Постанова

від 15.09.2014 по справі 826/12032/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2014 року 15:30 № 826/12032/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 року

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» (надалі - позивач або ТОВ «РОА «СТАФ») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 23 червня 2014 року № 0004712203.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «РОА «СТАФ» не порушувало вимог п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу під час перевірки та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача законним та обґрунтованим, прийнятим з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що, за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту по таким операціям.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014 року № 548 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», на підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РОА «СТАФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року та з ТОВ «Делва ЛТД» (код ЄДРПОУ 38905373) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

При цьому, суд одразу звертає увагу на наступне.

З пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки було отримання податкової інформації, в якій зафіксовані факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства. Такою інформацією податковий орган розцінив акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, складені як результати роботи по організації та проведенні зустрічних звірок, замовником яких відповідач не виступав.

Відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, виключною передумовою для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення такої перевірки, є факт не надання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В той же час, відповідачем не подані суду докази направлення позивачу відповідного обов'язкового запиту та/або ненадання позивачем відповіді на обов'язковий запит.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача, передбачені пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України.

Незважаючи на зазначене, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Делва ЛТД» (код ЄДРПОУ 38905373) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року та ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 754049,00 грн., у тому числі по періодам: січень 2014 року - 448244,00 грн.; лютий 2014 року - 305805,00 грн.

Як вбачається з тексту акту перевірки від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213, в ході перевірки відповідачем було використано:

- комп'ютерну автоматизовану інформаційну систему податкового органу - АРМ інтегрована автоматизована інформаційна система «Податковий блок»;

- документи - установчі документи, накази про призначення посадових осіб, договори, декларації з податку на додану вартість з додатками, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні та інші доручення;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.03.2014 року №478/04-62-22-1/38905373 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЕЛВА ЛТД» (код ЄДРПОУ 38905373) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.04.2014 року №819/221/38752938 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року.

На підставі наведених документів та даних інформаційної системи, відповідачем було встановлено, що за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року ТОВ «РОА «СТАФ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1689180,00 грн., перевіркою повноти визначення якого по взаємовідносинах з ТОВ «Делва ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38905373) та ТОВ «Гранд Інвест ЛТД» встановлено його завищення на загальну суму 754049,00 грн., у т.ч. по періодам: січень 2014 року - 448244,00 грн., лютий 2014 року - 305805,00 грн.

Наявність порушень позивачем норм податкового законодавства, зафіксованих в акті перевірки від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213, обґрунтовані з боку відповідача наступним.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Делва ЛТД».

Між ТОВ «РОА «Стаф» (Замовник) та ТОВ «Делва ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38905373) (Виконавець) укладено договір від 02.01.2014 року № 02/01-14 про надання клінінгових послуг, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання організувати та виконати комплекс клінінгових робіт згідно Специфікації, що є додатком № 1 до даного договору та невід'ємною його частиною. Вартість витратних матеріалів включена до вартості послуг даного договору. Оплата послуг по даному договору відбувається безготівковим розрахунком протягом 30 банківських днів з часу підписання Замовником Акту виконаних робіт.

На підтвердження реальності вчинення зазначених операцій (надання клінінгових послуг), а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, ТОВ «Делва ЛТД» були виписані позивачу наступні первинні документи:

акти виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні від 31.01.2014 року № 288 на загальну суму 631 631,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 105271,88 грн.), від 28.02.2014 року № 402 на загальну суму 506 542,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 84 423,76 грн.).

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 20.02.2014 року № 726 на суму 70000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн.) та від 25.02.2014 року № 744 на суму 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн.).

При цьому, згідно тверджень відповідача, до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надано документів, що вказують на те, які саме приміщення прибиралися, яким чином вказані приміщення пов'язані з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «РОА «СТАФ», спецформа яких працівників підлягала пранню та відношення вказаних працівників до фінансово-господарської діяльності ТОВ «РОА «СТАФ».

В той же час, в ході судового розгляду, відповідачем не надані суду докази витребування у позивача відповідних документів, твердження про ненадання яких, крім іншого, покладені в основу формування висновків акту перевірки позивача, що спростовує доводи представника відповідача про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які мають вплинути на прийняття рішення податковим органом.

Крім того, в основу висновків акту перевірки позивача, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, відповідачем покладено акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.03.2014 року № 478/04-62-22-1/38905373 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Делва ЛТД» (код ЄДРПОУ 38905373) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», згідно якого встановлено, що підприємство та його посадові особи відсутні за податковою адресою; місцезнаходження платника податків не встановлено; інформація щодо кількості працюючих відсутня; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; платником податків додаток АМ Декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався, таким чином у підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торговельне обладнання для здійснення господарської діяльності. Також, в ході зустрічної звірки податковим органом було встановлено, що основним постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ «Делва ЛТД» в січні 2014 року є ТОВ «Мега Комп ТД» по якому не підтверджено реальності проведення господарських операцій за січень 2014 року з контрагентами-постачальниками та покупцями з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків по ланцюгу ТОВ «Мега Комп ТД» до ТОВ «Делва ЛТД». Виходячи з наведеного, ТОВ «Делва ЛТД» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Гранд Інвест ЛТД».

Між ТОВ «РОА «Стаф» (Замовник) та ТОВ «Гранд Інвест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38752938) (Виконавець) ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі від 30.12.2013 року № 30/12-13 про надання послуг з охорони, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони:

територія периметра ПАТ «Арсслор Міттал Кривий ріг», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1;

готельний комплекс за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна,12;

об'єкт, вказаний в дислокації (додаток № 2 до договору) з метою попередження або недопущення безпосередніх посягань на майно, припинення несанкціонованого доступу до нього, для збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо цього майна. Оплата за послу Виконавця відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється Замовником щомісячно протягом наступного за розрахунковим місяця на підставі рахунку, наданого Виконавцем т підписаного Сторонами Акту виконаних робіт.

- договорі від 27.12.2013 року № 27/12-13 про надання послуг з інспектування, згідно якого Виконавець зобов'язується за замовленням Замовника надати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити у строк та на умовах, визначених даним Договором, послуги інспектування, перелік, ціна і строки виконання яких фіксується в Тарифах Виконавця, які є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунок Замовника за надані Виконавцем послуги здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акту виконаних послуг.

- договорі від 31.12.2013 року № 31/12-13 про надання послуг з професійної підготовки, згідно якого Виконавець зобов'язується за замовленням Замовника надати, а Замовник зобов'язується прийняти у строк та на умовах, визначених даним договором, послуги з професійної підготовки у спеціально облаштованих приміщеннях, шляхом тренування груп співробітників охорони та охоронників Замовника, а саме: правова підготовкам щодо правового регулювання застосування спецзасобів, фізичної сили та зброї, необхідної оборони, затримання осіб, що скоїли правопорушення, правомірних дій при виникненні критичних ситуацій; комплексна силова підготовка; загальна та спеціальна фізична підготовка зі здачею нормативів з тренером; рукопашний бій з тренером; тактико-спеціальна підготовка груп охорони із використанням необхідного інвентарю з тренером щодо дій потенційного супротивника, попередження та протидії йому, включаючи тактичні комплексні вправи по організації взаємодії в екстремальних ситуаціях, ситуаційні тактичні тренінги з використанням страйкбольної зброї, маркерних боєприпасів та учбових імітаційних засобів; психологічна підготовка, тренування психологічної стійкості до псикотравмуючих засобів. Розрахунок Замовника за надані Виконавцем послуги здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акту виконаних робіт.

- договорі від 02.01.2013 року № 02/01 послуг про надання персоналу, предметом якого є надання Виконавцем за плату послуг з надання персоналу протягом терміну дії цього Договору. Послуга з надання персоналу включає в себе: пошук та підбір кандидатів згідно вимог Замовника; надання резервних працівників у разі хвороби або відсутності основних працівників; оформлення кадрових процедур та кадрової документації; нарахування та виплата заробітної плати співробітникам, тощо. Загальна вартість цього Договору не регламентується та складається з сум актів виконаних робіт.

На підтвердження реальності вчинення вищезазначених операцій, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, ТОВ «Гранд Інвест ЛТД» були виписані позивачу наступні первинні документи:

акти виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2014 року № 40 на загальну суму 238 770,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39 735,00 грн.), від 31.01.2014 року № 41 на загальну суму 412 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 693,33 грн.), від 31.01.2014 року № 42 на загальну суму 573 624,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 95 604,00 грн.), від 31.01.2014 року № 43 на загальну суму 833 280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 138 880,00 грн.), від 28.02.2014 року № 167 на загальну суму 752 640,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125 440,00 грн.), від 28.02.2014 року № 168 на загальну суму 336 677,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56 112,83 грн.), від 28.02.2014 року № 169 на загальну суму 518 112,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 86 352,00 грн.), від 28.02.2014 року № 170 на загальну суму 227 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 37 900,00 грн.);

податкові накладні від 31.01.2014 року № 47 на загальну суму 238 770,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39 735,00 грн.), від 31.01.2014 року № 81 на загальну суму 412 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 693,33 грн.), від 31.01.2014 року № 49 на загальну суму 573 624,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 95 604,00 грн.), від 31.01.2014 року № 50 на загальну суму 833 280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 138 880,00 грн.), від 28.02.2014 року № 66 на загальну суму 752 640,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125 440,00 грн.), від 28.02.2014 року № 67 на загальну суму 336 677,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56 112,83 грн.), від 28.02.2014 року № 68 на загальну суму 518 112,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 86 352,00 грн.), від 28.02.2014 року № 69 на загальну суму 227 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 37 900,00 грн.).

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 20.02.2014 року № 727 на суму 27000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), від 20.02.2014 року № 728 на суму 46000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7666,67 грн.), від 20.02.2014 року № 729 на суму 64000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 666,67 грн.), від 20.02.2014 року № 730 на суму 92000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15333,33 грн.), від 25.02.2014 року № 745 на суму 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн.), від 25.02.2014 року № 746 на суму 105000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17500,00 грн.).

Згідно тверджень відповідача, до перевірки позивачем не надано первинних документів, які підтверджують факт надання послуг, а саме: звітів з інспектування об'єктів охорони; інформації про персонал, який проходив перепідготовку; детальних звітів щодо охоронних послуг (де, що, коли та ким охоронялося).

В той же час, в ході судового розгляду, відповідачем не надані суду докази витребування у позивача відповідних документів, твердження про ненадання яких, крім іншого, покладені в основу формування висновків акту перевірки позивача, що спростовує доводи представника відповідача про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які мають вплинути на прийняття рішення податковим органом.

Крім того, в основу висновків акту перевірки позивача, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, відповідачем покладено акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.04.2014 року №819/221/38752938 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року, згідно якого встановлено, що підприємство та його посадові особи відсутні за податковою адресою; місцезнаходження платника податків не встановлено; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2013 року платником податку не подано; платником податків додаток АМ Декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався, таким чином у підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торговельне обладнання для здійснення господарської діяльності. Також, в ході зустрічної звірки податковим органом було встановлено, що основним постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ «Делва ЛТД» в лютому 2014 року є ТОВ «Мега Комп ТД» по якому не підтверджено реальності здійснення господарських операцій за лютий 2014 року по ланцюгу ТОВ «Мега Комп ТД» до ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД».

Крім того, відповідач посилався на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.03.2014 року №473/223/38752938 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року, згідно якого встановлено, що підприємство та його посадові особи відсутні за податковою адресою; місцезнаходження платника податків не встановлено.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про те, що не підтверджено факт надання послуг ТОВ «Делва ЛТД» та ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД» на користь позивача та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства. Отже, взаємовідносини позивача з зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а виписані контрагентами первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту по таким взаємовідносинам. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД» відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Суд звертає увагу, що у супереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про не підтвердження реальності його угод (здійснених господарських операцій з контрагентами), тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213.

При цьому, суд звертає увагу на те, що, як вбачається зі змісту заперечень до акту перевірки від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213, копія яких мститься в матеріалах адміністративної справи, позивач звертав увагу відповідача, крім іншого на те, що в судовому порядку визнані протиправними дії відповідного податкового органу по проведенню заходів зустрічних звірок, за результатами яких складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, висновки яких покладені відповідачем в основу формування висновків відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД».

Не взявши до уваги наведене, за результатом розгляду заперечень позивача, висновки акту перевірки від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213 були залишені без змін.

Не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій здійснених між позивачем та контрагентами, що вказані в наведених вище первинних документах, податковий орган визначив в акті про те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по таким первинним документам до податкового кредиту.

На підставі акта перевірки позивача від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.06.2014 року № 0004712203, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 754049,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 188512,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач завідомо знав про протиправність дій відповідного податкового органу по проведенню заходів зустрічних звірок, за результатами яких складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, висновки яких покладені відповідачем в основу формування висновків відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД», тобто знав про те, що висновки, покладені в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сформовані на підставі недостовірних даних, що підриває авторитет відповідача як контролюючого органу перед платниками податків та свідчить про порушення відповідачем положень ст.83 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 23.06.2014 року № 0004712203 в адміністративному порядку, позивачем суду не надані.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, а також поясненням представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п.201.4 ст.201 Кодексу, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.201.10. ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст. 201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року, тобто діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 1379).

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Крім того, згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення встановлено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до п. «а» ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, оформлена належним чином (згідно вимог діючого законодавства України) податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, зафіксовано в акті перевірки позивача від 23.05.2014 року №2122/26-56-22-03-09/37046213 та вже зазначалося раніше, у період січень-лютий 2014 року позивач мав договірні відносини з контрагентами - ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД», на підтвердження реальності яких та сплати ПДВ, позивачем подані суду виписані зазначеними контрагентами первинні документи, зокрема, акти надання послуг та податкові накладні, під час огляду та дослідження яких, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять всі обов'язкові реквізити, отже такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами.

При цьому, доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не подано, що спростовує доводи представника відповідача викладені в судовому засіданні.

Крім того, в ході розгляду даної справи, судом також встановлено та не заперечується відповідачем, що на момент здійснення відповідних господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів та/або здійснення нереальних господарських операцій.

При цьому, суд притримується позиції, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платник податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховуються положення ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якою закріплено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, фактично були відсутні встановлені обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД».

Між тим, наявність податкових накладних є обов'язковою але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки право на оформлення податкових накладних надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

В той же час, доводи відповідача на невідповідність наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД» вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом до уваги не приймаються, оскільки а ні з акту перевірки, а ні з пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, суду не вдалось встановити розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та їх фактичним змістом. Додаткові вимоги, що намагався сформулювати податковий орган до актів виконаних робіт (наданих послуг), не закріплені в жодному нормативному акті, який встановлював би зобов'язання платника податків оформляти їх у спосіб, що наводить відповідач, при цьому самостійно визначаючи це за порушення з боку платника податків.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст.16 Кодексу, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Таким чином, відповідачем, незважаючи на положення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було подано належних та допустимих доказів на обґрунтування власних доводів та/або доведення узгодженості дій позивача з недобросовісними контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод чи обізнаності позивача з відповідними діями контрагентів.

Окрім того, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, з наступних підстав.

По-перше, відповідач не був замовником зустрічних звірок контрагентів позивача, а тому отримані ним акти про неможливість проведення таких зустрічних звірок не можуть бути належними доказами, оскільки отримані усупереч діючому законодавству у неналежній формі. Зокрема, в порушення вимог Податкового кодексу України (п.73.5 ст.73), відповідачем прийняті як докази акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, а не довідки, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

По-друге, відповідач визначив акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача як підставу для проведення перевірки. При цьому, за правилами діючого податкового законодавства, наведена в актах інформація підлягала перевірці належними та допустимими доказами. Проте, як вбачається з тексту акту перевірки позивача, насправді, податкова інформація з актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, фактично була переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентами та іншим доказам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Не знайшли підтвердження матеріалами справи доводи відповідача (викладені в акті та в поясненнях представниках в судовому засіданні) про перевірку податкової інформації об'єктивними даними з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу - АРМ інтегрована автоматизована інформаційна система «Податковий блок». Будь яка інформація про відсутність у контрагентів відповідача персоналу, обладнання тощо в акті не відображена належними та допустимими доказами не підтверджена. Крім того суду не надано посилань на законодавство, що дозволяє суб'єкту владних повноважень - відповідачу використовувати у якості доказу відомості з інформаційної системи «Податковий блок» саме у такий спосіб - через висновки або пояснення працівника податкового органу. З невідомих причин податковим органом не перевірялась інформація про наявність ліцензій у ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД», а висновок про відсутність ліцензії внесений до акту є фактично внесенням завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу, що доведено позивачем.

По-третє, суд приймає до уваги також і той факт, що в судовому порядку (копії судових рішень, що набрали законної сили містяться в матеріалах справи) визнані протиправними дії відповідного податкового органу (ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) по проведенню заходів зустрічних звірок відносно контрагентів позивача - ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД», за результатами яких складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, висновки яких покладені відповідачем в основу формування висновків відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Делва ЛТД» і ТОВ «Гранд Інвест-ЛТД».

Посилання відповідача на факт набрання законної сили відповідними судовими рішеннями після застосування ним неналежних доказів, судом до уваги не приймається, оскільки саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок приймати рішення обґрунтовано та нести відповідальність за використання неналежних доказів. Будь-яким нормативним актом не передбачена презумпція законності актів податкового органу аж до визнання зворотного судом, при цьому, навпаки, на перевіряючих покладено обов'язок перевіяти достовірність висновків актів на підставі об'єктивних даних. Наявними у справі доказами підтверджено, що позивач інформував податковий орган про зазначені вище судові рішення, але у супереч обов'язку перевіряти всю наявну інформацію, при прийнятті рішення заперечення позивача були проігноровані.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача є безпідставними.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки позивача, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання господарських операцій між позивачем та контрагентами нереальними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, внаслідок чого спірне податкове повідомлення - рішення відповідача форми «Р» від 23 червня 2014 року № 0004712203 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 23 червня 2014 року № 0004712203 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про донарахування ТОВ «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» ПДВ на загальну суму 942561,00 грн.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій