Постанова

від 11.09.2014 по справі 814/1254/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11 вересня 2014 року справа № 814/1254/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Бітюкової А.С.,

за участю представників

від позивача: Єленич О.В. (довіренсть №б/н від 25.06.14);

від відповідача: Величко В.І. (довіренсть №1073/9/14-02-10-007 від 26.03.14);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства "ТАВРІЯ - АГРО - Н", пр.Миру, 24, кв. 52, м. Миколаїв,54034

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв,54028

прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Таврія-Агро-Н» (далі-позивач, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ), що полягають у встановленні порушень позивача п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та у встановленні завищення податкового кредиту на загальну суму 5959332 гривень, та загальної суми податкових зобов'язань на суму 5959332 гривень, а також зобов'язати ДПІ вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інших електронних баз даних податкового органу відомості, внесені на підставі акту № 1498/14-02-22-01/35217928 та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення акту №1498/14-02-22-01/35217928.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що доводи ДПІ є абстрактними, базуються на припущеннях, що зроблені без врахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а відтак не є доказами та не можуть бути покладені в основу висновків, що тягнуть за собою негативні наслідки для нього.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначив, що всі дії вчинені відповідачем згідно чинного податкового законодавства, а висновки акту перевірки та внесення інформації до інформаційної Системи не несуть будь - яких наслідків для позивача.

Дослідив матеріали справи суд, - встановив:

Приватне підприємство «Таврія-Агро-Н» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 15.06.2007 року та як платник податків взято на облік в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з 16.06.2007 року за № 1381/0234660 Основними видами діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення свиней, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний), неспеціалізована оптова торгівля.

В квітні 2014 року ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування втрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Либертин" (код 37207199) за жовтень 2011 року, травень 2012 року, ФГ «Рудь-1» (код 38297310) за червень-серпень 2013 року, ТОВ «Аморада-14» (код 34437711) за червень-липень 2013 р., ПП «Златадар» (код 38215682) за жовтень-грудень 2013 р. та ТОВ "Градосфера-Миколаїв" (код 34566503) за листопад 2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Либертин», ФГ «Рудь-1», ТОВ «Аморада-14», ТОВ "Градосфера-Миколаїв" та ПП "Златадар" за зазначені вище періоди, за результатами якої було складено Акт № 1498/14-02-22-01/35217928 від 22.04.2014 року (т.1, а.с.8-89).

Перевірка була проведена на підставі наказу відповідача №357 від 09.04.2014р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (т.1, а.с.90).

В ході перевірки відповідачем встановлено відсутність реальних поставок товарів (робіт-послуг) ПП «Таврія-Агро-Н» від ТОВ «Либертин» у жовтні 2011, травні 2012 року, ФГ «Рудь-1» у червні-серпні 2013 року, ТОВ «Аморада-14» у червні-липні 2013 року, ТОВ "Градосфера-Миколаїв" у листопаді 2013 року та ПП "Златадар" у жовтні-грудні 2013 року, також не підтверджено суму податкового кредиту задекларованого позивачем та суму податкових зобов'язань позивача.

Зазначені висновки, викладені в акті перевірки, були відображені податковим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Такі дії податкового органу, на думку позивача, призвели до змін в задекларованих позивачем сум податків та відповідних негативних наслідків для позивача.

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та його безпосередньої (фактичної) господарської діяльності.

В той же час, судом встановлено, що відповідач дійшов певних висновків без достатньої мотивації, без дослідження первинних документів позивача, а також із застосуванням припущень щодо фактичної діяльності позивача та його контрагентів.

Позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів на підтвердження реальності вчинених господарських операцій та подальшого використання придбаних товарів у комерційній діяльності (договори поставок, надання послуг, акти здачі-приймання, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт придбання позивачем товарів (послуг) у своїх контрагентів підтверджується, крім іншого, зазначеними документами та фактом подальшого використання товарів в своїй господарській діяльності.

Не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

У зв'язку із цим суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки на акти інших податкових органів на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача (акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 20.07.12 № 640/22-225/37207199, від 27.12.12 № 1071/22-225/37207199 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Либертин»….», акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.01.14 № 27/14-03-22-08/34566503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Градосфера-Миколаїв»….» та акт Каховської ОДПІ Херсонської області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Златадар" …» від 11.02.14 р. №7/21-15-22-026/38215682.

Зазначені акти свідчать тільки про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів із різних підстав та не можуть слугувати доказом безтоварності господарських операцій позивача.

Суд також зазначає, що позивач та його безпосередні контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ на момент вчинення господарських операцій. Щодо них відсутні рішення судів (вироки) про визнання угод недійсними або притягнення до відповідальності їх посадових осіб (доказів про інше відповідачем суду не надано).

Відповідачем не надано суду також будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, вироків суду та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності господарських операцій або порушення публічного порядку з боку позивача або його контрагентів.

Разом з тим, суд не може погодитися із вимогами позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у встановленні в акті перевірки певних порушень ТОВ "Таврія-Агро-Н" положень податкового законодавства з огляду на наступне.

Дії службових осіб контролюючих органів щодо включення до актів перевірок певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки судження контролюючого органу про нікчемність (нереальність, безтоварність тощо) окремих правочинів (угод) позивача є тільки висновками (позицією) певних посадових осіб. Такі висновки можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень прийнятих (вчинених) за наслідками вказаних актів перевірок.

Вказана правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року по справі №21-237а13 та в Постановах Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2013 року та від 08 жовтня 2013 року (К/9991/81819/12).

Викладені в Акті висновки були відображені податковим органом в електронній базі даних - системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до положень п.2.6 Методичних рекомендацій стосовно взаємодії державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів" працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що формування зобов'язань платника податків здійснюється на підставі поданої ним звітності або узгоджених податкових повідомлень-рішень. Одночасно з підписанням актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п.2.23 вищевказаних Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника податків, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. В свою чергу структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в Автоматизованій системі "Аудит".

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Вказаний етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому відповідачем був зроблений висновок про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку на підставі висновків, викладених в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок.

В той же час суд зазначає, що висновок щодо правильності чи недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що коригування інформації, внесеної до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України можливе за наслідками проведеної перевірки платника ПДВ, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, якщо податкове зобов'язання визначене цим рішенням є узгодженим.

Судом встановлено, що відповідачем не приймалися податкові повідомлення-рішення за наслідками податкової перевірки, сформованих у Акті №1498/14-02-22-01/35217928 від 22.04.14р., натомість були внесені зміни до автоматизованої системи.

Таким чином, відповідачем було безпідставно здійснено коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту показників податкової звітності позивача з ПДВ.

Суд також зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПК України та його узгодження.

Аналогічна позиція була викладена Вищим адміністративним судом України в Ухвалі від 13.02.13р. у справі №2а-2567/12/1070.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного податкового законодавства, не надав та, відповідно, не довів суду законність внесення певної інформації до автоматизованої системи.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а порушені права та інтереси позивача - такими, що підлягають судовому захисту.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту перевірки від 22.04.2014 р. №1498/14-02-22-01/35217928.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту Приватного підприємства "ТАВРІЯ - АГРО - Н" в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту перевірки від 22.04.2014 р. №1498/14-02-22-01/35217928.

4. Відшкодувати судові витрати в сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ТАВРІЯ - АГРО - Н" (код ЄДРПОУ 35217928).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна