Постанова

від 15.01.2015 по справі 814/1254/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1254/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

15 січня 2015 року

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

14.05.2014р. приватне підприємство «ТАВРІЯ-АГРО-Н» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій, що полягають у встановленні в ході перевірки порушень податкового законодавства про завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2014р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, в ході якої встановлена нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Либертин», ФГ «Рудь-1», ТОВ «Аморада-14», ТОВ «Градосфера-Миколаїв», ПП «Златадар» щодо поставки сільгосппродукції та отриманні послуг у жовтні 2011-грудні 2013р., внаслідок чого завищено податковий кредит за цей період на 5 959 332 грн. Через відсутність підтвердження зазначених господарських операцій ДПІ прийшла до висновку про удаваність угод позивача зі своїми контрагентами покупцями по поставці сільгосппродукції, внаслідок чого завищені податкові зобов'язання на 5 959 332 грн. Вважаючи доводи ДПІ про нереальність зазначених господарських операцій неправомірними, позивач просив зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі акту від 22.04.2014р. №1498/14-02-22-01/35217928 та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н».

ДПІ заперечувала проти позову. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при проведенні перевірки, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі акту від 22.04.2014р. №1498/14-02-22-01/35217928 та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення акту від 22.04.2014р. №1498/14-02-22-01/35217928.

ДПІ, не погодившись із прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з позивача з ТОВ «Либертин» за жовтень 2011р., травень 2012р., ФГ «Рудь-1» за червень-серпень 2013р., ТОВ «Аморада-14» за червень, липень 2013р.,, ТОВ «Градосфера-Миколаїв» за листопад 2013р., ПП «Златадар» за жовтень-грудень 2013р., та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Либертин», ФГ «Рудь-1», ТОВ «Аморада-14», ТОВ «Градосфера-Миколаїв», ПП «Златадар», встановлено порушення позивачем:

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 5 959 332 грн.,

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого завищено податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 5 959 332 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок встановлення нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Градосфера-Миколаїв», ТОВ «Либертин», ПП «Златадар», ФГ «Рудь-1», ТОВ «Аморада-14» щодо поставки сільгосппродукції, автозапчастин та наданню послуг зберігання та послуг по проведенню сільськогосподарських робіт протягом жовтня 2011-грудня 2013р. Через відсутність підтвердження зазначених господарських операцій ДПІ прийшла до висновку про удаваність угод позивача зі своїми контрагентами-покупцями: ТОВ «Судносервіс», ПАТ «Чумак», ТОВ «Украгроальянс», ТОВ СП «Нібулон», ПП «СТО Каховська», ФГ «Оксана».

За результатами перевірки 22.04.2014р. складений акт №1498/14-02-22-01/35217928, податкові повідомлення-рішення не приймались.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом здійснено коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання та виключено з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту показники податкової звітності позивача з ПДВ. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями відповідача, викладеними у запереченнях на позов (т.1 а.с.109-111), а також відповіддю податкового органу на вимогу апеляційного суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі акту №1498/14-02-22-01/35217928 від 22.04.2014р. та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "ТАВРІЯ-АГРО-Н" в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення зазначеного акту перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений лише після узгодження податкових зобов'язань в установленому законом порядку. Враховуючи, що висновки акту перевірки не є належним визначенням податкових зобов'язань, а податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймались, відсутні підстави для зміни бази даних.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За приписами ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Судова колегія вважає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Враховуючи, що у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) здійснено не було, правильним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій щодо внесення податковим органом в базу даних неузгоджених грошових зобов'язань.

Поновлення порушених прав позивача має відбуватися шляхом відновлення попередніх даних в інформаційній базі податкового органу.

Відповідно до пп.2.2 п.2 наказу ДПС України від 24.12.2012р. № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок», та п.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012р. № 948, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок.

Разом з тим, повноваження щодо вилучення інформації з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інших електронних баз даних податкового органу, яка внесена на підставі акту від 22.04.2014р. №1498/14-02-22-01/35217928, поновлення даних податкового зобов'язання з ПДВ та податкового кредиту позивача, які існували до оформлення акту перевірки, належать лише центральному органу, зокрема Державній фіскальній службі Україні. Місцеві контролюючі органи таких повноважень не мають.

Покладаючи на відповідача - ДПІ у Ленінському районі м.Мколаєва обов'язок щодо вилучення інформації з бази даних та відновлення попередніх даних, суд першої інстанції послався на п.2.23 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій х податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266. Проте, судом не враховано, що на час розгляду справи зазначений наказ ДПА України втратив чинність та право структурного підрозділу на внесення змін в базу даних відсутнє.

Таким чином, належним відповідачем по справі при розгляді позову щодо поновлення попередніх даних є Державна фіскальна служба України, а не її територіальний підрозділ.

Судом першої інстанції ДФС України в якості відповідача притягнута не була, та судом не розглядались позовні вимоги, які пред'явлені до цього відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, та не вправі в ході апеляційного розгляду залучати до участі у справі належного відповідача.

Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо поновлення попередніх даних в інформаційній системі податкового органу задоволенню не підлягають, оскільки пред'явлені до неналежного відповідача.

Позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій податкового органу, які полягають у встановлені порушень ПК України з боку позивача при встановлені завищення податкового кредиту та завищенні податкових зобов'язань, також не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції вірно надана оцінка зазначеним позовним вимогам як таким, що не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки висновки податкового органу в акті перевірки є судженням контролюючого органу щодо правомірності податкового обліку сумнівних господарських операцій, та не є рішеннями суб'єкта владних повноважень. Проте відмова у задоволенні позову в цій частині не знайшла свого відображення у резолютивні частині постанови суду від 11 вересня 2014р., в зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне при прийнятті нової постанови зазначити про відмову у задоволені позову і в цій частині.

Відповідно до ст.202 КАС України, через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової про відмову у позові в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову по відмову у задоволенні позову приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: М.П.Коваль