Рішення

від 12.09.2014 по справі 910/13548/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13548/14 12.09.14 За позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Перше Джерело"

про стягнення 3 912 679,73 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники

від позивача Сафронов М.А. за дов. № 18-49/1208 від 28.12.2013; від відповідачаОнищук М.Ю. за дов. №1 від 28.07.2014. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Перше Джерело" про стягнення 3 339 644,77 грн. заборгованості за відвантажену продукцію.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті відвантаженої позивачем продукції за Договором поставки № 4/1328079 від 07.06.2013 року згідно Специфікацій №1, 2, 4, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2014р. порушено провадження у справі №910/13548/14 та призначено справу до розгляду на 01.08.14р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.14р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладався до 02.09.2014р.

26.08.2014 через відділ діловодства господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог до 3 912 679, 73 грн., в зв'язку з допущеною позивачем арифметичною помилкою при визначенні суми боргу на момент складання позовної заяви, яка прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, заява представника позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом.

В судовому засіданні 02.09.2014 позивачем надані акти звірки взаєморозрахунків з відповідачем, згідно з якими заборгованість останнього складає 3 146 728,37грн.

Через відділ діловодства господарського суду в судове засідання 02.09.2014 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків, клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та клопотання про призначення судово-економічної бухгалтерської експертизи для визначення розміру боргу.

Зважаючи на подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, неявку в судове засідання представника відповідача та необхідністю надання доказів, зокрема письмових пояснень щодо наявності розбіжностей між сумою позову та актом взаємозвірки, необхідністю надання платіжних доручень, перелічених в акті взаємозвірки, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 12.09.2014.

12.09.14р. представником відповідача подано заяву про здійснення звукової фіксації судового процесу, подані клопотання про призначення судово-економічної експертизи, які мотивовані тим, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за розрахунком позивача є завищеною, розрахунки позивача є помилковими, розмір штрафних санкцій не збігаються з нарахованими позивачем.

Судом відмовлено у задоволенні поданих клопотань про призначення судово-економічної бухгалтерської експертизи для визначення розміру боргу з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.41 ГПК України, призначення експертизи на вимогу учасника процесу не є обов'язком суду, а є його правом. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за поставлену позивачем продукцію згідно Специфікацій №1, 2, 4 за Договором поставки № 4/1328079 від 07.06.2013р. З огляду на наявність в матеріалах справи документів, що підтверджують поставку, зокрема товарно-транспортних накладних, наявність платіжних доручень, що підтверджують оплату поставленої продукції, наявність акту звірки розрахунків, складеного обома сторонами, відсутність в розрахунку позивача нарахування штрафних санкцій та пені, на нарахування яких вказує відповідач, суд приходить до висновку про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення суми заборгованості, а відтак про відсутність необхідності призначення у справі судової економічної експертизи для визначення суми боргу.

Представником відповідача у судовому засіданні 12.09.14р. подано заяву про відвід судді Шкурдової Л.М. Вказана заява мотивована упередженістю судді в зв'язку з відхиленням клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи.

Судом відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Шкурдової Л.М. з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Обставини, викладені представником відповідача в заяві про відвід судді, не є підставою, передбаченою статтею 20 ГПК України, для відводу судді, а відтак, не можуть бути прийняті судом до уваги.

У судовому засіданні 12.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше джерело» (далі - покупець) та публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе» (далі - постачальник) укладено Договір поставки №4/1328079 від 07.06.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору поста чальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, здійснити поставку запасних частин для насосів, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, її номенклатура та ціни визначені в Специфікаціях №1, 2, 3, 4, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п.3.1. Договору загальна вартість Договору складає 20 437 094,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3 406182,40 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору ціна за кожну одиниці продукції встановлена в національній валюті України та вказана в Специфікаціях.

Згідно з п.3.3. Договору номенклатура, ціна, кількісні та якісні характеристики продукції викладені в Специфікаціях №1, 2, 3, 4, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору покупець здійснює передоплату на банківський рахунок постачальника в розмірі 100 % загальної вартості договору в наступному порядку:

- 50 % загальної вартості договору - 10 218 547,20 грн., в т.ч. ПДВ 1 703 091,20 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору;

- остаточний розрахунок в розмірі 50 % загальної вартості Договору здійснюється платежами, кожний з яких складає 50 % загальної вартості партії продукції готової до відвантаження протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність продукції (партії продукції) до відвантаження.

Згідно з п.5.1. Договору строк поставки продукції - 150 днів з дати отримання авансового платежу згідно Договору.

Відповідно до п.10.1. Договору, викладеного в новій редакції згідно Додаткової угоди №3 від 25.12.2013р., договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених Договором, - до закінчення строку дії гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено Специфікацію №1 на поставку запасних частин до насосів для Запоріжської АЕС до Договору, що є Додатком №1 до Договору (далі - Специфікація №1) , Специфікацію №2 на поставку запасних частин до насосів для Південно-Української АЕС, що є Додатком №2 до Договору (далі - Специфікація №2), Специфікацію №3 на поставку запасних частин до насосів для Рівненської АЕС, що є Додатком №3 до Договору (далі - Специфікація №3), Специфікацію №4 на поставку запасних частин до насосів для Хмельницької АЕС. Що є Додатком №4 до Договору (далі - Специфікація №4).

Згідно Специфікації №1 загальна вартість продукції склала 4 991 260,80 грн. з ПДВ; згідно Специфікації №2 загальна вартість продукції склала 2 182 228,80 грн. з ПДВ; згідно Специфікації №3 загальна вартість продукції склала 12 063 057,60 грн. з ПДВ; згідно Специфікації №4 загальна вартість продукції склала 1 200 547,20 грн. з ПДВ.

В подальшому сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1 від 01.08.2013р. до Договору, згідно якої договір було доповнено Додатком №5 - Специфікація №5 на поставку запасних частин до насосів для Рівненської АЕС, та Додаткову угоду №2 від 23.12.2013р. до Договору, згідно якої Договір було доповнено Додатком №6 - Специфікація №6 на поставку запасних частин до насосів для Рівненської АЕС.

Згідно Специфікації №5 загальна вартість продукції склала 17 590,80 грн. з ПДВ; згідно Специфікації №6 загальна вартість продукції склала 285 832,80 грн. з ПДВ.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем в повному обсязі не оплачено поставлену позивачем продукцію згідно Специфікацій №1, 2, 4, що є Додатками до Договору поставки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 912 679, 73 грн.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу продукцію, обумовлену Специфікацією №1 на суму 4 863 657,60 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №80003613 від 27.06.2013р., №80007093 від 28.12.2013р., №80000587 від 12.02.2013р., №80000696 від 03.03.14р., №80000697 від 03.03.2014р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно Специфікації №2 позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 2 141 908,80 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №80003606 від 27.06.2013р., №80005183 від 16.10.2013р., №80005351 від 31.10.2013р., №80000600 від 14.02.2014р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно Специфікації №4 позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 1 200 547,20 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №80005831 від 18.11.2013р., №80006633 від 16.12.2013р., №80000586 від 12.02.2014р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін, а тому, приймаються судом як належні докази, що підтверджують поставку позивачем товару згідно Специфікацій №1, 2, 4.

Матеріали справи свідчать про те, що за поставлену продукцію згідно Специфікації №1 відповідачем сплачено 2 161 638,80 грн., а саме: 01.07.2013р. сплачено 680870,40 грн., 14.08.2013р. сплачено 397718,40 грн., 04.09.2013р. сплачено 341880,00 грн., 04.09.2013р. сплачено 87295,20 грн., 11.11.2013р. сплачено 159755,71 грн., 31.01.2014р. сплачено 444119,09 грн., 01.07.2014р. сплачено 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що позивачем згідно Специфікації №1 поставлено продукцію на суму 4 863 657,60 грн., від відповідача в рахунок оплати поставленої згідно Специфікації №1 продукції надійшло 2 161 638,80 грн., сума неоплаченої продукції згідно Специфікації №1 склала 2 702 018,80 грн.

За поставлену продукцію згідно специфікації №2 відповідачем сплачено 1 288 008,63 грн., а саме: 01.07.2013р. сплачено 274080,00 грн., 02.09.2013р. відповідачем сплачено 179155,20 грн., 04.09.2013р. відповідачем сплачено 149520,00 грн., 11.11.2013р. відповідачем сплачено 69846,00 грн., 11.11.13р. сплачено 615407,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, сума неоплаченої продукції, поставленої позивачем згідно Специфікації №2, склала 853 900,17 грн. (2 141 908,80 грн. - 1 288 008,63 грн.).

За поставлену продукцію згідно Специфікації №4 відповідачем сплачено 843 786,44 грн., а саме: 02.09.2013р. сплачено 123854,40 грн., 04.09.2013р. сплачено 82180,00 грн., 11.11.2013р. сплачено 38425,92 грн., 31.01.2014р. сплачено 599326,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, сума неоплаченої відповідачем продукції, поставленої позивачем згідно Специфікації №4, склала 356 760,76 грн. (1 200 547,20 грн. - 843 786,44 грн.).

Отже, загальна вартість неоплаченої відповідачем продукції, поставленої позивачем згідно Специфікацій №1, 2, 4 склала 3 912 679,73 грн. (853 900,17 +356 760,76 грн. + 2 702 018,80 грн.).

При цьому, судом не беруться до уваги платіжні доручення, копії яких долучено представником відповідача до матеріалів справи, в якості доказів оплати поставленої відповідачем продукції у даній справі, з огляду на те, що з графи призначення платежу вказаних платіжних доручень вбачається, що оплата від відповідача надходила за продукцію згідно Специфікацій №3, 5, 6, в той час, як предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за поставлену позивачем продукцію згідно Специфікацій №1, 2, 4.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір поставки №4/1328079 від 07.06.2013р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи судом зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції згідно Специфікацій №1, 2, 4 відповідачем в повному обсязі не виконано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем за поставлену продукцію згідно Специфікацій №1,2 , 4 до Договору.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену згідно Специфікацій №1, 2, 4 продукцію у розмірі 3 912 679,73 грн., то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Перше Джерело" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, будинок 4-А, ідентифікаційний код 34002147) на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе" (40004, Сумська обл., м.Суми. Ковпаківський район, вул.Горького, буд.58, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05747991) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 3 912 679 (три мільйони дев'ятсот дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн.73 коп. основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова