ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2014 р. Справа № 922/2288/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.
при секретарі Кузнєцовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Лесько О.В. за дорученням № 705 від 01 липня 2014 року
відповідача - Штрих А.І. наказ № 1-к від 04 грудня 2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2274Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року у справі
до Відділу Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області, смт. Шевченкове, Харківської області
про стягнення 23455,08 грн. заборгованості за виконані роботи
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру в особі Харківської регіональної філії звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Відділу Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області основної заборгованості по Договору у розмірі 23.455,08 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року (суддя Бринцев О.В.) у задоволенні позову відмовлено (а.с.71-75).
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що у п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 визначено, що відсутність бюджетного призначення на фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, визначених Договором.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржене рішення є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Вказує на те, що вказана заборгованість виникла не з вини відповідача, оскільки фінансування Держземагенства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, і під час укладення договору, у ІV розділі погоджено, що розрахунки проводяться замовником на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції зазначив, що за змістом п.4.1. Договору розрахунки проводяться замовником на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України щомісяця шляхом перерахування вартості наданих послуг, визначеної в акті приймання-передачі наданих послуг, за умови надходження йому відповідних коштів з Державного бюджету України на сплату зазначених послуг, із зазначенням кількості штук (планшетів) створених цифрових растрових карт, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "проведення земельної реформи". Суд приймає до уваги, що відповідно до постанови Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012 року та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД" Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Водночас обставини даної справи свідчать про те, що сторони, укладаючи Договір від 25.09.2013 року №ЗР-02/22, встановили такий порядок оплати, що напряму залежить від надходження коштів з Державного бюджету України відповідачу і тільки за умови надходження останньому відповідних коштів з Державного бюджету України на сплату зазначених послуг, із зазначенням кількості штук (планшетів) створених цифрових растрових карт, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "проведення земельної реформи". Враховуючи положення ст. 33 ГПК України позивачем не доведено факту настання строку оплати за послуги надані за Договором від 25.09.2013 року №ЗР-02/22. На підставі наведеного, господарський суд дійшов висновку про відмову в позові.
На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між Відділом Держземагенства у Шевченківському районі Харківської області (замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (виконавець) укладено Договір №ЗР-02/22 від 25.09.2013 року (а.с. 8-12).
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.1.1. виконавець зобов"язався у 2013 році надати замовнику послуги із створення цифрових растрових карт по Шевченківському районі Харківської області шляхом перетворення топографічних карт масштабу 1:10 000 та (або) видавничих оригіналів карт в цифровий растровий вигляд, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам Технічного завдання, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.1. ціна цього договору становить 28440,00 грн., у тому числі ПДВ - 4740,00 грн.
У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 10.1. передбачено, що цей договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань Замовником.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5.2. договору результати наданих послуг виконавець оформляє відповідно до вимог зазначених у технічному завдані ( додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору і надає замовнику акти приймання-передачі наданих послуг, форма яких викладена у додатку №5 цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору та цифрові векторні карти, отримані шляхом векторизації вихідних матеріалів, зазначених у п.1.2.1 цього договору. Складання актів приймання-передачі наданих послуг здійснюється відповідно до технічного завдання (додатку №1) , що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п. 5.5. приймання наданих послуг здійснюється відповідачем відповідно до умов, визначених технічним завданням (додаток №1).
З Акту від 08.11.2013 року надання послуг за Договором від 25.09.2013 року №ЗР-22/22 вбачається, що виконавцем надано послуги в повному обсязі згідно календарного плану та технічного завдання, затверджених договором. Вартість наданих послуг з ПДВ 28440,00 грн. Замовник не має претензій до наданих послуг виконавцем. (а.с.22).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказаний Акт надання послуг підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений їх печатками, що підтвердили у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги сторони.
На підставі колегія суддів дійшла висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання, передбачені умовами Договору №ЗР-22/22 від 25.09.2013 року.
Відповідно до п. 5.9. Договору результати наданих послуг, які зазначаються в акті приймання-передачі наданих послуг та надаються за умовами цього договору, вважаються виконаними з моменту підписання сторонами актів наданих послуг, які є підставою для здійснення розрахунків.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться позивачем на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України щомісяця шляхом перерахування вартості наданих послуг, визначеної в акті приймання-передачі наданих послуг, за умови надходження йому відповідних коштів з Державного Бюджету України на сплату зазначених послуг, із зазначенням площі території в км. кв. на яку створюються цифрові векторні карти, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи".
Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що позивачем виконані роботи за Договором на загальну суму 28440,00грн. і платіжним дорученням від 25.11.2013 року вартість виконаних робіт частково оплачена - у розмірі 4984,92грн. (а.с. 50), але зазначає, що в повному обсязі надані послуги не оплачені.
Відповідач посилається на той факт, що фінансування Держземагенства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. При цьому відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів ненадходження коштів з державного бюджету України та доказів звернення відповідними листами стосовно фінансування оплати отриманих послуг із створення цифрових растрових карт.
З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2014 року позивач звертався до відповідача з претензією №07/575, в якій зазначав, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 23455,08 грн. та просив у строк встановлений законодавством перерахувати її на його банківський рахунок (а.с.23-25).
Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача про те, що заборгованість виникла не через порушення ним умов договору, а через ненадходження коштів з Державного бюджету України, оскільки відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною в постанові від 27.10.2011 року у справі №11/446 та правовою позицією Верховного суду України, що викладена у постанові від 15.05.2012 року, а також з нормою ст. 218 Господарського кодексу України, згідно якої не вважаються обставинами, які звільняють від господарсько-правової відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку не звільнений і не був ним оплачений під час подання позовної заяви, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, у зв"язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що задоволена апеляційна скарга позивача, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 31 липня 2014 року у справі № 922/2288/14 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Відділу Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області ( 63601 Харківська обл., смт. Шевченкове, пров. Перемоги,15, код ЄДРПОУ 38423000) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Харківської регіональної філії (м. Харків, вул. Короленка, 16, р/р 26008230318400 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 26420722) основної заборгованості по Договору на загальну суму 23455,08 грн.
Стягнути з з Відділу Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області ( 63601 Харківська обл., смт. Шевченкове, пров. Перемоги,15, код ЄДРПОУ 38423000) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1827,00грн.
Стягнути з Відділу Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області ( 63601 Харківська обл., смт. Шевченкове, пров. Перемоги,15, код ЄДРПОУ 38423000) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", в особі Харківської регіональної філії (м. Харків, вул. Короленка, 16, р/р 26008230318400 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 26420722) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 913,50 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повна постанова складена 11.09.2014 року.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Черленяк М.І.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40491142 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Шепітько І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні