Ухвала

від 30.10.2014 по справі 906/697/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2014 року Справа № 906/697/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Ялинівка" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі№906/697/14 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТОВ "Ялинівка" простягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК України у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.111 5 та ч.ч.1,2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Проте, всупереч вимог п.4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга містить лише загальні посилання на норми процесуального права без зазначення, в чому ж полягає суть їх порушення судами. Більше того, в поданій касаційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає порушення норм матеріального права, а саме ст.ст.509,526,625,901,903 ЦК України та ст.ст.173,193,230,232 ГК України, які безпосередньо застосовані судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору, і яким чином таке порушення вплинуло на прийняття постанови.

Натомість зміст касаційної скарги заявника зводиться виключно до викладення обставин справи, аналізу наявних у справі доказів, посилань на неналежну оцінку судами доказів (акт про пожежу ДСНС України в Житомирській області від 01.02.2014 та довідка СВ Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області від 15.05.2014 №1637), тобто скарга стосується спростування обставин справи, встановлених апеляційним судом, та заперечень щодо оцінки судом доказів по справі.

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення.

Враховуючи наведене і керуючись ст.86 та п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ялинівка" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі №906/697/14 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Житомирської області.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун