Постанова

від 04.08.2014 по справі 2а-0770/1450/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2014 року м. Ужгород№ 2a-0770/1450/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А. М.

за участю сторін:

позивача: Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - представник в судове засідання не з'явився ,

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм" - представник в судове засідання не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм" про стягнення адміністративно - господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 серпня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 серпня 2014 року.

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм", якою просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 7273,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Відповідачем подано до відділення звіт форми № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, з якого випливає, що ним вимогу Закону не виконано. ТзОВ "Пріма фарм" повинно було самостійно сплатити в строк до 15 квітня року наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Середньомісячна зарплата штатного працівника у відповідача в 2011 році становила - 14466,00 грн., а тому за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості і невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету - 7233,00 грн. Відповідачу була нарахована пеня в розмірі - 40,60 грн. за несвоєчасну сплату, а тому загальна сума заборгованості відповідача становить - 7273,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, 10.06.2014 року подала до суду заяву про розгляд даної справи без її участі, за наявними в ній письмовими доказами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову, подав суду заперечення на позовну заяву в якому стверджує, що ТзОВ "Пріма Фарм" виконала своє господарське зобов'язання перед державою оскільки створило робоче місце інваліда відповідно до встановленого нормативу; проінформувало Іршавський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інваліда; проінформувало Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної адміністрації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інваліда на постійне робоче місце за посадою фармацевт. Однак, центр зайнятості не спрямовував інвалідів до ТзОВ "Пріма Фарм", а випадків безпосереднього звернення інвалідів з питань працевлаштування не було і тільки з цієї причини інвалід не працевлаштований, а отже жодних порушень з їхньої сторони не має.

Представник відповідача в судове засідання 04.08.2014 року повторно не з'явився про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

У відповідності до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV передбачено, що робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.

Підприємства щороку подають до відділень Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою що затверджується наказом Мінпраці.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до відділення звіт форми № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік (а.с. 5), з якого випливає що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно рядка 03 звіту кількість інвалідів які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить - 1 особа, та згідно рядка 02 звіту на підприємстві протягом 2011 року середньооблікова кількість інвалідів становила - 0 осіб.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня 2012 року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративного-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2011 році становила - 14 466, 00 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості та невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 14 466, 00 : 2 = 7 233, 00 грн. (а.с. 6). Однак відповідач до 15.04.2012 року строк встановлений законом самостійно не сплатив.

Згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до розрахунку пені на день подання позовної заяви 15.05.2012 року при обліковій ставці НБУ 7, 50% одноденний розмір пені становить 7,50% х 120% : 100 : 365 днів = 0,02%. Розмір адміністративно-господарських санкцій для відповідача за невиконання нормативу становить - 7233,00 грн., а отже розмір пені за один день прострочки становить - 7233,00 х 0,02% = 1,45 грн. Кількість днів існування боргу у період з 18.04.2012 року по 15.05.2012 року включно дорівнює - 28 днів. Отже, сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює 40, 60 грн. (1,45 грн. х 28 днів = 40,60 грн.), (а.с. 7).

Таким чином, оскільки відповідачем самостійно не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць та, у зв'язку з цим, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі та в строки передбачені статтею 20 вказаного Закону, то позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм" адміністративно-господарські санкції у розмірі - 7233,00 грн. та пеню у розмірі - 40,60 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм" стягнення адміністративно-господарської санкції та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма фарм" (вул. Федерова, буд. 25, м. Іршава, Закарпатська область, 90100, код ЄДРПОУ - 34783056) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 7 273 (сім тисяч двісті сімдесят три) гривні 60 копійок на користь Державного (місцевого) бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль