Ухвала

від 29.07.2014 по справі 808/8604/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2014 рокусправа № 808/8604/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 808/8604/13-а за поданням Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( далі - Бердянська ОДПІ) до Приватного підприємства „Терра-Інк" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Бердянська ОДПІ звернулась до суду з поданням в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках Приватного підприємства „Терра-Інк".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року у задоволенні подання відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство „Терра-Інк" зареєстровано як юридична особа, має ідентифікаційний код 32533649 та перебуває на обліку в Мелітопольському ОДПІ з 20.06.2003 року за № 3911.

Наявність податкового боргу у відповідача по земельному податку підтверджує податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, обліковою карткою відповідача, згідно якої станом на 06.11.2013 року рахується недоїмка по земельному податку з юридичних осіб у сумі 20489 гривень 36 копійок.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Але, позивачем не надано доказів з'ясування наявності у відповідача автомобільного транспорту (в органах МВС України), цінних паперів, грошових коштів на банківських рахунках, нерухомого майна (у Держреєстраційній службі Міністерства юстиції України) тощо.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з пунктом 2.1 „Порядку застосування податкової застави органами податкової служби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1339/20077 (далі - „Порядок застосування податкової застави органами податкової служби"), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Жодних доказів прийняття керівником позивача, рішення про опис майна у податкову заставу та пред'явлення/надання його платнику податків, який має податковий борг, до суду не надано.

Отже, відповідачем не додержано вимог пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, пункту 2.1 „Порядку застосування податкової застави органами податкової служби".

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 1.12 „Порядку застосування податкової застави органами податкової служби" повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем лише 29.10.2013 року направлено до відповідача податкову вимогу № 201-11 від 03.10.2013 року на суму 10236 гривень 99 копійок податкового боргу з податку на землю.

Листом за вих. .№ 5965/10/08-22-11 про необхідність надання інформації про визначення ліквідних активів для складання акту опису активів, на які буде розповсюджено право податкової застави позивачем направлено до Приватного підприємства „Терра-Інк" поштою 15.10.2013 року, тобто, ще до надіслання податкової вимоги № 201-11 від 03.10.2013 року, що є порушенням процедури встановленої наведеними нормами законодавства.

Підставою для складення податковим керуючим Білоконь О.М. Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №4 від 06.11.2013 та Акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу№4 від 06.11.2013 є ненадання ПП „Терра-Інк" інформації та документів для складання акту опису активів у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Судом досліджено лист позивача за вих.№5965/10/08-22-11 від 15.10.2013 року „Про виділення майна у податкову заставу", в якому зазначено про необхідність відповідачу самостійного визначення переліку ліквідних активів із зазначенням балансової вартості (розмір якої повинен дорівнювати сумі податкового боргу), а також підтвердження наявності на балансі підприємства основних засобів, визначених у податкову заставу, для складання акту опису активів, на які буде розповсюджено право податкової застави.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Вимоги, викладені позивачем у листі за вих. № 5965/10/08-22-11 від 15.10.2013 року „Про виділення майна у податкову заставу" суперечать змісту абзацу 1 пункту 89.2 статті 89, пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, оскільки платник податків повинен подавати документи, необхідні для такого опису, а не самостійно визначати майно, яке б підлягало такому опису (фактично здійснювати функції органу доходів і зборів).

Крім того, позивачем вказано про необхідність Приватному підприємству „Терра-Інк" виділити майно у податкову заставу у п'ятиденний термін з дня отримання цього листа.

Відповідно до поштового відправлення відповідачем отримало лист лише - 01.11.2013 року.

При цьому, подання по даній справі позивачем подано до суду 06.11.2013 року, тобто до спливу встановленого у вказаному листі п'ятиденного терміну.

Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з подання Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області не вбачається не виконання або ухилення від виконання відповідачем приписів листа позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 808/8604/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров