Постанова

від 09.09.2014 по справі 13/65

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ 13/65

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання - Гергель В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:Калашнюк О.С. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. (дата складання рішення 27.01.2014р.)

по справі №13/65 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2"

про стягнення 188 698,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" 188 698,65 грн. з яких, 161 426,15 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 23 110,74 грн. інфляційних втрат та 4 161,76 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2009р. порушено провадження у справі №13/65.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2009р. провадження у справі зупинено, до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва пов'язаних з даною справ № 8/131 та № 8/588.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2013р. провадження у справі № 13/65 поновлено.

15.01.2014р. представником відповідача до місцевого господарського суду було подане клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з повним погашенням заборгованості.

Також, 15.01.2014р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з проведенням часткової оплати боргу відповідачем в сумі 118 825,45 грн., та просив суд стягнути з відповідача 42 600,70 грн. - суму основного боргу, 23 110,74 грн. - збитків від інфляції, 4 161грн. - 3% річних та судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. припинено провадження у справі в частині стягнення - 118 825,45 грн., на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 42600,70 грн. заборгованості, 4161,76 грн. 3% річних, 23110,74 грн. інфляційних втрат, 1886,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 2" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. у справі №13/65 змінити та відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" в частині стягнення 41000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що при винесенні рішення суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач безпідставно зарахував платежі на загальну суму 41 000,00 грн., які надходили на його рахунок з призначенням платежу про оплату за певний місяць, який відповідає спірному періоду, в оплату за наступний період.

Разом із апеляційною скаргою заявник подав заяву в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. у справі №13/65 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада 2" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. у справі №13/65, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.04.2014р.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Тищенко О.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014р. прийнято справу №13/65 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М., розгляд справи №13/65 призначено на 19.05.2014р.

14.04.2014р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., у зв'язку з виходом головуючого судді Корсакової Г.В. з відпустки, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В. судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 прийнято справу №13/65 до провадження у наступному складі колегії суддів: Корсакова Г.В. судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. розгляд справи №13/65 відкладено на 16.06.2014р.

22.05.2014р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. розгляд справи №13/65 відкладено на 05.08.2014р.

07.07.2014р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 розгляд справи відкладено на 18.08.2014.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. розгляд справи №13/65 відкладено на 09.09.2014р.

09.09.2014 відповідач через відділ документального забезпечення суду надав письмові пояснення по справі з копіями банківських виписок про оплату зазначених в апеляційній скарзі коштів на загальну суму 41 000 грн.

У судове засідання 09.09.2014р. представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.11.1999р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560002 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що предметом цього Договору є постачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору сторони узгодили, що відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 7 за адресою вул. Драгоманова, буд. № 40-в табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 Додатку № 4 до Договору, сплату за вказаними в п. 2 Додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 8.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000р.

Пунктом 8.4 визначно, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору у встановленому порядку суду не надано.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2006р. по 01.05.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 161 426,15 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

15.01.2014р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з проведенням часткової оплати боргу відповідачем в сумі 118 825,45 грн., та просив суд стягнути з відповідача 42 600,70 грн. - суму основного боргу, 23 110,74 грн. - збитків від інфляції, 4 161грн. - 3% річних та судові витрати.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідно до наданої позивачем 15.01.2014 суду першої інстанції Довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію, відповідач частково погасив заборгованість на суму 118 825,45 грн., в зв'язку з чим борг відповідача за використану теплову енергію станом на 01.12.2013 складає 42 600,70 грн., позовні вимоги про стягнення якого задоволені місцевим господарським судом.

Однак, судом першої інстанції не враховано наступне.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 та Зареєстрованої Міністерством юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Згідно наданих відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції банківських виписок по особовому рахунку вбачається, що відповідач здійснив оплати за теплову енергію згідно Договору №7560002: 19.05.2010 на суму 9 000,00 грн. за січень 2009р.; 18.06.2010 на суму 9 000,00 грн. за грудень 2008р.; 22.07.2010 на суму 5 000,00 грн. за січень 2009р.; 30.08.2010 на суму 9 000,00 грн. за січень 2009р.; від 10.09.2010 на суму 3 000,00 грн. за січень 2009р.; від 13.09.2010 на суму 6 000,00 грн. за січень 2009р., на загальну суму 41 000,00 грн.

Тобто, вказані сплати здійснені відповідачем з вказівкою в призначенні платежу про оплату за певний місяць, який відповідає спірному періоду, за який заявлений до стягнення борг за Договором у даній справі, а саме за період з 01.09.2006р. по 01.05.2009р.

Однак, позивач зарахував ці платежі в оплату за наступний період (з 01.05.2009 по 01.01.2014), що ним не заперечується та вбачається з Довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію.

Разом з цим, позивачем не надано суду доказів того, що відповідач змінив призначення платежу чи таке призначення платежу було змінено спільною угодою сторін. Крім того, умовами Договору не передбачено право позивача, як отримувача грошових коштів, зараховувати кошти, сплачені відповідачем з вказівкою періоду, за який здійснюється оплата, за інший період.

Посилання позивача на те, що за період після 01.05.2009р. у відповідача продовжувала існувати заборгованість по Договору, що встановлено рішеннями господарського суду міста Києва по справам № 23/459 від 12.10.2010 р. та № 5011-45/4464-2012 від 06.06.2012 р., а зарахування коштів, вказаних в апеляційній скарзі, призведе до їх подвійного зарахування, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивач без будь-яких правових підстав здійснив зарахування вищевказаних платежів на загальну суму 41 000,00 грн. в оплату за інший період.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем здійснено оплату основного боргу в розмірі 41 000 грн. за спірний період, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 41 000,00 грн., в зв'язку з чим у вказаній частині основного боргу слід відмовити.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково на суму 1 600,70 грн. ( 42 600,70 грн. - 41000 грн.).

Також, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач просив суд стягнути з відповідача 23 110,74 грн. - інфляційних втрат та 4 161,76 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування індексу інфляції згідно вищевказаної статті відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення. І, якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуску жодного місяця. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції наданий уточнений розрахунок ціни позову відповідно до якого інфляційна складова боргу (з врахуванням дефляції) за заявлений позивачем період становить 22 777,36 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково на суму 22 777,36 грн. В решті суми інфляційних втрат позов залишається без задоволення.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 4 161,76 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. у справі № 13/65 має бути змінено в частині стягнення суми основного боргу та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. у справі №13/65 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Києва від 22.01.2014р. у справі №13/65 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" (02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 3, код ЄДРПОУ 32070519) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 70 коп., три відсотка річних у розмірі - 4 161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі - 22 777 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі - 1 883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 311 (триста одинадцять) грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" (02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 3, код ЄДРПОУ 32070519) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 13/65 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

Є.Ю. Шаптала