Рішення

від 10.09.2014 по справі 922/2660/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р.Справа № 922/2660/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут", м Донецьк до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" м. Харків Треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор", м. Харків 2. Служба автомобільних доріг у Харківській області, м. Харків 3. Публічне акціонерне товариство "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Київ про стягнення 4 481 191,08 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Перевєрзєва К.М., довіреність №1065 від 12.07.2014 р.

третьої особи (Служба автомобільних доріг у Харківській області) - не з'явився

третьої особи (ТОВ "БК Євродор") - не з'явився

третьої особи (ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут", м. Донецьк (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Харків (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 3 831 375,00 грн., пені в розмірі 261 163,32 грн., індексу інфляції в розмірі 262 059,93 грн. та 3% річних в розмірі 126 592,83 грн. за договором відступлення права вимоги №107/19-1 від 26.11.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача умов договору відступлення права вимоги від 26.11.2013 р. №107/19-1, укладеного між позивачем та ТОВ "БК Євродор" (третьою особою), на підставі якого ТОВ "БК Євродор" уступає, а ДП "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут" приймає право вимоги боргу до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (відповідача) за договором підряду №19/05/12 від 24.05.2012 р. в межах суми боргу 3 831 375,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (т. 1 а.с. 152-156), наполягаючи на тому, що позивач не набув права вимоги за договором підряду до відповідача в межах суми 3 831 375,00 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем від ТОВ "БК Євродор" оригіналів документів на підтвердження права вимоги, що передбачено п.2.1.1. договору відступлення права вимоги, а наданий позивачем Акт прийому-передачі документів від 05.12.2013 р. не є доказом отримання позивачем від ТОВ "БК Євродор" оригіналів документів на підтвердження права вимоги, оскільки з його змісту вбачається, що були передані лише копії документів. Акти виконаних робіт не відповідають вимогам первинного документу, передбачених ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому не можуть бути належними доказами у розумінні ст. 34 ГПК України. Навіть за умови набуття права вимоги позивачем до відповідача за договором підряду в межах суми 3 381 375,00 грн., таке право не набуто на підставі Акту виконаних робіт за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р., оскільки за умовами п. 4.1. договору підряду, роботи за договором підряду повинні завершитись 31.12.2012 р., тобто роботи за даним Актом виконані не за договором підряду, а у позадоговірному порядку. На думку відповідача, позивач неправомірно нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню, індекс інфляції та 3% річних, оскільки згідно з п. 1.3. договору відступлення права вимоги позивач має право вимоги до відповідача за договором підряду лише в межах суми 3 831 375 грн. Відповідач також вважає, що навіть за умови набуття права вимоги позивачем до відповідача позовні вимоги є передчасними і необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем на адресу відповідача претензії в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про виконання зобов'язання за договором відступлення права вимоги. Крім того, відповідач у додаткових поясненнях від 10.09.2014 р. (т. 2 а.с. 73-74) зазначив, що відповідач після отримання грошових коштів від замовника (третьої особи - Служби автомобільних доріг у Харківській області) перерахував грошову суму в розмірі 45561743,03 грн. субпідряднику (третій особі - ТОВ "БК Євродор"), що підтверджується наданими відповідачем банківськими виписками.

Представник третьої особи (Служби автомобільних доріг у Харківській області) у судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові пояснення (вх.№26768 від 04.08.2014 р., т. 1 а.с. 227), в яких зазначив, що Служба автомобільних доріг у Харківській області була замовником робіт по поточному ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ - Харків - Довжанський км 395 + 069 - км 461 + 076 у Харківській області за договором підряду від 24.05.2012 р. №19/05/12, укладеним між відповідачем (генеральним підрядником) та ТОВ "БК Євродор" (субпідрядником) на виконання договору про закупівлю за державні кошти від 23.05.2012 р. №Т19-КХД-395/12, укладеного між Службою автомобільних доріг у Харківській області та відповідачем (генеральним підрядником) за дорученням державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор). Оплата виконаних робіт здійснювалась Службою автомобільних доріг у Харківській області відповідачеві згідно з планом фінансування, затвердженим Державною службою автомобільних доріг України. Відповідач мав право самостійно залучати для виконання окремих спеціальних робіт субпідрядні організації і самостійно провадити керівництво їх діяльністю при виконанні ними підрядних робіт. Прийняття субпідрядних організацій виконаних ними робіт здійснювалось відповідачем також самостійно. Служба автомобільних доріг у Харківській області не мала інформації про умови укладеного між відповідачем та ТОВ "БК Євродор" договору підряду від 24.05.2012 р. № 19/05/12. Враховуючи те, що вказані роботи за договором про закупівлю за державні кошти №Т19-КХД-395/12 від 23.05.2012 р. було виконано, Служба автомобільних доріг у Харківській області, як замовник, здійснила перерахування грошових коштів в розмірі 45 561 743,03 грн. на рахунок відповідача (генпідрядника) для розрахунків із субпідрядниками. Таким чином, станом на 01.01.2014 р. відповідач мав можливість здійснити розрахунки із позивачем, як новим кредитором, за договором підряду від 24.05.2012 р. №19/05/12.

Представник третьої особи (ТОВ "БК Євродор", м. Луганськ) у судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові пояснення (вх. № 25878 від 28.07.2014 р., т. 1 а.с. 171-173), в яких зазначив, що ТОВ "БК Євродор" виконало усі умови договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р., а саме здійснило ремонтні роботи на суму 21 024 954,84 грн., в т.ч. ПДВ. Згідно з п.5.1. договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. відповідач (генпідрядник) здійснює розрахунок з ТОВ "БК Євродор" (субпідрядником) щомісячно на підставі проміжних Актів виконаних робіт за звітний місяць. Відповідач у період з 18.04.2013 р. по 30.12.2013 р. перерахував ТОВ "БК Євродор" грошові кошти в розмірі 14 962 527,95 грн. (розрахунок, т. 1 а.с. 171-172). 26.11.2013 р. між ТОВ "БК Євродор" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги №107/19-1, відповідно до якого ТОВ "БК Євродор" (кредитор) уступило, а позивач (новий кредитор) прийняв право вимоги боргу до відповідача (боржника) за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 р. в межах суми 3 831 375,00 грн.

Представник третьої особи (ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Київ) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

Ухвалою суду від 26.08.2014 р. у даній справі задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляд справи за межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. З ст. 69 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23 травня 2012 року між Службою автомобільних доріг у Харківській області (замовник) та відповідачем (генеральний підрядник) було укладено договір №Т19-КХД- 395/12 про закупівлю послуг за державні кошти, в п.п. 1.1., 1.2. якого генеральний підрядник зобов'язується надати замовникові, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги: поточний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Київ - Харків - Довжанський на ділянці км 395 + 064 - км 461 + 076 у Харківській області (т. 1 а.с. 113-135).

На виконання договору №Т19-КХД-395/12 про закупівлю послуг за державні кошти від 23.05.2012 р. між відповідачем (генпідрядник) та ТОВ "БК Євродор" (субпідрядник) було укладено договір підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. (далі- договір підряду), за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи по поточному ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ - Харків - Довжанський км 395 + 069 - км 461 + 076 у Харківській області (надалі - роботи) види та обсяги яких обумовлені у проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 43-59).

Замовником за цим договором є Служба автомобільних доріг у Харківській області.

27 грудня 2012 р. між відповідачем та ТОВ "БК Євродор" було укладено Додаткову угоду №1 до договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р., якою пункт 3.1. договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. викладено у наступній редакції: "Ціна робіт є динамічною, визначається з урахуванням податку на додану вартість відповідно з ДБН Д.1.1.-1-2000 і складає 63 000 000,00 грн." (т. 1 а.с. 56).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

18 квітня 2014 р. ТОВ "БК Євродор" передало, а відповідач прийняв без жодних зауважень будівельні роботи на суму 20 982 676,00 грн., про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками Акт (форми №КБ-2в) б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ від 18.04.2013 р. (т. 1 а.с. 60-68).

Згідно з п.5.1. договору підряду відповідач (генпідрядник) здійснює розрахунок з ТОВ "БК Євродор" (субпідрядником) щомісячно на підставі проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних підрядних робіт " (форма, №КБ-2в), виконаних у програмі Будівельні технології - СМЕТА та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-3) згідно п.2 сумісного наказу Держкомстату Держбуду України від 21.06.2002 №237/5, не пізніше 10 робочих днів з моменту їх підписання, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від Служби автомобільних доріг у Харківській області (замовника).

Судом встановлено, що 30 квітня 2013 р. Служба автомобільних доріг у Харківській області (замовник) перерахувала на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 48 468 821,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.04.2013 р., з призначенням платежу: "Поточ.ремонт.а/д квітень 13р., дог. Т19- КХД-395/12 від 23.05.12р., дод.уг.8 від 18.04.13 р., акти вик.роб. б/н від 18.04.13р." (т. 1 ас. 146).

Таким чином, з огляду на умови п.5.1. договору підряду, суд дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача з оплати вартості будівельних робіт за Актом (форми №КБ-2в) б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р. настав 03.05.2013 р. (1-2 травня 2013 р. вихідні дні).

21 серпня 2013 р. між відповідачем та ТОВ "БК Євродор" підписано Акт звірки взаємних розрахунків, яким сторони підтвердили факт існування заборгованості відповідача перед ТОВ "БК Євродор" за договором підряду в розмірі 12672426,89 грн. (т. 1 а.с. 69).

Судом також встановлено, що 26.11.2013 р. між ТОВ "БК "Євродор" (кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір №107/19-1 відступлення права вимоги, за яким ТОВ "БК Євродор" уступає, а позивач приймає право вимоги за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 р. до відповідача в межах суми 3831375,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п. 21.6. договору підряду ТОВ "БК Євродор" не має права передавати права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмо згоди замовника (Служби автомобільних доріг у Харківській області), але згоду Служби автомобільних доріг Харківській області було враховано у п. 7.1. договору відступлення права вимоги, відповідно до якого Служба автомобільних доріг Харківській області не заперечує проти уступки ТОВ "БК Євродор" права вимоги до відповідача за договором підряду від 24.05.2012 р. №19/05/2012 на суму 3 831 375,00 грн. позивачу. Надана згода засвідчена підписом начальника Служби автомобільних доріг Харківській області та скріплена печаткою Служби автомобільних доріг Харківській області (т.1 а.с.38).

Крім того, статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За умовами п. 2.1.1. договору відступлення права вимоги кредитор (ТОВ "БК Євродор") передає новому кредитору (позивачеві) усі документи, які підтверджують право вимоги до боржника.

Згідно з п.2.1.2. договору відступлення права вимоги кредитор (ТОВ "БК Євродор") на першу вимогу нового кредитора (позивача) зобов'язаний надати оригінали договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. та іншу документацію, що стосується виконання зобов'язання за договором підряду на узгоджений сторонами строк.

Відповідно до п. 2.1.3. договору відступлення права вимоги кредитор (ТОВ "БК Євродор") зобов'язаний скласти Акт прийому-передачі документів, які підтверджують право вимоги до відповідача (боржника). Акт прийому-передачі документів оформлюється Додатком №1 і є невід'ємною частиною цього договору.

05 грудня 2013 р. на виконання п.п.2.1.1., 2.1.2. та п.2.1.3. договору відступлення права вимоги ТОВ "БК Євродор" передало, а позивач прийняв завірену копію договору підряду, оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 21.08.2013 р., завірену копію Довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ КБ-3 за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р. та завірену копію Акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р., про що свідчить Акт прийому передачі документів від 05.12.2013 р. (т.1 а.с. 39).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачу, як новому кредиторові, було передано лише засвідчені копії документів у зв'язку з тим, відступлення права вимоги було обмежено певною сумою боргу, решта права вимоги до відповідача за договором підряду залишилась у третьої особи.

За умовами п. 1.2. договору відступлення право вимоги переходить до позивача з моменту підписання даного договору.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконання.

В п. 7.2. договору відступлення права вимоги міститься застереження, згідно з яким відповідач повідомлений про відступлене право вимоги та необхідність вчинення будь-яких дій в рамках договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. на користь нового кредитора ДП "Металінвест" ТОВ "Донметалзбут". Дане застереження засвідчено підписом директора ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та скріплено печаткою підприємства відповідача (т.1 а.с.38).

Таким чином відповідач був повідомлений про факт укладення між позивачем та третьою особою договору відступлення права вимоги з моменту його підписання (з 26.11.2013 р.), а відтак позивач набув право вимоги до відповідача за договором підряду в межах суми 3 381 375,00 грн., а у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму на користь позивача з моменту укладення договору відступлення права вимоги (тобто з 26.11.2013 р.).

За таких обставин суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач не набув право вимоги до відповідача за договором підряду в межах 3 381 375,00 грн. за Актом б/н виконаних робіт за квітень 2013 р. від 18.04.2013 р. (т. 1 а.с. 60-67), а також не приймає до уваги доводів відповідача про належне виконання зобов'язань за договором підряду на користь третьої особи (ТОВ "БК Евродор") як первісного кредитора.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати заборгованості в розмірі 3 831 375,00 грн. за договором відступлення права вимоги, позивач (як новий кредитор) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми боргу.

Відповідач проти позову заперечує та стверджує, що навіть за умови відступлення права вимоги позивачеві, позовні вимоги є передчасними і необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем на адресу відповідача претензії в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про виконання зобов'язання щодо перерахування 3 831 375,00 грн.

Суд вважає дані твердження відповідача помилковими з огляду на таке.

В матеріалах справи дійсно відсутні належні докази надсилання позивачем на адресу відповідача претензії щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача спірної грошової суми в розмірі 3 831 375,00 грн. за договором підряду та договором відступлення права вимоги.

Проте, як було зазначено вище, строк виконання зобов'язання за договором підряду у відповідача настав ще 03.05.2014 р. Більше того, під час укладання договору відступлення права вимоги відповідач згідно з п.7.2. був повідомлений про відступлення права вимоги та необхідність вчинення будь-яких дій в рамках договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. на користь позивача як нового кредитора.

Слід також зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, вирішено, що будь-які положення нормативних актів, які ставлять звернення до суду в залежність від проведення досудової претензійної роботи, є неконституційними й такими, що порушують ст. 124 Конституції України.

Таким чином, суд вважає доводи відповідача щодо передчасності заявлених позовних вимог про стягнення 3 831 375,00 грн. за договором відступлення права вимоги юридично неспроможними.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 831 375,00 грн. за договором відступлення права вимоги № 107/19-1 від 26.11.2013 р. та за договором підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р. правомірними, обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 261 163,32 грн. за період з 29.04.2013 р. по 25.10.2013 р., а також інфляційні втрати в розмірі 262 059,93 грн. та 3% річних в розмірі 126 592,83 грн. за період з 29.04.2013 р. по 04.06.2014 р. (розрахунок, т. 1 а.с. 28).

Розглянувши дані вимоги позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Забезпеченням виконання зобов'язання за договором є додатковий захід майнового впливу на боржника, що стимулює його до виконання свого зобов'язання і задовольняє інтереси кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе за договором зобов'язань.

Забезпечення виконання зобов'язання за своїм змістом теж є різновидом зобов'язального правовідношення, однак, воно має додатковий (акцесорний) характер.

Акцесорний характер забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що:

1) недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення; в свою чергу, недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання (ст. 548 ЦК України) - за винятком гарантії (ст. 562 ЦК України);

2) забезпечувальне зобов'язання слідує за долею основного зобов'язання при переході права вимоги (прав кредитора) до іншої особи (ст. 514 ЦК України);

3) припинення основного зобов'язання, як правило, означає і припинення його забезпечення (ст. ст. 559, 593 ЦК України тощо) - за винятком гарантії (ст. 562 ЦК України).

З викладеного вбачається, що забезпечення виконання зобов'язання не може існувати окремо від основного зобов'язання, яке воно забезпечує, нерозривно пов'язане із ним, є похідним від нього та слідує його юридичній долі (виключенням з цього правила є лише гарантія).

Зазначене в цій же мірі є справедливим і для неустойки, яка, окрім іншого, являє собою один із видів забезпечення виконання основного зобов'язання.

Суд вважає, що позивач, підписавши договір відступлення права вимоги, частково набув прав субпідрядника за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 р. Отже, в частині регулювання відносин підрядник - субпідрядник мають застосовуватися положення вказаного договору підряду з урахуванням обсягу переданих прав.

При цьому суд бере до уваги і приписи п. 1.4. договору відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги кредитора до боржника переходить до нового кредитора у тому ж об'ємі та на умовах, які існували на момент укладання даного договору.

Згідно з п. 18.2. договору підряду сторони по договору несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно до законодавства України.

За умовами п. 18.3. договору підряду у випадку порушення сторонами договірних зобов'язань сторони сплачують пеню в розмірі 0,5% від договірної ціни, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язань.

На момент укладання договору відступлення права вимоги (26.11.2013 р.) наявним є прострочення виконання основного грошового зобов'язання відповідачем на суму 3 831 375,00 грн. з 04.05.2013 р., що на підставі п.18.3. договору підряду надає позивачу (як субпідряднику) право здійснювати нарахування пені.

Суд вважає, що позивач, отримавши право вимоги простроченого грошового зобов'язання, автоматично отримує і право на нарахування у відповідній частині передбачених законом та договором пені, 3% річних та витрат від інфляції без додаткового зазначення про це у тексті договору відступлення права вимоги.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами проведеного судом перерахунку встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату періоду, за який слід нараховувати пеню, індекс інфляції та 3% річних (вірною датою слід вважати - 04.05.2013 р. замість вказаної у розрахунку позивача - 29.04.2013 р.), тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню частково.

За таких обставин суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 253 290,63 грн. за період з 04.05.2013 р. по 25.10.2013 р. та 3% річних в розмірі 125 018,29 грн. за період з 04.05.2013 р. по 04.06.2014 р. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 7 872,69 грн. та 3% річних в розмірі 1 574,54 грн. суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем індексу інфляції, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 262 059,93 грн. за період з 04.05.2013 р. по 04.06.2014 р. слід задовольнити у повному обсязі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 3 831 375,00 грн., пені в розмірі 253 290,63 грн., 3% річних в розмірі 125 018,29 грн. та індексу інфляції в розмірі 262 059,93 грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 7 872,69 грн. та 3% річних в розмірі 1 574,54 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 546, 549, 559, 593, 610-612, 626, 837, 838 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Дочірнього підприємства "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут" (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 33320270) заборгованість в розмірі 3 831 375,00 грн., пеню в розмірі 253 290,63 грн., 3% річних в розмірі 125 018,29 грн., індекс інфляції в розмірі 262 059,93 грн. та судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко