Постанова

від 09.04.2015 по справі 2а-0870/9318/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 2а-0870/9318/11 (ПР/808/20/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтранс Холдінгс"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 р. у справі № 2а-0870/9318/11 (ПР/808/20/14)

за позовом Дочірнього підприємства "Інтранс Холдінгс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 Дочірнє підприємство "Інтранс Холдінгс" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати як протиправні податкові повідомлення-рішення № 0002892301 від 26.05.2011, № 0002882301 від 26.05.2011, прийняті Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю проведення податкової перевірки з порушенням законодавчо визначеної процедури, а саме без вручення наказу про проведення перевірки та відповідного направлення. Крім того, позивач вказує на необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення Підприємством податкового кредиту, оскільки останній сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 у справі № 2а-0870/9318/11 (ПР/808/20/14) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду, з посиланням на постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2012 у справі № 2а-0870/6840/11, мотивовано відсутністю підстав для висновків про незаконність проведення перевірки, оскільки саме позивач як платник податків не скористався правом на недопущення податкового інспектора до перевірки.

Стосовно суті зафіксованого в акті перевірки порушення постанову суду мотивовано тим, що позивачем не доведено та не надано відповідних доказів (запитів до контрагентів про отримання податкових накладних, скарг на посадових осіб контрагентів у зв'язку з ненаданням останніми податкових накладних та неможливості формування даних податкового обліку) щодо правомірності формування податкового кредиту грудня 2010 року на підставі податкових накладних, які були отримані з запізненням - виписані в 2008-2009 роках, а отримані позивачем та внесені в реєстр податкових накладних лише в грудні 2010 року.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ ДП "Інтранс Холдінгс" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 у справі № 2а-0870/9318/11 (ПР/808/20/14), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що порушення під час призначення та проведення перевірки свідчать про нехтування прямими приписами Податкового Кодексу України. Стосовно суті виявленого перевіркою порушення скаржник зазначає, що ДП «Інтранс Холдінгс» не порушувало норми Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказаним Законом не встановлено саме дату виникнення права на податковий кредит, норми даного Закону не передбачають обмежень права платника податків на податковий кредит певним періодом, а встановлюють лише початкову подію, з якою пов'язано виникнення такого права. Тобто право на податковий кредит виникає на певну дату і не припиняється до того, як мине термін давності, встановлений іншими нормативними актами.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання, призначеного на 09.квітня 2015 року не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, керівником ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України винесено наказ № 510 від 30.03.2011р. про проведення виїзної позапланової перевірки ДП «Інтранс Холдінг» (код ЄДРПОУ 21786720) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 р. з урахуванням додатків 2, 3 до податкової декларації з ПДВ (а. с.43).

Вказаний наказ отримано бухгалтером ДП «Інтранс Холдінгс» Пальчик М. В. 13.04.2011 р., про що свідчить її підпис на даному наказі (а. с.43).

На підставі даного наказу податковим органом видано співробітнику ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя (старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Чубук Д. Ю.), направлення № 379 від 13.04.2011р. на проведення перевірки ДП «Інтранс Холдинг» (код ЄДРПОУ 21786720) з 13.04.2011 по 19.04.2011 р.р.(а. с.45).

Також з матеріалів справи вбачається, що 25.05.2011 р . керівником ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України винесено наказ № 781 «Про внесення змін до наказу ДПІ від 30.03.2011р. № 510», яким внесено зміни до вказаного наказу щодо найменування платника податків ДП «Інтранс Холдінгс» та його коду ЄДРПОУ - 32786720 (а. с. 44).

Так, на підставі наказу від 30.03.2011р. № 510 та направлення № 379 від 13.04.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Інтранс Холдінгс» (код ЄДРПОУ 32786720) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, що декларувалось за період грудень 2010 року з урахуванням додатків №2 та №3 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 112/23-2/32786720 від 27.04.2011 (а. с.6-29).

26.05.2011 на підставі даного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002882301 про визначення Підприємству сум грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 62 912,50 грн., у т. ч. 50 330 грн. - за основним платежем, 12 582,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.50);

- № 0002892301 про зменшення Підприємству сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за січень 2011 року на 682 940 грн. (а. с.51).

ДП «Інтранс Холдінгс», вважаючи наявними порушення відповідачем порядку проведення перевірки та незаконними вищезазначені податкові повідомлення-рішення, звернулось до адміністративного суду з позовом про їх скасування.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДП "Інтранс Холдінгс" підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, скаржник зазначає, що у наказі на перевірку № 510 від 30.03.2011 ДП «Інтранс Холдінгс» як підконтрольний суб'єкт не зазначено. При цьому наказ № 510 від 30.03.2011 доручає проведення перевірки такого суб'єкта підприємницької діяльності як ДП «Інтранс Холдинг» (код ЄДРПОУ 21786720), в той час як назвою позивача є ДП «Інтранс Холдінгс», код ЄДРПОУ 32786720.

В зв'язку цим, враховуючи, що наказ на право проведення позапланової виїзної перевірки є обов'язковим для вручення до початку такої перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України), скаржник наполягає на відсутності у відповідача права на проведення перевірки Підприємства, а проведена перевірка свідчить про перевищення відповідачем своїх повноважень.

При цьому, за позицією скаржника, допущення до перевірки службової особи ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя не змінює протизаконний статус такої перевірки, так само як не змінює і кваліфікацію дій відповідача, як протиправну.

Стосовно порушення відповідачем порядку проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п.78.5. ст.78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

У відповідності до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Матеріали справи містять постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012р. у справі № 2а-0870/6840/11, якою відмовлено у задоволенні позову ДП «Інтранс Холдінгс» до старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Чубук Д. Ю., ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій (а. с.107-109).

Зі змісту даної постанови вбачається, що предметом спору у справі № 2а-0870/6840/11 була протиправність дій відповідача, пов'язаних з винесенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя та врученням позивачу наказу від 30.03.2011 № 510 та направлення № 379 від 13.04.2011 на проведення перевірки, результати якої були оформлені актом № 112/23-2/32786720 від 27.04.2011 р.

Так, даною постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що порушення під час винесення наказу про проведення перевірки не можуть бути підставою для висновків про незаконність проведення такої перевірки, оскільки саме позивач як платник податків не скористався правом на недопущення податкового інспектора до перевірки, передбаченого до п.81.1. ст.81 ПК України.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вказана постанова набрала сили з моменту проголошення у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для врахування доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Стосовно суті зафіксованого актом перевірки від 27.04.2011 порушення позивачем податкового законодавства колегія суддів зазначає наступне:

Згідно висновків перевірки податківцями виявлено (а. с.28):

завищення Підприємством р.17 декларації з ПДВ «усього податкового кредиту» за грудень 2010 року на 733 270 грн.;

завищення Підприємством р.21 декларації з ПДВ «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 682 940 грн.;

завищення Підприємством р.22.2 декларації з ПДВ «від'ємне значення до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду» за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 682 940 грн.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що Підприємством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 включено податкові накладні, які виписані у 2008-2009 роках, на загальну суму ПДВ 733 423,59 грн. (а. с.75-79).

Відповідно до зведених даних щодо задекларованих позивачем та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту з ПДВ, коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди становить суму у розмірі 733 270 грн. (а. с.33). Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 682 940 грн. (а. с.35).

Так, позивач скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування й подав декларацією за січень 2011 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з урахуванням додатку 2 до цієї декларації, в якому визначає, що періодом виникнення від'ємного значення є грудень 2010 року, та яке підлягає відшкодуванню за даними декларації січня 2011 року.

За позицією відповідача, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2010 року ПДВ у розмірі 733 270 грн., який сформовано на підставі податкових накладних, отриманих в іншому податковому періоді, ніж дати їх виписки (отримані в грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009) без надання до перевірки документального підтвердження затримки такого отримання.

Тобто, під час проведення перевірки позивач на прохання ревізора не надав документального підтвердження фактів затримки отримання податкових накладних, отриманих в грудні 2010 року за період виписки з 01.03.2008 по 31.06.2009. Крім того, позивач не додавав до податкових декларацій за звітні податкові періоди заяви зі скаргами на таких постачальників.

Позивач зазначає, що дату отримання позивачем податкових накладних підтверджено наданими суду копіями сторінок Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що сформований та ведеться позивачем відповідно до Наказу ДПА України від 30.05.97 № 165 (який був чинний на момент формування податкового кредиту позивачем).

Так, матеріалами справи підтверджується і не заперечується сторонами у справі, що у грудні 2010 року контрагентами позивача були надані на вимогу останнього податкові накладні, які сформовані в 2008-2009 роках (а. с.65-74).

Суд першої інстанції, проаналізувавши норми податкового законодавства - Закону України «Про податок на додану вартість (чинного на момент виписки податкових накладних та формування податкових кредиту на підставі цих накладних), дійшов висновку про те, що виходячи з того, що дата отримання платником податків-покупцем податкової накладної має юридичне значення, оскільки безпосередньо впливає на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та, як наслідок, на розмір податкових зобов'язань, обставини щодо отримання платником податків-покупцем податкової накладної мають підтверджуватися документально.

Таким чином, суд першої інстанції, з огляду на ненадання Підприємством ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду документального підтвердження надходження саме у грудні 2010 року податкових накладних (які були виписані у попередніх звітних періодах - 2008-2009 р.р.), прийняв до уваги позицію податкового органу та дійшов висновку про наявність порушення Підприємством вимог п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проте, колегія суддів з такою позицією суду першої інстанції не погоджується з огляду на відсутність вимог податкового законодавства щодо документального підтвердження платником податку-покупцем дати отримання податкових накладних.

Так, за визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно положень п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

У п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168, крім іншого, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З аналізу положень Закону № 168 вбачається, що законодавцем передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Крім того, Закон № 168 не встановлює обов'язку платника податку формувати податковий кредит за певний звітний період на підставі податкових накладних, складених виключно за такий звітний період. А тому, суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, що отримані із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони фактично отримані.

Тобто, з аналізу наведених норми вбачається, що для включення ПДВ до складу податкового кредиту має значення лише дата виписки податкової накладної, а не дата її отримання.

При цьому ані положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 (чинний на момент виписки податкових накладних), ані положення Закону України «Про податок на додану вартість, ані положення Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011), не висувають вимог щодо підтвердження платником податку дати надходження на підприємство податкових накладних, зокрема, шляхом надання конверту поштових листів з рекомендованим повідомленням про вручення, факсимільних доказів їх отримання з зазначенням дати та часу отримання за факсом, як про це зазначає відповідач.

Колегія суддів додатково зауважує, що наведене підтверджується Наказом ДПС України № 127 від 16.02.2012 р., яким затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту (далі - Наказ № 127).

Так, згідно відповіді на питання № 9 Наказу № 127 з дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:

1. Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто, до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило;

2. Податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, - для платників, які застосовують касовий метод;

3. Податкові накладні, отримані при одержанні права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, - якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, - для банківських установ.

В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації)».

З огляду на вищенаведені дати виписки податкових накладних, зафіксовані актом перевірки і підтверджені матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність висновку суду першої інстанції та відповідача про порушення Підприємством вимог п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 26.05.2011 № 0002892301 та № 0002882301.

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтранс Холдінгс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 р. у справі № 2а-0870/9318/11(ПР/808/20/14) задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 р. у справі № 2а-0870/9318/11(ПР/808/20/14) скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0002892301 від 26.05.2011 р. , та №0002882301 від 26.05.2011 р.

Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Інтранс Холдінгс" у сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сипи відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко