Постанова

від 02.09.2014 по справі 826/19275/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 вересня 2014 року 16 год. 30 хв. № 826/19275/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ДЕН" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року відмовлено повністю у задоволенні позову приватного підприємства "ДЕН" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08 серпня 2013 року № 236 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит" на підставі акту від 20 серпня 2013 року № 115/26-57-22-03-07/31246688, а також зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит" в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті від 20 серпня 2013 року № 115/26-57-22-03-07/31246688.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 10 липня 2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду і вирішення 15 липня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 18 липня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 24 липня 2014 року.

У судове засідання 26 серпня 2014 року представник позивача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи вона повідомлена належним чином. При цьому, 26 серпня 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання 26 серпня 2014 року також не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 26 серпня 2014 року судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що сторін повідомлено письмово.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2014 року вбачається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані у зв'язку з тим, що ними не досліджено та не розглянуто належним чином докази, які містяться у матеріалах справи, не надано належної оцінки обставинам справи, порушено та невірно застосовано норми матеріального права.

Для правильного вирішення спору необхідним є дослідження обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, наявність у всіх учасників правочинів спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання товарів (послуг) у господарській діяльності.

Висновки про нереальність здійснених позивачем господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит, зроблено без фактичного дослідження обставин.

У ході дослідження характеру спірних господарських операцій суди першої та апеляційної інстанцій обмежилися дослідженням їх реальності без ретельного дослідження обставин виконання таких операцій, пославшись тільки на інформацію актів перевірок контрагентів позивача.

Поряд з цим, в умовах дії принципу адміністративного судочинства "офіційне з'ясування усіх обставин справи" суди не повинні обмежуватись заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а повинні приймати участь у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних, а також сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 25 червня 2014 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовано наступі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідачем, у період із 08 по 14 серпня 2013 року, проведено перевірку позивача, за результатами якої 20 серпня 2013 року складено акт № 115/26-57-22-03-07/31246688 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт", товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ-Рект Енерджі", товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіс Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Асіті Трейд", товариством з обмеженою відповідальністю "Східна Україна", товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт-Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік ДАН", приватним підприємством "Тіар-1", приватним підприємством "Західбудстиль", приватним підприємством "Домінанта-Еко", товариством з обмеженою відповідальністю "Будколо", приватним підприємством "Інтеграл-Т", приватним підприємством "Експоруд", товариством з обмеженою відповідальністю "Кар-М" (далі - скорочені назви організаційно-правових форм) , за період із 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року (далі - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ у загальному розмірі 1540285,00 грн., у тому числі за: листопад 2010 року - 99,00 грн.; березень 2011 року - 50,00 грн.; червень 2011 року - 52,00 грн.; серпень 2011 року - 152699,00 грн.; жовтень 2011 року - 53,00 грн.; листопад 2011 року - 62624,00 грн.; лютий 2012 року - 73861,00 грн.; березень 2012 року - 285576,00 грн.; квітень 2012 року - 297537,00 грн.; травень 2012 року - 137723,00 грн.; червень 2012 року - 145862,00 грн.; липень 2012 року - 142827,00 грн.; серпень 2012 року - 62500,00 грн.; вересень 2012 року - 178822,00 грн., чим порушено п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 09 вересня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000612203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1606111,00 грн. за основним платежем та у розмірі 802980,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання стали твердження про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з його контрагентами та нікчемність укладених між ними правочинів.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 25 червня 2014 року зазначено, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що, у свою чергу, є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як з'ясовано судами у ході попереднього розгляду справи, у перевіряємому періоді позивачем у межах своєї господарської діяльності укладено відповідні правочини, виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за якими підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Судом касаційної інстанції в ухвалі від 25 червня 2014 року також зазначено, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано належним чином напрямок та цілі діяльності позивача, а також чи відповідають дії по укладенню та виконанню спірних договорів господарській меті товариства.

Тобто, судом касаційної інстанції не заперечується, а навпаки, підтверджується добросовісність дій позивача як платника податків.

У ході нового розгляду справи судом, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, з'ясовано, що здійснені за участю позивача та його контрагентів господарські операції є реальними.

Зокрема, 04 липня 2011 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Компанія Квік ДАН", як постачальником, укладено договір поставки товару № 7/11-1, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1 договору № 7/11-1, поставка товару за договором здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного договору на підставі наданої покупцем заяви, у якій зазначається кількість та асортимент.

Підтвердженням поставки товару за договором № 7/11-1 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

10 жовтня 2011 року між позивачем, як покупцем, та TOB "Асіті Трейд", як постачальником, укладено договір поставки № 10/10-1/11, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 10/10-1/11, поставка товару здійснюється покупцем самостійно власним транспортом зі складу постачальника.

Підтвердженням поставки товару за договором № 10/10-1/11 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

01 лютого 2012 року між позивачем, як покупцем, та "ДІ-Рект Енерджі", як постачальником, укладено договір поставки № 01/02-12, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1 договору № 01/02-12, поставка товару за договором здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору на підставі наданої покупцем заяви, у якій зазначається кількість та асортимент.

Підтвердженням поставки товару за договором № 01/02-12 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

15 лютого 2012 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Східна Україна", як постачальником, укладено договір поставки № 15/02-12, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 15/02-12, поставка товару за договором здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору на підставі наданої покупцем заяви, у якій зазначається кількість та асортимент.

Підтвердженням поставки товару за договором № 15/02-12 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

20 лютого 2012 року між позивачем, як покупцем, та ПП "Домінанта-Еко", як постачальником, укладено договір поставки товару № 20/02-01, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з 2.1 договору № 20/02-01, поставка товару за договором здійснюється покупцем самостійно власним транспортом зі складу постачальника.

Підтвердженням поставки товару за договором № 20/02-01 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

06 березня 2012 року між позивачем, як покупцем, та TOB "Ланіс Менеджмент", як постачальником, укладено договір поставки товару № 06/03-12, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 06/03-12, поставка товару за договором здійснюється покупцем самостійно власним транспортом зі складу постачальника.

Підтвердженням поставки товару за договором № 06/03-12 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

21 травня 2012 року між позивачем, як покупцем, та TOB "Дайнер Консалт", як постачальником, укладено договір поставки № 21/05/12, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю визначений договором товар, а покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними постачальника, які є невід'ємними частинами до договору.

Згідно з п. 2.1 договору № 21/05/12, передача товару за договором здійснюється на складі постачальника й транспортується товар покупцем самовивозом за власний рахунок.

Підтвердженням поставки товару за договором № 21/05/12 є видаткові та податкові накладні, що містяться у матеріалах справи, а також товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

Підтвердженням наявності у позивача вантажних автомобілів, якими здійснювалось перевезення товарів, є свідоцтво про право власності автомобіля Citroen Berlingo № АА5936СХ від 06 липня 2007 року, свідоцтво про право власності автомобіля Ford Tranzit № АА8519І від 05 червня 2008 року, свідоцтво про право власності автомобіля Volkswagen Crafter № АА8976КО від 20 травня 2011 року, свідоцтво про право власності автомобіля МАЗ 533702 № АА2185МК від 16 січня 2012 року.

Зберігання придбаних товарів підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2010 року № 2010/26А, за умовами якого відкрите акціонерне товариство "Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації" передало, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 160,0 кв.м., без права передання в суборенду.

Використання позивачем вказаного приміщення у його господарській діяльності підтверджується актами приймання-передачі комунальних послуг за кожен місяць.

У ході нового судового розгляду справи представник позивача пояснила, що у ході попереднього розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій не врахували та не надали правової оцінки уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий та квітень 2012 року, який надано до перевірки.

Вказаним уточнюючим розрахунком відкориговано (знято) суми податкового кредиту по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Естейт-Менеджмент".

Придбану клінінгову продукцію використано у господарській діяльності позивача, а саме при виконанні своїх договірних зобов'язань з надання послуг прибирання іншим підприємствам, що підтверджується:

- договором від 01 квітня 2010 року № JTIU-DEN/10;

- договором від 13 грудня 2010 року № 4/11;

- договором про надання послуг комплексного прибирання від 01 червня 2011 року № 11/-7-3;

- договором про надання послуг з прибирання від 01 листопада 2011 року № 228/11-01;

- договором на комплексне прибирання від 30 грудня 2011 року № 30/12/11;

- договором про надання послуг з прибирання від 01 лютого 2012 року № 28/2;

Факт надання позивачем послуг прибирання підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі виконаних робіт.

Між позивачем, як замовником, та ПП "Домінанта-Еко", як підрядником, 02 квітня 2012 року укладено договір підряду № 02-04/2, за умовами якого замовник замовив, а підрядник зобов'язався своїми силами та силами залучених субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту та оздобленню робіт на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 36, у торговому центрі "Квадрат", а замовник - прийняти роботи та оплатити їх.

Крім того, 20 квітня 2012 року між позивачем, як замовником, та ПП "Домінанта-Еко", як підрядником, укладено договір підряду № 20/04-02, за умовами якого замовник замовив, а підрядник зобов'язався своїми силами та силами залучених субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту та оздобленню робіт на об'єкті, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна 160-162, БГЦ "ECO TOWER", а замовник - прийняти роботи та оплатити їх.

Виконання вказаних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт.

У ході здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів останніми належним чином підтверджено податкову правосуб'єктність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, враховуючи при цьому позицію Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2014 року, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених положень та обставин вбачається, що позов приватного підприємства "ДЕН" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 08 серпня 2013 року № 236 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ДЕН" (код за ЄДРПОУ 31246688)".

3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит" на підставі акту від 20 серпня 2013 року № 115/26-57-22-03-07/31246688 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "ДЕН" (код за ЄДРПОУ 31246688) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт", товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ-Рект Енерджі", товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіс Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Асіті Трейд", товариством з обмеженою відповідальністю "Східна Україна", товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт-Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік ДАН", приватним підприємством "Тіар-1", приватним підприємством "Західбудстиль", приватним підприємством "Домінанта-Еко", товариством з обмеженою відповідальністю "Будколо", приватним підприємством "Інтеграл-Т", приватним підприємством "Експоруд", товариством з обмеженою відповідальністю "Кар-М", за період із 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

4. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит" в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті від 20 серпня 2013 року № 115/26-57-22-03-07/31246688 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "ДЕН" (код за ЄДРПОУ 31246688) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт", товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ-Рект Енерджі", товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіс Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Асіті Трейд", товариством з обмеженою відповідальністю "Східна Україна", товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт-Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік ДАН", приватним підприємством "Тіар-1", приватним підприємством "Західбудстиль", приватним підприємством "Домінанта-Еко", товариством з обмеженою відповідальністю "Будколо", приватним підприємством "Інтеграл-Т", приватним підприємством "Експоруд", товариством з обмеженою відповідальністю "Кар-М", за період із 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин