Рішення
від 08.09.2014 по справі 759/14993/13-ц
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/14993/13-ц

пр. № 2/759/407/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - П»ятничук І.В.,

при секретарі - Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ»

3-ті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов»язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2013 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, до ТОВ «Надія» та просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Надія» про переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду комерційного директора товариства та зобов»язати ТОВ припинити дії щодо розпорядження, в тому числі шляхом відчудження належним товариству нерухомим майном - нежитловими приміщенням площею 488 кв.м. в буд.АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неповнолітніми особами, інтереси яких у суді захищає законний представник ОСОБА_1, яка є їх матір»ю. Батько неповнолітніх - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, позивачі є спадкоємцями після померлого першої черги. На даний час спадщина після померлого ОСОБА_4 не оформлена, спадкова справа заведена державним нотаріусом 12-ої Київської державної нотаріальної контори Чорноморченко О.В. До складу спадщини, крім іншого майна, входить також частка учасника в ТОВ «Надія», яка складає 50 % Статутного капіталу, про що зазначено в п.п. 1.2., 5.1. Статуту Товариства, зареєстрованого 17.02.2005 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією у новій редакції. Як стало відомо позивачам за день до смерті ОСОБА_4 підписав протокол загальних зборів за яким його було звільнено з посади директора, хоча їм достовірно відомо про те, що ОСОБА_4 наміру щодо звільнення не мав і даний протокол ( рішення) не підписував, займав посаду директора ТОВ «Надія» з 2000 р. Як стало відомо позивачам, наразі Товариством здійснюються дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належить та входить Товариству та входить до його основних фондів. Дані дії свідчать про намір зменшити активи Товариства до того моменту, коли спадкова частка учасника буде розподілена між спадкоємцями. А сааме як вказує позивач, на сторінках Інтернету на сайтах, що публікують відомості про операції з нерухомістю, розміщені пропозиції про продаж нерухомості ТОВ «Надія», за адресою місцезнаходження якої зареєстроване згідно п. 1.2. Статуту саме Товариство, - магазину площею 488 кв м по АДРЕСА_1 з ціною продажу 3 700 000 гривень. Дані дії є такими, що суперечать законодавству та порушують права та інтереси спадкоємців учасника Товариства, який володів часткою у розмірі 50 % статутного капіталу. Посилаючись на ст..ст. 15, 60, 98, 145, 1220, 1268 ЦК України, ст..ст. 55,59 ЗУ « Про господарські товариства», ст..ст. 13,19 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» просили заявлені позовні вимоги задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судові засідання не з»явилась, направила до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві та обставини встановлені висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4020/4021/14-32 від 29 травня 2014 р.

Представник відповідача ТОВ «Надія» в судовому засіданні заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив в їх задоволенні ідмовити вказуючи на обставини викладені в запереченнях на заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, в судові засідання не з»явився суду надано клопотання з проханням розгляду справи в відсутності їх представника, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Третя особа ОСОБА_2 в судові засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила. Тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи вважає що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково з врахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ( а.с. 6), ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ( а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с. 8).

Відповідно до п.1.2 статуту ТОВ «Надія» за 2005 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», згідно до п.5.1 товариства частки учасників товариства становлять по 50% статутного капіталу у кожного, в розмірі частки учасника у статутному капіталі в розмірі 325000 грн. ( а.с. 10-19).

Згідно п. 8.6. Статуту ТОВ «Надія» право укладати від імені Товариства будь-які договори, в тому числі відчуження майна, надано директору Товариства.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_4 останній з 08.04.2000 р. займав посаду директора ТОВ «Надія» до 02.12.2011 р. коли був переведений на посаду комерційного директора ТОВ. ( а.с. 20,21).

Відповідно до матеріалів спадкової справи після ОСОБА_4 вбачається, що 19.03.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від імені дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ( а.с. 51, 52).

Відповідно до протоколу №7 загальних зборів засновників ТОВ «Надія» від 30.11.2011 р. на якому були присутні учасники ТОВ ОСОБА_4 та ОСОБА_7 постановлено, звільнити за власним бажанням ОСОБА_4 з посади директора ТОВ з 01.12.2011 р., призначити ОСОБА_7 директором ТОВ з 02.12.2011 р. вказаний протокол підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ( а.с. 97).

Однак, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4020/2021/14-32 від 29.05.2014 р. поведеної експертами КНДІСЕ встановлено:

1. підпис від імені ОСОБА_4 що міститься в графі «ОСОБА_4» в протоколі №7 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» від 30.11.2011 р. виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів,

2. підпис під імені ОСОБА_4 що міститься в графі «ОСОБА_4» в протоколі №7 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» від 30.11.2011 р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою з ретельним наслідуванням його підпису.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України передбачено, що частка у статутному капітані товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи-учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

П. 6.5. Статуту ТОВ «Надія» вказує на те, що частка у статутному капіталі ТОВ переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 145 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» створення та відкликання виконавчого органу товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Нормою ст. 60 ЦК України передбачено, що «загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів».

У відповідності до норми ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та Фізичних осіб - підприємців» «якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення».

Пунктом 8.1 Статуту закріплено, що вищим органом управління Товариства є збори Учасників. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників.

У відповідності до положень п. 8.5 Статуту - збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Приписами п.8.9 Статуту передбачено, що виконавчим органом Товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства є директор, який призначається зборами учасників Товариства.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України , властивостями частки в статутному капіталі товариства є корпоративні права, які включають правомочності на участь особи, що володіє часткою, в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст.ст. 10 , 11 , 60 ЦПК України висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Норми ст.ст. 57 , 59 ЦПК України передбачають, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» управлінням товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» зазначає наступне: «Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників».

З врахуванням того, що відповідно до п.8 статуту ТОВ 2005 р. кий був чинним на момент проведення зборів, встановлено, що збори учасників вважаються повноважними якщо на них присутні учасники ( представники учасників) що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів, однак оскільки судом встановлено, що підпис в даному оспорюваному позивачем протоколі зборів №7 зроблено від імені ОСОБА_4 не даною особою у суд немає підстав вважати що вказана особи була присутня при проведенні даних зборів, приймала в них участь, виявляла своє волевиявлення щодо звільнення з посади директора ТОВ, тим паче підписувала даний протокол, а тому суд вважає що вимоги про визнання протоколу №7 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» від 30 листопада 2011 р. недійсним слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про зобов»язання ТОВ «Надія» припинити дії щодо розпорядження, в тому числі шляхом відчудження належним товариству нерухомим майном - нежитловими приміщенням площею 488 кв.м. в буд.АДРЕСА_1 позивачем суду не надано доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України .

Проаналізувавши заявлені вимоги, відповідність їх нормам матеріального права, суд приходить до висновку, що вимоги не містить вимог про захист порушеного права, суперечить статтям 3 та 4 ЦПК України , які передбачають захист в судовому порядку лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кожної особи у спосіб, визначений законами України.

Спосіб захисту своїх інтересів у спосіб, який просить позивач не відповідає вимогам ст. 16 та ч. 2 ст. 15 ЦК України , оскільки суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Позивачі як спадкоємці ОСОБА_4 і є також і спадкоємцями майна померлого, до складу якого входить частка померлого учасника Товариства приймати участь в вирішенні питань щодо розпорядження майном товариства, однак суду не надано жодних доказів щодо того, що даними правами позивачі скористались і того що відповідачі протиправно відчужують дане майно, а тому суд вважає дані вимоги недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21 липня 2014 р. задоволено заяву про забезпечення позову позивача, до розгляду справи по суті накладено арешт на нежиле приміщення №345 площею 488,70 кв.м. в буд.АДРЕСА_1 та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» вчиняти будь-які дії щодо відчуження та оформлення ( переоформлення) права власності на дане нерухоме майно.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Також, відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України визначено, що у разі якщо в задоволенні позову було відмовлено, провадження по справі закрито або заяву було залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням законної сили.

Враховуючи наведене, та те, що суд вражає доцільним відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов»язання ТОВ «Надія» припинити дії щодо розпорядження, в тому числі шляхом відчуження належним товариству нерухомим майном - нежитловими приміщенням площею 488 кв.м. в буд.АДРЕСА_1 то відповідно і підстав для забезпечення позову в подальшому судом не вбачається, а тому суд вважає доцільним скасувати заходи забезпечення позову накладені відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21 липня 2014 р. доручивши виконання ухвали суду в частині скасування заходів забезпечення позову Державній реєстраційній службі ГУЮ м.Києва.

Керуючись ст.ст. 3 , 4 , 10 , 60 , 61 , 208 , 209 , 212 - 215 , 223 , 294 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протокол №7 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» від 30 листопада 2011 р. - недійсним.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21 липня 2014 р. у вигляді накладення арешту на нежиле приміщення №345 площею 488,70 кв.м. в буд.АДРЕСА_1 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» вчиняти будь-які дії щодо відчуження та оформлення (переоформлення) права власності на дане нерухоме майно - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: