Ухвала

від 10.09.2014 по справі 820/5610/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.Справа № 820/5610/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Ярмак М.Г., Шишкіна О.Ю.

представника відповідача Чорного А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. по справі № 820/5610/14

за позовом Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції третя особа Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської области , Друга Харківська державна нотаріальна контора

про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Спільне Українсько-Італійське підприємство "Лінєа Пескара" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , треті особи: Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, Друга Харківська Державна нотаріальна контора, в якому просив суд: скасувати арешт, накладений повідомленням Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 930 від 24.04.2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. Довгалевського, 95, яка належить Спільному Українсько - Італійському підприємству "Лінєа Пескара" Товариству з обмеженою відповідальністю код ЄДРПОУ 30589789 на праві власності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Другу Державну нотаріальну контору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року закрито провадження у справі за позовом Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року по справі № 820/5610/14 та постановити рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення питання. Вказує, що відносно Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю було відкрито виконавче провадження та постановою державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24.04.2007р. серія АА № 502166 було накладено арешт на майно боржника та заборону відчуження нерухомого майна, а саме - нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, вул. Довгалевського, 95. Зазначена постанова про арешт майна винесена на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 12.04.2007р. по цивільній справі № 2-1601.

На даний час вказане виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням строку зберігання. Інших виконавчих проваджень відносно позивача, за даними Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в провадженні відсутні. За інформацією наданою Ленінським районним судом м. Харкова цивільна справа № 2-1601 втрачена.

Враховуючи, що втрата цивільної справи № 2-1601 унеможливлює розгляд будь-яких процесуальних питань в межах цієї справи щодо прийняття заходів щодо забезпечення позову та їх скасування, апелянт вважає, що розгляд даної справи підлягає Харківським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що постановою Ленінського відділу Державної виконавчої служби від 24.04.2007 року серія АА№502166 було накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони його відчуження Спільного Українсько - Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю код ЄДРПОУ 30589789 (а.с. 105).

Зазначена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження винесена на підставі Ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 12.04.2007 року про забезпечення позову по цивільній справі № 2-1601.

Матеріали справи свідчать, що виконавче провадження №8-335/07 було знищено, що підтверджується актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення (а.с.111-112).

Крім того, на запит Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2014 року щодо надання інформації про існування справи №2-1601 та надання до суду рішення за наслідками розгляду цієї справи, Ленінським районним судом м. Харкова надано відповідь якою підтверджено існування вказаної справи №2-1601 за позовом ОСОБА_6 до Спільного Українсько - Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю та повідомлено, що надання рішення за наслідками розгляду даної справи не є можливим, оскільки справа втрачена. (а.с. 118,121)

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За правилами ч.1 ст. 18 КАС України до адміністративних судів законодавець відносить місцеві загальні суди як адміністративні суди, яким підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Згідно ч.6 ст. 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (статті 383, 384 ЦПК, ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Розгляд судом скарг сторін виконавчого провадження на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, якими порушено їх права чи свободи, здійснюється за правилами розділу VI ЦПК України в рамках судового контролю за виконанням судових рішень.

Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.

У порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК).

У відповідності до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 384 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Аналізуючи наведені правові положення, колегія суддів зазначає, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватися саме тим судом, котрий постановив рішення по справі.

У спірних правовідносинах судове рішення, у зв'язку з виконанням якого державним виконавцем прийнято правовий акт, було винесено Ленінським районним судом м. Харкова, який видав виконавчий документ в порядку цивільного судочинства.

Оскільки вимоги позивача стосуються оскарження рішення державного виконавця, винесеного під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, наведене виключає можливість розгляду таких вимог в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що в свою чергу зумовлює застосування п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, згідно з яким суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, даний спір не є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки втрата судового провадження по цивільній справі № 2-1601 не є підставою для розгляду даного спору Харківським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства, а є підставою для звернення до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою про відновлення втраченого судового провадження в порядку ст. ст. 403-405 ЦПК України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінєа Пескара" Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. по справі № 820/5610/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 15.09.2014 р.