Постанова

від 12.09.2014 по справі 922/2056/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 922/2056/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В.

при секретарі - Кузнєцовій І.В.

за участю:

прокурора - Здор Т.Д. (посвідчення №026270 від 15.05.2014 року);

представників сторін:

позивача - Калугін О.Ю. (довіреність №08-11/5990/2-13 від 30.12.2013 р.);

відповідача - Романов О.Г. (довіреність №1 від 15.05.2014 р.);

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2136Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі № 922/2056/14

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Житлового кооперативу "Сфера-19", м. Харків

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Харкова звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху №38-:-52, загальною площею 247,5 кв.м. в житловому будинку літ. "А-9" по вул. Корчагінців, 13 у м. Харкові; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2014 р. у справі №922/2056/14 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено. Визнано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 38-:-52, загальною площею 247,5 кв.м. в житловому будинку літ. "А-9" по вул. Корчагінців, 13 у м. Харкові. Стягнуто з Житлового кооперативу "Сфера-19", м. Харків на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1218 грн.

ЖК "Сфера-19" з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.08.2014 року.

Позивач у відзиві (вх. №6625 від 14.08.2014 р.) проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що по суті позовних вимог про визнання за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради права власності на спірні приміщенні в апеляційній скарзі апелянтом не висловлено жодного заперечення з посиланням на конкретні фактичні обставини та норми матеріального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

ЖК "Сфера-19" 21.08.2014 р. через канцелярію суду надав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. №6851), які колегією суддів долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківське регіональне відділення Фонду державного майна України, розгляд справи відкладено на 09.09.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В.

08.09.2014 року від прокуратури міста Харкова надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.№7473), в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню. Просить рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі № 922/2056/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

ЖК "Сфера-19" 09.09.2014 р. через канцелярію суду надав додаткові пояснення №2 до апеляційної скарги (вх.№7516), які колегією суддів долучені до матеріалів справи.

Третя особа, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належний чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 29.12.1973 року № 584-3 Управлінню капітального будівництва міськвиконкому було дозволено проектування мікрорайону № 625 по Салтівському шосе, на земельній ділянці колективних садів заводу "Серп і молот". (а.с.17).

Пунктом 2 цього рішення УКБ Харківського міськвиконкому було зобов'язано в кошторисах на будівництво передбачити витрати, у тому числі, на компенсацію збитків садівницького товариства "Перемога", які можуть виникнути у зв'язку із забудовою мікрорайону, за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи, що УКБ Харківського міськвиконкому повністю виплатило компенсацію садоводам садівницького товариства "Перемога" за знос садових будинків та зелених насаджень, рішенням виконавчого комітету Харківського міської ради депутатів трудящих від 27.04.1977 року № 237 (а.с.18) УКБ Харківського міськвиконкому було дозволено почати забудову 625 мікрорайону на площі 33,2 га за рахунок зносу садівницького товариства "Перемога" заводу "Серп і молот" на території Салтівського житлового масиву Фрунзенського району м. Харкова.

Багатосекційний житловий будинок №93 625 мікрорайону Салтівського житлового масиву по вул. Петрозаводській, у м. Харкові, з вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху, було побудовано у 1977-1978 роках. На підставі п. З рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 11.07.1984 року №282 вулицю Петрозаводську було перейменовано в вулицю Корчагінців (а.с.19-20).

Листом від 14.10.2013 року 82/0/75-13 управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (а.с.28-29) у відповідь на запит від 09.10.2013 року №11707/9-13 повідомило Юридичний департамент Харківської міської ради про те, що житлові приміщення цього будинку, які будувались для ЖБК "Сфера-19", фінансувались через обласну установу Будівельного банку СРСР за рахунок пайових внесків членів кооперативу і цільових бюджетних коштів для кредитування цього виду будівництва.

Нежитлові вбудовані приміщення цокольного поверху цього будинку фінансувались за рахунок бюджетних коштів, які формувалися за нормативами для об'єктів відповідних галузей з обслуговування населення мікрорайонів (побут, культура тощо) у відсотках від обсягів житлового будівництва у місті. Титульні списки таких комбінованих будівель, де зазначались види та обсяги асигнувань за цільовим призначенням, складалися підрозділами виконкому обласної ради народних депутатів та затверджувались рішеннями цієї установи.

Після завершення будівництва об'єкту введення його в експлуатацію оформлялось актом державної комісії, в якому зазначалася структура побудованих приміщень та загальна вартість об'єкту.

Фактичні витрати на будівництво приміщень підтверджувалися бухгалтерськими документами замовника у такому порядку:

- по житлових - правлінню житлово-будівельного кооперативу для уточнення пайових внесків та оформлення фінансових документів з установою Будівельного банку СРСР;

- по нежитловим - відповідним установам (за цільовим призначенням) для подальшого визначення балансової належності.

Отже, визначення джерел фінансування будівництва нежитлових приміщень, у тому числі в кооперативних житлових будинках, їх подальший розподіл та використання знаходилось у віданні планової комісії виконавчого комітету Харківської міської ради.

Частини нього будинку (4 секції під будівельним №19) прийнято в експлуатацію на підставі акту державної приймальної комісії від 31.05.1978 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №31.05.1978 року №356 (а.с. 21-25).

Зазначена частина будинку складала 8553 кв.м. загальної площі, у тому числі 256 кв. м. вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху під розміщення "червоного кутка" ЖЕКА, 143 житлові квартири загальною площею 8071 кв.м. житловою - 5512 кв.м.

Загальна кошторисна вартість будинку (4 секції під будівельним №19) становила 1004940,00 тис. руб.

Остаточна вартість будинку з урахуванням вбудованих нежитлових приміщень, згідно акту прийняття його в експлуатацію від 31.05.1978 року становила 995100,00 тис. руб.

Після закінчення будівництва, прийняття будинку до експлуатації та проведення між ЖБК "Сфера" та УКБ Харківського міськвиконкому звірки здійснених певних грошових операцій та змін у взаєморозрахунках щодо будівництва цього будинку, було видано 18.03.1983 року авізо № 87 (а.с.27).

Відповідно до авізо № 871 від 18.03.1983 року вартість закінченого будівництвом та прийнятого до експлуатації будинку в частині манна, побудованого за рахунок коштів членів ЖБК та переданого на його баланс, складала лише 969903,05 тис. руб., що підтверджується і довідкою УКБ Харківського міськвиконкому від 13.06.1983 року.

Таким чином, різниця у загальній (кошторисній) вартості будинку, коштах сплачених ЖБК "Сфера" та його остаточній вартості, зазначеної у акті введення в експлуатацію від 31.05.1978 року, свідчить про те, що будівництво вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху в житловому будинку по вул. Корчагінців, 13 проводилось не за кошти громадян - членів ЖБК "Сфера", а за державні кошти.

Вказана частини цього будинку (4 секції під будівельним №19) без нежитлових вбудованих приміщень, після прийняття до експлуатації, згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №31.05.1978 року №356 була передана на баланс ЖБК "Сфера".

Однак, баланс підприємства, установи, організації, у тому числі ЖБК, не визначає, та не підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна та підстав перебування майна у власності певної юридичної особи.

Згідно з п.2.2 оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 04.02.2000 року № 01-8/47 перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Зазначені факти підтверджується і тим, що на підставі вивчення матеріалів інвентаризаційних справ КП "Харківське міське БТІ" па домоволодіння за вказаною адресою встановлено, що станом на 15.10.1992 року в нежитлових приміщеннях цокольного поверху житлового будинку (будівельні №№ 18, 19) були розміщені черговий пункт ДНД, аптека, ЖЕУ №202 Фрунзенського району, бібліотека та відділення "Ощадбанку".

Надання вказаних приміщень для розміщення зазначених установ та організацій з метою забезпечення культурно-побутового обслуговування мешканців 624 та 625 мікрорайонів Салтівського житлового масиву у м. Харкові було здійснено на підставі розпорядження виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №255 від 05.09.1978 року (а.с.26).

Так, на підставі п. 1 вказаного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів було вирішено надати:

- Фрунзенському райвиконкому в житловому будинку (будівельний № 18). приміщення загальною площею 272 кв.м. для організації роботи ЖЕК з "червоним куточком" та опорним пунктом правопорядку зі штабом ДНД:

- в житловому будинку (будівельний № 19), приміщення загальною площею 106 кв.м. для організації роботи піонерського форпосту;

На підставі п. 1.2. відділу культури міськвиконкому в житловому будинку (будівельний № 19) приміщення загальною площею 120 кв.м. для організації роботи дитячої бібліотеки.

Аптекоуправлінню та управлінню держтрудощадкас, тимчасово до закінчення будівництва стаціонарної аптеки та ощадної каси, в приміщеннях цокольного поверху житлового будинку (будівельний № 18) було дозволено облаштувати аптеку загальною площею 69 кв.м. та ощадну касу загальною площею 56 кв.м.

На зазначені приміщення, відповідно до п. 4 цього рішення, контора нежитлового фонду мала оформити відповідні ордера.

На підставі розпорядження виконкому Харківської міської ради народних депутатів № 255 від 05.09.1978 року між Харківською міською радою народних депутатів в особі Управління комунального майна та приватизації були укладені договори оренди № 562 від 28.01.1987 року на нежитлові приміщення площею 122.1 кв.м з "Центральною бібліотекою ім. Д.І. Писарєва" Фрунзенського району та № 613 від 29.02.1988 року на нежитлові приміщення площею 121,8 кв.м з Фрунзенським відділенням ощадного банку.

За інформацією управління комунального майна та приватизації вказані спірні приміщення є власністю територіальної громади м. Харкова на підставі рішення Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.1992 року "Про комунальну власність міста". На теперішній час частина приміщень знаходиться в господарському відання КП "Жилкомсервіс" на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №294 від 12.03.2009 року. а інша частина приміщень орендується під розміщення "Центральної бібліотека ім. Д.І.Писарева централізованої бібліотечної системи Фрунзенського району" та відділення "Ощадбанку" .

На сьогоднішній день діє договір оренди № 530 від 20.11.2002 року, укладений з Комунальною установою культури "Центральна бібліотека ім. Д.І. Писарєва" централізованої бібліотечної системи Фрунзенського району м. Харкова" на нежитлові приміщення площею 122,1 кв.м. та № 522 від 16.08.2002 року, укладений з ВАТ "Державний ощадний банк України" па нежитлові приміщення 144.4 кв.м. в будинку по вул. Корчагінців, 13 (а.с.30-35).

В підтвердження викладеного свідчить і діюче на час будівництва вказаного житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями чинне законодавство Української РСР.

Так, відповідно до ст. 86 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Ст. 87 ЦК УРСР в редакції 1963 року закріплено, що соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Згідно із ст. 89 ЦК УРСР в редакції 1963 року, державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Відповідно до ст. 91 ЦК УРСР в редакції 1963 року, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР. Будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно. Зазначене в цій статті державне майно не підлягає відчуженню громадянам, крім окремих видів майна, продаж якого громадянам допускається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Статтею 94 ЦК УРСР в редакції 1963 року встановлено, що кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Власністю кооперативних організацій. їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань.

На час створення кооперативу відповідача та введення в експлуатацію вказаних будинків мали чинність норми постанови Ради Міністрів УРСР від 27.06.1972 року № 297 "Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу", які регулювали порядок організації житлово-будівельного кооперативу та його діяльність.

Відповідно до положень цього статуту та статуту Відповідача житлово-будівельні кооперативи організовувались з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей у житлі шляхом будівництва жилого багатоквартирного будинку (будинків) з господарськими будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою державного кредиту, а також для дальшої експлуатації і управління цим будинком (будинками).

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, що тільки у 1983 році набув чинність Житловий кодекс УРСР, статтею 4 якого передбачалось, що житлові будинки, збудовані житлово-будівельним кооперативом, належать цим кооперативам.

Відповідно до п. 19 постанови Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186 "Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу" було встановлено, що жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності.

У 1988 році до пункту 14 Примірного статуту були внесені зміни, згідно яких, у випадках, коли в будинку (будниках) житлово-будівельного кооперативу за його згодою розміщувались (у вбудованих і прибудованих приміщеннях) підприємства й установи торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового обслуговування населення або приміщення обладнувались для громадського призначення, вартість робіт, пов'язаних з будівництвом цих приміщень, після закінчення спорудження будинку відноситься на баланс підприємств і організацій, які здійснювали експлуатацію таких приміщень.

Ці підприємства й організації відповідно до договору, який укладався між ними і кооперативом, брали участь у спільних витратах кооперативу по експлуатації жилого будинку (будинків) та утриманню придомової території пропорційно площі належної їм частини будинку, а також у витратах кооперативу по капітальному ремонту будинку (будинків) пропорційно балансовій вартості зазначеної частини будинку (пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР, Української республіканської ради професійних спілок від 28.01.88 № 24).

На підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 21.03.89 № 89 абзац перший і другий п. 11 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу також було викладено в редакції, згідно якої за просьбою житлово-будівельного кооперативу в проектах передбачалось спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно- побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів кооперативу за погодженням у встановленому порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на підставі законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, будівництва та прийняття закінченого будівництвом житловою будинку по вул. Корчагінців, 13 до експлуатації, вбудовані нежитлові приміщення не могли бути власністю житлово-будівельного кооперативу, а були державною власністю і після 1991 року перейшли у власність територіальних громад.

Крім того, вищевикладені обставини підтверджуються і рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2013 року по справі № 922/4174/13, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014 року , яким задоволено у повному обсязі позов першого заступника прокурора м. Харкова, визнано недійсним Розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 року №256 , а свідоцтво про право власності від 16.03.2009 року, видане ЖК "Сфера-19" на нежитлові приміщення цокольного поверху №38-:-52, загальною площею 247.5 кв.м. в житловому будинку ліг. "А- 9" по вул. Корчагінців, 13, у м. Харкові, визнано незаконним та скасовано.

Статтею 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

У статті 319 ЦК України закріплюється, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 327 ЦК України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать до комунальної власності. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом визнання цього права на підставі підтверджених фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності позивачем та невизнанням нього факту і права з боку ЖК "Сфера-19".

Щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права стосовно відмови у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Харківським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею іншої справи №820/10120/14, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В пункті 3.16. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено про те, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Проте, з клопотання відповідача (а.с. 82-83) вбачається, що в ньому відсутні жодні зазначення про те, чим обумовлена неможливість розгляду даної справи до вирішення справи Харківським окружним адміністративним судом справи №820/10120/14, а зазначено лише про взаємопов'язаність даних справ.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що предметом позову у справі №922/2056/14 є визнання права власності на нежитлові приміщення.

Одночасно, предметом позову у справі № 820/10120/14 було скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію за ЖК "Сфера-19" права власності на ті ж самі спірні нежитлові приміщення.

За таких обставин, враховуючи викладене та розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені в клопотанні відповідача про зупинення провадження обставини не є обставинами, які зумовлюють неможливість розгляду справи по суті, а відповідно підставою для зупинення провадження у справі, оскільки усі можливі фактичні дані та обставини щодо спірних приміщень, а також правовідносини сторін були встановлені судами трьох інстанцій під час провадження у справі № 922/4174/13, а відтак і будь-який процесуальний документ Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/10120/14 та встановлені і закріплені в ньому факти, жодним чином не вплинуть на розгляд даної справи, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі №922/2056/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.09.2014 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.