Постанова

від 28.08.2014 по справі 810/4049/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року 810/4049/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 12 год. 30 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-перспектива" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-перспектива" (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач), в якому просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000342201 від 7 березня 2013 року, в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем як контролюючим органом прийнято Акт № 145/22/35162130 від 28 січня 2013 року "Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно- перспектива".

На підставі зазначеного Акту відповідачем винесене та направлене позивачеві податкове повідомлення-рішення №0000342201 від 07 березня 2013 року .

Позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів і податкових накладних сформовано податковий кредит, проте, як стверджує позивач, податковим органом зроблено помилковий висновок про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представники позивача Мірошніченко В.М. та Кухта І.В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачем позов не визнано, надано заперечення суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень відповідачем зауважено, що контрагенти позивача - ТОВ „Сільвертел" (код за ЄДРПОУ 36755832), ТОВ ,,ВДФ "Вектор" (код за ЄДРПОУ 36925801), ПП «Кубер Трейд», ТОВ «Торгмонтажресурс» (код за ЄДРПОУ 37026705), ПП «Машпромсервіс» (код за ЄДРІІОУ 30401608), ТОВ «Аватор-Буд» (код за ЄДРПОУ 35234587). ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37918554), ТОВ «Бімаш-ТКТ» (код за ЄДРПОУ 37270669), ТОВ «Логістичий центр "Укравтомонтаж" (код за ЄДРПОУ 37709106) створнні без врахування вимог п. 1 ст. 42 ГК України , їх діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків, здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Тому правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Сільвертел" , ТОВ ,"ВДФ "Вектор", ПП «Кубер Трейд», ТОВ «Торгмонтажресурс» ,ПП «Машпромсервіс», ТОВ «Аватор- Буд» , ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Бімаш-ТКТ», ТОВ «Логістичий центр "Укравтомонтаж" є нікчемними, оскільки спрямовані на порушення публічного порядку, а контрагенти позивача здійснювали господарські операції без мети реального настання правових наслідків, що призвело до безпідставного віднесення позивачем сум до податкового кредиту. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 28.08.2014 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 15 січня 2013 року по 21.01.2013року Державною податковою інспекцією у Обухівському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Перспектива" (код ЄДРПОУ 35 162130) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ -Торгмонтажресурс" код ЄДРГІОУ- 37026705, ТОВ „Аватар- Буд" код ЄДРПОУ- 35234587, ПП „Кубера Трейд" код ЄДРПОУ- 35592513, ТОВ ВДФ "Вектор" код ЄДРПОУ- 36925801, ТОВ „Сільвертел" код ЄДРПОУ- 36755832, ТОВ „Бімаш- ТКТ" код ЄДРПОУ- 37270669, ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» код ЄДРПОУ-37709106, ТОВ «Бізнесстандарт ЛІД» код ЄДРПОУ- 3791 8554 за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 28.01.2013 року №145/22/35162130 «Про результат документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техно-Перспектива» (код ЄДРПОУ 35162130) з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ -Торгмонтажресурс" код ЄДРГІОУ- 37026705, ТОВ „Аватар- Буд" код ЄДРПОУ- 35234587, ПП „Кубера Трейд" код ЄДРПОУ- 35592513, ТОВ ВДФ Вектор" код ЄДРПОУ- 36925801, ТОВ "Сільвертел" код ЄДРПОУ- 36755832, ТОВ "Бімаш- ТКТ" код ЄДРПОУ- 37270669, ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» код ЄДРПОУ-37709106, ТОВ «Бізнесстандарт ЛІД» код ЄДРПОУ- 3791 8554 за весь період взаємовідносин».

У ході перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та пунктів 187.1 ст. 187 , 198.6, статті 198, пункту 200.1 ст. 200, 201.7, п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податку на додану вартість на суму 74323 грн., у тому числі: за липень 2010р. на суму 20 000 грн., вересень 2010 р. на суму 2500 грн., червень 2011р. на суму 23 089 грн., липень 2011р. на суму 1642 грн., січень 2012 р. на суму 3 600 грн., лютий 2012р. на суму 5 000 грн., травень 2012 на суму 4 000 грн., червень 2012р. на суму 9 892 грн., серпень 2012р. на суму 4 600 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача та його контрагентів матеріалів податкових перевірок таких контрагентів.

Так, відповідачем отримано:

- Акт від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 16.10.2012 №1618/22- 6037270669 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Бімаш ТКТ» (код за ЄДРПОУ 37270669) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.06.2012 по 30.06.2012»;

- Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 29.02.2012року №216/2307/35592513 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "КУБЕРА ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 35592513) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період квітень, травень 2011 року.»;

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.03.2012р. №439/22-4/36925801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Виробничо-Дизайнерська Фірма «Вектор» код за ЄДРПОУ 36925801 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2011 року."

- Акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва №2352/22-3/3675/5832 від 11.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сільвертел» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків - покупцями за період 01.01.2011 по 31.01.2011 р., з 01.03.2011р. по 31.03.2011 року, з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року."

За результатами аналізу вказаних актів перевірок відповідач прийшов до висновку, що діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про нікчемність укладених ним угод, як із постачальниками, так і з покупцями та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). Відтак, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

За висновками перевірки встановлено, що ТОВ «Техно- перспектива» за рахунок операцій із ТОВ "Торгмонтажресурс", ТОВ „Аватар- Буд", ПП „Кубера Трейд", ТОВ ВДФ "Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш-ТКТ", ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» завищено податковий кредит по податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 74323 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано до відповідача заперечення №010 від 22 лютого 2013 року, відповіді на які позивачем отримано не було.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 року №0000342201 , за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 74323 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями - 12809, 50 грн..

В той же час, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку додану вартість в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій є таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив вказане рішення, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що 16 травня 2011 між позивачем та ПП "Кубера трейд» укладено договір № 06-06/2011 на виконання робіт.

За умовами договору виконавець (ПП "Кубера трейд» ) зобов'язується за цим договором виконати наступні роботи: підготовити та оформити технічну документацію , для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Техно-перспектива» та погодити її з усіх зацікавлених організаціях. Вартість робіт становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ - 2000 грн.). Факт виконання робіт підтверджується підписанням акту приймання-передачі від 01.06.2011 року №01/06 .

На підтвердження факту виконання робіт за договором між позивачем та ПП «Кубера трейд» підписано акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору №06-06/2011 від 16 травня 2011 року

Поряд із цим, ПП "Кубера трейд" виписало на адресу позивача належним чином оформлену податкову накладну, наявність якої не заперечується відповідачем, а саме від 01.06.2011 року №12 на загальну суму 12000грн. (у тому числі ПДВ - 2000, 00 гр).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, грошові кошти перераховані в повному обсязі на розрахунковий рахунок ПП «Кубера трейд» , згідно банківської виписки №59 від 06.06.2011 року .

Також, ПП «Кубера трейд» виконувало послуги по перевезенню та організації вантажу за договором від 20.05.2011 року №20-06/2011.

За умовами договору виконавець (ПП "Кубера трейд» ) зобов'язується за цим договором організувати та виконати перевезення вантажу , а замовник зобов'язується оплатити надані послуги з перевезення відповідно до тарифів перевірника.

Вартість послуг перевізника становить 15830 грн.. Факт виконання робіт підтверджується підписанням акту приймання -передачі від 01.06.2011 року №206 .

На підтвердження факту виконання робіт за договором між позивачем та ПП «Кубера трейд» підписано акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору №20-06/2011 від 20 травня 2011 року на суму 15830 грн. ( в тому числі ПДВ 2638, 33 грн.)

Поряд із цим, ПП "Кубера трейд" виписало на адресу позивача належним чином оформлену податкову накладну, наявність якої не заперечується відповідачем, а саме від 01.06.2011 року №13 на загальну суму 15830грн. (у тому числі ПДВ - 2638, 33 гр).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, грошові кошти перераховані в повному обсязі на розрахунковий рахунок ПП «Кубера трейд» , згідно банківської виписки №70 від 21.06.2011 року .

Також, ПП «Кубера Трейд» здійснило поставку позивачу товару. а саме: шафи АВР, монтажно-з'єднувальних комплексів, гідрометру польового, що підтверджується Товарно-транспортною накладною №124 від 1 червня 2011 року , Накладною №01.06.2011 року від 1 червня 2011 року .Вартість поставки становить 110706 грн.

ПП "Кубера трейд" виписало на адресу позивача належним чином оформлену податкову накладну, наявність якої не заперечується відповідачем, а саме від 01.06.2011 року №14 на загальну суму 110706 грн. (у тому числі ПДВ - 18451 гр).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, грошові кошти перераховані в повному обсязі на розрахунковий рахунок ПП «Кубера трейд» , згідно банківської виписки та платіжного доручення №72 від 23 червня 2011 року.

Судом встановлено, що за даними перевірки суми податку на додану вартість по зазначеній вище податковій накладній включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені у відповідній податковій декларації по податку на додану вартість у червні 2012 року.

Також, в судовому засіданні встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Бімаш-ТКТ» (код за ЄДРПОУ 37270669) за період з 01.06.2012р. по 30.09.2012р, згідно Договорів поставки №0607-1 від 7 червня 2012 року, №0826-1 від 26.08.2012 року , №0708-1 від 07.08.2012 року .

ТОВ «Бімаш -ТКТ» поставило ТОВ «Техно-Перспектива» електротехнічну продукцію , а саме: кабель, гайки, шпильки, монтажні профілі, муфти, коробки, тощо, на загальну суму 249854, 82 грн. ( ПДВ -41642, 47 грн.)

На результатами виконання вказаного договору було виписано Видаткова накладна від 8 червня 2012 року №802 на суму 59354, 22 грн. ( ПДВ-9892, 37 грн.) та податкова накладна від 8 червня 2012 року №802 на суму 59354, 22 грн. ( ПДВ-9892, 37 грн.); видаткова та податкова накладна №400 від 14.09.2012 року на загальну суму 45351 грн. ( в тому числі ПДВ - 7558, 5 грн., видаткова та податкова накладна №701 від 08.08.2012 року на загальну суму 27600 грн. ( в тому числі ПДВ- 4600 грн. ), видаткова та податкова накладна №1405 від 14.06.2012 року на загальну суму 59094, 8 грн. (в тому числі ПДВ - 9849, 13 грн.), податкова та видаткова накладна №1805 на загальну суму 58454, 8 грн. ( в тому числі ПДВ - 9742, 47 грн.)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, грошові кошти перераховані в повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ «Бімаш ТКТ» , згідно банківських виписок та платіжного доручення №248 від 25 липня 2012 року .

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ червень, серпень, вересень 2012 року.

Також, судом встановлено, що TOB „Техно- перспектива" купувало послуги по оформленню технічної документації у ТОВ „ВДФ „Вектор" (код за ЄДРПОУ 36925801) за договором від 01.04.2011 року №16-05/2011.

За результатами договору №16-05/2011 від 01.04.11р. складено акт прийняття - передачі від 18.05.2011р. №18/05 на загальну суму 10 000грн. ( ПДВ - 8333,33 грн.).

По вказаному договору з ТОВ „ВДФ „Вектор" буо виписано податкові накладні: №0000022 від 22.03.2011р. на загальну суму 10 862,92 грн. (ПДВ-1 8010,48 грн.); № 47 від 26.07.2011р. на загальну суму 9 854,4 грн. (ПДВ - 1 642,4 грн.); №0000011 від 12.03.11р. на загальну суму 120 652,00 (ПДВ- 20 108,66 грн.); №0000047 від 25.02.11р. на загальну суму 29 870 грн. (ПДВ- 4 978,33 грн.); №0000002 від 16.05.11р. на загальну суму 10 000 грн.(ПДВ- 1 666,67грн.).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ лютий, березень, червень , липень 2011 року.

У відповідності до Договору від 24.02.2011 року №22-02/2011 Виконавець- ТОВ „ВДФ „Вектор" (код за ЄДРПОУ 36925801), зобов'язаний організувати та виконати перевезення вантажу замовника, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги з перевезення, перевізник перевозить вантаж замовника автомобілем: вантажомісткістю 12 тонн, спосіб завантаження: бокова, вид вантажу - електротехнічна продукція, Адреса завантаження: м. Хмельницький, провул. Проїзний, 10, дата завантаження: 25.02.2011р.

Вартість послуг перевізника по перевезенню вантажу становить 15 830 грн. (з ПДВ). Дана операція оформлена актом приймання-передачі робіт та податковою накладною №0000045 від 25.02.2011 року на загальну суму 15830 грн, (ПДВ-2638, 33 грн. )

У відповідності до договору від 10.03.2011 року №10-03/2011 Замовник- ТOB „Техно-Перспектива", Виконавець- ТОВ „ВДФ „Вектор" (код за ЄДРПОУ 36925801), предмет договору: перевізник зобов'язаний організувати та виконати перевезення вантажу Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити надані Послуги з перевезення.

Вартість послуг перевізника по перевезенню вантажу становить 14 830 грн. (з ПДВ). Дана операція оформлена актом приймання-передачі робіт №1 від 18.03.2011 року та податковою накладною №0000012 від 12.03.2011 року на загальну суму 14830 грн, (ПДВ-2471, 67 грн. )

Грошові кошти в повному обсязі перераховані ТОВ „Техно-Перспектива» код ЄДРПОУ-35162130 на розрахунковий рахунок ТОВ ,,ВДФ „Вектор" (код за ЄДРПОУ 36925801), згідно наступних банківських виписок: №15 від 23.02.2011 р., на суму 15830грн.; №52 від 13.05.2011р. на суму 10 000 грн.; №21 від 09.03.2011р. на суму 14 830 грн.

У судовому засіданні, також, встановлено, що позивач у період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року мав взаємовідносини з ТОВ «Сільвертел».

ТОВ „Сільвертел" надало ряд юридичних послуг ТОВ „Техно-Перспектива", згідно договорів про надання юридично - консультаційних послуг №2710-01 від 27.10.2011 року , №2509-01 від 25.09.2011 року .

Вартість послуг згідно договору №2710-01 від 27.10.11р. становить 21600 грн. (з ПДВ), згідно Договору №2509-01 від 25.09.2011 року становить 30000грн (з ПДВ)

На виконання вказаних договорів було виписано акт прийому - передачі виконаних робіт від 27.12.11р. №272109, в якому зазначено, що Виконавець виконав наступні послуги за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.: юридичний аналіз створеної документації; юридичний аналіз підписаних договорів; рекомендації по подальшій договірній роботі; консультації стосовно особливостей робіт із перевіряючими органами за листопад, грудень 2011 року; юридичний супровід ведення господарської діяльності за підсумками року

Крім того, було виписано податкова накладна №453 від 27.12.2011 року на суму 30000 грн. (ПДВ-5000грн.) та №452 від 27.12.2011 року на суму 21 600грн. (ПДВ-18000 грн.)

Розрахунки з ТОВ „Сільвертел" проводились у безготівковій формі з розрахункового рахунку підприємства, відповідно до банківських виписок: №26 від 27.02.12р. на суму 21 600 грн. №25 від 27.02.2012р. на суму 30 000 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ січень, лютий 2012 року.

Крім того, судом встановлено, що згідно наданих позивачем копій документів, ТОВ «Логістичний центр»Укравтомонтаж» надало позивачу ряд послуг бухгалтерського обліку (обробка первинної документації, бухгалтерський облік, податковий облік, складання звітів, сплата податків, тощо), які надавались за Договором №0319-1 від 19.03.2012 року.

Загальна вартість виконаних послуг за січень, лютий, березень 2012 року становить 24000 грн ( ПДВ- 4000грн) .

На виконання вказаного договору сторонами оформлено Акт виконаних робіт від 30 березня 2012 року №30032012 та виписана податкова накладна №855 від 19.03.2011 року на суму 24000 грн. ( ПДВ -4000 грн.)

Згідно уточненого розрахунку та листа від 03.11.2012 року № 43 ТОВ „Техно- Перспектива" сума в розмірі 4000 грн.(ПДВ) по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37918554 ) була уточнена в травні місяці 2012 року, а саме: В розділі II Податкового кредиту розрахунку податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів до Уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання та кредиту у зв'язку з виправленням виявлених помилок за березень 2012 року, замість операції з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», що була помилково включена в декларацію з податку на додану вартість, позивачем вказана операція з ТОВ «Логістичний центр «Укравтомонтаж» на загальну суму 4000 грн. ПДВ.

Донарахована оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням сума податку на додану вартість за липень 2010 року -20000 грн. та вересень 2010 року -2500грн. та відповідно штраф у сумі 5000 грн. та 625 грн. за результатом аналізу взаємовідносин позивача з ТОВ «Аватар-Буд» позивачем не оскаржується, отже і не досліджується судом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Як то встановлено судом, податкові зобов'язання визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни наданих послуг та товарів. Оскільки, на думку податкового органу, послуги фактично не надавались, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, такі угоди є нікчемними, тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість вчинено позивачем незаконно.

Відтак, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюється в даній справі.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок, розкрито у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами -ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" - недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як то вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Дослідивши зміст Акту перевірки позивача, судом встановлено, що висновки про відсутність об'єктів оподаткування у підприємств по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників, по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям та про нікчемність усіх укладених ними правочинів ґрунтуються виключно на використаних під час аналізу господарських правовідносин контрагентів Актів інших податкових органів та матеріалів податкової звітності та інформації з наявних у податковій інспекції баз (АРМ "ТАХ", АРМ "Звіт", АІС "ОР", АІС "РПП", системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України).

Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача -ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" , оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно до акту перевірки позивача, податковими органами не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" , не перевірялися наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт. Висновки про відсутність умов у ППП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатнім для визнання угод, укладених з позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Отже, висновки податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" , правочинів ґрунтуються виключно на матеріалах перевірок контрагентів, тобто по ланцюгу постачання. Проте, суд критично ставиться до даних тверджень відповідача з тих підстав, що відповідачем не надано суду будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку операцій, відображених у актах перевірок контрагентів із операціями, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реального отримання позивачем.

Суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ПП "Кубера Трейд", ТОВ ВДФ Вектор", ТОВ „Сільвертел", ТОВ "Бімаш- ТКТ", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" , відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача із вказаними підприємствами, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо заниження позивачем податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні приписи містилися і у Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що був чинний до 31.01.2010.

Суд звертає увагу, що для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання первинних документів, а саме: досліджених судом договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, тощо.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Так, згідно податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань за відповідні періоди та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт отримання позивачем робіт та товарів документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту отримання робіт та товарів у судовому засіданні не було доведено, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.

Окрім того, діючим законодавством не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, по ланцюгу до інших постачальників, з якими позивач навіть не перебував у будь-яких правовідносинах. Так, якщо такі контрагенти не виконали своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження даних податкового обліку, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Такий висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, з підстав визнання спірних правочинів нікчемними, є безпідставними.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Податковим органом не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках актів перевірок контрагентів та службових документах, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області №0000342201 від 7 березня 2013 року в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 вересня 2014 р.