Постанова

від 18.08.2014 по справі 910/3396/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа№ 910/3396/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 18.08.2014 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ ГРАНД А»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року

у справі №910/3396/14 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до 1) приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ ГРАНД А»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 78 850,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/3396/14 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з ПАТ "Європейський страховий альянс" на користь ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 44 702,41 грн. відшкодування збитків. Вирішено стягнути з ТОВ "КИЙ ГРАНД А" на користь ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 34 148,18 грн. відшкодування збитків. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач 2 подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/3396/14 в частині стягнення з ТОВ "КИЙ ГРАНД А" на користь ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 34 148,18 грн. відшкодування збитків та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року у справі №910/3396/14 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "КИЙ ГРАНД А" до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 18.08.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2014 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача 1 у судове засідання 18.08.2014 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності його представника.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.07.2012 року між ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - страховик) та ТОВ "Барістранс" (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2297294/05АВ від 05.07.2012 року (далі - договір), відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - "Мercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як слідує із матеріалів справи, 15.04.2013 року на а/д Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Мercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_3, автомобіля "МАЗ-543203-222", державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "КИЙ ГРАНД А", під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем "Volvo", державний номер НОМЕР_3 з причепом, державний номер НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_5

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" автомобіль "Мercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.05.2013 року, з урахуванням постанови суду від 06.09.2013 року про виправлення описки, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 15.04.2013 року на а/д Київ-Харків.

Згідно з ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Так, відповідно до звіту №14/04/13 про оцінку вартості майнової шкоди від 24.04.2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Мercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1, з урахуванням фізичного зносу, склала 45 212,41 грн.

23.05.2013 року позивачем було складено страховий акт №1.001.13.04606/VESKO18183, згідно якого, виплата страхового відшкодування складає 79 360,55 грн.

У зв'язку з викладеним, позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 79 360,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33887 від 27.05.2013 року.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ТОВ "КИЙ ГРАНД А" за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля "МАЗ-543203-222", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ "Європейський страховий альянс" за полісом №АВ/3319097, при цьому, винна особа - ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, що також встановлено у постанові Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.05.2013 року.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля "Мercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до ПАТ "Європейський страховий альянс" в межах ліміту майнової відповідальності згідно страхового полісу та до ТОВ "КИЙ ГРАНД А" в розмірі непокритого виплаченого страхового відшкодування страховим полісом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з пп. 22.1. даного закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З полісу №АВ/3319097, яким застраховано цивільну відповідальність ТОВ "КИЙ ГРАНД А", вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, визначений в розмірі 50 000,00 грн., а розмір франшизи за даним полісом становить 510,00 грн.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 на користь позивача суми в розмірі 44 702,41 грн., з урахуванням того, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язаний виплатити відповідач-1, в частині франшизи не відшкодовується.

Разом з тим, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В абзаці 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

При цьому, як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_4 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював у ТОВ "КИЙ ГРАНД А" водієм, що встановлено у постанові суду.

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПАТ "Європейський страховий альянс" 44 702,41 грн. та з ТОВ "КИЙ ГРАНД А" 34 148,14 грн. на користь ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника щодо необґрунтованого розрахунку розміру страхового відшкодування (врахування суми фізичного зносу та те, що звіт про оцінку вартості майнової шкоди є неналежним доказом), колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

При цьому, слід зазначити, що реальним підтвердженням виплати суми страхового випадку відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, а звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011 року у справі 42/92.

Разом з тим, матеріали справи містять платіжне доручення №33887 від 27.05.2013 року, яким підтверджується реальний розмір страхового відшкодування, що співпадає з розміром зазначеним в звіті про оцінку вартості майнової шкоди.

Тобто, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/3396/14 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ ГРАНД А» на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/3396/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/3396/14 залишити без змін.

3. Справу №910/3396/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич