Постанова

від 17.09.2014 по справі 902/424/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17 вересня 2014 року Справа № 902/424/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С. ,

за участю представників:

прокурора - не з'явився

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - Рогатюк Наталія Володимирівна (довіреність №19 від 25.04.2014 р.)

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.14 р. у справі №902/424/14

за позовом: Прокурора Літинського району в інтересах держави в особі Літинської районної державної адміністрації

до : 1) Уладівської сільської ради

2) Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП"

про визнання договору недійсним та повернення землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.14 р. у справі №902/424/14 (суддя Матвійчик В.В.) позов прокурора Літинського району в інтересах держави в особі Літинської районної державної адміністрації до відповідачів: 1) Уладівської сільської ради; 2) Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" про визнання договору недійсним та повернення землі - задоволено.

Визнано недійсним договір на управління спадщиною, укладений 22 лютого 2013 року між Уладівською сільською радою та приватним акціонерним товариством "Зернопродукт МХП" в частині передачі приватному акціонерному товариству "Зернопродукт МХП" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні які знаходяться на землях Уладівської сільської ради за межами с. Уладівка: НОМЕР_60, НОМЕР_42, НОМЕР_44, НОМЕР_26, НОМЕР_10, НОМЕР_59, НОМЕР_38 на полі № 36; № НОМЕР_11, НОМЕР_25, НОМЕР_13, НОМЕР_39, НОМЕР_45, НОМЕР_24, НОМЕР_40, НОМЕР_17, НОМЕР_19, НОМЕР_31 на полі №37; НОМЕР_58, НОМЕР_20, НОМЕР_4, НОМЕР_41, НОМЕР_15, НОМЕР_5, НОМЕР_18, НОМЕР_34, НОМЕР_32, НОМЕР_35 на полі № 38; № НОМЕР_23, НОМЕР_51, НОМЕР_28, НОМЕР_27, НОМЕР_30, НОМЕР_9, НОМЕР_52, НОМЕР_29, НОМЕР_12, НОМЕР_43, НОМЕР_8, НОМЕР_14 на полі № 41; № НОМЕР_36, НОМЕР_22, НОМЕР_37, НОМЕР_33 на полі № 43; № НОМЕР_6 на полі № 57; № НОМЕР_7 на полі №58.

Зобов'язано приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" повернути Літинській районній державній адміністрації Літинського району 45 земельних ділянок загальною площею 57,835 га за номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51.

Скасовано рішення від 28 грудня 2012 року 19 сесії 6 скликання прийнятого Уладівською сільською радою №269 "Про продовження договору на управління спадщиною та внесення змін в рішення №152 12 сесії 6 скликання від 29.12.2011 року" та рішення Уладівської сільської ради №152 12 сесії 6 скликання від 29.12.2011 року в частині прийняття рішення про передачу в оренду з метою утримання земельних ділянок НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51.

Стягнуто з Уладівської сільської ради та з приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП"до державного бюджету по 1218 грн. 00 коп. судового збору з кожного.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги прокурора відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (т.2, арк.справи 67-76).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 - ПАТ "Зернопродукт МХП" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2358/14 від 08.07.2014р.).

Скаржник не погоджується з тим, що прокуратурою Літинського району пред'являється позовна заява в інтересах Літинської районної державної адміністрації, оскільки передані на утримання за спірним рішенням земельні ділянки не відносяться до земель державної власності, тому відсутнє порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Передані за спірним рішенням земельні частки (паї) знаходились в колективній власності КСП "Перемога", а після розподілу земельних паїв між членами КСП "Перемога" дані земельні ділянки перебувають у власності громадян.

Також скаржник звертає увагу, що спадкоємці громадян-співвласників земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні №№ НОМЕР_1 (ОСОБА_2), НОМЕР_2 (ОСОБА_3) оформили спадщину на вказані земельні ділянки. ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_1, ОСОБА_5 отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку за № НОМЕР_2.

Стверджує, що станом на 02.01.2014 року земельну ділянки за померлими згідно поділу ділянок при паюванні, які знаходяться на землях Уладівської сільської ради за межами с.Уладівка №№ НОМЕР_16, НОМЕР_42, НОМЕР_44, НОМЕР_26, НОМЕР_10, НОМЕР_59, НОМЕР_38 на полі № 36; №№ НОМЕР_11, НОМЕР_25, НОМЕР_13, НОМЕР_39, НОМЕР_45, НОМЕР_24, НОМЕР_40, НОМЕР_17, НОМЕР_19, НОМЕР_31 на полі № № 37; №№ НОМЕР_21, НОМЕР_20, НОМЕР_4, НОМЕР_41, НОМЕР_15, НОМЕР_5, НОМЕР_18, НОМЕР_34, НОМЕР_32, НОМЕР_35,на полі № 38; №№ НОМЕР_23, НОМЕР_51, НОМЕР_28, НОМЕР_27, НОМЕР_30, НОМЕР_9, НОМЕР_52, НОМЕР_29, НОМЕР_12, НОМЕР_43, НОМЕР_8, НОМЕР_14 на полі № 41; №№ НОМЕР_36, НОМЕР_22, НОМЕР_37, НОМЕР_33 на полі № 43; № НОМЕР_54 на полі № 57; № НОМЕР_55 на полі № 58 загальною площею 57,875 га в належному стані повернуті Уладівській сільській раді. На земельні ділянки № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 спадкоємці отримали сертифікати на земельні частки (паї) у Літинському відділі Держземагенства для оформлення спадщини.

Однак, суд приймаючи рішення, зобов'язав приватне акціонерне товариство «Зернопродукт МХП» повернути Літинській районній державній адміністрації Літинського району 45 земельних ділянок загальною площею 57,835 га за номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_53-6, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51, які в користуванні ПрАТ «Зернопродукт МХП» не знаходяться і повернуті Уладівській сільській раді, а на земельні ділянки за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 оформлена спадщина.

Скаржник просить скасувати рішення у справі №902/424/14 та прийняти нове, яким відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2014р. апеляційну скаргу ПАТ «Зерно продукт МХП» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (т.2, арк.справи 84).

Прокурор Літинського району листом від 20.08.2014р. надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу (т.2, арк.справи 101-106).

У відзиві зазначає, що земельні ділянки за №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_53-6, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51 відносяться до категорії невитребуваних, оскільки власники земельних часток (паїв) не отримали сертифікатів на право власності на земельну частку (пай), ці земельні ділянки не виділені в натурі відповідно до вимог ст. 11 Закону України Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)». Спадкоємці після смерті цих громадян відсутні оскільки ці землі не використовувались, у зв'язку з чим були незаконно передані Уладівською сільською радою в управління ПАТ «Зернопродукт МХП» без правовстановлюючих документів на них.

Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» законодавець визначив поняття нерозподілені та не витребувані земельні ділянки, як такі, що можуть застосовуватись окремо. Факт розподілу земельних ділянок (паїв) згідно вимог вказаного закону не виключає можливості їх невитребування власниками земельних часток (паїв).

До категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку; земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку); земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.

Земельні ділянки розподілені згідно проекту землеустрою, однак громадяни не звертались з відповідними заявами про їх виділення у натурі (на місцевості) оскільки померли та не отримали сертифікатів, що є підставою для такого виділення. Право власності на ці землі ними належним чином не оформлено, відсутні державні акти на право власності на землю чи інші правовстановлюючі документи.

Прокурор вважає, що у даному випадку відповідач бажаючи в подальшому використовувати вказані земельні ділянки безоплатно намагається відстояти право громадян на ці землі, невраховуючи того, що права спадкоємців померлих власників сертифікатів не порушені, оскільки визнання договору управління спадщиною та повернення землі Літинській РДА не позбавляє спадкоємців у будь-який час оформити право власності відповідно до закону.

Прокурор не погоджується із позицією відповідача про те, що спірні земельні ділянки належать спадкоємцям померлих громадян і з позиції правовідносин які виникли на час смерті указаних громадян (у період 1996-1997 років).

Так, відповідно до вимог ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На час смерті вищевказаних громадян діяв Цивільний кодекс Української РСР положення якого не містили поняття відумерлої спадщини та відповідних норм.

Також прокурор посилається на положення ст.555 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення правовідносин, відповідно яких спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Враховуючи зміст вказаної норми та той факт, що передані Уладівською сільською радою в управління ПАТ «Зернопродукт МХП» земельні ділянки №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_53-6, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51 громадянами не використовувались, у використання іншим суб'єктам цивільних правовідносин власниками сертифікатів і їх спадкоємцями не передавались, та те, що у державного та приватних нотаріусів Літинського району відсутні спадкові справи (на час смерті вказаних громадян оформлення спадщини здійснювали нотаріуси державних нотаріальних контор), ці земельні ділянки автоматично перейшли у власність держави, однак ураховуючи зміни у законодавстві та відсутність механізму переоформлення майна відповідно до ст. 555 ЦК УРСР за державою, прокуратурою Літинського району у позовній заяві вимоги щодо позбавлення права спадкоємців на поновлення строку для прийняття спадщини не ставились, а відповідно задоволення позову прокурора не перешкоджає спадкоємцям померлих громадян поновити строк для прийняття спадщини та оформити право власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного прокурор просить суд апеляційну скаргу ПАТ «Зернопродукт МХП» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області - без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2014р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 25.09.2014р..

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача 2 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги заявлені в попередньому судовому засіданні. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.14 р. у справі №902/424/14 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Від позивача - Літинської районної державної адміністрації надійшов лист (вх.№17120/14 від 26.08.2014р. т.2, арк.справи 107, 118) в якому останній просив розглянути апеляційну скаргу без участі представника райдержадміністрації.

Прокурор, представник відповідача 1 не з'явилися в судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги повідомлені у встановленому порядку (т.2, арк.справи 115-117).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26.10.2007р. Літинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №341 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) на території Уладівської сільської ради", яким вирішено:

- затвердити протокол розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на право земельних часток (паїв) на території Уладівської сільської ради;

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) власникам сертифікатів на території Уладівської сільської ради;

- передати у власність земельні ділянки, в розмірі земельної частки (паю), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видати державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам, згідно з додатком 1;

- видати державні акти на право власності на землю спадкоємцям померлих власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) після оформлення спадщини відповідно до чинного законодавства України, згідно з додатком 2;

- власникам земельних часток (паїв) державні акти на право власності на земельні ділянки зареєструвати в установленому законом порядку.

Рішенням 12 сесії 6 скликання Уладівської сільської ради від 29.12.2011 року № 152 "Про надання в оренду ПрАТ "Зернопродукт МХП" земельних часток (паїв), які не переоформлені спадкоємцями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" вирішено надати в оренду ПрАТ "Зернопродукт МХП" 117 земельних часток (паїв), які не переоформлені спадкоємцями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 184,9307 га за межами населених пунктів на території Уладівської сільської ради, терміном на 11 місяців.

Рішенням 19 сесії 6 скликання Уладівської сільської ради від 28.12.2012 року № 269 "Про продовження договору на управління спадщиною та внесення змін в рішення № 152 12 сесії 6 скликання від 29.12.2011 року" вирішено:

- внести зміни в рішення № 152 від 29.12.2011 року надати в оренду ПрАТ "Зернопродукт МХП" , 188,66 земельних часток (паїв), які не переоформлені спадкоємцями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 260,8664 га за межами населених пунктів на території Уладівської сільської ради, терміном 11 місяців;

- заключити з ПрАТ "Зернопродукт МХП" договір оренди 188,66 земельних часток (паїв), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою утримання (догляду) та збереження частини спадкового майна, що залишились після смерті громадян.

22 лютого 2013 року між Уладівською сільською радою в особі сільського голови Грогуля М.І., який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", рішення 12 сесії 6 скликання Уладівської сільської ради від 29.12.2011 року (Установник управління) та приватним акціонерним товариством "Зернопродукт МХП" в особі директора Кучера М.І. (Управитель), на підставі статті 1285 Цивільного кодексу України, з метою утримання (догляду) та збереження частини спадкового майна, що залишилось після смерті громадян згідно акту опису, що додається, укладено договір на управління спадщиною, відповідно до якого Установник управління передає, а Управитель приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду) згідно акту його опису, що додається, та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1 договору).

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок управителя здійснювати управління зазначеним майном в інтересах спадкоємців померлих громадян згідно акту опису, що додається.

Передача майна в управління, згідно п.3 договору, не тягне за собою переходу права власності на нього до Управителя.

Відповідно п.4 договору, управитель вправі вчиняти стосовно майна юридичні та фактичні дії, що не протирічать вимогам чинного законодавства, в тому числі дії по утриманню, догляду майна, зазначаючи при цьому, що він діє як Управитель. У разі відсутності цієї вказівки Управитель є зобов'язаним перед третіми особами особисто і несе перед ними відповідальність тільки належним йому майном.

Строк дії цього договору з 02 січня 2013 року до дня оформлення спадщини спадкоємцями померлих громадян (п. 7 договору).

Додатком до договору на управління спадщиною від 22.02.2013 року є опис майна (земельних ділянок), в якому зазначені прізвища, ім'я по батькові померлих осіб, площі, номери за схемою поділу ділянок при паюванні та нормативно грошова оцінка. Відповідно до цього опису, в управління ПрАТ "Зернопродукт МХП" передано 188,66 земельних часток (паїв), загальною площею 260,8664 га.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До внесення змін до названої норми кодексу Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок", статтею 125 Земельного кодексу було передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), визначено, що право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), суб'єктами права власності на землю зокрема є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України ).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 ЗК України ).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, на земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50 , відповідно до ст. 125 Земельного кодексу (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI) не виникло право приватної власності, оскільки сертифікати на право власності на землю: серії ВН № 0366791 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_8; серії ВН № 0366656 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_9; серії ВН № 0366748 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_10; серії ВН № 0366664 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_11; серії ВН № 0366684 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_12; серії ВН № 0366612 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_13; серії ВН № 0366808 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_14; серії ВН № 0366935 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_15; серії ВН № 0366831 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_16; серії ВН № 0366821 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_17; серії ВН № 0366920 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_18; серії ВН № 0366830 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_19; серії ВН № 0366418 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_20; серії ВН № 0366971 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_21; серії ВН № 0366297 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_22; серії ВН № 0366548 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_23; серії ВН № 0366718 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_24; серії ВН № 0366139 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_25; серії ВН № 0366317 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_26; серії ВН № 0366402 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_27; серії ВН № 0366267 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_28; серії ВН № 0366838 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_29; серії ВН № 0366212 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_30; серії ВН № 0366298 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_31; серії ВН № 0366229 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_32; серії ВН № 0366528 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_33; серії ВН № 0366378 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_34; серії ВН № 0366913 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_35; серії ВН № 0366755 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_36; серії ВН № 0366344 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_37; серії ВН № 0366537 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_38; серії ВН № 0366526 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_39; серії ВН № 0366291 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_40; серії ВН № 0366436 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_41; серії ВН № 0366210 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_42; серії ВН № 0366816 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_43; серії ВН № 0366469 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_44; серії ВН № 0366767 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_45; серії ВН № 0366823 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_46; серії ВН № 0366501 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_47; серії ВН № 0366575 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_48; серії ВН № 0366641 площею 1,58 за (умовні гектари) ОСОБА_49 не отримували, оскільки вказані сертифікати, за інформацією відділу Держземагенства у Літинському районі, знаходиться у відділі Держземагенства.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, право власності у встановленому законом порядку на виділені земельні ділянки під зазначеними номерами визначені вище громадяни не оформили, не виготовили та не отримали державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до інформації №906/01-16 від 05.06.2014 року Літинської державної нотаріальної контори відсутні спадкові справи після смерті вказаних громадян.

Тому суд першої інстанції, виходячи з положень ст.125 Земельного кодексу України, дійшов вірного висновку, що право приватної власності на вказані земельні ділянки не виникло, у громадян виникло право власності лише на земельний пай в умовних кадастрових гектарах. Таким чином, спадщина на конкретні земельні ділянки після смерті громадян не відкрита, а відтак вони не можуть бути об'єктом договору на управління спадковим майном, що є предметом спору, а відносяться до невитребуваних земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно довідки Уладівської сільської ради від 28.01.2013 року № 15/02-21 земельні ділянки: за №№ НОМЕР_16, НОМЕР_42, НОМЕР_44, НОМЕР_26, НОМЕР_10, НОМЕР_2, НОМЕР_38 на полі № 36; за №№ НОМЕР_11, НОМЕР_25, НОМЕР_13, НОМЕР_39, НОМЕР_45, НОМЕР_24, НОМЕР_40, НОМЕР_17, НОМЕР_19, НОМЕР_31 на полі № 37; за №№ НОМЕР_21, НОМЕР_20, НОМЕР_4, 547, НОМЕР_15, НОМЕР_5, НОМЕР_18, НОМЕР_34, НОМЕР_32, НОМЕР_35 на полі № 38; за №№ НОМЕР_23, НОМЕР_51, НОМЕР_28, НОМЕР_27, НОМЕР_30, НОМЕР_9, НОМЕР_52, НОМЕР_29, НОМЕР_12, НОМЕР_43, НОМЕР_8, НОМЕР_14 на полі № 41; за №№ НОМЕР_36, НОМЕР_22, НОМЕР_37, НОМЕР_33 на полі № 43; за № НОМЕР_54 на полі № 57; за № НОМЕР_55 на полі № 58, знаходяться на території земель Уладівської сільської ради, за межами населених пунктів, а тому, виходячи зі змісту ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та відповідно до ст. п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, перебуває у віданні Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Уладівська сільська рада, укладаючи з відповідачем спірний договір на управління спадщиною, не мала права розпоряджатися цими земельними ділянками на свій розсуд. Крім цього, спадщина стосовно цих земельних ділянок не відкрита, а тому договір на управління спадщиною від 22.02.2013 року не відповідає законодавству в частині передачі приватному акціонерному товариству "Зернопродукт МХП" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні НОМЕР_56, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50.

Як встановлено статтею 1285 Цивільного кодексу України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, в разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управлянні спадщиною з іншою особою. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Колегія суддів погоджується, що оспорюваний договір на управління спадщиною від 04.04.2012 року укладений між Пеньківською сільською радою та фермерським господарством "Коберник" слід визнати недійсним в частині передачі фермерському господарству "Коберник" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51, НОМЕР_56, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50.

Зі змісту ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та п.12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50 перебувають у віданні Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, а відтак останні підлягають поверненню райдержадміністрації.

Прокурор також заявляв вимогу про скасування рішення від 28 грудня 2012 року 19 сесії 6 скликання прийнятого Уладівською сільською радою №269 "Про продовження договору на управління спадщиною та внесення змін в рішення №152 12 сесії 6 скликання від 29.12.2011 року" та рішення Уладівської сільської ради № 152 12 сесії 6 скликання від 29.12.2011 року в частині прийняття рішення про передачу в оренду з метою утримання земельних ділянок НОМЕР_57, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_15, НОМЕР_2, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_51.

Згідно 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (пункт 1). Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (пункт 2).

Колегія суддів, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Уладівської сільської ради № 269 від 28.12.2012 року та № 152 від 29.12.2011 року суперечить положенням чинного законодавства України, а відтак - є незаконним, та підлягає скасуванню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.14 р. у справі №902/424/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.