Рішення

від 15.08.2014 по справі 482/1302/14-ц

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.08.2014

справа №482/1302/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 серпня 2014 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі судового засідання Шведовій Я.О.

з участю представників позивача - адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ФГ «Утро» Бочкарьова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства «Утро», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки із зустрічним позовом фермерського господарства «Утро» до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до ФГ «Утро», ОСОБА_6 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 10,45 га, для сільськогосподарського призначення, що розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, яка перебуває в оренді ФГ «Утро», на підставі договору оренди землі від 10.04.2006 року, за умовами якого(п.40) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання цього договору.

Посилаючись на викладені в позові обставини, позивач просила суд розірвати договір оренди землі від 10 квітня 2006 року, укладеного між її матір'ю ОСОБА_7 та ФГ «Утро» та повернути їй цю земельну ділянку, відповідно до умов договору оренди.

Заперечуючи проти позову, ФГ «Утро» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4

В обґрунтування свого зустрічного позову про зміну умов договору оренди земельної ділянки, відповідач, не заперечуючи обставин укладення та існування між ФГ «Утро» та ОСОБА_7, спадкоємцем якої є позивач, договірних відносин з приводу оренди землі, умови якого ним повністю виконуються, посилаючись на факт смерті орендодавця ОСОБА_7 та перехід права власності на орендовану ним земельну ділянку до спадкоємця ОСОБА_4 , на підставі п. 40 умов договору оренди землі та Закону України «Про оренду землі» , просив суд, у зустрічних позовних вимогах, внести зміни до договору оренди землі від 10.04.2006 року в частині особи, з якою укладено договір оренди землі, а також в частині форми та розміру орендної плати, зазначивши про її виплату у грошовій формі у розмірі 3% за рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, діючої на час виплати орендної плати.

У судовому засіданні, позивач та її представники повністю підтримали заявлений позов та посилаючись на викладені в позові обставини і правові підстави, зазначаючи, що позивачка бажає самостійно обробляти успадковану землю, просили суд позов задовольнити, а у задоволені зустрічного позову - відмовити.

Представник ФГ «Утро» у судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_4 не визнав та посилаючись на відсутність в п.40 договору оренди землі від 10.04.2006 року чіткого визначення моменту припиненя дії договору у разі зміни власника землі та посилаючись на наявність можливості внесення змін до цього договору при тій же зміні власника земельної ділянки, просив суд в задоволені позову ОСОБА_4 відмовити, а разом з тим, задовольнити зустрічний позов фермерського господарства, яким просив змінити в цьому договорі в преамбулі слова «ОСОБА_7» на «ОСОБА_4», в розділі договору «Реквізити сторін», слова «ОСОБА_7», НОМЕР_3, виданий Новоодеським РВ УМВС 16.02.1998р., с. Суворівка, НОМЕР_1» на слова «ОСОБА_4, НОМЕР_4, виданий Новоодеським РВ УМВС 01.12.1997р., АДРЕСА_1, НОМЕР_2». Просив також п.9 цього договору оренди землі викласти у наступній редакції: « орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1217,85 гривень на рік, але не менше 3% вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства на час внесення змін до договору, в тому числі 1/3 частини у грошовій формі, а 2/3 частини продукцією, - за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін на рослинницьку продукцію, яка вирощується орендарем або за вибором орендодавця - тільки у грошові формі».

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належними чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи.

На адресу суду від відповідача ОСОБА_6 надійшла письмова заява, в якій він не визнав позову ОСОБА_4 та підтримав зустрічний позов і просив суд розглянути справу у його відсутність.

Справа у відповідності до заяви відповідача ОСОБА_6, згідно з вимогами ст.169 ЦПК України, розглянута у його відсутність, враховуючи наявність достатніх даних у справі та доказів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши обставини справи, вивчивши доводи викладені в обох позовах, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши та оцінивши досліджені фактичні обставини, суд, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 до ФГ «Утро», ОСОБА_6 про розірвання договору оренди землі - задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ФГ «Утро» до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі, - підлягає частковому задоволенню.

Цей висновок суду ґрунтується на наступному:

Як вбачається з дослідженого в суді, 10.04.2006 року між ОСОБА_7, як власником земельної ділянки з одного боку та ФГ «Утро», від імені та в інтересах якого діяв його голова ОСОБА_6, з другого боку, було укладено договір оренди землі, зареєстрований 02.02.2007 року за №040701900325 у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Згідно з умовами цього договору ОСОБА_7 передала належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 10,45 га, розташовану на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, в оренду ФГ «Утро» строком на 10 років.

Обставини справи свідчать про те, що волевиявлення сторін цього правочину було вільним і відповідало внутрішній волі кожної сторони і, що вони досягли між собою згоди з усіх істотних умов цього договору, так як підписали цей договір і він пройшов державну реєстрацію 02.02.2007 року у Новоодеському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Суд зазначає, що договори, згідно ст.629 ЦК України повинні виконуватись і являються обов'язковими для виконання сторонами.

Статтями 31-32 Закону України «Про оренду землі», п.п.36-40 договору оренди землі від 10.04.2006 року, чітко визначені та передбачені підстави припинення договору оренди землі.

Дострокове розірвання договору оренди землі може бути лише за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди або на вимогу однієї сторони тільки на підставі рішення суду у випадку невиконання іншою стороною своїх обов'язків по договору.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку чинним законодавством не допускається.

Дослідженні в судовому засіданні обставини доводять, що підстав, передбачених п.37 для припинення між сторонами існуючого договору оренди землі не має і в судовому засіданні їх не встановлено. Строк дії цього договору не закінчився, а позивач у своєму позові не посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань по цьому договору. Позивачем у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, не надано суду доказів того, що відповідач дійсно порушує умови цього договору, або не виконує по ньому зобов'язання, що може бути безумовною підставою для його розірвання.

Підстави для припинення договору оренди землі чітко визначені п.п.36-40 цього договору, але таких в судовому засіданні не встановлено.

Можливість розірвання договору оренди землі в судовому порядку на вимогу однієї сторони, як те передбачається п.39 договору, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Будь-яких порушень договору оренди землі з боку відповідача по справі в судовому засіданні не встановлено.

Позивач як на підставу свого позову, посилається тільки на те, що вона стала власником орендованої земельної ділянки, успадкувавши її після смерті орендодавця і сама бажає використовувати цю землю, що на її думку, являється підставою для розірвання цього договору.

З таким обґрунтуванням позовних вимог суд погодитись не може.

Так, пунктами 38-40 вказаного договору оренди землі, сторони визначили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а також у випадках передбачених законом. Також договір може бути припинено шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та з інших визначених законом підстав і, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

В п.36 цього договору, сторони передбачили, що спір, щодо змін умов договору, у разі недосягнення взаємної згоди сторін, розв'язується у судовому порядку.

Ті ж, досліджені в суді фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_4, після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, матері - ОСОБА_7, успадкувала земельну ділянку, площею 10,4503 га, розташовану за адресою: Миколаївська область Новоодеський район, територія Сухоєланецької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 4824885200:05:000:0136, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та є її власником, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.09.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.09.2013 року.

У відповідності з вимогами ст. 1218 ЦК України , до позивача, як до спадкоємця яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, перейшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Те, що права та обов'язки, які виникли у спадкоємця по договору оренди землі не припинилися, свідчать вищевикладені умови цього договору.

Правовідносини щодо оренди землі, регулюються договором, укладеним між сторонами, ЦК України та Законом України "Про оренду землі" , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами у застосуванні у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 30 ЗУ "Про оренду землі" , зміна умов договору оренди землі здійснюється тільки за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку.

Статтями 31 , 32 ЗУ "Про оренду землі" , передбачені випадки припинення договору оренди землі, в тому числі і шляхом його дострокового розірвання за рішенням суду.

Суд зазначає, що до зазначених вище спірних правовідносин мають бути застосовані вимоги спеціального закону, а саме положення ч. 4 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» , згідно якого передбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з приписами цивільного законодавства, договори повинні виконуватись і являються обов'язковими для його сторін.

Пунктом 40 договору оренди землі від 10.04.2006 року, сторонни: ОСОБА_7 та ФГ «Утро» визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі.

Таким чином, вказаним пунктом договору сторони не досягали між собою чіткої згоди і визначеності про те, які юридичні наслідки настають у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи.

Вказаним пунктом договору оренди землі(п.40), прямо не визначено, що у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, має наслідком обов'язкове розірвання цього договору. Згідно з цим же пунктом, такий договір може бути і зміненим.

Суд, вирішуючи даний спір між сторонами, виходить із рівності обох сторін у договорі та передбачених цим договором прав і обов'язків сторін як щодо можливості внесення змін до договору, так і можливості його розірвання, та не надає привілейованої переваги одній підставі перед іншою у реалізації сторонами їх прав.

В даному випадку, суд, керуючись ч. 4 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» , який є спеціальним законом, зазначає, що згідно положень цієї норми, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Так, як самим договором оренди землі, чітко не визначено юридичні наслідки подальшого існування договору при переході права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, то суд в даному випадку керується загальними положеннями чинного законодавства, що регулює дані договірні правовідносини, згідно з якими укладені договори, які відповідають вимогам законодавства, повинні сторонами виконуватись належним чином.

Так, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору, згідно ст. 654 ЦК України , вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України , зміст договору становлять його умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України, на яку, як на підставу для скасування попередніх судових рішень суддів першої та апеляційної інстанції, є посилання в ухвалі від 28.05.2014 року колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначається, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналізуючи зміст ст.627 ЦК України, суд погоджується з висновком колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України, викладеним в ухвалі суду від 28.05.2014 року по цій справі, що підтверджує, що сторони дійсно є вільними у своєму волевиявленні, але саме тільки при укладені договору, що гарантує свободу договору, а не при його виконанні, коли діє інша норма права, якою зазначається, що укладені договори повинні виконуватись.

В даному випадку, вільність волевиявлення сторін стосується не укладення договору, а його виконання та стосуються правової можливості здійснити його розірвання на вимогу однієї із сторін, а саме на вимогу спадкоємця орендодавця.

Позивачем, в межах заявлених позовних вимог не вказано достатніх законних правових підстав для розірвання цього договору оренди землі внаслідок зміни власника земельної ділянки.

Також, суд вважає, що бажання позивача самій використовувати здану в оренду земельну ділянку, не може бути достатньою правовою підставою для розірвання цього договору оренди землі, так як вони не грунтуються на законі і не передбачені умовами укладеного договору.

Інших, передбачених законом підстав, які б могли бути підставами для розірвання існуючого договору оренди землі, позивачем у поданому до суду позові, у передбачений законом спосіб, не заявлялось і вони не були предметом цього судового розгляду.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_4, як власника успадкованої земельної ділянки, до ФГ «Утро», ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, - слід відмовити у повному обсязі.

Що ж стосується зустрічного позову ФГ «Утро» до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі, то цей зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Так, приймаючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, суд виходить з вищевикладених досліджених в суді фактичних обставин справи та приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги, а саме в частині внесення змін до спірного договору про заміну орендодавця земельної ділянки померлої ОСОБА_7, його правонаступником - спадкоємцем ОСОБА_4, являються безпідставними, так як не грунтуються на законі.

Разом з тим, обставини справи свідчать про те, що позивач не погоджується на підписання ним змін до договору оренди землі з ФГ «Утро», так як бажає розірвати в односторонньому порядку цей договір та самостійно господарювати на своїй земельній ділянці.

Суд зазначає, що з моменту укладення оскаржуваного договору, змінилися вимоги чинного законодавства, що визначають розмір орендної плати за використання землі і ця орендна плата збільшилась в своєму розмірі.

Так, збільшення розміру орендної плати за землю передбачено Указом Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» .

Ця обставина являється істотною обставиною, що згідно зі ст.652 ЦК України, вимагає внесення змін до існуючого договору оренди землі, так як вона не була передбачена договором.

Дослідженні в судовому засіданні обставини справи свідчать про те, що сторони не досягли між собою згоди щодо внесення запропонованих орендарем змін до договору оренди землі та з боку позивача на пропозиції відповідача існує непогодження цих умов.

Відповідно до ч.4 ст.652 ЦК України, зміна договору, у зв'язку з істотною зміною обставин, допускається за рішенням суду, у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. .

Враховуючи дослідженні в судовому засіданні обставини справи, наявність альтернативних умов, передбачених п.40 договору оренди землі від 10.04.2006 року щодо можливості не тільки розірвання договору, але й внесення до нього змін, приймаючи до уваги наявність суперечностей між сторонами з приводу такого можливого внесення змін до цього договору та відсутність у позивача бажання погоджувати ці зміни, то суд, після дослідження всіх фактичних обставини, приходить до висновку, що до цього існуючого договору оренди землі від 10.04.2006 року, на підставі ст. 652 ЦК України, повинні бути внесені зміни, якими слід збільшити розмір орендної плати по договору до визначеного чинним законодавством розміру.

Тому, суд приходить до висновку, що шляхом внесення змін, п. 9 договору оренди землі від 10.04.2006 року слід викласти в наступній редакції: "орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 217,85 грн. на рік, але не менше 3 % вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства на час внесення змін до договору, в тому числі 1/3 частини у грошовій формі, а 2/3 частини продукцією, - за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін на рослинницьку продукцію, яка вирощується орендарем або за вибором орендодавця - тільки у грошовій формі".

Такий захист прав відповідача по договору оренди землі, передбачений ст.ст.3,15,16 ЦК України, яким передбачено судовий захист прав та інтересів через зміну правовідносин.

Відповідно до вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України, враховуючи відмову суду в задоволені позову ОСОБА_4 та внаслідок часткового задоволення зустрічного позову, з позивача підлягають стягненню на користь ФГ «Утро» судові витрати по справі в сумі 57,35 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11,60,179, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_4 в задоволені її позову до фермерського господарства «Утро», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2006 року та у поверненні земельної ділянки.

Зустрічний позов Фермерського господарства «Утро» до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі від 10.04.2006 року - задовольнити частково.

Внести зміни до договору оренди землі від 10 квітня 2006 року , укладеного між ОСОБА_7 та фермерським господарством «Утро», зареєстрованого 02 лютого 2007 року за №040701900325 у Ново одеському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах», а саме: п.9 Договору викласти у наступній редакції: « орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1217,85 гривень на рік, але не менше 3% вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства на час внесення змін до договору, в тому числі 1/3 частини у грошовій формі, а 2/3 частини продукцією, - за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін на рослинницьку продукцію, яка вирощується орендарем або за вибором орендодавця - тільки у грошові формі».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фермерського господарства «Утро» судові витрати по справі в розмірі 57,35 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками процесу, які не були присутні при його проголошенні в десятиденний строк з моменту одержання копії рішення суду.

Головуючий: