Рішення

від 04.11.2014 по справі 482/1302/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №482/1302/14-ц 04.11.2014 04.11.2014 04.11.2014

Провадження №22-ц/784/2717/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у першій інстанції Гажа О.П.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Кудра В.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2014 року

за позовом

ОСОБА_3 до фермерського господарства «Утро» (далі - ФГ «Утро»), ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

та зустрічним позовом

фермерського господарства «Утро» до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ФГ «Утро» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що після смерті матері, вона успадкувала земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,45 га, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Утро» на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2006 року.

За умовами договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання цього договору.

Посилаючись на вказані обставини позивачка просила розірвати договір оренди землі від 10 квітня 2006 року та повернути їй земельну ділянку.

У листопаді 2013 року ФГ «Утро» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про зміну умов договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що між ФГ «Утро» та ОСОБА_6, спадкоємцем якої є позивач, було укладено договір оренди землі, умови якого ним виконуються та претензій з цих підстав позивач до нього не пред'являла. Посилаючись на вимоги закону та п. 40 умов договору оренди землі, ФГ «Утро» просило внести зміни до договору в частині особи, з якою укладено договір оренди землі, а також в частині форми та розміру орендної плати, зазначивши про її виплату у грошовій формі у розмірі 3% за рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, діючої на час виплати орендної плати.

Справа слухалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Зустрічний позов ФГ «Утро» задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 10 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ФГ «Утро» , зареєстрованого 02 лютого 2007 р. за № 040701900325 у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах», а саме: п. 9 Договору викладено у наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 217 грн. 85 коп. на рік, але не менше 3% вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства на час внесення змін до договору, в тому числі 1/3 частини у грошовій формі, а 2/3 частини продукцією, - за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін на рослинницьку продукцію, яка вирощується орендарем або за вибором орендодавця - тільки у грошовій формі». Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що 10 квітня 2006 р. між ОСОБА_6 та ФГ «Утро» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_6 передала в оренду ФГ «Утро», належну їй земельну ділянку площею 10,45 га, розташовану на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 10 років. Про реєстрацію цього договору 2 лютого 2007 р. у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040701900325.

Пунктом 40 договору оренди сторони визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі, й на земельну ділянку передану в оренду ФГ «Утро». Згідно свідоцтва про право на спадшину за законом від 14 вересня 2013 року ОСОБА_3 успадкувала спірну земельну ділянку після смерті ОСОБА_6

Відомості щодо даної земельної ділянки внесено 14 вересня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та присвоєно кадастровий номер 4824885200:05:000:0136, що підтверджується відповідним витягом ( а.с.5).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 та частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем в межах заявлених позовних вимог не вказано достатніх законних підстав для розірвання цього договору внаслідок зміни власника земельної ділянки. А в зв'язку зі зміною законодавства в сфері орендних відносин наявні підстави для внесення змін до договору оренди.

Між тим, з даним висновком суду погодитися не можна.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правовідносини щодо оренди землі врегульовані ЦК України, Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон) , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні даних правовідносин, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 зазначала, що не бажає продовжувати дію спірного договору, а перехід до неї права власності на спірну земельну ділянку є підставою для припинення договору оренди шляхом його розірвання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що позивачка як новий власник земельної ділянки скористалася своїм правом на розірвання договору оренди, передбаченим п. 40 договору, а посилання суду на те, що договором оренди землі чітко не визначено юридичні наслідки подальшого існування договору при переході права власності на спірну земельну ділянку, а також те, що бажання позивача самій використовувати здану в оренду земельну ділянку, не може бути достатньою правовою підставою для розірвання цього договору, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні її позову.

Крім того, поза увагою суду залишилися положення ст. 627 ЦК України , згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки право власності перейшло до іншої особи, то і виникли підстави для його розірвання.

Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ним договору.

З урахуванням викладеного та виходячи з юридичної оцінки наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки і відмовив в задоволенні позовних вимог, то допущену ним помилку слід виправити рішенням апеляційної інстанції, розірвавши укладений 10 квітня 2006 року між ОСОБА_6 та фермерським господарством «Утро» договір оренди земельної ділянки та повернути її ОСОБА_3

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а тому на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

З врахуванням положень п.1,2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» загальний розмір судового збору, який повинен був бути сплачений позивачем до суду 1909 грн.25 коп. (1787 грн. 45 коп. за вимоги майнового характеру, 121 грн.80 коп. за вимоги немайнового характеру). ОСОБА_3 сплачено всього 229 грн.40 коп. та 1024 грн.33 коп. за подачу апеляційної скарги.

За такого відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1253 грн.73 коп. (229 грн.40 коп. - судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом + 1024 грн.33 коп. - судовий збір за подачу апеляційної скарги), а на користь держави - 1679 грн.85 коп.

Керуючись ст. ст. 303 , 307 , 309 , 316 ЦПК України , колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_3 до фермерського господарства «Утро», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки задовольнити.

Розірвати укладений 10 квітня 2006 року між ОСОБА_6 та фермерським господарством «Утро», зареєстрований 02 лютого 2007 року за № 040701900325 у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах», договір оренди земельної ділянки площею 10.45 га, яка знаходиться на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Зобов'язати фермерське господарство «Утро» повернути ОСОБА_3 вказану земельну ділянку кадастровий номер 4824885200:05:000:0136.

Стягнути з фермерського господарства «Утро» на користь ОСОБА_3 1253 грн.73 коп., на користь держави 1679 грн.85 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову фермерського господарства «Утро» до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: