Постанова

від 04.09.2014 по справі 2а-0870/9318/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року , о 15-45 годині,Справа № 2а-0870/9318/11 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Інтранс Холдінгс»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що податкові повідомлення-рішення №0002892301 та №0002882301, прийняті 26.05.2011 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) підлягають скасуванню як протиправні.

Наказ №510 від 30.03.2011 доручає проведення перевірки ДП «Інтранс Холдінг», код ЄДРПОУ 21786720, проте найменування позивача - ДП «Інтранс Холдінгс», код ЄДРПОУ - 32786720. Оскільки наказ на право проведення позапланової виїзної перевірки є обов'язковим для вручення до початку такої перевірки, тому у ДПІ не було права на проведення перевірки, а проведена перевірка свідчить про перевищення ДПІ своїх повноважень.

У листі ДПІ «Про розгляд заперечень» №1932/10/23-2 від 26.05.2011 зазначається, що до наказу №510 від 30.03.2011 внесено зміни, згідно з чинним законодавством. При цьому до вказаного листа додана копія наказу №781 від 25.05.2011 «Про внесення змін до наказу ДПІ від 30.03.2011 №510». Проте зміни до наказу були внесені вже після завершення перевірки. Відтак, незрозуміло на підставі чого було змінено дату складання наказу: наказ №781 винесено 25.05.2011, в той час як перевірка, відповідно до акту, закінчилася 27.04.2011.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жодним законом України не передбачено право державної податкової інспекції вносити зміни до наказу про проведення перевірки вже після завершення перевірки та проводити перевірку суб'єкта підприємницької діяльності без наказу на проведення перевірки. Позивачу не вручався наказ на проведення перевірки, результати якої оформлено актом № 112/23-2/32786720 від 27.04.2011.

ДП «Інтранс Холдінгс» не вручалося направлення на право проведення перевірки ДПІ ані до початку перевірки, ані після. В направленні на перевірку №379 від 13.04.2011, яке було надане позивачу, також було зазначено невірний код ЄДРПОУ ДП «Інтранс Холдінгс». Крім того, в цьому направленні на перевірку не було вказано реквізитів наказу про проведення перевірки.

Допущення до перевірки службової особи ДПІ не змінює протизаконний статус такої перевірки, так само як не змінює і кваліфікацію дій відповідача як протиправну. Перевірка відповідачем ДП «Інтранс Холдінгс» без належних підстав є перевищенням ним меж своїх повноважень та порушує права позивача. Докази, отримані під час незаконної перевірки, не можуть бути підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень й не можуть обґрунтовувати їх законність.

В акті перевірки встановлено порушення пп.пп.7.2.3., 7.2.6. п.7.2., пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому зазначається, що платник податків має право на включення податкових накладних, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту поточного періоду тільки у випадку наявності документальних доказів такого запізнення. Також зазначається, що на звернення ДПІ позивач не надав таких доказів. У своїй відповіді на лист ДПІ позивач зазначив, що вказаний закон не містить вимог щодо обов'язкового документального підтвердження отримання податкових накладних із запізненням як умови включення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, позивач зазначав, що такі докази були дослідженні під час перевірки, і що ними, зокрема, є реєстр отриманих податкових накладних.

Спірні податкові накладні складені у момент виникнення у продавця податкових зобов'язань. Іншого актом перевірки не встановлено. Всі спірні податкові накладні є звітними та розрахунковими документами. Вони виписані на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Всі спірні податкові накладні зберігаються позивачем та були надані під час перевірки.

Спірні податкові накладні були видані постачальником на вимогу отримувача - ДП «Інтранс Холдінгс». Відмови з боку постачальника видати податкову накладну, порушення порядку заповнення накладної не було та відповідних фактів не було встановлено актом перевірки.

Податковий кредит формувався ДП «Інтранс Холдінгс» за правилом першої події. В акті не вказано якими діями (бездіяльністю) була порушена норма пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного закону.

В акті перевірки також вказано, що законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту. Проте, термін реалізації права на податковий кредит взагалі не встановлено. Так само не встановлено і обов'язку миттєвої реалізації цього права, на чому фактично наполягає ДПІ.

Всі докази отримання податкових накладних із запізненням досліджувалися під час перевірки. Податковий кредит без отримання податкової накладної не формувався. В акті перевірки вчинено запис, згідно із яким «встановлено, що підприємством включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року суму ПДВ у розмірі 682940 гривень, яка сформована на підставі податкових накладних, отриманих в іншому податковому періоді ніж дати їх виписки, а саме отримані в грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009». Отже самим актом перевірки встановлено отримання накладних саме у грудні 2010 року.

У листі ДПІ «Про розгляд заперечень» зазначається, що під час проведення перевірки позивач не надав документального підтвердження фактів затримки отримання податкових накладних, отриманих у грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009. Такі докази подавалися як під час перевірки, так і після неї. Так, до заперечень до акту перевірки №112/23-2/32786720 від 27.04.2011 додавалося чимало матеріалів, що підтверджують такі факти, але за невідомих причин ці матеріали не були враховані ревізором.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2011 №0002892301 та №0002882301.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує і просить його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що перевірку проведено з відома та згоди керівника ДП «Інтранс Холдінгс» (код ЄДРПОУ 32786720) - Дубового Д.В. та в присутності головного бухгалтера Пальчик М.В. Направлення та копія наказу органу ДПС вручені Пальчик М.В. 13.04.2011 під розписку. У журналі реєстрації перевірок зроблено відповідні записи від 13.04.2011 під №7. Посадові особи позивача були ознайомленні та згодні з інформацією, вказаною в наказі на перевірку №510 від 30.03.2011 та в направленні на перевірку №379 від 13.04.2011.

Позивач скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування й подав декларацією за січень 2011 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з урахуванням додатку 2 до цієї декларації, в якому визначає, що періодом виникнення від'ємного значення є грудень 2010 року, яке підлягає відшкодуванню за даними декларації січня 2011 року. Заперечення про неправильність перевірених періодів є безпідставними.

Податковим кодексом України не встановлено вичерпного переліку виразу «інші документи», які можуть направлятись платнику податків в ході листування. Крім того, наказ - це докумен,т оформлений на бланку суворої звітності з індивідуальним серійним номером, підписаний начальником податкового органу, що містить у зафіксованому вигляді інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Крім того, до наказу №510 30.03.2011 були внесені зміни згідно з чинним законодавством внаслідок описки по тексту.

Позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ у розмірі 733270 гривень, який сформовано на підставі податкових накладних, отриманих в іншому податковому періоді, ніж дати їх виписки (отримані в грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009) без надання до перевірки документального підтвердження затримки такого отримання.

Під час проведення перевірки позивач на прохання ревізора не надав документального підтвердження фактів затримки отримання податкових накладних, отриманих в грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009. У відповідь на запит ДПІ щодо документального підтвердження фактів отримання податкових накладних за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009 ДП «Інтранс Холдінгс» відмовилось надати документальне підтвердження затримки такого отримання. Крім того, позивач не додавав до податкових декларацій за звітні податкові періоди заяви зі скаргами на таких постачальників.

Відповідач просить відмовити у позові.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що з 13.04.2011 по 19.04.2011, на підставі направлення №379 від 13.04.2011 та наказу №510 від 30.03.2011, ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Інтранс Холдінгс» (код ЄДРПОУ 32786720) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, що декларувалось за період грудень 2010 року з урахуванням додатків №2 та №3 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року, результати якої викладено в акті №112/23-2/32786720 від 27.04.2011.

26.05.2011, на підставі вказаного акту, ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача: № 0002882301 - про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 62912,5 гривень, в т.ч. 50330 гривень за основним платежем, 12582,5 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0002892301 - про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за січень 2011 року на 682 940 гривень.

Наказом відповідача «Про проведення виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» №510 від 30.03.2011 доручено ревізору ДПІ провести перевірку ДП «Інтранс Холдінг» (код ЄДРПОУ 21786720). Даний наказ було отримано головним бухгалтером позивача Пальчик М.В. 13.04.2011, про що свідчить її підпис на наказі (а.с. 43). Наказом «Про внесення змін до наказу ДПІ від 30.03.2011 №510» №781 від 25.05.2011 було внесено зміни до вказаного наказу, а саме виправлено найменування позивача та його код ЄДРПОУ (а.с. 44).

Направлення №379 від 13.04.2011 дійсно містить дані щодо ДП «Інтранс Холдинг» (код ЄДРПОУ 21786720), а не ДП «Інтранс Холдінгс» (код ЄДРПОУ 32786720), не вказано номер та дату наказу (а.с.45).

Відповідно до п.п. 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України (у редакції Закону № 2856-VI від 23.12.2010, який набрав чинності 01.01.2011 та діяв на момент підписання наказу №510 від 30.03.2011), «про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу».

Згідно з п.п. 81.1, 81.2 ст. 82 Податкового кодексу України, «посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови».

Таким чином, керівництво позивача, допустивши посадових осіб ДПІ до проведення перевірки на підставі наказу №510 від 30.03.2011, який містив помилку, фактично погодились з правильністю такого наказу.

Постановою суду апеляційної інстанції від 13.12.2012 у справі №2а-0870/6840/11 відмовлено у задоволенні позову ДП «Інтранс Холдінгс» до старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Чубук Д.Ю., ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій. В постанові зазначено, зокрема, що порушення під час винесення наказу про проведення перевірки не можуть бути підставою для висновків про незаконність проведення такої перевірки, оскільки саме позивач як платник податків не скористався правом на недопущення податкового інспектора до перевірки (а.с. 107-109).

Перевіркою встановлено, зокрема: завищення р.17 декларації з ПДВ «усього податкового кредиту» за грудень 2010 року на 733 270 гривень;

завищення р.21 декларації з ПДВ «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 682 940 гривень;

завищення р.22.2 декларації з ПДВ «від'ємне значення до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду» за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 682 940 гривень (а.с. 28).

Судом встановлено, що до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 позивач включив податкові накладні, які були виписані у 2008-2009 роках (а.с. 75-79). Загальна сума ПДВ по вказаних у даному реєстрі податкових накладних складає 733423,59 гривень.

Відповідно до зведених даних щодо задекларованих позивачем та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту з ПДВ, коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди становить суму у розмірі 733270 гривень (а.с. 33). Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 682940 гривень (а.с. 35).

Судом встановлено, що в грудні 2010 року контрагентами позивача були надані на вимогу останнього податкові накладні, які були сформовані в 2008-2009 роках (а.с. 65-74).

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (у редакції Закону N 2372-VI від 29.06.2010, який набрав чинності 24.07.2010 та діяв на момент формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року, далі - Закон №168/97-ВР), «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Згідно з п.п. 1.5 - 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР, «звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом».

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, «датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно з абз.абз. 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, «податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР, «датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».

Згідно з пп. 7.2.1, абз.абз. 1, 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, «платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг)».

Згідно з п. 3.4 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.1997 (у редакції Наказу N 490 від 07.07.2010, який набрав чинності 06.08.2010 та діяв на момент формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року), «платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового* обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (у редакції Закону N 3422-IV від 09.02.2006, який набрав чинності 01.01.2007 та діяв на момент формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року, далі - Закон № 996-XIV), «бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Згідно з ч.1 ст. 9 вказаного Закону, «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (у редакції Наказу N 372 від 07.06.2010, який набрав чинності 24.07.2010 та діяв на момент формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року), «первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи)».

Таким чином, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та відноситься до категорії первинних документів.

Відповідно до п.п. 2, 6, 10, 11 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 28.07.1997, звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення.

Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім'я або на ім'я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис.

У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються під розписку.

Таким чином, для платника податку - покупця документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у попередніх періодах, є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстрований, відповідно до вимог Положення № 88, лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

У разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), але лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005 «Про внесення змін до наказу ДПА України № 165 від 30.05.1997», і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, «сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року».

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції Закону N 2856-VI від 23.12.2010, який набрав чинності 01.01.2011 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин), «бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу».

Згідно з п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, «сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду».

Таким чином, позивачем не доведено та не надано відповідних доказів (запитів до контрагентів щодо отримання податкових накладних, скарг на посадових осіб контрагентів у зв'язку з ненаданням останніми податкових накладних та неможливості формування даних податкового обліку) щодо правомірності формування податкового кредиту грудня 2010 року на підставі податкових накладних, які були отримані з запізненням - виписані в 2008-2009 роках, а отримані позивачем та внесені в реєстр податкових накладних лише в грудні 2010 року. Позивач має право сформувати податковий кредит на підставі першої події, проте ним не доведено, що перша подія мала місце саме у грудні 2010 року, а не у 2008-2009 роках (дата виписки податкових накладних). У зв'язку з вищевикладеним позивач неправомірно сформував податковий кредит за грудень 2010 року.

Відповідно, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш