Постанова

від 05.08.2014 по справі 808/4097/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 808/4097/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дяченко Ю.Т.;

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіонів 2010»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082201 від 03.06.2014,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіонів 2010» (далі - ТОВ «Союз Регіонів 2010», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001082201 від 03.06.2014.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що господарські операції, які були здійснені позивачем з контрагентами ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг» мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами в повному обсязі та були направлені на настання реальних наслідків - придбання товарів та результатів робіт. Зазначає, що на час здійснення операцій з вказаними контрагентами, вони були зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та платники податку на додану вартість, тобто мали податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій, мали керівні органи, спеціальні дозволи та здійснювали господарську діяльність. Вказує, що під час перевірки відповідачу надавались усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відтак, вважає, що в Акті перевірки помилково зазначено про порушення ТОВ «Союз Регіонів 2010» вимог податкового законодавства, а податкове повідомлення - рішення винесене за результатами перевірки відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання з'явився представник відповідача Дяченко Ю.Т. Матеріали справи містять письмові заперечення на позов (вх. №30108 від 05.08.2014) в яких, зокрема, зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте фахівцями податкової інспекції цілком правомірно та відповідно до фактично існуючих обставин, з огляду на що, представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням приписів частини шостої статті 12, частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 30.04.2014 №267, 265, 266, виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, комісією в складі 3 податкових ревізор-інспекторів з 30.04.2014 по 13.05.2014 проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Союз Регіонів 2010» з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року, лютий 2014 року.

Перевірка проводилась в орендованому підприємством приміщенні за адресою м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 115.

За результатами перевірки складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ від 20.05.2014 № 70/22-01/37408327 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки встановлені порушення ТОВ «Союз Регіонів 2010» вимог чинного законодавства, а саме:

- підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14 , пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України), а саме: позивачем завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 691 763 грн., у тому числі за відповідні звітні податкові періоди: січень 2014 року у сумі 322 163,00 грн.; лютий 204 року у сумі 369 600,00 грн.;

На підставі зазначених вище висновків акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0001082201 від 03.06.2014, яким ТОВ «Союз Регіонів» (код ЄДРПОУ 37408327), визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 037 814,50 грн., в т.ч. основний платіж 691 763,00 грн., штраф - 346051,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, 01.11.2013 між ТОВ «Деймос ІНВ» та ТОВ «Союз Регіонів 2010» було укладено Договір купівлі-продажу №01/13, за умовами якого ТОВ «Деймос ІНВ» (Продавець) зобов'язувався поставити ТОВ «Союз Регіонів 2010» (Покупець) концентрат ільменитовий за цінами та в терміни визначені в специфікаціях.

На виконання даного договору ТОВ «Деймос ІНВ» поставив Ільменитовий концентрат в кількості 1320,00 тонн, загальною вартістю 3 326 400,00 грн., в тому числі в січні 2014 року - 440,00 тонн., в лютому 2014 року - 880,00 тонн.

Поставка товару здійснена за цінами та в обсягах визначених в специфікаціях до Договору №01/13 від 01.11.2013, що підтверджується видатковими накладними, наданими під час перевірки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Перевезення замовлених партій здійснювалось вантажним автомобільним транспортом за рахунок продавця з оформленням Товарно-транспортних накладних.

Також враховуючи специфіку товару та умови поставки, передача товару супроводжувалась Актами приймання передачі товару по кількості та якості, які підписано представниками підприємств.

Судом встановлено, що вказані акти приймання товару по якості та кількості, містять дані про вид товару, упаковку, транспорт, ТТН, якість та інші показники, перевірка яких вимагається при прийнятті сировини.

Зокрема, згідно даних ТТН та Актів приймання товару по кількості і якості завантаження сировини здійснювалось в м. Вольногорськ (Вольногорський горно-металургійний комбінат).

Товар отримано представником ТОВ «Союз Регіонів 2010» із засвідченням підпису посадових осіб печаткою підприємства.

Оплата поставленого товару здійснена в безготівковому порядку, в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Товар оприбутковано на склад ТОВ «Союз Регіонів 2010» та використано для вироблення брикетів на основі ільменітового концентрату.

А саме, як встановлено з матеріалів справи, придбаний ільменітовий концентрат в січні 2014 року в кількості 440,0 тонн, разом з іншою сировиною, передано на переробку ТОВ «Компанія Укпромторг» для виготовлення брикетів на основі концентрату ільменитового. Передання сировини, оформлено Актами приймання-передачі давальницької сировини в переробку, які підписано представниками ТОВ «Союз Регіоноів 2010» на ТОВ «Компанія Укрпромторг». В результаті переробки виготовлено 303,6 тонн брикетів на основі ільменітового концентрату, які відвантажено вагонними партіями ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Також з матеріалів справи вбачається, що придбаний ільменітовий концентрат в лютому 2014 року в кількості 880,0 тонн, разом з іншою сировиною (вапняк флюсовий, доломітова мука, цемент, скло натрієве) використано для виготовлення брикетів на основі концентрату ільменитового, на власному обладнанню. В результаті переробки виготовлено близько 607,2 тонн брикетів на основі ільменітового концентрату, які відвантажено вагонними партіями ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод». Обсяги виробленої продукції та поставок підтверджуються звітами виробництва за зміну (за відповідні періоди), накладними, рахунками на оплату, ЖД накладними та Актами здачі-приймання сировини на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Як вбачається з акту перевірки, жодних зауважень щодо дефектів або невідповідностей даних у зазначених вище документах податковим органом не зазначено. Надані під час перевірки договори, накладні та податкові накладні, Акти та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, встановити обставини здійснених операцій, а також грошову складову вчинених господарських операцій.

Відповідно до здійснених поставок ТОВ «Деймос ІНВ» видано ТОВ «Союз регіонів 2010» податкові накладні, які, зокрема, в окремих рядках містять такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Судом встановлено, що 19.11.2013 між ТОВ Союз Регіонів 2010» та ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» було укладено Договір про переробку давальницької сировини №11/2013-19, за умовами якого ТОВ «Компанія Укрпромторг» (виконавець), зобов'язалось виробити за винагороду для ТОВ «Союз регіонів 2010» (замовник), з давальницької сировини брикети на основі концентрату ільменитового та передати їх замовнику. За умовами договору, виконавець виготовляв продукцію на своєму (орендованому) виробничому обладнанні.

Об'єм переробки давальницької сировини визначався на підставі заказів виходячи з поставленої партії товару. Давальницька сировина поставлялась залізною дорогою або автомобільними партіями на виробничий майданчик, на якому «Виконавець» здійснював виготовлення продукції - Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 57.

Оплата виконаних робіт здійснювалась шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «Виконавця» згідно наданим рахункам. Вартість послуг по переробці визначена на підставі підписаних сторонами Специфікацій.

Тобто, ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» по відношенню до ТОВ «Союз регіонів 2010» в січні 2014 року виступало виробником брикетів на основі концентрату ільменитового згідно договору на переробку давальницької сировини від 19.11.2013, а саме для виготовлення замовленої продукції ТОВ «Союз регіонів 2010» передавав ТОВ «Компанія Укрпромторг» ільменітовий концентрат, вапняк флюсовий, доломітова мука, цемент, скло натрієве, отримане від наступних підприємств:

- ільменітовий концентрат від ТОВ «Сінтез ресурс» - (вагонними партіями, насипом, завантаження - м. Вольногорськ, Вольногорський горно-металургійний комбінат, розвантаження - м.Мелітополь.), що підтверджується залізно-дорожніми накладними, видатковими накладними;

- ільменітовий концентрат від ТОВ «Деймос ІНВ» (автомобільними партіями, упаковка мішок «биг-бег» 1т., завантаження м. Вольногорськ, Вольногорський горно-металургійний комбінат, розвантаження м.Мелітополь.), що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними;

- вапняк флюсовий від ТОВ «Індустрія ЛТД» (вагонними партіями, насипом, завантаження смт. Кушугум, розвантаження м.Мелітополь), що підтверджується залізно-дорожніми накладними, видатковими накладними;

- доломітова мука, цемент від ТОВ «Техностройінвест» (автомобільними партіями, завантаження м. Мелітополь, розвантаження м.Мелітополь), що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними;

- скло натрієве від ТОВ «Сувенір» (автомобільними партіями, завантаження м. Запоріжжя, розвантаження м.Мелітополь.), що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними.

Передання сировини оформлено Актами приймання-передачі давальницької сировини в переробку, які підписано представниками ТОВ «Союз Регіоноів 2010» та ТОВ «Компанія Укрпромторг».

Відповідно до Замовлень на переробку давальницької сировини ТОВ «Компанія Укрпромторг» в січні 2014 року з переданої сировини виготовлено 2752,10 тонн брикетів на основі ільменітового концентрату, які відвантажено вагонними партіями ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», м. Донецьк.

Обсяги виготовленої продукції підтверджується актами приймання-передачі вантажу при завантаженні/відвантаженні в вагонах, які підписані уповноваженими представниками ТОВ Компанія Укрпромторг» та ТОВ «Союз регіонів 2010» і скріплені печатками.

Зазначені акті містять дані про місце завантаження, дату, найменування вантажу, номер вагону, виконавця робіт, вантажоотримувача, вид навантаження, дата і номер договору на підставі якого здійснено завантаження вантажу та інші дані.

На підставі Актів приймання-передачі вантажу при завантаженні/відвантаженні в вагонах, між ТОВ Компанія Укрпромторг» та ТОВ «Союз регіонів 2010» складено Акти приймання-передачі готової продукції і виконаних робіт.

Оплата поставленого товару здійснена в безготівковому порядку, в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Як вбачається з акту перевірки, жодних зауважень щодо дефектів або невідповідностей даних у зазначених вище документах податковим органом не зазначено. Надані під час перевірки договори, накладні та податкові накладні, Акти та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, встановити обставини здійснених операцій, а також грошову складову вчинених господарських операцій.

Відповідно до обсягів наданих послуг ТОВ «Компанія Укрпромторг» видано ТОВ «Союз регіонів 2010» податкові накладні, які, зокрема, в окремих рядках містять такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що 04.11.2013 між ТОВ «Союз Регіонів 2010» та ТОВ «Семікс» було укладено Договір поставки №04-11/13, за умовами якого ТОВ «Семікс» поставив а ТОВ Союз Регіонів 2010» оплатив сталеву шихту А-1 в кількості 5,5 тонн. за ціною 3600,0 грн. з ПДВ за 1 тонну, всього на 19800,00 грн.

Поставка сталевої шихти А-1 здійснено по видатковій накладній №1020 від 03.01.2014. Перевезення замовленої партії здійснювалось вантажним автомобільним транспортом за рахунок продавця з оформленням Товарно-транспортної накладної №03012014.

Поставлена сировина оплачена в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Семікс».

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому придбана сировина, разом з іншою сировиною була передана ТОВ «Семікс» для виготовлення ливарних виробів згідно Договору про переробку давальницької сировини №11/2013-19 від 01.11.2013, за умовами якого ТОВ «Семікс» (Виконавець) зобов'язалось виробити за винагороду для ТОВ «Союз регіонів 2010» (Замовник) ливарні вироби та передати їх замовнику.

Виготовлення продукції ТОВ «Семікс» здійснювало з давальницької сировини переданою ТОВ «Союз регіонів 2010», на підставі замовлень, виходячи з поставленої сировини, а саме чугун ливарний, модифікатор, графіт, феросиліцій, феромарганець, силікокальцій, сталеву шихту та інші матеріали для виготовлення ливарних виробів.

Давальницька сировина поставлялась залізною дорогою та/або автомобільним транспортом партіями на виробничу площу, де «Виконавець» здійснював виготовлення продукції - Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Фрунзе,57.

Сплата за послуги здіснювалась шляхом перерахунку на поточний рахунок «Виконавця» згідно наданим рахункам.

Тобто, за Договором про переробку давальницької сировини №11/2013-19, ТОВ «Семікс» по відношенню до ТОВ «Союз регіонів 2010» в січні 2014 року виступав виробником ливарних виробів, виготовлення яких здійснювалось на підставі давальницької сировини переданої ТОВ «Союз регіонів 2010», а саме: для виготовлення замовленої продукції ТОВ «Союз регіонів 2010» передавав ТОВ «Семікс» чугун ливарний, модифікатор, графіт, феросиліцій, феромарганець, силікокальцій, сталеву шихту та інші матеріали для виготовлення ливарних виробів, отриманий від ТОВ «Компанія Дік», ТОВ «Семікс», ТОВ «ЗТЛ».

Передання сировини, оформлено Актами приймання-передачі давальницької сировини в переробку, які підписано представниками ТОВ «Союз Регіонів 2010» та ТОВ «Семікс»: №03/01/14 від 03.01.2014р., 10/01/14 від 10.01.2014р., №24/01/14 від 24.01.2014р.

На виконання укладеного договору, відповідно до Замовлень на переробку давальницької сировини, ТОВ «Семікс» виготовлено ливарні вироби, які в подальшому поставлені:

- ФОП ОСОБА_3 , видаткова накладна №6 від 09.01.2014;

- ТОВ «Камоцци-пневматик-Симферополь» видаткова накладна №49 від 06.02.2014;

- ТОВ «Арсенал 2005», видаткова накладна №38 від 30.01.2014, №41 від 30.01.2014.

Фактичне виконання робіт підтверджується Актами приймання передачі готової продукції і виконаних послуг.

Загальна вартість наданих послуг склала 44796,82 грн. Оплата замовлених послуг з виготовлення брикетів здійснена в безготівковому порядку, в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Як вбачається з акту перевірки, жодних зауважень щодо дефектів або невідповідностей даних у зазначених вище документах податковим органом не зазначено. Надані під час перевірки договори, накладні та податкові накладні, Акти та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, встановити обставини здійснених операцій, а також грошову складову вчинених господарських операцій.

Відповідно до здійсненої поставки та обсягів наданих послуг ТОВ «Семікс» видано ТОВ «Союз регіонів 2010» податкові накладні, які, зокрема, в окремих рядках містять такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Як вбачається з умов договорів з ТОВ «Компанія Укрпромторг» та ТОВ «Сімекс» надання послуг з переробки сировини здійснювалось за адресою м.Мелітополь вул. Фрунзе, 57, де знаходяться виробничі приміщення ТОВ «Екссон-групп».

Тому, у зв'язку з твердженням податкового органу про відсутність у ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг» необхідних умов для здійснення господарських операцій, ТОВ «Союз регіонів 2010» звернулось до ТОВ «Екссон-груп» з відповідним запитом, на який ТОВ «Екссон груп» листом №317/07 від 24.07.2014 повідомило ТОВ «Союз регіонів 2010», що ТОВ «Компанія Укрпромторг» та ТОВ Семікс» в січні 2014 року орендували виробничі приміщення за адресою м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 57, а саме: 01.10.2013 між ТОВ «Ексон-групп» та ТОВ « Семікс» було укладено договір оренди виробничого приміщення (частини виробничого цеху) за адресою м.Мелітополь, вул.Фрунзе, 57. Строк оренди з 01.10.2013 по 31.12.2014. Мета оренди - розміщення ливарного виробництва. Зі сторони ТОВ «Семікс» договір підписав директор Симаков І.А.. За згодою сторін, договір достроково розірвано 05.02.2014.

Згідно даних договору, повні реквізити Орендатора: ТОВ «Семікс» код ЄДРПОУ 38348306, м.Київ, вул. Щорса, 26-а, 119, свідоцтво платника ПДВ 200073188, ІПН 3834483026557.

01.11.2013 між ТОВ Екссон-групп» та ТОВ «Компанія Укрпромторг» було укладено договір оренди виробничого приміщення (частини виробничого цеху) за адресою м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 57. Строк оренди з 01.11.2013 по 31.12.2014. Мета оренди розміщення виробництва з переробки мінеральної сировини. Зі сторони ТОВ «Компанія «Укрпромторг» договір підписав директор Тарасова Л.П. Договір достроково розірвано 28.02.2014.

Згідно даних договору, повні реквізити Орендатора: ТОВ «Компанія Укрпромторг» код ЄДРПОУ 38354571, м.Київ, вул. Пироговського, 19, к.6, свідоцтво платника ПДВ 200074546, ІПН 383545726589.

Таким чином, в цілому, необхідно зазначити, що наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, а також факт отримання товару ТОВ «Союз регіонів 2010» у повному обсязі, свідчать про направленість вказаних договорів на настання реальних наслідків, та здійснення фактичного постачання продукції та надання послуг від ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг» на адресу ТОВ «Союз регіонів 2010».

Спрямованість вказаних договорів та проведених операцій на настання реальних наслідків також підтверджується тим фактом, що ТОВ «Союз регіонів 2010» та його контрагенти, в повній мірі відобразили проведені операції в своєму бухгалтерському та податковому обліку у відповідних податкових періодах.

В обґрунтування висновків про порушення вимог податкового законодавства в Акті перевірки наводяться дані щодо господарських операцій проведених ТОВ «Союз Регіонів 2010» з контрагентами, зазначеними вище, а також далі, щодо осіб, з якими ТОВ «Союз Регіонів 2010» не мало договірних відносин.

Наведені в Акті перевірки дані про третіх осіб, з якими ТОВ «Союз Регіонів 2010» не мало господарсько - правових відносин, не є належним та допустимим обґрунтуванням висновків про порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Союз Регіонів 2010», оскільки вони свідчать про можливі порушення, допущені третіми особами, та не підтверджують наявність порушень при веденні податкового обліку господарських операцій саме ТОВ «Союз Регіонів 2010».

Слід зазначити, що право платника податків на формування витрат в податковому обліку та на податковий кредит з ПДВ, не залежить від податкового обліку інших платників податків, а залежить лише від дотримання вимог Податкового кодексу України самим платником, який це право реалізує.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та сайту ДПА України, ТОВ «Деймос ІНВ» (код ЄДРПОУ 38357200), ТОВ «Семікс» (код ЄДРПОУ 38348306), ТОВ «Компанія Укрпромторг» (код ЄДРПОУ 38354571) на час здійснення операцій були зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та платники податку на додану вартість. Тобто мали податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій, мали керівні органи, спеціальні дозволи та здійснював господарську діяльність. Відтак, ТОВ «Союз Регіонів 2010» не мали жодних підстав сумніватись у дійсності та повноваженнях осіб які укладали договори, поставляли від імені підприємства товари і надавали послуги.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов'язкові реквізити податкової накладної після 01.01.2011 встановлено приписами статті 201 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Із вказаними нормами кореспондуються і положення Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696. Відповідно до пункту 5 цього Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Пунктом 2 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Водночас приписами статті 4 Закону №996 визначено основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема, принцип превалювання сутності документу над його формою, відповідно до якого, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, відсутність будь-якого із наведених у статті 9 Закону №996 реквізитів первинних документів, в тому числі податкових накладних, некоректне або невірне заповнення реквізитів саме по собі не тягне за собою визнання такого документу недійсним, оскільки визначальною умовою формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції.

Надані для перевірки договори, накладні та податкові накладні, Акти та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій. Податковим органом не зазначається жодних дефектів або їх невідповідностей.

Таким чином, фактичні обставини та реально здійснені операції, що підтверджуються первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, повністю підтверджують понесені витрати на придбані товари та послуги та пов'язаність їх з господарською діяльністю та отримання доходу від такої діяльності.

Пунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності), податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до пункту 201.4 статті 200 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як передбачено пунктом 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Союз регіонів 2010» здійснило оплату за поставлені товари на виконані роботі на користь постачальників ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг», в тому числі у вартості товарів та виконаних робіт було сплачено ПДВ, що підтверджується платіжними документами та податковими накладними, наданими при перевірці та наявними в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника податку на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов здійснення господарської діяльності.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (підрядником) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків, надання документів на перевірку до податкових органів, а також перевірку його місця знаходження.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) або не подання ним декларацій не впливає на податковий кредит покупця.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, не надав первинні документи до перевірки, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Така позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 02.07.2013 по справі №К/800/16858/13. В якій, зокрема, зазначено, що лише відсутність контрагента за місцем свого находження, ненадання звітів до податкового органу, відсутність виробничих можливостей для господарської діяльності та інші порушення зі сторони контрагентів не можуть бути ознаками нікчемності правочину.

Слід зазначити, що жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними та неправомірними.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані статтею 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відсутність приговору суду свідчіть про відсутність при укладенні договору мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Договори між ТОВ «Союз регіонів 2010» та ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин першої та другої статті 228 ЦК України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими що спрямовані на порушення публічного порядку.

02.12.2010 прийнятий Закон України №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який з 01.01.2011 виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак, з 01.01.2011 повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів пункту 6 розділу 1 та пункту 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Як вказано в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 по справі № К/9991/49799/12, «орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність або фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а тому податкова інспекція має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання».

Таким чином, податкові органи не вправі робити висновок про наявність чи відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження ймовірного визнання нікчемним або недійсним договору, в межах якого були сформовані витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.

Відтак, суд дійшов висновку, що ТОВ «Союз регіонів 2010» мало право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням у зазначених вище контрагентів товарів та робіт для потреб власної господарської діяльності, організації продажу продукції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції з поставки товарів та виконання робіт, які були здійснені ТОВ «Союз регіонів 2010» з контрагентами ТОВ «Деймос ІНВ», ТОВ «Семікс», ТОВ «Компанія Укрпромторг» мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами в повному обсязі та були направлені на настання реальних наслідків - придбання товарів та результатів робіт для забезпечення потреб господарської діяльності ТОВ «Союз регіонів 2010».

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001082201 від 03.06.2014, а відтак про необхідність його скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 2730 від 23.06.2014 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 487,20 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001082201 від 03.06.2014, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Регіонів 2010» (код за ЄДРПОУ 37408327) судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко