Ухвала

від 05.09.2014 по справі 490/11642/13-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа 490/11642/13-к

У Х В А Л А

/про призначення до судового розгляду/

8 вересня 2014 рокум.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участі прокурора - ОСОБА_5

обвинувачених- ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 32012160000000099 за обвинуваченням:

ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України

та

ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України

встановив:

В провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, що передбачені частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено таке.

І. Стосовно обставин, пов`язаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

1……В межах цього кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2……Захисник ОСОБА_8 під час своїх промов у попередньому судовому засіданні неодноразово вказував про наявність, на його думку, підстав для звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності в зв`язку із сплиненням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності по більшості з статей, по яких йому пред`явлене обвинувачення. В зв`язку із цим суд під час попереднього судового засідання роз`яснив захиснику та обвинуваченому ОСОБА_6 їх право за наявності до того підстав скористатись порядком, що передбачений у частині 4 статті 286 КПК України, але таким порядком скористатись вони не побажали.

Інші обставини, що зумовлюють закриття провадження у справі відповідно до статті 284 КПК України, в цьому випадку у встановленому законом порядку судом не встановлені та сторони про їх наявність не посилаються.

За такого підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України на цей час також відсутні.

3……Захист просив суд про прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору. На думку захисту, обвинувальний акт, що надійшов до суду, не відповідає вимогам пунктів 5, 8 частини 2 статті 291 КПК України, а доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування всупереч вимог частини 3 статті 283 КПК України не внесені до реєстру процесуальних дій та Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Після вислуховування прокурора, який вважав заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, суд доходе такого.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

На думку захисту, порушення цієї норми в цьому випадку полягає у тому, що у шапці обвинувального акту та на початку викладення обставин, що стосуються обвинуваченого ОСОБА_6 згадується про пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального Кодексу України, але в подальшому фактичні обставини вчинення ним злочину не розкриваються.

Прокурор наявність такої обставини пояснив у суді технічною помилкою та зазначив, що за змістом обвинувального акту розкриті як дії обвинувачених, так й дана належна правова кваліфікація таких дій.

Дослідженням обвинувального акту встановлено, що він складається з реквізитів документу та змісту документу; цей зміст в свою чергу поділяється на декілька частин.

Серед реквізитів документу автором обвинувального акту використана його назва: «Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно; вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб; пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів в особливо великих розмірах, збуту документа, який видається чи посвідчується підприємством, і який надає право або звільняє від обов`язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб; службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видачі завідомо неправдивих документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України». Оскільки цей текс є лише реквізитом (назвою) документу, інакшого значення, як назва, зокрема юридичного або бодай смислового він не містить. За такого будь-які вказівки у цьому тексті не можуть мати за собою ніяких юридичних наслідків, зокрема аналізу їх змісту та прийняття на їх підставі будь-яких процесуальних рішень.

Далі, під час викладення змісту документу автор обвинувального акту поділив його на три великі частини:

1. обставини вчинення злочину ОСОБА_6 , їх правова кваліфікація та суть пред`явленого обвинувачення;

2. обставини вчинення злочину ОСОБА_7 , їх правова кваліфікація та суть пред`явленого обвинувачення;

3. Інші відомості, що має містити обвинувальний акт.

З тексту частини обвинувального акту, що стосується обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він розпочинається фразою: « 27 серпня 2013 року ОСОБА_6 … повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України». Далі - з нового абзацу - зазначається: «Досудовим слідством встановлено…», після чого наводяться фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Відповідно до загальновідомих правил української мови та української текстології таке означає, що у першому з речень, що аналізуються, автор обвинувального акту виклав зміст підозри, а в подальшому безвідносно до змісту підозри навів відомості, що передбачені пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України.

Такий спосіб викладення обвинувального акту в цьому випадку не є повністю вдалим, але вимогам закону не суперечить.

Отже, вказівки захисту, що аналізуються, не можуть стати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Далі, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити у собі вказівки про розмір витрат на залучення експерта.

Прокурор зазначив, що такі витрати по цій справі відсутні; зрештою, визначення розмір таких витрат є прерогативою державного обвинувачення, але не обвинувачених чи захисту.

Отже, вказівки захисту, що аналізуються, не можуть стати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Захист вказує на недоліки оформлення реєстру матеріалів досудового розслідування.

Але пункт 3 частини 3 статті 314 КПК України не передбачає будь-які недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, а тим більше Єдиного реєстру досудових розслідувань як підстави для повернення обвинувального акту прокурора; такою підставою є лише недоліки самого обвинувального акту.

При цьому суд звертає увагу захисту на те, що у частині 3 статті 283 КПК України йдеться про обов`язок прокурора щодо внесення відомостей про закінчення досудового розслідування не у реєстр матеріалів досудового розслідування /як зазначене у клопотанні/, але у Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Що ж стосується переконань захисту, ніби досудове розслідування у справі не закінчене, то вони вочевидь не є доречними та є надуманими з огляду на те, що з захистом виконані вимоги статті 290 КПК України.

Посилання ж захисту на рішення судді місцевого суду у іншій справі є юридично некоректними, адже таке рішення не є обов`язковим для застосування у подібних правовідносинах.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору, що не згадані захистом, суд не вбачає.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

4……Це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва, заперечень проти такого сторонами не наведено.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

Відповідно до частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

За такого суд вважає за необхідне визначити дату та місце проведення судового розгляду, ухвалити про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

При цьому суд відзначає, що клопотань про здійснення судового виклику певних осіб або витребування певних речей або документів від сторін кримінального провадження не надійшло.

Призначаючи судовий розгляд, суд, з урахуванням міркувань захисту під час попереднього судового засідання, вважає за необхідне пояснити сторонам, що в будь-який момент судового розгляду справи вони, за наявності до того підстав, мають право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених за сплиненням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності в порядку, що передбачений статтею 286 КПК України.

ІІ. Стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльносі органів досудового розслідування.

Під час підготовчого провадження захистом подані скарги на рішення, дії та бездіяльність органів досудового розслідування:

·щодо неповернення речей та документів, які не мають відношення до провадження.

·щодо та під час проведення обшуків та виїмок у ТОВ «Дігест»;

·щодо зупинення досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню;

·щодо пред`явлення підозри під час досудового розслідування.

Під час вирішення цих скарг суд керується приписами статті 303 КПК України.

З цього приводу суд відзначає, що бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна, а також про зупинення досудового розслідування можуть бути оскарженими під час досудового розслідування відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 згаданої статті. При цьому частини 2 та 3 цієї ж статті передбачають, що скарги на дії (бездіяльність), що передбачені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 303 КПК України не можуть розглядатись під час підготовчого провадження.

Діючим Кримінально-процесуальним законом не врегульований порядок дій у разі вчинення процесуальних дій поза встановленими процесуальним строками, через що суд відповідно до статей 7, 9 КПК України суд вважає необхідним у цьому випадку діяти за правилами застосування аналогії кримінально-процесуального закону. Аналогічною нормою суд вважає норми цивільно-процесуального закону, що регулюють наслідки порушення встановлених законом строків, але тільки ці норми, на відміну від норм статті 304 КПК України, регулюють дії суду у судовому засіданні, але не слідчого судді під час одноособового розгляду питання про відкриття провадження за скаргою. Відповідно до статті 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Отже скарги щодо неповернення речей та документів, а також щодо зупинення досудового розслідування слід залишити без розгляду.

Що ж стосується інших скарг, то відповідно до частини 2 статті 303 КПК України вони можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, але лише з дотриманням правил статей 314-316 КПК України.

Згадані норми ж передбачають виключний перелік рішень, що можуть бути прийнятими під час підготовчого судового засідання.

Оскільки ж у поданих скаргах щодо дій під час проведення обшуків та виїмок та щодо пред`явлення підозри про прийняття жодного з рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України, не йдеться, у їх задоволенні слід відмовити.

Захисник ОСОБА_8 та його підзахисний ОСОБА_6 посилаються також про наявність й інших скарг, але під час судового засідання їх скарги не заявлені, через що процесуальні підстави для їх розгляду судом є відсутніми.

Приймаючи рішення по скаргах, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам їх право за наявності до того підстав протягом судового розгляду справи наводити міркування, викладені в обґрунтування скарг, та обґрунтовувати на таких міркуваннях відповідні клопотання, зокрема під час дослідження доказів про визнання їх недопустимими.

Керуючись ст.ст. 314-315 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України

та

ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України

прийняти до провадження Центрального районного суду м. Миколаєва.

Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 18.09.2014 на 15:00 год.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження

Пояснити сторонам, що в будь-який момент судового розгляду справи вони, за наявності до того підстав, мають право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених за сплиненням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності в порядку, що передбачений статтею 286 КПК України

Скарги щодо неповернення речей та документів, а також щодо зупинення досудового розслідування слід залишити без розгляду.

У задоволенні інших скарг - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя= ОСОБА_1 =

Судді= ОСОБА_2 =

= ОСОБА_3 =