Постанова

від 16.09.2014 по справі 906/697/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 906/697/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Карпець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.14р. у справі № 906/697/14 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Чеберяки, Роменський район, Сумська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка", с.Ялинівка, Червоноармійський район, Житомирська область

про стягнення 34732,45 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник за дов. б/н від 30.05.2014р.;

відповідача - Голуб О.І., представник за дов. б/н від 10.07.2014р.;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення 34732,45грн., з яких 30678,00 грн. заборгованості за надані послуги, 2270,18 грн. інфляційних, 779, 42 грн. 3% річних та 1004,85 грн. пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.14р. у справі № 906/697/14 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 30678,00 грн. заборгованості, 2270,18 грн. інфляційних, 779,42 грн. 3% річних, 1004,85 грн. пені, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що факт надання позивачем послуг за договором №0307/пос від 03.07.2013р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів оплати виконаних робіт не надав, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, судом стягнуто заявлені позивачем штрафні санкції.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.14р. товариство з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скаржник зазначає, що рішення господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки це призвело до неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

У відзиві на апеляційну скаргу від 09.09.2014р. позивач зазначає, що зобов'язання перед відповідачем щодо надання послуг за спірним договором виконав в повному обсязі, тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 12.09.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" вказує, що загальна площа земель відповідача, яка відведена під посіви у 2013р. є значно меншою від тої, яка зазначена в актах приймання виконаних робіт та в п. 1.3. договору про надання послуг №0307/ пос, що підтверджується статистичним звітом посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2013 року. Крім того, у апелянта викликає сумніви автентичність підпису керівника відповідача на договорі про надання послуг № 0307/ пос та акті приймання виконаних робіт від 03.07.2013р.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та додаткових поясненнях до апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати. Звертає увагу суду на неналежність підпису на спірному договорі та акті виконаних робіт керівнику ТОВ "Ялинівка".

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" (замовник) укладено договір про надання послуг №0307/пос від 03.07.2013р. (а.с.12-13).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується протягом визначеного в договорі строку надавати замовнику за плату с/г послуги з внесення засобів захисту рослин на полях замовника (надалі - послуги) на території Житомирської області, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (п.1.1. вказаного договору).

Відповідно до п.1.3. договору, загальна площа, на якій будуть надаватись послуги орієнтовно складає 512,00 га +/- 5.

Згідно п.1.4. договору, надання послуг за цим договором провадиться виконавцем на дизельному пальному замовника та з застосуванням засобів захисту рослин замовника.

Строк надання послуг погоджується сторонами у додатку до цього договору (п.1.6. договору).

У розділі 2 договору встановлені права та обов'язки сторін, за якими, виконавець зобов'язаний, зокрема, надати замовнику визначені цим договором послуги в строк, визначений договором; забезпечувати якість наданих послуг та вносити засоби захисту рослин у відповідності до норм, що задаються спеціалістами замовника (п.2.1.1., п.2.1.3, п.2.1.5 договору), натомість, замовник, зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання акту приймання-передачі наданих послуг; підписувати акти про надані послуги уповноваженим на те представником після закінчення надання послуг у визначеному об'ємі та оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в п.3.4 цього договору (п.2.2.1, п.2.2.2., п.2.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору, вартість послуг розраховується з урахуванням ПДВ та складає : 60,00 грн. за 1 гектар.

Загальна сума договору складає суму всіх наданих послуг на підставі актів про надання послуг (п.3.2. договору).

У відповідності до пункту 3.3. договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін після фактичного надання послуг.

При цьому, в пункті 2.2.2. договору сторонами встановлено, що підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Оплата за виконані послуги здійснюється відповідно до рахунку-фактури виконавця після підписання актів приймання-передачі наданих послуг на протязі 7 (семи) банківських днів, починаючи з наступного дня після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п.3.4. договору).

У відповідності до п. 4.1. договору, у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

За змістом пункту 4.2. договору, у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами (п.6.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується платити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статтей 509, 526 Цивільного кодексу України, та статтей 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Надання позивачем відповідачу послуг за договором №0307/пос від 03.07.2013р. підтверджується актом приймання виконаних робіт від 03.07.2013 р. (а.с.15), та актом приймання виконаних робіт від 29.07.2013 р. (а.с.17).

Вартість робіт визначена п. 3.1. договору та складає (60,00 грн. за 1 гектар). Так, в акті приймання виконаних робіт від 03.07.2013 р. площа полів, яку було оброблено позивачем засобами захисту рослин склала 395,6 га на суму 23 736, 00 грн. (60,00 х 395,6 = 23736,00 грн.). В свою чергу в акті приймання виконаних робіт від 29.07.2013 р. площа полів, яку було оброблено позивачем засобами захисту рослин склала 115,7 га на суму 6942,00 грн. (60,00 х 115,7 = 6942,00 грн.). Вказані акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами, містять вид наданих послуг та їх обсяг.

Позивачем виставлено рахунки щодо оплати наданих послуг за даними актами, відповідно №23 від 03.07.2013 р. про сплату 23736,00 грн. та №30 від 29.07.2013 р. про сплату 6942,00 грн. (а.с.14,16).

Позивачем направлено відповідачу вимогу від 20.03.2014р. про сплату заборгованості за договором (а.с.18), яка вручена його представнику 22.03.2014р. (а.с.19). Проте, вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідач не виконав належним чином зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 678,00 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи доказами.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що позовні вимоги про стягнення заборгованості визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено пунктом 7.2. договору за несвоєчасну оплату партії продукції, покупець сплачує постачальнику пеню 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше норми, встановленої Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 4.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки за кожен день прострочки.

Оплата послуг за виконані послуги здійснюється відповідно до рахунку-фактури виконавця після підписання актів приймання-передачі наданих послуг на протязі 7 (семи) банківських днів, починаючи з наступного дня після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п.3.4. договору).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення пені (у розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення оплати по кожному окремо акту приймання виконаних робіт), інфляційних втрат та 3% річних законними та обґрунтованими, такими, що правильно нараховані та правомірно задоволенні господарським судом.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів, апеляційним судом не приймається, оскільки наявні в справі докази в їх сукупності дозволяють оцінити обставини справи без витребування додаткових доказів. Судова колегія зазначає, що додані до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог докази, подані до справи позивачем у засвідчених ним копіях, що відповідає приписам ст.ст. 32, 36 ГПК України. Оригінали таких доказів, зокрема, укладений між сторонами договір про надання послуг №0307/пос від 03.07.2013р., акти приймання виконаних робіт від 03.07.2013р. та від 29.07.2013р., докази направлення вимоги відповідачу, рахунки №23 від 03.07.2013р. та №30 від 29.07.2013р. були оглянуті судом в засіданні суду 19.06.2014р., про що на них здійснено судом відповідні відмітки. Окрім того, як зазначено в рішенні суду, оригінали документів (договору, актів приймання виконаних робіт та рахунків) в судовому засіданні 22.07.2014р. представнику відповідача були надані для огляду та у розпорядження відповідача передано виготовлені судом копії даних документів.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що загальна площа земель відповідача, яка відведена під посіви у 2013р. є значно меншою від тої, яка зазначена в актах приймання виконаних робіт та в п. 1.3. договору, що підтверджується статистичним звітом посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2013 року, оскільки підписуючи акти приймання виконаних робіт та скріплюючи їх печатками сторони погодили вид наданих послуг та їх обсяг. При цьому, відповідно до п. 2.2.2. договору сторонами встановлено, що підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що обробіток одних і тих же полів засобами захисту рослин міг здійснюватись позивачем декілька раз.

Судова колегія не приймає доводи скаржника щодо автентичності підпису керівника відповідача на договорі про надання послуг № 0307/ пос та акті виконаних робіт від 03.07.2013р., оскільки всупереч ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України дані доводи є голослівними.

Окрім того, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 ЦК України).

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі, тому наявність печатки на оспорюваному договорі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

Скаржник в апеляційній скарзі та додаткових пояснення до апеляційної скарги просить направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, проте суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 103 ГПК України не наділений такими повноваженнями.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.14р. у справі № 906/697/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.