Рішення

від 09.09.2014 по справі 910/9798/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9798/14 09.09.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія ДОЗОР"

до комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 24 038,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коростій А.С. - представник за довіреністю № б/н від 02.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія ДОЗОР" до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 24 038,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.11.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 30/11-2013 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей.

На умовах зазначеного договору позивач надав відповідачу охоронні послуги, проте відповідач свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги в розмірі 24 038 грн. не виконав.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2014 року розгляд справи відкладено на 07.07.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва Паламаря П.І. від 07.07.2014 року розгляд справи № 910/9798/14 доручено здійснювати судді Сіваковій В.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2014 року (суддя Сівакова В.В.) призначено розгляд справи на 22.07.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 14.07.2014 року розгляд справи № 910/9798/14 доручено здійснювати судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2014 року (суддя Мудрий С.М.) прийнято справу до провадження.

У судове засідання 22.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 26.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року розгляд справи відкладено на 09.09.2014 року.

В судове засідання 09.09.2014 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29984887, але 08.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача надав суду докази часткової оплати наданих послуг, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.11.2013 року між комунальним підприємства "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утримання об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія ДОЗОР" (виконавець) укладено договір №30/11-2013 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов'язок з централізованої охорони певної території (надалі за текстом -об'єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що визначені в дислокації об'єктів (додаток № 1 до даного договору).

Додатком №1 (дислокація) передбачено, що об'єкта є адміністративна будівля, м. Київ, вул. Краснова, 25.

Договір вступає в силу з 29 листопада 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року (п.10.1 договору).

Відповідно до п.10.2 договору, в разі якщо жодна із сторін не виявила бажання припинити дію даного договору за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії. термін його дії автоматично пролонгується на 1 рік.

Згідно з статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Вартість наданих виконавцем послуг із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті за календарний місяць визначається в розмірі 8 910,00 грн. та ПДВ 1782,00 грн. Всього оплата за договором 10692,00 грн. (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.5 договору, акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах до 5 (п'ятого) числа наступного місяця і по закінченню терміну дії цього договору.

Так, на виконання умов договору, між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 26 730,00 грн., а саме:

- №ОУ-0000134 від 31.12.2013 року (за період з 29.11.2013 по 31.12.2013р.) на суму 10 692,00 грн.;

- №ОУ-0000015 від 31.01.2014 року за січень 2014 року на суму 10 692,00 грн.;

- №ОУ-0000038 від 15.02.2014 року (за період з 01 по 15 лютого 2014р.) на суму 5 346,00 грн.

Відповідно до п.5.6 договору, в разі несплати замовником коштів за надання послуг за договором більш ніж 10 (десять) календарних днів, а саме до 25 числа кожного місяця, договір може бути розірвано виконавцем в односторонньому порядку без повідомлення замовника.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

15.02.2014 року між позивачем та дирекцією КП «Київпастранс» складено акт передавання (зняття) охорони з об'єкта.

Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки за 04.02.2014 року, дирекцією КП «Київпастранс» частково оплачено послуги за договором в розмірі 2 692,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем за договором з 29.11.2013 року по 15.02.2014 року в розмірі 24 038,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, твердження відповідача щодо порушення строків оплати за спірним договором через відсутність своєчасного бюджетного фінансування та його збитковості, що на думку КП «Київпастранс», спростовує факт його вини, суд до уваги не приймає за наступних підстав.

Згідно з ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст.617 ЦК України та ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми чинного цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну чи невілювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Так, в постанові від 15.05.2012 року у справі №11/446 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічну позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі №910/9231/13.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наведені вище твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія ДОЗОР" (02140, м. Київ, вулиця Вишняківська, будинок 3, ідентифікаційний код: 37791295) основний борг в розмірі 24 038 (двадцять чотири тисячі тридцять вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.09.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий