Постанова

від 28.04.2009 по справі 2-а-2838/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 р.                                                                              

Справа №  2-а-2838/08 

Волинський окружний 

адміністративний суд в складі:                                                                                                                                                  

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Тиновському Д.В.,

з участю позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду

України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій щодо зміни

індивідуального коефіцієнта заробітної плати та відмови у відновленні такого

коефіцієнта неправомірними, зобов'язання поновити такий коефіцієнт,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного

фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Любешівському

районі) про визнання дій щодо зміни індивідуального коефіцієнта заробітної

плати та відмови у відновленні такого коефіцієнта неправомірними, зобов'язання

поновити такий коефіцієнт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй як пенсіонеру,

який працював у забрудненій радіонуклідами зоні, згідно ст.57 Закону України

«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі по тексту - Закон

№796-ХІІ) передбачалась пільга, при якій найвищу середню заробітну плату

дозволялось визначати не за 24 місяці, а за 12 місяців. Дана пільга суттєво

вплинула на величину її індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який був

встановлений УПФУ в Любешівському районі в січні 2004 року на основі довідки

про найвищий заробіток з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року за величиною

3,22919. В січні 2006 року позивач зверталась до відповідача про проведення

перерахунку пенсії з врахуванням стажу за 2 роки як працюючому пенсіонеру, при

цьому в своїй заяві не вказувала на порядок проведення такого перерахунку: з

врахуванням стажу чи з врахуванням стажу і заробітку. 18.01.2008 року позивач

отримала з УПФУ в Любешівському районі повідомлення, в якому зазначалося, що

індивідуальний коефіцієнт її заробітної плати знизився до 1,93544. Вона

зверталася до відповідача з вимогою відновити коефіцієнт, однак їй було

відмовлено. Просить такі дії відповідача визнати неправомірними та зобов'язати

поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,22919, визначений у

2004 році, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням вказаного коефіцієнта

зІНФОРМАЦІЯ_3року і в подальшому проводити нарахування пенсії виходячи з

індивідуального коефіцієнта 3,22919. Крім того, до судового розгляду позивач

подала заяву, якою збільшила позовні вимоги, просила зобов'язати відповідача

провести перерахунок її пенсії з 01.01.2008 року із збільшенням пенсії на 1% за

кожний рік роботи понад мінімального стажу 15 років відповідно до вимог ст.56

ч.2 Закону №796-ХІІ.

В судовому засіданні позивачОСОБА_1 позов підтримала

повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додатку до позовної заяви,

та просила його задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач адміністративний

позов не визнав, посилаючись на те, що за заявою позивача від 20.01.2006 року

УПФУ в Любешівському районі було проведено перерахунок пенсії позивача

відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) з врахуванням

24 місяців страхового стажу та заробітної плати на підставі поданої позивачем

довідки від 20.01.2006 року за період з липня 1995 року по червень 2000 року, а

також даних системи персоніфікованого обліку за період 2000-2005 років. На

підставі проведеного перерахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для

обчислення пенсії знизився до 1,93544, однак розмір пенсії зріс, що було

найвигідніше пенсіонеру. Крім того, оскільки ч.5 ст.55 Закону №796-ХІІ

визначає, що призначення та виплата пенсій громадянам, віднесеним до категорій

1,2,3,4, провадиться відповідно до Закону №1058-IV, то позивачу правомірно

додатково дораховується 1% за кожен наступний рік страхового стажу після

набуття 20 років такого стажу, а не 15 років, як зазначає позивач.

Представник відповідачаОСОБА_2 в судовому засіданні

подані заперечення підтримала та додатково пояснила, що поскільки в заяві від

20.01.2006 року позивач чітко не вказав, який вид перерахунку необхіно зробити,

то УПФУ в Любешівському районі провело перерахунок пенсії, який був найвигідніший

позивачу, і розмір пенсії значно зріс. Так як для обчислення пенсії позивачу

слід було керуватись Законом №1058-IV, що і було зроблено відповідачем, просить

в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі,

дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний

позов підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст.105 Закону №1058-IV страхувальники

мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду

у судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по віку

з 03.04.1998 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та

Закону №796-ХІІ, оскільки вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи

і набула пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1,

посвідченням потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2 та відмовою

відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В зв'язку з набранням чинності Законом №1058-IV

відповідно до вимог ст.ст.27, 40, 43 цього Закону та відповідно до поданої

заяви з січня 2004 року їй проведено перерахунок пенсії з урахуванням вимог

ст.57 Закону №796-ХІІ, а саме: за її бажанням для обчислення пенсії

середньомісячний середній заробіток було визначено за 12 місяців (за період з

січня по грудень 1993 року) роботи на території радіоактивного забруднення та

визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 3,22919. Дана

обставина підтверджується позивачем, матеріалами пенсійної справи та не

оспорюється відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV (в редакції від

23.12.2004 року) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії

продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового

стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не

раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового

стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної

плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу,

зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Судом встановлено, що позивачОСОБА_1 після призначення

пенсії у 1998 році та після проведення її перерахунку у 2004 році, продовжувала

працювати, а тому у 2006 році набула право на наступний перерахунок пенсії з

урахуванням страхового стажу.

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні

заявиОСОБА_1, позивач 20 січня 2006 року звернулася до УПФУ в Любешівському

районі і в заяві вказувала мету звернення - проведення перерахунку. На бланку

заяви про бажання проведення перерахунку з врахуванням як страхового стажу, так

і заробітної плати не висловлювала.

На основі даної заяви УПФУ в Любешівському районі було

видано розпорядження НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року  про перерахунокОСОБА_1 пенсії зІНФОРМАЦІЯ_3року.

Судом встановлено, що після звернення позивача із заявою

від 20.01.2006 року при проведенні перерахунку пенсії було змінено порядок її

нарахування, а саме, перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати

(доходу), з якої була обчислена пенсія, а з урахуванням заробітку за період

роботи з липня 1995 року по червень 2000 року та даних системи

персоніфікованого обліку за 2000-2005 роки, внаслідок чого було змінено

індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 3,22919 на 1,93544.

Частина 1 статті 40 Закону №1058-IV та частина 2 статті

57 Закону №796-ХІІ гарантують пенсіонеру врахування його бажання та вибору на

визначення періоду заробітної плати для обчислення пенсії.

При проведенні перерахунку пенсії позивачу у січні 2006

року відповідач порушив вимоги Закону, які передбачають врахування бажання та

вибору пенсіонера на порядок здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було

змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 3,22919 на

1,93544, який є суттєвим при визначенні розміру пенсії. З поданого позивачем

порівняльного розрахунку пенсії стверджується, що позивач з січня 2008 року

недоотримує пенсію в значній для неї сумі.

Посилання представника відповідача на те, що

зІНФОРМАЦІЯ_3року позивачу було проведено перерахунок пенсії і проведення

даного перерахунку було здійснено відповідно до ст.40 Закону №1058-IV з

врахуванням вимог ст.57 Закону №796-ХІІ, яка передбачає, що обчислення

середньомісячного заробітку для пенсії проводиться відповідно до вимог Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і внаслідок

такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, не заслуговує на увагу

суду, оскільки статтями 27, 40, 42, 43 Закону №1058-IV та частини 2 статті 57

Закону №796-ХІІ передбачено право особи, яка звернулась за пенсією на вибір

періоду, з якого визначається заробіток для обчислення пенсії, позивач такий

вибір зробила у січні 2004 року, а УПФУ в Любешівському районі, змінивши

порядок та умови нарахування пенсії, провело ці зміни всупереч бажанню та

вибору пенсіонера, про такі зміни не повідомило, хоча зобов'язане було це

зробити, а тому такі дії відповідача, які призвели до зміни індивідуального

коефіцієнта заробітної плати позивача, слід визнати неправомірними, зобов'язати

останнього поновити коефіцієнт та провести зІНФОРМАЦІЯ_3року відповідний

перерахунок пенсії з врахуванням коефіцієнту, який був визначений у січні 2004

року.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач

дізналася про зміни нарахування пенсії лише з письмового повідомлення

відповідача в січні 2008 року, інших повідомлень від відповідача не отримувала,

а тому суд вважає правомірною її вимогу про поновлення індивідуального

коефіцієнта заробітної плати (доходу), з якого обчислювалась пенсія,

зІНФОРМАЦІЯ_3року у розмірі 3,22919, в зв'язку з чим відмову УПФУ в

Любешівському районі у поновленні такого коефіцієнта слід визнати

неправомірною.

Судом встановлено, що позивачу з моменту призначення

пенсії проводиться доплата до пенсії за понаднормативний стаж 20 років. Дана

обставина не заперечується представником відповідача та підтверджується

наведеним у відмові відповідача розрахунком розміру пенсії.

Відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ (в редакції від

01.07.1992 року), чинної на момент призначення позивачу пенсії за віком,

призначення та виплата пенсій потерпілим від Чорнобильської катастрофи

провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і цього

Закону.

Частиною 2 статті 57 Закону №796-ХІІ визначено, що право

на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4

за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із

збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад

встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а

громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше,

жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Отже, на момент призначення пенсіїОСОБА_1 відповідачем

неправомірно було встановлено доплату до пенсії за понаднормативний стаж 20

років, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 15

років.

За таких обставин посилання відповідача у своїх

запереченнях на норми Закону №1058-IV, який не діяв на момент призначення

позивачу пенсії у 1998 році, є безпідставними, тому вимога позивача про

зобов'язання УПФУ в Любешівському районі провести з 01.01.2008 року перерахунок

пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи

понад встановлений стаж - 15 років підлягає до задоволення.

Позовна вимогаОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача

в подальшому проводити нарахування пенсії виходячи з індивідуального

коефіцієнта заробітної плати 3,22919 до задоволення не підлягає, оскільки

статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом

за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні

правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186

Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії УправлінняПенсійного фонду України в

Любешівському районі Волинської області щодо зміни ОСОБА_1 індивідуального

коефіцієнта заробітної плати, з якого нараховувалась пенсія, з 3,22919 на

1,93544 та відмову Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі

Волинської області у відновленні коефіцієнта заробітної плати 3,22919 при

нарахуванні пенсії неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в

Любешівському районі Волинської області поновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт

заробітної плати 3,22919 та здійснити перерахунок пенсії виходячи з цього

коефіцієнта з 1 лютого 2006 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в

Любешівському районі Волинської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1

січня 2008 року відповідно до вимог ст.56 ч.2 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік

роботи понад встановлений стаж - 15 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде

подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського

апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний

суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі - з 5 травня 2009 року. Апеляційна скарга

на постанову суду  подається

протягом  двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                                            

Н.Б.Плахтій