Ухвала

від 20.01.2015 по справі 810/4049/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4049/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Карпушова О.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-перспектива" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-перспектива" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області № 0000342201 від 07.03.2013 в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 51823 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. основного платежу та 7184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-перспектива" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах TOB «Торгмонтажресурс», TOB «Аватар- Буд», ПП «Кубера Трейд», TOB «ВДФ Вектор», TOB «Сільвертел», TOB «Бімаш-ТКТ», TOB «Логістичний центр «Укравтовантаж», TOB «Бізнесстандарт ЛТД» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки, складено акт від 28.01.2013 № 145/22/35162130 (а.с. 31-57).

Як вбачається з Акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість'' із змінами та доповненням п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 74 323 грн., в тому числі по місяцях: за липень 2010 р. на суму 20 000 грн., вересень 2010 р. на суму 2 500 грн., червень 2011 р. на суму 23 089 грн., липень 2011 р. на суму 1 642 грн., січень 2012 на суму 3 600 грн., лютий 2012 р. на суму 5 000 грн., травень 2012 на суму 4 000 грн., червень 2012 р. на суму 9 892 грн., серпень 2012 р. на суму 4 600 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 № 0000342201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 74323 грн., за штрафними санкціями в розмірі 12809, 50 грн. (а.с. 29).

За результатами перевірки та на підставі акту Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.01.2013 № 145/22/35162130 податковий орган дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та TOB «Торгмонтажресурс», TOB «Аватар- Буд», ПП «Кубера Трейд», TOB «ВДФ Вектор», TOB «Сільвертел», TOB «Бімаш-ТКТ», TOB «Логістичний центр «Укравтовантаж», TOB «Бізнесстандарт ЛТД» мають ознаки нереальності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність даного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (замовник) та ПП «Кубера Трейд» (виконавець) було укладено договори:

1) № 06-06/2011 від 16.05.2011 згідно з яким виконавець зобов'язується підготовити та оформити технічну документацію, для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та погодити її в усіх зацікавлених організаціях (а.с. 104-106);

2) № 20-06/2011 від 20.05.2011 відповідно до предмету договору якого ПП «Кубера Трейд» (перевізник) зобов'язується організувати та виконати перевезення вантажу замовника - ТОВ "Техно-перспектива" (а.с. 114).

На виконання вищевказаних договорів надано акти здачі-прийняття робіт від 01.06.2011 (а.с. 101, 111); податкові накладні від 01.06.2011 № 12, № 13 (а.с. 102, 112); платіжні доручення від 07.06.2011 № 59 (а.с. 103), від 21.06.2011 № 70 (а.с. 113).

Крім того, ПП «Кубера Трейд» здійснило поставку товару позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № 124 від 01.06.2011 (а.с. 115-116), податковою накладною від 01.06.2011 № 14 (а.с. 117), платіжним дорученням від 23.06.2011 № 72 (а.с. 118) та прибутковими накладними від 01.06.2011 (а.с. 132, 133).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Техно-перспектива» купувало послуги по оформленню технічної документації у TOB «ВДФ «Вектор» за договором від 01.04.2011 № 16-05/2011, що підтверджується актом прийняття - передачі від 18.05.2011 № 18/05, податковими накладними №0000022 від 22.03.2011, № 47 від 26.07.2011, №0000011 від 12.03.2011, №0000047 від 25.02.2011, №0000002 від 16.05.2011.

Договорами від 24.02.2011 року № 22-02/2011 та від 10.03.2011 № 10-03/2011 ТОВ «Техно-перспектива» замовила у TOB «ВДФ «Вектор» послуги по перевезенню вантажу, реальність даних операції підтверджується актами приймання-передачі б\н, б\д, № 1 від 18.03.2011, податковими накладними № 0000045 від 25.02.2011, № 0000012 від 12.03.2011.

З матеріалів справи вбачається, що позивач укладав договори з TOB «Сільвертел» № 2710-01 від 27.10.2011 про надання юридично-консультаційних послуг (а.с 142-145), № 2509-01 від 25.09.2011 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку (а.с. 150-153).

На підтвердження виконання цих договорів до матеріалів справи додано акти прийому-передачі виконаних робіт № 271209 від 27.12.2011 (а.с. 139), № 271213 від 27.12.2011 (а.с.147), податкові накладні № 452 від 27.12.2011 (а.с. 140), № 453 від 27.12.2011 (а.с. 148), платіжні доручення № 25, 26 від 27.02.2012 (а.с. 141-149).

Також, з матеріалів справи TOB «Логістичний центр «Укравтовантаж» надавало позивачу послуги з питань ведення бухгалтерського обліку, що підтверджується договором № 0319-1 від 19.03.2012 (а.с. 157-160), актом прийому-передачі виконаних робіт № 30032012 від 30.03.2012 (а.с. 154), податковою накладною № 855 від 19.03.2012, платіжним дорученням № 40 від 19.03.2012 та випискою по рахунку (а.с. 156).

Крім того, ТОВ «Бімаш-ТКТ» на підставі договорів № 0607-1 від 07.06.2012 (а.с. 165-168), № 0708-1 від 07.08.2012 (а.с. 197-200) поставило ТОВ «Техно-перспектива» продукцію визначену в умовах договорів, що підтверджується видатковими накладними № 802 від 08.06.2012 (а.с. 161), № 701 від 08.08.2012 (а.с. 193), податковими накладними № 802 від 08.06.2012 (а.с.162), № 701 від 07.08.2012 (а.с. 194) та платіжними дорученнями № 248 від 25.07.2012 (а.с. 164), № 255 від 07.08.2012 (а.с. 196).

Згідно уточненого розрахунку та листа від 03.11.2012 року № 43 TOB «Техно-Перспектива» сума в розмірі 4000 грн.(ПДВ) по взаємовідносинам з TOB «Бізнесстандарт ЛТД» (код за СДРПОУ 37918554 ) була уточнена в травні місяці 2012 року, а саме: В розділі II Податкового кредиту розрахунку податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів до Уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання та кредиту у зв'язку з виправленням виявлених помилок за березень 2012 року, замість операції з ГОВ «Бізнесстандарт ЛТД», що була помилково включена в декларацію з податку на додану вартість, позивачем вказана операція з TOB «Логістичний центр «Укравтомонтаж» на загальну суму 4000 грн. ПДВ.

Операції по взаємовідносинам з ТОВ «Торгмонтажресурс» на суму ПДВ 20 000 грн. була скорегована та замінена на операцію з ТОВ «Аватар - Буд» на суму в розмірі 20 000 грн.

Разом з тим, донарахована оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням сума податку на додану вартість за липень 2010 року - 20000 грн. та вересень 2010 року - 2500грн. та відповідно штраф у сумі 5000 грн. та 625 грн. за результатом аналізу взаємовідносин позивача з TOB «Аватар-Буд» позивачем не оскаржувалася.

Податкові накладні, наявні в матеріалах справи, містять усі дані стосовно змісту операції з купівлі послуг, вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та контрагентами оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те. що такі відомості є недостовірними.

Тобто, на момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось відповідачем.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Техно-перспектива», а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між Позивачем та вказаними товариствами, недійсними.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1618/22-60/37270669 від 16.10.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бімаш ТКТ» та акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2352/22-3/36755832 від 11.07.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сільвертел», оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Бімаш ТКТ», ТОВ «Сільвертел» і дії щодо оформлення результатів зазначеної звірки у формі акту вчинені не були, оскільки зазначений акт складено у зв'язку з встановленням факту, що не давав змогу провести зустрічну звірку контрагентів позивача, а саме, у зв'язку з встановленням відсутності «Бімаш ТКТ», ТОВ «Сільвертел» за його місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентами, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Карпушова О.В.