ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12473/14 12.09.14
За позовомПублічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» простягнення 1 754 404,20 грн. Суддя Шкурдова Л.М. при секретарі судового засідання Іващенко М.М. за участю представників сторін: від позивачаМельник М.В. (за довіреністю № 75 від 15.08.2014); від відповідачаСисов В.С. (за довіреністю № 03 від 02.07.2014); Король О.В. (за довіреністю № 05 від 02.07.2014).
СУТЬ СПОРУ:
23.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» про стягнення 1 754 404,20 грн. заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 суддею Шкурдовою Л.М. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 18.07.2014.
Ухвалою від 18.07.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та надходженням через канцелярію суду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 12.08.2014.
У судовому засіданні 12.08.2014 судом оголошено перерву до 05.09.2014.
У судовому засіданні 05.09.2014 судом оголошено перерву до 12.09.2014.
У судовому засіданні 12.09.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема, зазначив, що визнає факт існування боргу у заявленому позивачем обсязі, але просить суд задовольнити позов на суму 491 127,44 грн., в зв'язку з наявною можливістю зарахування зустрічних однорідних вимог до позивача на підставі Договору відступлення права вимоги від 16.06.2014. на суму 1 263 276,76 грн. в рахунок погашення існуючого боргу банку. Також представником відповідача заявлене клопотання про розстрочення погашення боргу в разі задоволення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
24.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «РЕАЛ БАНК» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» (далі - Відповідач) укладено Договір про надання овердрафту № 2385/09-2-08 з усіма додатковими угодами до нього (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Відповідач отримав кредит у сумі 1 755 689,63 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом та терміном остаточного повернення кредиту 23.12.2014. Процентна ставка за користування кредитом складає 24% річних.
Позивач зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином.
Проте, Відповідач допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, внаслідок чого станом на 13.06.2014 утворилася заборгованість у розмірі 1 754 404, 20 грн., включаючи штрафні санкції.
Внаслідок викладених обставин, з метою відновлення порушених прав, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором.
Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання овердрафту № 2385/09-2-08 з усіма додатковими угодами до нього (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачеві кредит в сумі 1 755 689,63 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти в строк не пізніше 23.12.2014, сплативши проценти за користування кредитом в розмірі 24% річних.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи виписки по рахунку Відповідача, Позивач виконав свої обов'язки з видачі кредиту за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі.
В той же час, Відповідач не дотримався умов Кредитного договору, не сплатив в належний строк та у повному обсязі платежі за Кредитним договором. Факт існування заборгованості підтверджується випискою по рахунку Відповідача та розрахунком заборгованості, наданого Позивачем.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільним кодексом України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі такого порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2.5 Кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення Відповідачем сплати зазначених платежів, призначені для цього кошти спрямовуються на відкриті Банком рахунки простроченої заборгованості та/або прострочених процентів за Овердрафтом. За порушення строків повернення Овердрафту та процентів за Овердрафтом Позичальником сплачується пеня в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до положень ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що станом на 13.06.2014 та на час винесення даного рішення, заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 1 754 404,20 грн., з яких 1 591 754,21 грн. - заборгованість за кредитом, 133 676,28 грн. - заборгованість за процентами, 6 628,68 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 3 511,79 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, враховуючи факт визнання Відповідачем існуючої суми заборгованості та зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 1 754 404,20 грн. законною і обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно твердження Відповідача щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог до Позивача на підставі Договору відступлення права вимоги від 16.06.2014 на суму 1 263 276,76 грн. в рахунок погашення існуючого боргу, слід вказати на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.06.2014 між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕКСМО-Україна» укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна» передало на користь Відповідача право вимоги до Позивача за Договором банківських рахунків суб'єкта господарювання № 89/29-23/БТ від 16.05.2012, укладеним між Позивачем та ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна».
Пунктом 2.1 Договору цесії передбачено, що до Відповідача переходить право вимоги ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна» в обсязі 1 212 206,92 грн. з рахунку № 2600930135877 та 51 069,84 грн. з рахунку № 2600530535877.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, за Договором цесії Відповідачеві перейшло право вимоги щодо сплати Позивачем на його користь заборгованості в сумі 1 263 276,76 грн.
Листом № 362 від 10.07.2014 ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна» повідомило Позивача про здійснене ним відступлення права вимоги. Листом № 103 від 14.07.2014 Відповідач звернувся до Позивача з проханням зарахувати грошові кошти в сумі 1 263 276,76 грн., на підставі Договору цесії, в рахунок погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем, та, відповідно, зменшити розмір позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором (копії листів наявні у матеріалах справи).
В той же час, Постановою Правління Національного банку України № 109 від 28.02.2014 Позивач віднесений до категорії неплатоспроможних.
На підставі вищезазначеної постанови Рішенням № 10 від 28.02.2014 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення Позивача з ринку та запровадження в банку тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 20.05.2014 (включно).
Постановою Правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 відкликана банківська ліцензія, розпочата процедура ліквідації Позивача та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 34 від 21.05.2014 призначено уповноважену особу на ліквідацію Позивача з 21.05.2014 по 20.05.2015.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VІ від 23.02.2012 (далі - Закон), відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми зазначеного Закону.
Частиною 5 ст. 45 Закону передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
На виконання вимог Закону, ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна» 30.05.2014 звернулося до Позивача з заявою про визнання грошових вимог за заборгованістю по Договору банківських рахунків суб'єкта господарювання № 89/29-23/БТ від 16.05.2012 (копія листа № 356 від 30.05.2014 наявна у матеріалах справи).
Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи той факт, що зобов'язання Позивача перед Відповідачем ґрунтуються на Договорі банківських рахунків суб'єкта господарювання № 89/29-23/БТ від 16.05.2012, укладеному між Позивачем та ТОВ «Торговий дім «ЕКСМО-Україна», вимоги останнього заявлені в ліквідаційній процедурі банку, Відповідач наділений повним обсягом прав на задоволення вимог щодо стягнення існуючого боргу в межах ліквідаційної процедури.
Разом з тим суд погоджується з запереченнями позивача щодо неможливості проведення заліку зустрічних однорідних вимог на даній стадії ліквідації Банку, оскільки проведення на сьогоднішній день такого заліку призвело б до порушення черговості погашення вимог кредиторів, визначеної ст.. 53 Закону.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином доведено факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором про надання овердрафту № 2385/09-2-08 від 24.12.2013 та розмір наявної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором в сумі 1 754 404,20 грн., з яких 1 591 754,21 грн. - заборгованість за кредитом, 133 676,28 грн. - заборгованість за процентами, 6 628,68 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 3 511,79 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджується наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, які полягають, зокрема, у скрутному фінансово-економічному становищі Відповідача, викликаному ускладненням економічної ситуації в країні та девальвацією національної валюти, що не дає останньому фінансової можливості проводити розрахунки за господарськими договорами вчасно. Скрутне фінансово-економічне становище відповідача підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2014 року, фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва від 01.07.2014, який включає в себе баланс на 30.06.2014 та звіт про фінансові результати за І півріччя 2014 року., встановленим даним рішенням факту щодо наявної заборгованості неплатоспроможного банку «Реал банк» перед відповідачем щодо повернення значної суми грошових коштів.
Розглянувши заяву Відповідача про розстрочення суми боргу строком на три роки, оцінивши доводи, покладені в основу її обґрунтування, враховуючи факт наявності непогашеної заборгованості Позивача перед Відповідачем в сумі 1 212 206,92 грн. та соціально спрямований характер діяльності Відповідача, суд, зважаючи на такі засади цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, дійшов висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню, а виконання рішення від 12.09.2014 - розстроченню на два роки рівними щомісячними платежами у розмірі 73 100,18 грн. кожен, протягом 12.09.2014 - 12.09.2016.
Відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відтак, згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 088,08 грн., покладаються на Відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-Б, літера Г, оф. 31; ідентифікаційний код 38825068) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Леніна, б. 60; ідентифікаційний код 14360721) 1 591 754 (один мільйон п'ятсот дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. заборгованості за кредитом, 133 676 (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 28 коп. заборгованості за процентами, 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 68 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 79 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Розстрочити виконання рішення суду, шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-Б, літера Г, оф. 31; ідентифікаційний код 38825068) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Леніна, б. 60; ідентифікаційний код 14360721) суми в загальному розмірі 1 754 404 (один мільйон сімсот п'ятдесят чотири тисячi чотириста чотири) грн. 20 коп. щомісячними платежами у розмірі по 73 100 (сімдесят три тисячi сто) грн. 18 коп. кожен, протягом 12.09.2014 - 12.09.2016.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСМО» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-Б, літера Г, оф. 31; ідентифікаційний код 38825068) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 35 088 (тридцять п'ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 08 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.09.2014.
Суддя Л.М. Шкурдова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2014 |
Оприлюднено | 19.09.2014 |
Номер документу | 40520138 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні