 та 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

За приписами пункту 5.1 та 5.2 пункту 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого рішенням державної податкової адміністрації №79 від 01.03.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 208/4429 податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»-«е» пункту 9.8 статті 9 Закону. Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до підпункту 5.3.17 підпункту 5.2 пункту 5 зазначеного Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), яким зокрема є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) (підстава - підпункт «е»пункту 9.8 статті 9 Закону).

Згідно підпункту 5.5 пункту 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість рішення про анулювання реєстрації платника платників податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника платників податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника платників податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Рішення про анулювання реєстрації платника платників податку на додану вартість за ініціативою податкового органу може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника платників податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (пункт 6 розділу V вказаного Положення)

Отже, податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору, у зв'язку з надходження від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу або у випадку повернення рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про відсутність платника за місцезнаходженням отримано державним реєстратором 07.09.2010, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на листі №32287/9/29005 від 06.09.2010. Запис «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.10.2010, при цьому, доказів щодо отримання позивачем повідомлення державного реєстратора від 07.09.2010 про надання відомостей на підтвердження місцезнаходження ТОВ «СЕДУМ» в процесі розгляду справи відповідачем не надано.

Таким чином, при внесені запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою не було дотримано місячного строку.

До того ж, 15.10.2010 до Єдиного державного реєстру внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, в тому числі і відомостей про місцезнаходження за адресою м. Київ, вул. Ялтинська 5-А, кв. 90.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правомірності рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, оскільки за змістом підпункту «є» пункту 9.8 ст. 9 Закону «Про податок на додану вартість» підставою для анулювання є відповідність запису в Єдиному державному реєстрі про відсутність особи, зареєстрованої платником податку, за місцезнаходженням фактичним обставинам та доведення цього факту в разі виникнення спору.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

О.І. Степашко