Рішення

від 17.09.2014 по справі 916/2399/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2014 р.Справа № 916/2399/14

За позовом: Державного підприємства „НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО ФЛОТУ УКРАЇНИ З ДОСЛІДНИМ ВИРОБНИЦТВОМ"

(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15-а, код ЄДРПОУ 01126996)

до відповідача: Приватного підприємства „Силаум"

(65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 29, кв. 126, код ЄДРПОУ 32431765)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

про стягнення 72 890,24 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Поліщук І.О. (довіреність від 05.09.2014 №1/1-454);

Від відповідача - Лисенко О.П. (керівник);

Від третьої особи - не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство „НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО ФЛОТУ УКРАЇНИ З ДОСЛІДНИМ ВИРОБНИЦТВОМ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства „Сілаум" (далі - Відповідач) про стягнення 72 890,24 грн. в рахунок відшкодування витрат з виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2011 у справі за позовом підприємства «Вторметекспорт» про стягнення 329 325,58 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2014 порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 10.07.2014, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Одеській області.

Ухвалою суду від 10.07.2014 розгляд справи відкладено до 29.07.2014.

Ухвалою від 29.07.2014 замінено неналежного відповідача ПП «Сілаум» належним відповідачем - Приватним підприємством „Силаум", та відкладено розгляд справи до 19.08.2014.

В судовому засіданні 19.08.2014 оголошено перерву до 17.09.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 1132, 1138, 1143, 1191 Цивільного кодексу України, обґрунтовані наявністю обов'язку у Відповідача, як учасника простого товариства, із відшкодування збитків у розмірі 72 890,24 грн., які виникли у Позивача, як учасника Договору про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01, у зв'язку із виконанням рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2011 у справі № 5017/1527/2012 за позовом підприємства «Вторметекспорт» про стягнення 329 325,58 грн., в частині, яка дорівнює частці ПП „Силаум".

Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає, що Угодою від 28.03.2012 Договір про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01 було припинено з 01.04.2012. Згідно із частиною третьою статті 1141 Цивільного кодексу України з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб. Отже, оскільки, на думку Відповідача, Позивачем не надано доказів наявності непогашених за рахунок спільної діяльності на момент її припинення спільних зобов'язань учасників Договору про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01 перед ТОВ «Вторметекспорт», які виникли за Договором від 17.01.2011 № 2/11, підстав для покладення цих зобов'язань на ПП «Силаум» не має.

Відповідач також вказує на те, що витрати з виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2011 у справі № 5017/1527/2012 за позовом підприємства «Вторметекспорт» про стягнення 329 325,58 грн., не є спільними зобов'язаннями учасників за Договором про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01, оскільки вони виникли після припинення спільної діяльності. При цьому, Відповідач зазначає, що він не був стороною при розгляді справи № 5017/1527/2012.

Третя особа - Державна фінансова інспекція в Одеській області явку свого повноважного представника до судового засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про, день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 104). Представником третьої особи надані письмові пояснення, в яких він повідомив, що в ході ревізії було встановлено, що в порушення статей 509, 1137 Цивільного кодексу України Позивачем було зайво перераховано ТОВ «Вторметекспорт» грошові кошти у сумі 72 890,24 грн., які припадають на частку вкладу ПП «Силаум», як учасника спільної діяльності /а.с. 111-115/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

04.01.2005 між Науково-дослідним проектно-конструкторським інститутом морського флоту України, правонаступником якого є Позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Економіко-правова компанія «Силаум», укладено Договір про спільну діяльність в формі простого товариства № 01 (далі - Договір від 04.01.2005) /а.с. 50-56/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.3, 9.2, 14.4 Договору від 04.01.2005 його сторони зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи на підставі об'єднання вкладів (просте товариство) для досягнення господарської мети - отримання прибутку шляхом: виробництва та реалізації продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання; набуття у спільне користування об'єктів основних фондів; співпраці у реконструкції та модернізації інфраструктури спільного виробництва із завданнями збільшення продуктивності праці, а також створення умов праці, що відповідають нормативно-технічним вимогам України. Керівництво спільної діяльності і порядок ведення спільних справ, виконання зобов'язань по цьому договору, покладається на Інститут. Координацію здійснює Рада спільної діяльності, яка призначається спільним наказом сторін. Сторони відповідають солідарно за всіма зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. З моменту припинення договору простого товариства сторони несуть солідарну відповідальність за невиконаними загальними зобов'язаннями відносно третіх осіб.

Угодою від 04.11.2005 про внесення змін до Договору від 04.01.2005, укладеною між Науково-дослідним проектно-конструкторським інститутом морського флоту України, ТОВ «Економіко-правова компанія «Силаум», та Приватним підприємством «Силаум», змінено склад учасників спільної діяльності, та залучено до участі у простому товаристві третю сторону - ПП «Силаум» /а.с. 57-59/.

Рішенням засідання учасників Договору від 04.01.2005 (протокол від 18.12.2007), яке є невід'ємною частиною вказаного договору, прийнято відмову ТОВ «Економіко-правова компанія «Силаум» з 01.01.2008 від подальшої участі у безстроковому договорі про спільну діяльність у формі простого товариства /а.с. 85/.

Додатковою угодою від 28.01.2008 № 7 до Договору від 04.01.2005 зафіксовано розміри вкладів сторін у спільну діяльність, а саме: 75,2% - за Позивача, та 24,8% - ПП «Силаум» /а.с. 86/.

06.09.2011 Додатковою угодою № 11 до Договору від 04.01.2005 встановлено наступні розміри вкладів сторін у спільну діяльність: 76,4 % - Позивач, 23,6 % - Відповідач /а.с. 60/.

28.03.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Угоду про припинення з 01.04.2012 Договору від 04.01.2005 у зв'язку із економічною неефективністю /а.с. 124/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (стаття 1132 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1135 Цивільного кодексу України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

Статтею 1137 Цивільного кодексу України встановлено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Частиною другою статті 1138 та частиною третьою статті 1141 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.2012, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 у справі № 5017/1527/2012 встановлено, що згідно із Договором від 17.01.2011 № 2/11 та додатковою угодою від 01.03.2011, укладеними між Державним підприємством "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом", як учасником Договору про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01, та Підприємством "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, постачальник зобов'язався поставити покупцю грейфера шестичелюсні електропривідні для перевантаження металобрухту в кількості 4 одиниць на загальну суму 320 000,00 грн., враховуючи ПДВ, строком до 01.05.2011. Відповідно до умов договору від 17.01.2011 № 2/11 та додаткової угоди від 01.03.2011, Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ були перераховані кошти, як передплата за продукцію у загальному розмірі 260 000,00 гривень. Однак, продукція так і не була передана покупцеві /а.с.15-17/.

Вказаним рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.2012 у справі № 5017/1527/2012 стягнено з ДП "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" на користь Підприємства "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю суму заборгованості у розмірі 260 000,00 грн., суму пені у розмірі 25 003,84 грн., суму трьох відсотків річних у розмірі - 10 020,82 грн., суму індексу інфляції у розмірі - 7 776,00 грн., суму судового збору у розмірі 6 056,31 грн. А всього - 308 856,97 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2012 у справі № 5017/1527/2012 затверджено мирову угоду від 24.10.2012, укладену між Підприємством "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Державним підприємством "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" /а.с. 18-19/.

Судом встановлено, що на виконання вказаної мирової угоди Позивачем було здійснено оплату Підприємству "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на загальну суму 218 856,97 грн., а саме:

48 000,00 грн. - платіжне доручення від 09.11.2012 № 461 (а.с. 23);

2 000,00 грн. - платіжне доручення від 14.11.2012 № 472 (а.с. 23);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 03.12.2012 № 530 (а.с. 22);

14 856,97 грн. - платіжне доручення від 28.12.2012 № 623 (а.с. 22);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 30.01.2013 № 40 (а.с. 22 на звороті);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 06.03.2013 № 92 (а.с. 22 на звороті);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 28.03.2013 № 142 (а.с. 21);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 25.04.2013 № 210 (а.с. 21);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 31.05.2013 № 292 (а.с. 21 на звороті);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 03.07.2013 № 356 (а.с. 21 на звороті);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 09.08.2013 № 440 (а.с. 20);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 01.10.2013 № 578 (а.с. 20);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 01.11.2013 № 663 (а.с. 20 на звороті);

14 000,00 грн. - платіжне доручення від 30.12.2013 № 868 (а.с. 20 на звороті).

Окрім того, на виконання мирової угоди від 24.10.2012, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2012 у справі № 5017/1527/2012, Позивачем було також передано Підприємству "Вторметекспорт" у формі ТОВ два грейфера (шестичелюсні електропривідні для перевантаження металобрухту) на суму 90 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 29.10.2012 /а.с. 24/.

Тобто, Позивачем на виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2012 у справі № 5017/1527/2012, у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Договором від 17.01.2011 № 2/11 та додатковою угодою від 01.03.2011, укладеними ним, як учасником Договору про спільну діяльність у формі простого товариства від 04.01.2005 № 01, здійснено оплату та передано майно Підприємству "Вторметекспорт" у формі ТОВ на загальну суму 308 856,97 грн. (218 856,97 + 90 000,00 = 308 856,97).

З огляду на наведене, не відповідає дійсності твердження Відповідача про відсутність доказів наявності непогашених за рахунок спільної діяльності на момент її припинення спільних зобов'язань учасників. При цьому, суд не приймає довід Відповідача про не віднесення до цих зобов'язань витрат Позивача з виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2011 у справі № 5017/1527/2012 через те, що вони виникли після припинення спільної діяльності. Адже, у даному випадку, ці зобов'язання виникли не у зв'язку із ухваленням судового рішення, а в наслідок невиконання зобов'язань перед Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ за Договором від 17.01.2011 № 2/11 та додатковою угодою від 01.03.2011, укладеними Позивачем, як учасником Договору про спільну діяльність від 04.01.2005 № 01, від імені усіх учасників простого товариства, зокрема й Відповідача. Тобто, вказані обов'язки виникли до припинення спільної діяльності, а відтак, Відповідач, як учасник простого товариства, несе солідарну відповідальність за їх виконання. Слід зазначити, що оскільки ведення спільних справ за Договором від 04.01.2005 було покладено сторонами саме на Позивача, для виникнення солідарних обов'язків немає правового значення те, що ПП «Силаум» не брало участь у розгляді справи № 5017/1527/2012 в якості сторони.

Суд також не бере до уваги довід Відповідача про відсутність у нього обов'язків за Договором від 17.01.2011 № 2/11 та додатковою угодою від 01.03.2011, укладеними з Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ, із посиланням на Протокол від 28.03.2012 № 109/12 спільного засідання учасників і Ради Договору про спільну діяльність № 01 від 04.01.2005, згідно із яким було прийнято рішення про переукладення з Позивачем усіх чинних станом на 01.04.2012 господарських договорів, укладених в процесі спільної діяльності. Оскільки, відсутні докази такого переукладення, зокрема й Договору від 17.01.2011 № 2/11 з Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ.

Частиною першою статті 544 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Отже, з урахуванням того, що частка ПП «Силаум» у Договорі про спільну діяльність у формі простого товариства від 04.01.2005 № 01, на момент виникнення та виконання солідарних обов'язків, які виникли у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Договором від 17.01.2011 № 2/11 та додатковою угодою від 01.03.2011, становила 23,6 %, Позивач має право на зворотну вимогу (регрес) до Відповідача в частині стягнення 72 890,25 грн. (308 856,97 X 23,6 % = 72 890,25).

На підставі викладеного, суд вважає такою, що обґрунтована та підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення з Відповідача 72 890,24 грн. в рахунок відшкодування витрат з виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2011 у справі за позовом підприємства «Вторметекспорт» про стягнення 329 325,58 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.09.2014.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 544, статтею 1132, частиною першою статті 1135, статтею 1137, частиною другою статті 1138, частиною третьою статті 1141 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Силаум" (65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 29, кв. 126, код ЄДРПОУ 32431765) на користь Державного підприємства „НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО ФЛОТУ УКРАЇНИ З ДОСЛІДНИМ ВИРОБНИЦТВОМ" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15-а, код ЄДРПОУ 01126996) суму у розмірі 72 890,24 грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто гривень 24 коп.).

3. Стягнути з Приватного підприємства „Силаум" (65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 29, кв. 126, код ЄДРПОУ 32431765) на користь Державного підприємства „НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО ФЛОТУ УКРАЇНИ З ДОСЛІДНИМ ВИРОБНИЦТВОМ" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15-а, код ЄДРПОУ 01126996) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов